ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі становлення та розбудови демократичної правової української державності відбуваються великі перетворення соціально-економічних і політичних відносин, що значною мірою впливає на стан формування державного та місцевих бюджетів України.
Ситуація у сфері оподаткування, що є основним джерелом наповнення бюджетів, характеризується надобтяжливістю і несправедливістю розподілу податкового навантаження, чиновницьким викривленням законодавства, зростанням виявів організаційної злочинності й корупції у цій сфері, що призводить до збільшення сектору тіньової економіки, замороження економічних процесів та зростання рівня інфляції. З огляду на те, що нині близько 80 % доходів держави формується за рахунок податків та інших обов’язкових платежів (у 2006 році Державний бюджет по доходах на 70,8 % сформовано за рахунок податкових надходжень [[1]]), а конституційного обов’язку сплачувати податки і збори дотримуються не всі платники, надзвичайної актуальності набувають питання діяльності органів державної влади щодо реалізації контрольної функції у сфері оподаткування. Статистика, яку наводить Державна податкова адміністрація, свідчить, що понад 90 % підприємств України порушують податкове законодавство. Велика частка цих порушень пов’язана з недосконалістю законодавства, низькою кваліфікацією учасників взаємин у податковій сфері, з неоднозначним розумінням законів, із постійними змінами в них. Результати роботи податкової міліції свідчать, що з 1999 року у сфері оподаткування викрито майже 100 тис. злочинів, переважна кількість яких становлять злочини, пов’язані з ухиленням від сплати податків та інших обов’язкових платежів [[2]]. У 2000 році ця цифра досягла найвищого рівня за часів незалежності України – понад 14,2 тис. Починаючи з 2001 року цей показник почав поступово знижуватися і у 2003 становив 9,3 тис., у 2004 р. – 7,7 тис., а у 2005 році – 6 тис. злочинів [[3]].Велика частка цих порушень пов’язана з недосконалістю законодавства, низькою кваліфікацією учасників відносин у податковій сфері, з неоднозначним розумінням законів, із постійними змінами в них. Про це свідчать і результати опитування 95 співробітників податкової міліції м. Києва. Так, більшість опитаних працівників вважають законодавство, що регламентує відносини у сфері оподаткування недосконалим, в основному через розбіжності законодавчих актів. Головними чинниками, що нині впливають на незадовільний стан контролю у сфері оподаткування, респонденти назвали такі: недосконалість вітчизняного законодавства та невідповідність його світовим стандартам (67,4%); низький професійний рівень працівників у сфері податкового контролю (39,3 %); неналежне ставлення держави до цього питання (29,0 %); низька правова культура та непідготовленість осіб, які працюють на підприємствах, в організаціях та установах (12,1 %); недостатнє фінансування служби (8,6%).
Сучасний стан правопорушень, що вчиняються у сфері оподатковування, характеризується високим рівнем кримінального професіоналізму, постійним удосконалюванням правопорушниками механізму вчинення таких діянь, участю в злочинних групах представників влади, у тому числі працівників правоохоронних органів. Так, у 2004 році проти податківців – основних суб’єктів здійснення контролю у сфері оподаткування заведено 112 кримінальних справ, засуджено 17 співробітників податкової служби. За корупційні діяння до адміністративної відповідальності притягнуто 203 посадові особи ДПА, 40 % скоєних ними злочинів – це зловживання службовим становищем, ще 20 % – хабарництво [[4], с. 52]. У 2005 році проти працівників ДПА порушено 253 кримінальні справи і складено 315 адмінпротоколів про корупційні діяння [133].
Відсутність новітнього арсеналу прийомів і способів здійснення податкового контролю суттєво збіднює контрольну практику і значною мірою зумовлює низьку ефективність функціонування системи податкового контролю, що вимагає вивчення досягнень, адміністративного, фінансового (податкового) права, узагальнення організаційно-правового досвіду, аналізу та використання зарубіжного законодавства і відповідних міжнародно-правових актів на рівні дисертаційного дослідження.
Зазначені чинники визначають наукову актуальність і практичну значимість цієї проблеми, необхідність вирішення якої зумовлена завданнями державно-управлінської діяльності при здійсненні контролю у сфері оподаткування. Тому обрана тема дисертаційної роботи, яка стосується інструменту державного контролю за сплатою податків і зборів, виявлення підприємств, що працюють у тіньовій економіці, актуальна не лише сьогодні, а й у майбутньому.
Актуальність дослідження полягає також у гострій необхідності в сучасних умовах розроблення та забезпечення погоджених організаційно-правових заходів щодо удосконалення контролю у сфері оподаткування.
Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці вчених у галузі адміністративного, фінансового (у т.ч. податкового) права, зокрема, вітчизняних: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Д.А. Бекерської, В.Т. Білоуса, В.А. Бєлова, В.М., Бутузова, А.С. Васильєва, Л.К. Воронової, П.Т. Геги, І.П. Голосніченка, О.Ю. Грачової, А.П. Закалюка, Р.А. Калюжного, В.В. Копєйчикова, О.А. Кузьменко, М.П. Кучерявенка, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, П.С. Пацурківського, В.М. Плішкіна, Л.А. Савченко, А.І. Сироти, В.В. Цвєткова, В.К. Шкарупи; вчених-економістів, фінансистів, зокрема: С.Н. Баліної, В.С. Огородника, В.М. Федосова, В.Н. Суторміної; російських учених: Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, І.Л. Бачила, М.В. Карасьової, О.А. Ногіна, Е.Д. Соколова, Ю.А. Тихомирова, Н.І. Хімічевої; західних дослідників: П. Бернасконі, В.Дж. Галлігана, П. Джонсона, С. Хейдена та багатьох інших відомих юристів й економістів, які присвятили свої роботи проблемам контролю у сфері оподаткування.
Важливим джерелом наукової інформації для проведення дослідження стали праці вчених, зокрема, українських: В.М. Поповича, О.О. Савченка, І.К. Туркевич, О.В. Турчинова, С.Д. Шапченка; російських: Б.С. Болотського, Б.В. Волженкіна, О.В. Гаврилюка, Л.Д. Гаухмана, В.М. Григор’єва, А.Е. Жалінського, І.І. Кучерова, В.Д. Ларичева, Р.Р. Моргана, О.О. Чечуліної, О.В. Разумкова та ін.
Незважаючи на наявність численних наукових досліджень, Україна на сьогодні не має цілісної концепції, яка б відображала реальне становище контрольної діяльності у сфері оподаткування. Водночас питання щодо податкового контролю досліджені недостатньо, на рівні дисертацій вони розглядалися частково і при цьому переважно стосовно діяльності Державної податкової служби. Важливість зазначених проблем, необхідність їх вирішення та актуальність зумовили вибір теми дисертації, що є актуальною і має науково-практичне значення. Висновки та пропозиції дослідження спрямовані на удосконалення організаційно-правових механізмів контрольної діяльності у сфері оподаткування в Україні.
Ще одним з аспектів цієї дисертації є вивчення організації та функціонування системи органів податкового контролю зарубіжних країн. Дослідження цих питань дає можливість сформулювати підходи та механізми для запозичення і використання позитивного досвіду зарубіжних держав, а також для визначення власних шляхів розвитку й реформування системи контролюючих органів у сфері оподаткування України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до “Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 років”, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 5 липня 2004 року № 755.
Дисертація є також складовою частиною Основних напрямів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2005–2007 роки (рішення вченої ради від 17 травня 2005 року, протокол № 7), а також річних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ, замовлень галузевих служб і підрозділів органів внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових джерел, розробок, узагальнення правозастосовної практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду, вивчення механізму застосування діючих форм і методів податкового контролю виявити стан і визначити тенденції організаційного та правового забезпечення здійснення контролю у сфері оподаткування, розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення контрольної роботи у сфері оподаткування.
Відповідно до мети дослідження ставляться такі основні завдання:
– визначити стан наукової розробки даної проблеми в аспектах правового забезпечення з позиції управління та організації контрольної діяльності у сфері оподаткування;
– розкрити суть контролю у сфері оподаткування як функції управління;
– вивчити організацію і функціонування контролюючих органів України та інших зарубіжних країн у сфері оподаткування;
– розробити рекомендації щодо можливостей використання в Україні позитивного досвіду з питань контролю у сфері оподаткування у зарубіжних країнах;
– сформулювати організаційно-правовий механізм контрольної діяльності у сфері оподаткування та проаналізувати його елементи;
– виробити шляхи подолання перешкод, які виникають у процесі діяльності контролюючих органів у сфері оподаткування;
– розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства та рекомендації з питань контролю у сфері оподаткування;
– визначити напрями розвитку системи контролюючих органів України у сфері оподаткування з урахуванням зовнішньополітичних орієнтирів держави та загальносвітових тенденцій.
Об’єктом дослідження є сукупність суспільних відносин, що виникають при здійсненні контролю у сфері оподаткування.
Предмет дослідження – адміністративно-правовий механізм контролю у сфері оподаткування.
Методи дослідження. При вирішенні поставлених завдань дисертантом використовувалася сукупність різних методів. Одним з основних був діалектичний метод пізнання соціально-правових явищ. Для вивчення та поглиблення понятійного апарату “податковий контроль”, “фінансові санкції” тощо широко використовувався логіко-семантичний метод. Історико-правовий метод застосовано при розгляді органів, функціями яких є здійснення контролю у сфері оподаткування. Завдяки порівняльно-правовому методу визначено рівень розвиненості законодавства зарубіжних держав і України щодо здійснення контролю у сфері оподаткування та окреслено шляхи удосконалення законодавства України з цього питання.
У дисертаційній праці використано також методи системного аналізу, прогнозування, статистичний, структурно-функціональний та ін.Дисертант дотримувався принципу єдності конкретно-історичного та концептуального підходів при дослідженні об’єкта і предмета дисертаційної роботи, застосовував спеціальні юридичні методи аналізу і тлумачення правових норм.
Інформаційна та теоретична бази дослідження складаються з національного і зарубіжного законодавства, підзаконних нормативно-правових актів, міжнародних документів, що стосуються предмета даного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці комплексним монографічним дослідженням, яке присвячено питанням контролю у сфері оподаткування. Проведено дослідження системи органів, які здійснюють контроль у сфері оподаткування, та вивчено їх правовий статус. Це дало можливість автору сформулювати та аргументувати основні положення, що відображають новизну дослідження, зокрема:
– дано авторське визначення основного понятійного апарату дослідження: поняття “податковий контроль”, ”фінансова санкція”;
– теоретично доведено, що адекватне нормативно-правове забезпечення контрольної діяльності у сфері оподаткування є невід’ємною та важливою умовою гармонійного розвитку економіки України в умовах фінансово-економічного й адміністративного реформування;
– визначено механізм контролю і нагляду за дотриманням законодавства у сфері оподаткування як спосіб організації і функціонування контролю, що полягає у створенні й розвитку системи суб’єктів контролю і нагляду, які за допомогою встановлених законодавством повноважень і методів контрольної діяльності покликані досягти обґрунтовані цілі контролю у сфері оподаткування;
– аргументовано необхідність усунення прогалин у чинному податковому законодавстві, зокрема щодо контрольної діяльності;
– доведено положення про наявність різноманітних факторів (правового, економічного, політичного та морально-етичного), які впливають на ефективність контролю у сфері оподаткування;
– визначено правовий статус і компетенцію суб’єктів у сфері здійснення податкового контролю;
– запропоновано авторську позицію щодо підвищення ефективності юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства;
– надано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України; законів України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про державну службу”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про державну контрольно-ревізійну службу” та ін.;
– проаналізовано основні напрями і проблеми реформування податкової системи України;
– визначено можливості запозичення та використання позитивного досвіду організаційно-правових засад контрольної діяльності в національній сфері оподаткування;
– обґрунтовано пропозицію про необхідність не вибіркового, а системного удосконалення спеціального податкового законодавства;
удосконалено:
– методологічне визначення основних понять, які використовуються в контрольній практиці: “зустрічна перевірка”, “санкції”, “збитки”, “шкода”;
– порядок формування програми ревізій, як типових за відповідними напрямами, з визначенням лише найважливіших питань та переліку додаткових питань, як доповнення до типової програми;
набуло подальшого розвитку:
– теоретичне обґрунтування нормативно-правового забезпечення реформування податкової системи;
– визначення поняття, властивості, мети, завдань, функцій, принципів контролю у сфері оподаткування, місця і ролі цього різновиду контролю в системі фінансового контролю;
– окреслення тенденцій подальшого розвитку контролю у сфері оподаткування;
– визначення та класифікація методів податкового контролю органами, на які покладено здійснення контролю у сфері оподаткування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться у дисертації, можуть бути використані:
– при формуванні концепцій подальшого реформування податкової системи України, особливо з питань здійснення контролю у сфері оподаткування;
– у законотворчій роботі – для вдосконалення відповідних нормативно-правових актів, при розробленні та затвердженні Закону України “Про податковий контроль”, Податкового кодексу України;
– у науково-дослідних цілях – для проведення подальших досліджень проблем організації контрольної діяльності у сфері оподаткування, підвищення його ефективності;
– у навчально-методичному процесі – при підготовці розділів підручників та навчальних посібників з таких дисциплін, як фінансове, податкове право, виявлення злочинів у сфері економіки, економічна безпека, при викладанні вказаних дисциплін; а також для підвищення рівня правової освіти населення.
Особистий внесок здобувача. Дисертація “Адміністративно-правові засади реалізації контролю у сфері оподаткування як функції управління” є самостійною, завершеною науковою працею, а використані в дисертації роботи подаються з обов’язковим посиланням на них. Сформульовані теоретичні положення, висновки, пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях, аналізі та критичному осмисленні наукових і нормативно-правових джерел, узагальненні практики застосування законодавства України.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації обговорено на засіданні кафедри економіко-правових дисциплін Київського національного університету внутрішніх справ й оприлюднено на таких науково-практичних конференціях: “Шлях України до економічної безпеки” (м. Харків, 20 квітня 2007 рік); “Проблеми національної та міжнародної безпеки” (м. Київ, 27 квітня 2007 рік).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в шести публікаціях, у тому числі в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
1. Яковенко О.О. Податковий контроль як функція управління та дієвий важіль у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). Міжвід. наук-дослід. центр з проблем боротьби з організованою злочинністю. – 2004. – № 9. – С. 234–242.
2. Яковенко О.О. Принципи податкового контролю в організації протидії злочинності та корупції // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). Міжвід. наук-дослід. центр з проблем боротьби з організованою злочинністю. – 2004. – № 10. – С. 177–184.
3. Яковенко О.О. Податкове законодавство: окремі недоліки та деякі шляхи їх усунення // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: КЮІ КНУВС, 2005. – №10. – С. 442–447.
4. Яковенко О.О. Контрольно-наглядова діяльність у сфері оподаткування та окремі напрями підвищення її ефективності // Південноукраїнський правничий часопис – 2007. – № 2 – С.136–138.
5. Яковенко О.О. Економічна безпека держави, її суть та значення у забезпеченні національної безпеки України // Шлях України до економічної безпеки – Х., 2007 – С. 95–98.
6. Яковенко О.О. Податковий контроль у системі державного контролю у сфері національної безпеки України // Проблеми національної та міжнародної безпеки. – К., 2007. – С. 37–40.