Питання 6. Адміністративно-господарські санкції: поняття, види, гарантії та строки застосування.
Адміністративно-господарські санкції відрізняються від інших видів господарських санкцій у зв’язку із наявністю таких характерних ознак.
По-перше, вони застосовуються за порушення норм законодавства у сфері господарської діяльності, а не за порушення договірних зобов’язань.По-друге, повноваженнями щодо їх застосування наділені органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до компетенції яких входить контроль за дотриманням відповідних актів законодавства у сфері господарської діяльності, а не контрагенти за господарськими договорами.
Це дозволяє говорити про використання адміністративно-господарських санкцій тільки у публічно-правових (вертикальних) відносинах. По-третє, вони можуть бути застосовані лише до суб’єктів господарювання. По-четверте, адміністративно-господарські санкції застосовуються з метою припинення вчиненого порушення та ліквідації його наслідків. По-п’яте, строки їх застосування передбачені ГК та іншими законами України та мають суттєві відмінності. По-шосте, як правило, вони застосовуються в адміністративному порядку, але в деяких випадках їх застосування можливо лише за рішенням суду. Так, застосування адміністративно-господарських санкцій, що мають конфіскаційний характер, в силу приписів ст. 41 Конституції України має відбутися виключно за рішенням суду. По-сьоме, вони передбачають не лише застосування визначених законом заходів майнового характеру (майнових чи грошових стягнень), а й примусове здійснення визначених дій стосовно правопорушника (застосування заходів організаційно-правового характеру).При вивченні сутності адміністративно-господарських санкцій необхідно зосередити увагу на їх ознаках, що дозволить краще зрозуміти специфіку цих санкцій, детально дослідити види адміністративно-господарських санкцій, гарантії, строки та підстави їх застосування, положення законодавства щодо різних видів адміністративно-господарських санкцій.
Основні відмінні риси, що принципово відрізняють адміністративно-господарські санкції від інших господарських санкцій: 1) вони застосовуються за порушення норм законодавства щодо умов, вимог чи правил здійснення господарської діяльності; 2) повноваженнями щодо їх застосування наділені органи державної влади та місцевого самоврядування, до компетенції яких входить контроль за дотриманням відповідних актів законодавства в сфері господарювання; 3) вони є мірами не тільки майнового, але й організаційно-правового характеру, які спрямовані як на припинення правопорушення, що вчинено суб’єктом господарювання, так і на ліквідацію його негативних наслідків.
Згідно ч.1 ст. 238 ГК України підставою застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання є порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Говорячи про юридичні підстави застосування адміністративно-господарських санкцій, слід ще раз наголосити, що ними можуть бути лише норми закону, в якому визначається протиправна поведінка суб’єкта господарювання (ч.2 ст. 238 ГК).
Ведучи мову про гарантії і строки при застосуванні адміністративно-господарських санкцій, слід звернути вказати про те, що вони виступають важливим показником та критерієм прогресивності норм ГК України.
Перш за все, у ч.2 ст. 238 ГК України встановлена найважливіша гарантія прав суб’єктів господарювання від незаконного (довільного) втручання в їхню діяльність з боку органів влади і управління, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. По-друге, відповідно до ст. 249ГК України суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.
Збитки, завдані суб'єкту господарювання у зв'язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню у встановленому законом порядку.
Загальні строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлюються ст. 250 ГК України: протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. З огляду на зміст ч.1 ст. 250 ГК, передбачена можливість встановлення інших строків застосування адміністративно-господарських санкцій в законах.
ГК України встановлює примірний перелік видів адміністративно-господарських санкцій (ст. 239), зокрема: – вилучення прибутку (доходу); – адміністративно-господарський штраф; – стягнення зборів (обов’язкових платежів); – застосування антидемпінгових заходів; – зупинення дії ліцензії на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності; – анулювання ліцензії (на здійснення суб’єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; – обмеження або зупинення діяльності суб’єкта господарювання; – ліквідація суб’єкта господарювання. Цей перелік не є вичерпним. У гл. 28 ГК і в інших законах України виділяються спеціальні адміністративно-господарські санкції.