<<
>>

§ 5. Черговість задоволення вимог кредиторів

Законодавство України містить дві основні норми, які визначають порядок задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації юридичної особи, в тому числі суб'єкта господар­ської діяльності.

Як було зазначено в попередньому розділі, ст. 112 ЦК України визначає порядок задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи, а ст. 45 Закону про банкрутство встановлює черго­вість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одер­жаних від продажу майна банкрута.

У випадку, коли суб'єкт господарювання визнаний бан­крутом, вимоги кредиторів задовольняються таким чином:

І. У першу чергу задовольняються:

- вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної пла­ти перед працюючими та звільненими працівниками банк­рута, грошових компенсацій за всі невикористані дні щорі­чної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплати часу простою не з вини працівника, гарантій на час виконання держав­них або громадських обов'язків, гарантій і компенсацій, пов'язаних зі службовими відрядженнями, гарантій для пра­цівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантій для донорів, гарантій для працівників, які направ­ляються на обстеження до медичного закладу, соціальних виплат у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допо­моги, належної працівникам у зв'язку з припиненням тру­дових відносин, та нарахованих на ці суми страхових внес­ків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- вимоги кредиторів за договорами страхування;

- витрати, пов'язані з провадженням у справі про банк­рутство в господарському суді та роботою ліквідаційної ко­місії, у тому числі:

- витрати на оплату судового збору;

- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

- витрати заявника на публікацію оголошення про по­рушення справи про банкрутство, введення процедури са­нації, визнання боржника банкрутом;

- витрати на публікацію в офіційних друкованих орга­нах інформації про порядок продажу майна банкрута;

- витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

- вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому;

- вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного ке­руючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпо­рядника майна, керуючого санацією боржника або ліквіда­тора банкрута;

- витрати арбітражного керуючого (розпорядника май­на, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриман­ням і збереженням майнових активів банкрута.

ІІ. У другу чергу задовольняються:

- вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за грома­дян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановлено­му КМ України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих това­риств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

III. У третю чергу задовольняються:

- вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

- вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

IV. У четверту чергу задовольняються:

- вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, в тому числі й вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у про­цедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

V. У п'яту чергу задовольняються:

- вимоги щодо повернення внесків членів трудового ко­лективу до статутного капіталу підприємства;

- вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору в частині 5 відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів, майна, майнових прав), які на дату по­рушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб;

- вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору в частині 3 % обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згі­дно із Законом про банкрутство.

VI. У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банк­рута після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що нале­жить кожному кредиторові однієї черги. Вимоги, не задово­лені за недостатності майна, вважаються погашеними.

Якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи боржника і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній господарським судом юри­дичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продов­ження погашення заборгованості кредиторів боржника за рахунок отриманих активів.

Ліквідатор у разі потреби передавання активів боржни­ка, які залишаються непроданими на час закінчення про­цедури ліквідації, в управління іншій юридичній особі пого­джує кандидатуру такої особи з комітетом кредиторів та звертається до господарського суду з відповідним клопо­танням. Таке клопотання ліквідатор надає господарському суду не пізніше ніж за два місяці до завершення процедури ліквідації і зазначає в ньому обсяг активів, що продавалися і не були продані, причини нездійснення продажу, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів. Одночасно з клопотанням ліквідатор подає: а) перелік непроданих акти­вів боржника; б) інформацію про кожний актив (його вар­тість, ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавав­ся і не був проданий); в) висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури.

У разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залиши­лося після задоволення вимог кредиторів, передається влас­никові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - органу приватизації для прийняття рішень щодо подальшого розпорядження таким майном.

У разі від­мови власника або уповноваженого ним органу, а також органу приватизації прийняти таке майно або у випадку неможливості встановити місцезнаходження власника або уповноваженого ним органу, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається безоплатно мі­ністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, закладам охорони здоров'я, освіти, соціального за­безпечення, закладам, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будин­кам сімейного типу, прийомним сім'ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням чи знищується.

Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюєть­ся в позачерговому порядку.

Питання для самоконтролю

1. Поняття та правові підстави банкрутства суб'єкта госпо­дарювання.

2. Стадії провадження у справах про банкрутство.

3. Учасники провадження у справах про банкрутство.

4. Державний орган з питань банкрутства та його повнова­ження.

5. Порядок порушення провадження у справі про банкрутство.

6. Поняття та зміст санації боржника.

7. Заходи щодо відновлення платоспроможності боржника у разі санації.

8. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство.

9. Порядок призначення ліквідатора та його функції.

10. Черговість задоволення вимог кредиторів.

<< | >>
Источник: Господарське право України : підручник : у 2 ч. Ч. 1 / [Андреева О. Б., Жорнокуй Ю. М., Гетманець О. П. та ін.]. - 2-ге вид., зі змін. та випр. - Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ,2016. - 324 с.. 2016

Еще по теме § 5. Черговість задоволення вимог кредиторів:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -