4.3. Завдання, функції та повноваження органів Державної прикордонної служби України

Як зазначалося у попередньому підрозділі, найбільшим обсягом завдань, функцій та повноважень щодо охорони та захисту державного кордону наділені органи Державної прикордонної служби України (далі – ДПС).

Аналіз наукових праць щодо управління у сфері охорони та захисту державного кордону уможливлює висновок, що характеристиці завдань, функцій та повноважень органів ДПС відведено у них значне місце [172, с.122; 173, с.786-791; 181, с.471-473; 189, с.550-555; 214, с.433-439; 258, с.405-416; 338, с.162-164; 572, с.38-39]. Проте здебільшого вчені наводять лише перелік завдань, функцій та повноважень органів ДПС щодо охорони та захисту державного кордону, які дістали нормативне закріплення у відповідних законодавчих актах.

Тому у цьому підрозділі з урахуванням чинного законодавства з питань діяльності органів ДПС буде проаналізовано їх завдання, функції та повноваження; здійснено їх класифікацію; сформульовано пропозиції щодо удосконалення нормативних актів із зазначених питань.

Відразу ж зазначимо, що Державна прикордонна служба України дістала законодавче визначення як «правоохоронний орган спеціального призначення» (ст. 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України») [54; 508, с.48]. Проте, на думку дисертанта, ДПС є не органом, а системою органів, на які покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

З наведеного можна зробити висновок, що у цьому Законі окремо виділено групу органів ДПС, які так і називаються – «органи охорони державного кордону» і до яких віднесено: прикордонні загони; окремі контрольно-пропускні пункти; авіаційні частини. Але звернімо увагу на такі положення цього ж Закону: а) «органи охорони державного кордону безпосередньо виконують поставлені перед Державною прикордонною службою України завдання (виділено нами – Г.П.) щодо забезпечення недоторканності державного кордону України» (ст. 10 Закону); б) охорона державного кордону України здійснюється не лише на суші, а й на морі, річках, озерах та інших водоймах, що є компетенцією «морської охорони, яка складається із загонів морської охорони» (ст. 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»). Остільки завданням морської охорони є: «охорона державного кордону на морі, річках, озерах та інших водоймах; контроль за плаванням і перебуванням українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходженням іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебуванням у них; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов’язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій» (ст.

Доцільність заміни терміна «охорона кордону» на «охорона та захист кордону» у тексті цього Закону ми обґрунтували у попередньому підрозділі, тому не будемо акцентувати увагу на цій проблемі знову.

Зважаючи на таку кількість органів (підрозділів, служб) ДПС та їх специфічні напрямки діяльності, об’єднаємо завдання органів ДПС у такі групи: 1) головні (основні); 2) загальні; 3) спеціальні; і спробуємо окреслити їх детальніше. Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на цю службу, яка є системою органів, про що йшлося вище, покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

На думку дисертанта, зазначене завдання потребує певного уточнення. Оскільки безпосередню охорону державного кордону України в повітряному та підводному просторі в межах територіального моря здійснюють і Збройні Сили України (ст. 27 Закону України «Про державний кордон України»), то у ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» було необхідно подати перелік об’єктів, на яких (або щодо яких) здійснюється така охорона, а саме: на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах України, а також охорона та захист виключної (морської) економічної зони України, тобто крім тих об’єктів, які охороняються Збройними Силами України (повітряний та підводний простір). Було б виправданим серед основних завдань органів ДПС передбачити також «забезпечення реалізації наданих фізичним та юридичним особам прав, свобод та законних інтересів у сфері державного кордону». До того ж, оскільки органи ДПС координують діяльність державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, (ст.

З огляду на викладене вище, пропонуємо таку редакцію ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»: «Головним завданням органів Державної прикордонної служби України є забезпечення недоторканності державного кордону України та суверенних прав України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах України, охорона та захист виключної (морської) економічної зони України, координація діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та забезпечення реалізації наданих фізичним та юридичним особам прав і законних інтересів у цій сфері».

Особливість цього завдання, яке є головним (основним), полягає у тому, що воно має бути орієнтиром для діяльності усіх без винятку видів органів (підрозділів, служб) ДПС, про які йшлося вище.

Іншу групу завдань органів ДПС можна назвати загальними, які стосуються лише певної частини органів (підрозділів, служб) Державної прикордонної служби. Зокрема, загальні завдання є у територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України; органів охорони державного кордону; органів забезпечення, наприклад, навчальних закладів тощо. Деякі з цих завдань дістали нормативне закріплення. Так, у Положенні про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженому Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 лютого 2005 р. № 116 [138], який визначено як «оперативно-службову та адміністративно-господарську ланку ДПС, яка безпосередньо виконує поставлені перед ДПС завдання у межах визначеної ділянки щодо забезпечення недоторканності державного кордону України», і до якого віднесено «прикордонний загін, окремий контрольно-пропускний пункт та авіаційну частину», завдання органів охорони державного кордону отримали нормативне закріплення.

У пункті 4 цього Положення визначено основні завдання органу охорони державного кордону [138], серед яких: охорона визначеної ділянки державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, безпосереднє керівництво підпорядкованими підрозділами; забезпечення недопущення незаконної зміни проходження лінії державного кордону, дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму на ділянці відповідальності; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення, а також дотримання режиму в пунктах пропуску через державний кордон; здійснення оперативно-розшукової діяльності; участь у проведенні прикордонних (спільних) операцій, планування та проведення локальних дій, координація дій підпорядкованих сил та засобів під час їх проведення; протидія незаконній міграції на державному кордоні та в межах контрольованих прикордонних районів, участь у боротьбі з тероризмом і організованою злочинністю у взаємодії з територіальними органами СБУ, МВС України, іншими правоохоронними органами України; підтримання підпорядкованих підрозділів у постійній готовності до виконання раптових завдань у мирний час та бойової готовності при переході з мирного на воєнний стан; участь у заходах територіальної оборони держави в особливий період; проведення заходів морально-психологічного забезпечення; забезпечення правопорядку і дисципліни особового складу органу охорони державного кордону.

На наше переконання, такі положення як: безпосереднє керівництво підпорядкованими підрозділами; проведення заходів морально-психологічного забезпечення; забезпечення правопорядку і дисципліни особового складу органу охорони державного кордону є більше забезпечувальними функціями або функціями загального керівництва, ніж основними завданнями органів охорони державного кордону, а тому мають бути виключені з п.

Загальні завдання характерні й для інших груп органів, які складають систему ДПС, наприклад, для територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України; органів забезпечення тощо.

Основна особливість спеціальних завдань органів ДПС полягає у тому, що вони характерні лише для окремого їх виду та визначаються окремими положеннями про них, так званими «статусними положеннями». Так, до завдань Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, віднесено такі: реалізація державної політики у сфері захисту державного кордону, участь у розробленні та реалізації загальних принципів правового оформлення і забезпечення охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; здійснення управління Державною прикордонною службою України; розроблення разом з відповідними органами виконавчої влади пропозицій щодо виконання міжнародних договорів з питань додержання режиму державного кордону; координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов’язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України; здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про державний кордон; управління територіальними органами, Морською охороною, органами охорони державного кордону, розвідувальним органом, органами забезпечення, навчальними закладами; забезпечення оснащення підпорядкованих органів озброєнням і військовою технікою, підготовки і розстановки кадрів [239, с.3-5; 315, с.8], зміцнення дисципліни і правопорядку серед особового складу Державної прикордонної служби України.

На думку дисертанта, завдання «зміцнення дисципліни і правопорядку серед особового складу Державної прикордонної служби України» слід викласти у такій редакції: «Забезпечення додержання законності та дисципліни в діяльності працівників органів Державної прикордонної служби України, їх соціального та правового захисту». Крім того, перелік завдань необхідно доповнити ще й такими: надання підпорядкованим органам (підрозділам, службам) організаційно-методичної та практичної допомоги в організації службової діяльності, визначення основних напрямів удосконалення їх роботи; підтримання підпорядкованих підрозділів у постійній готовності до виконання раптово виникаючих завдань у мирний час та бойової готовності при переході з мирного на воєнний стан.

До завдань Державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України п. 5 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу Державної прикордонної служби України, затвердженого Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19 вересня 2003 р. № 97 [127], віднесено: 1) здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду у відповідних органах Державної прикордонної служби України; 2) визначення першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь), запобігання шкідливому впливу на стан здоров’я і життя військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України факторів середовища життєдіяльності; 3) підготовка пропозицій щодо державного санітарно-епідеміологічного нормування та державної реєстрації небезпечних для здоров’я і життя людини факторів середовища життєдіяльності; 4) аналіз причин та умов виникнення випадків санітарного та епідемічного неблагополуччя (поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень особового складу), підготовка пропозицій щодо запобігання виникненню таких ситуацій, контроль за здійсненням відповідних заходів; 5) координація роботи з проведення гігієнічного виховання особового складу органів Державної прикордонної служби України; 6) координація діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних органів управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, органів забезпечення, установ та закладів у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя особового складу Державної прикордонної служби України [127].

Відповідними положеннями, затвердженими Адміністрацією Державної прикордонної служби України, визначаються спеціальні завдання й інших органів (служб, підрозділів), а саме: територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби України, загонів морської охорони, прикордонних загонів, контрольно-пропускних пунктів, авіаційних частин, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, підрозділів оперативного документування, забезпечення внутрішньої безпеки тощо.

Похідними від завдань органів ДПС України є їх функції, які, на думку дисертанта, доцільно об’єднати у три групи: 1) основні; 2) забезпечувальні; 3) загального керівництва. Ці функції можуть характеризувати діяльність певної групи органів ДПС, а можуть стосуватися і конкретного її органу (служби, підрозділу). Наприклад, основні функції полягають у безпосередньому виконанні поставлених перед Державною прикордонною службою головних (основних) її завдань – охорони та захисту недоторканності державного кордону України та суверенних прав України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах України, охорона та захист виключної (морської) економічної зони України, координації діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та забезпечення реалізації наданих фізичним та юридичним особам прав, свобод та законних інтересів у сфері державного кордону [54; 508, с.48]. Їх виконують спеціально створені для цього органи, які отримали назву органів охорони державного кордону і до системи яких можна віднести прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини та загони морської охорони.

Забезпечувальні функції спрямовані на забезпечення виконання основних функцій. Їх здійснюють органи (підрозділи, служби) забезпечення, якими відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» є підприємства, установи, а також підрозділи технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення її діяльності, які функціонують як самостійно, так і в складі відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, його територіальних органів, Морської охорони, інших органів охорони державного кордону, навчальних закладів Державної прикордонної служби України.

Функції загального керівництва полягають в організації, координації, узгодженні діяльності різних суб’єктів щодо реалізації (виконання) двох перших типів функцій (основних та забезпечувальних). Їх виконують: Адміністрація Державної прикордонної служби України; територіальні органи Адміністрації Державної прикордонної служби України; штаби; чергові частини; керівники та заступники керівників органів Державної прикордонної служби України [239, с.3, 14-15]. Так, п. 4 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України передбачає, що остання відповідно до покладених на неї завдань: 1) розробляє правовий, економічний та спеціальний механізм охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, визначає відповідно до законодавства порядок оперативно-службової діяльності підпорядкованих органів та прикордонних нарядів; 2) утворює, реорганізує і ліквідує відповідно до законодавства в межах установленої загальної структури та чисельності Державної прикордонної служби України і виділених коштів підпорядковані органи; 3) здійснює управління підпорядкованими органами, забезпечує їх бойову та мобілізаційну готовність; 4) бере участь у міжнародному співробітництві з прикордонних питань, розробляє разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади пропозиції стосовно виконання відповідних зобов’язань, що випливають з міжнародних договорів України; 5) організовує прикордонно-представницьку роботу відповідно до міжнародних договорів України; 6) встановлює дійсні та умовні найменування підпорядкованих органів; 7) організовує роботу з підготовки пропозицій щодо вдосконалення діяльності пунктів пропуску через державний кордон; 8) встановлює режим у пунктах пропуску через державний кордон, здійснює контроль за його додержанням тощо [81].

Разом з тим основні, забезпечувальні функції та функції загального керівництва можуть стосуватися і конкретного органу (служби, підрозділу) ДПС. Розглянемо ці групи функцій на прикладі органів охорони державного кордону. Так, до основних функції цих органів необхідно віднести такі: охорону державного кордону на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах; добування, збирання, узагальнення та аналіз даних оперативної обстановки, прогнозування тенденцій її розвитку; здійснення прикордонно-представницької роботи; взаємодія з територіальними органами центральних органів виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, прикордонною охороною суміжних держав з питань охорони державного кордону; координація діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю під час перетинання державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон України; вжиття заходів, спрямованих на виконання державними органами, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами обов’язків, пов’язаних з дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон; пропуску через державний кордон осіб, транспорту, вантажів, майна в установлених пунктах і в установленому порядку за наявності належно оформлених документів та реєстрацію іноземців й осіб без громадянства, які тимчасово в’їжджають в Україну в пунктах пропуску через державний кордон України, на ділянці відповідальності; виявлення у пунктах пропуску осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань та виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів; здійснення оперативно-розшукової діяльності; взаємодія зі з’єднаннями (частинами) і підрозділами оперативних командувань, Військово-Морських Сил Збройних Сил України та інших військових формувань, у відбитті вторгнення або нападу на територію України, виконанні завдань територіальної оборони, а також у межах своїх повноважень у заходах, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану; охорона місць постійного й тимчасового перебування Президента України та інших посадових осіб, визначених у Законі України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» [37]; захист особового складу від перешкоджання виконанню покладених на них законом обов’язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров’я, честь, майно цих осіб та їх близьких родичів у зв’язку зі службовою діяльністю; запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції ДПС, їх виявлення, припинення, проведення дізнання, провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами; інформування територіальних органів виконавчої влади про дані та факти, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства про державний кордон України, пов’язані зі службовою діяльністю посадових осіб; інформування відповідних територіальних органів та місцевих органів про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події на державному кордоні, у прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах; аналіз суспільно-політичної обстановки в регіоні; розгляд звернень і скарг, що надійшли до органу охорони державного кордону від юридичних осіб та громадян, у межах своєї компетенції; запобігання й протидія корупційним діям та злочинам військовослужбовців та працівників ДПС.

До забезпечувальних: попереднє вивчення складу призовників та здійснення їх добору у військових комісаріатах для служби в ДПСУ, а також переміщення призовників до органів ДПСУ; добір та прийняття на військову службу за контрактом і комплектування в підпорядкованих підрозділах посад солдатів (матросів), сержантів і старшин військовослужбовцями військової служби за контрактом; документальне оформлення проходження служби військовослужбовцями строкової військової служби та військової служби за контрактом; навчання та підготовка особового складу [219, с.18-19; 239, с.3; 315, с.8-11; 508, с.48]; запровадження в оперативно-службову діяльність підпорядкованих підрозділів нових способів несення служби з охорони державного кордону; створення належних умов функціонування пунктів пропуску через державний кордон; вжиття заходів, спрямованих на підтримання підпорядкованих підрозділів у постійній готовності до виконання раптово виникаючих завдань у мирний час та бойової готовності при переході з мирного на воєнний стан; виконання заходів щодо матеріально-технічного забезпечення приведення органу охорони державного кордону у вищі ступені бойової готовності під час мобілізації; узагальнення та опрацьовування пропозицій щодо ефективного використання організаційно-штатних структур підпорядкованих підрозділів та їх штатної чисельності; організація системи зв’язку та автоматизації на ділянці відповідальності; здійснення інформаційно-аналітичної роботи; правове, військово-патріотичне виховання особового складу, проведення культурно-просвітницької роботи, вжиття заходів щодо зміцнення правопорядку, морально-психологічного стану і дисципліни; правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей і працівників ДПСУ у підпорядкованих підрозділах; розподіл виділеного житла для військовослужбовців, працівників, забезпечення особового складу та підпорядкованих підрозділів фінансовими, матеріальними та іншими ресурсами, вжиття заходів щодо забезпечення будівництва, реконструкції, утримання, експлуатації та ремонту житлового фонду, об’єктів військового призначення; своєчасне забезпечення коштами оперативно-службової діяльності та підготовки особового складу, господарських, культурно-побутових і соціальних потреб особового складу, утримання та експлуатація озброєння, техніки та майна; дотримання фінансової та штатної дисципліни.

До керівних: вивчення та узагальнення передового досвіду підпорядкованих підрозділів, своєчасне запровадження його в оперативно-службову діяльність; керівництво оперативно-службовою діяльністю підпорядкованих підрозділів [239, с.3-15; 505, с.290]; опрацювання пропозицій щодо запровадження в оперативно-службову діяльність підпорядкованих підрозділів нових способів несення служби з охорони державного кордону [505, с.295]; аналіз діяльності інспекторів прикордонної служби, підготовка пропозицій про їх використання в охороні державного кордону та узагальнення передового досвіду; керівництво діяльністю підрозділів охорони державного кордону щодо роботи з громадськими формуваннями з охорони державного кордону та місцевим населенням; контроль за правомірністю використання та застосування зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України особовим складом підпорядкованих підрозділів; контроль за виконанням у підпорядкованих підрозділах законодавства з питань проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами й старшинами, переміщення солдатів, сержантів й старшин строкової військової служби по службі; керівництво науковою діяльністю; організація та контроль за вартовою та внутрішньою службою; контроль за раціональним і господарсько-доцільним використанням бюджетних коштів.

Найбільшим обсягом функцій загального керівництва наділені керівники та заступники керівників органів ДПС [509, с.36-47]. Зокрема вони: видають накази й розпорядження з усіх питань оперативно-службової діяльності підпорядкованих підрозділів, про встановлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон України за погодженням з відповідними органами, а в місцевих пунктах пропуску з органами місцевого самоврядування про встановлення додаткових режимних правил у приміщеннях і місцях, де здійснюється прикордонний контроль, а також інших обмежень для запобігання незаконному перетинанню державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон України; уводять особистим рішенням (знімають особистим рішенням) посилену охорону державного кордону; затверджують матеріали, що подаються в судові органи для отримання санкції на проведення оперативно-технічного заходу з метою запобігання злочинам, їх припинення та розкриття; виносять постанови щодо обмеження мореплавства; здійснюють контроль за службовою діяльністю підпорядкованих підрозділів; звільняють військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлений строк, а також за погодженням з вищестоящим органом управління й тих, хто має право на дострокове звільнення відповідно до законодавства, на підставі наказу Адміністрації Держприкордонслужби України; здійснюють переміщення солдатів (матросів), сержантів та старшин у межах підпорядкованих підрозділів під час їх комплектування; присвоюють чергові військові звання, понижують у військовому званні; здійснюють призначення працівників; заохочують військовослужбовців, працівників та службовців; здійснюють контроль за дотриманням режимно-секретних заходів та веденням секретного діловодства в структурних підрозділах тощо.

Зважаючи на те, що повноваження (права та обов’язки) органів ДПС є похідними від їх завдань та функцій, що визнається переважною більшістю адміністративістів, їх, так само як і функції, можна об’єднати у три групи: 1) головні (основні); 2) забезпечувальні; 3) керівні. Однак, на наш погляд, більшу практичну цінність буде мати поділ повноважень органів ДПС на чотири види за спрямованістю: 1) на боротьбу з правопорушеннями, попередження та припинення надзвичайних ситуацій на кордоні; 2) на здійснення контролю та нагляду за дотриманням встановлених правил перетину державного кордону; 3) на забезпечення територіальної оборони; 4) на забезпечення реалізації наданих фізичним та юридичним особам прав і законних інтересів у сфері державного кордону.

Найбільшу групу повноважень органів ДПС становлять ті, що спрямовані на боротьбу з правопорушеннями, попередження та припинення надзвичайних ситуацій на кордоні, що цілком логічно, оскільки ДПС на законодавчому рівні визначена як правоохоронний орган спеціального призначення (ст. 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України») [508, с.48-52]. До цієї групи варто віднести передбачені зазначеним Законом повноваження щодо: запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення, припинення, проведення дізнання, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення; запобігання та недопущення в’їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшуку у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбування кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів; виявлення причин та умов, що призводять до порушень законодавства про державний кордон України, вжиття в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення; здійснення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності, а також здійснення контррозвідувальних заходів в інтересах забезпечення захисту державного кордону України; прийняття у взаємодії з органами внутрішніх справ і органами Служби безпеки України рішень про видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства, які затримані в межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, видворення цих осіб; здійснення самостійно або у взаємодії з органами внутрішніх справ і органами Служби безпеки України в межах контрольованих прикордонних районів контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями та особами, яким надано притулок в Україні, встановлених правил перебування на її території; охорони, конвоювання та тримання затриманих осіб і плавзасобів до моменту їх передачі органам прикордонної охорони або іншим уповноваженим органам суміжної держави, іншим правоохоронним органам України або суду; протидії і запобігання корупційним діянням та злочинам у сфері службової діяльності особового складу Державної прикордонної служби України; участі у межах своєї компетенції у взаємодії з органами Служби безпеки України, органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами у боротьбі з тероризмом і виконанні інших покладених на них завдань [117]; інформування відповідних державних органів та громадян про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події на державному кордоні України, у прикордонній смузі та в контрольованих прикордонних районах; охорони закордонних дипломатичних установ України; участь у межах своєї компетенції у забезпеченні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»; пересування під час виконання службових обов’язків на будь-яких ділянках місцевості, перебування на земельних ділянках, у житлових та інших приміщеннях громадян за їх згодою або без їх згоди у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з повідомленням про це протягом двадцяти чотирьох годин прокурора, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності з повідомленням про це їх адміністрації; перевірки у осіб, які прямують через державний кордон України, документів на право в’їзду в Україну або виїзду з України, вчинення в них відповідних відміток і у випадках, передбачених законодавством, тимчасового їх затримання або вилучення; з’ясування шляхом опитування осіб підстав в’їзду в Україну або виїзду з України, недопущення пропуску через державний кордон України осіб без дійсних документів на право його перетинання, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України; вчинення в документах зазначених осіб відповідних відміток; здійснення згідно з дорученнями правоохоронних органів України затримання в пунктах пропуску осіб, які прямують через державний кордон України та розшукуються за підозрою у вчиненні злочину, переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінального покарання та в інших випадках, передбачених законодавством України; вимоги припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України; у випадках та в порядку, передбачених законами України, розгляду справ про правопорушення, накладення стягнень або передачі матеріалів про правопорушення на розгляд інших уповноважених органів виконавчої влади або судів [2; 6; 177]; здійснення адміністративного затримання осіб на підставах і на строки, визначені законами, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон України, стосовно яких прийнято в установленому порядку рішення про передачу їх прикордонним органам суміжної держави, на час, необхідний для такої передачі; здійснення на підставах та в порядку, встановлених законами, особистого огляду затриманих, а також огляду і в разі потреби вилучення речей, що можуть бути речовими доказами або заподіяти шкоду здоров’ю людей; тримання осіб, затриманих в адміністративному порядку, в спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях; проведення відповідно до закону судової експертизи паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону України; відповідно до своєї компетенції обмеження або тимчасової заборони у випадках, які спричиняються обставинами, пов’язаними із забезпеченням охорони державного кордону України та проведенням навчань і бойових стрільб, виконання різних робіт, переміщення транспортних засобів, плавзасобів і доступу осіб на окремі ділянки місцевості чи об’єкти у прикордонній смузі, контрольованих прикордонних районах, за винятком робіт на будовах, що виконуються відповідно до міжнародних договорів, та на будовах державного значення і робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків стихійного лиха та осередків особливо небезпечних інфекційних захворювань; зупинки та огляду в межах прикордонної смуги, контрольованих прикордонних районів самостійно, а за їх межами – разом з органами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України транспортних засобів, а також перевірки документів, що посвідчують особу водія та пасажирів, з метою виконання завдань щодо боротьби з організованою злочинністю та незаконною міграцією на державному кордоні України [117]; зупинки та огляду в установленому порядку суден і плавзасобів, що ведуть промисел риби та інших водних живих ресурсів, здійснюють пошук, дослідження та операції, пов’язані з таким промислом, виконують інші роботи у виключній (морській) економічній зоні України та територіальному морі; перевірки документів на ведення рибного промислу та виконання інших робіт; зупинки або припинення рибного промислу, морських наукових досліджень, інших робіт у територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та внутрішніх водах України в разі відсутності відповідного дозволу (погодження) або порушення правил їх проведення, установлених законодавством; затримання суден, що допускають порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України або норм міжнародного права, і доставлення їх в один з відкритих для заходження іноземних невійськових суден портів України; заборони сходження на берег і перебування на березі членів екіпажів іноземних невійськових суден та інших осіб, що перебувають на них і допустили правопорушення під час плавання та перебування в територіальному морі, внутрішніх водах, а також під час стоянки суден у портах України; здійснення розвідувальних, контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів згідно із законами України; у взаємодії з митними та іншими державними органами здійснення заходів щодо недопущення незаконного переміщення через державний кордон України вантажів та іншого майна, стосовно яких законодавством встановлено заборони і обмеження, вилучення таких вантажів та іншого майна в разі здійснення спроби переміщення їх через державний кордон України або самостійно в ході проведення оперативно-розшукових заходів та передачі їх за призначенням у встановленому порядку; запрошення осіб до підрозділів Державної прикордонної служби України для з’ясування обставин незаконного перетинання державного кордону України, порушення режиму державного кордону, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, а також інших правопорушень, розгляд яких належить до компетенції Державної прикордонної служби України; подання органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування обов’язкових для розгляду пропозицій щодо припинення порушень законодавства з питань охорони державного кордону України та усунення передумов до їх вчинення; взаємодії з питань охорони державного кордону України, протидії незаконній міграції, незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, транскордонній злочинності, контрабандній діяльності з компетентними органами та військовими формуваннями іноземних держав, міжнародними організаціями в порядку і на засадах, установлених законодавством [508, с.48-52].

До повноважень органів ДПС, спрямованих на здійснення контролю та нагляду за дотриманням встановлених правил перетину державного кордону, можна віднести: здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрацію іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; контроль за дотриманням прикордонного режиму; контроль за дотриманням невійськовими суднами та військовими кораблями встановленого порядку плавання і перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України; здійснення самостійно або разом зі спеціально уповноваженими на те органами виконавчої влади і посадовими особами контролю у районах несення служби за збереженням природних ресурсів, додержанням правил промислової та іншої діяльності, охороною довкілля; відповідно до законів та інших нормативно-правових актів виключно в інтересах кримінального судочинства, міжнародного співробітництва в боротьбі з організованою злочинністю [286, с.90-93], а також з метою забезпечення національної безпеки України здійснення контрольованого (під оперативним контролем) пропуску через державний кордон України осіб у пунктах пропуску або поза ними [55]. Рішення на такий пропуск приймає Голова Державної прикордонної служби України; визначення разом із заінтересованими підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності місць і тривалості зупинок (стоянок) транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та вантажів у пунктах пропуску через державний кордон України; право використовувати у порядку, встановленому законодавством, водний і повітряний простір України, морські та річкові порти, аеропорти та аеродроми (посадкові майданчики), розташовані на території України, незалежно від їх відомчої належності і призначення, одержувати навігаційну, метеорологічну, гідрографічну та іншу інформацію, необхідну для забезпечення польотів і кораблеводіння; у встановленому законодавством порядку виконувати польоти на літальних апаратах Державної прикордонної служби України на повітряних трасах, за маршрутами поза трасами, а також за встановленими маршрутами у прикордонній смузі, контрольованих прикордонних районах та виключній (морській) економічній зоні України; здійснювати плавання на кораблях, катерах, суднах забезпечення по всій акваторії внутрішніх вод, територіального моря і виключної (морської) економічної зони України, підходити до берега, будь-яких причалів (пристаней) і здійснювати висадку на них особового складу Державної прикордонної служби України.

До повноважень органів ДПС, спрямованих на забезпечення територіальної оборони, належать: припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України [117]; участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану; прикордонно-представницька робота та участь прикордонних представників у роботі спільних міжнародних комісій з розгляду прикордонних спорів, інцидентів, конфліктів.

До повноважень органів ДПС, спрямованих на забезпечення реалізації наданих фізичним та юридичним особам прав і законних інтересів у сфері державного кордону, можна віднести такі: відповідно до законодавства приймати рішення щодо надання дозволу на перетинання державного кордону у спрощеному порядку; надавати за згодою митних органів України та компетентних органів суміжних держав дозвіл на в’їзд в Україну або на виїзд з України осіб, переміщення транспортних засобів, вантажів та іншого майна поза пунктами пропуску через державний кордон України за наявності невідкладних обставин, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і їх наслідків, загрози людському життю та за відсутності загрози національній безпеці України; за погодженням з Державною митною службою України, Міністерством транспорту України та Міністерством оборони України надавати дозвіл щодо вильоту і посадки повітряних суден з аеропортів (аеродромів), у яких відсутні пункти пропуску через державний кордон України; надавати дозвіл на заходження іноземних військових кораблів у внутрішні води, на рейди та в порти України, у тому числі відповідно до прийнятих у встановленому порядку рішень про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України, схвалених Верховною Радою України.

Врахування запропонованих вище класифікацій завдань, функцій та повноважень органів ДПС як у нормотворчій діяльності, так і під час безпосередньої їх реалізації структурними органами (службами, підрозділами, окремими службовими особами) ДПС значно покращить правотворчу та правозастосовчу практику у сфері охорони та захисту державного кордону, і як наслідок, дозволить значно наблизитись до досягнення основного їх призначення – надійної охорони та захисту державного кордону.