<<
>>

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Цивілізаційні процеси у світі доводять, що освіта є обов’язковою складовою повноцінного життя в соціумі для більшості людей, незважаючи на країну проживання, вік, стать, соціальне становище.

Без ґрунтовної загальної освіти ускладняються подальший розвиток особистості, руйнуються її основні соціальні зв’язки. Крім того, набуті під час навчання компетентності потребують удосконалення, що зумовлено необхідністю професійного становлення та розвитку в умовах стрімкого піднесення науки й техніки, а також зміною підходів до реалізації соціально-економічних, правових та інших механізмів у державах світу. Уповноважені суб’єкти національних публічних влад концентрують увагу на врегулюванні організації та здійсненні в необхідних межах діяльності закладів освіти з використанням сукупності відповідних адміністративно-правових засобів.

Після здобуття незалежності в Україні розпочалося становлення системи освіти на засадах, відмінних від попередніх періодів, що прописано в низці концептуальних нормативно-правових актах, у яких головну роль відіграли Національна доктрина розвитку освіти та Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»). Підписання угоди про асоціацію з ЄС створили передумови реформування української освіти за демократичними стандартами, що спричинило входженню нашої країни до Європейського простору вищої освіти, а також перейняттю європейських ідей у загальній середній та професійно -технічній освіті.

Незважаючи на значний прогрес у сфері освітньої діяльності, останні два десятиліття показали, що державна політика з питань освіти залишається недостатньою, оскільки значна кількість випускників закладів освіти не спроможні або не мають реальної можливості працевлаштуватися за спеціальністю. Крім того, невідповідність підготовки фахівців і кваліфікованих робітників вимогам ринку праці негативно позначається на значній кількості галузей вітчизняної економіки.

Складність окресленої ситуації зумовило суттєве переформатування законодавства з питань освіти шляхом прийняття нового Закону України «Про освіту» та внесення кардинальних змін до багатьох відповідних нормативно-правових актів.

Важливість оновленого законодавства полягає не лише в певній зміні системи освіти та процедур надання освітніх послуг з урахуванням посилених вимог щодо дотримання якості освіти, а й у питаннях ролі суб’єктів владних повноважень щодо забезпечення діяльності всіх закладів освіти. Демократизація та гуманізація аналізованої сфери потребують акцентування не на імперативних підходах адміністрування, а на державно - приватному партнерстві та державно-громадському управлінні освітньою діяльністю. Перше місце посідає паритетна взаємодія публічної адміністрації та зацікавлених інститутів громадянського суспільства для створення оптимальних умов діяльності закладів освіти всіх типів.

Зв’язок теми дисертації із сучасними дослідженнями. Порядок та умови організації, забезпечення та реалізації освітньої діяльності у закладах дошкільної та загальної середньої освіти протягом останніх років ставали предметом наукового дослідження низки вітчизняних вчених, серед яких наступні: О. А. Дубасенюк, Г. В. Єгорова, Л. М. Калініна, В. П. Ляхова, Ю. М. Найда, Л. І. Островенко, І. В. Родигіна, О. Я. Савченко та ін.; у закладах професійно-технічної освіти - О. М. Вєтров,

В. О. Дубінін, О. Е. Коваленко, Л. О. Комісарова, Н. В. Розіна, Г. М. Романова, З. В. Туряниця та ін.; у закладах вищої освіти - М. І. Бойченко, А. М. Гуржій, М. А. Дебич, В. В. Зінченко, К. В. Корсак, Г. В. Лесик, А. Ф. Павленко, А.О. Ярошенко та ін.

З точки зору адміністративного права забезпечення права на освіту, створення належних умов діяльності закладів освіти та інші відповідні актуальні питання досліджували Г. М. Артюшин, Н. Л. Губернська, О. А. Зубчик, М. Н. Курко, О. С. Нижник, В. І. Пальчиков, С. В. Пєтков,

Н. С. Ракша, С. А. Свіжевська, Ю. М. Фролов, Р. М. Шаповал та ін. Проте ці вчені розкривали загальні аспекти реалізації владних повноважень органами публічної адміністрації щодо організації діяльності суб’єктів надання освітніх послуг, не звертаючись до особливостей адміністративно - правового забезпечення діяльності закладів освіти на сучасному етапі розвитку законодавства у сфері освіти.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності до положень Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 № 686-р, та плану науково-дослідної роботи Науково-

дослідного інституту публічного права «Правове забезпечення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів публічно-правових відносин» (номер державної реєстрації 0115U005495). Тема дисертації відповідає Переліку перспективних напрямів кандидатських і докторських дисертацій за юридичними спеціальностями, затвердженому постановою Президії Національної академії правових наук України від 18.10.2013 № 86/11.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є формулювання поняття, з’ясування характерних ознак і напрямів реалізації адміністративно- правового забезпечення діяльності закладів загальної середньої, професійно- технічної та вищої освіти, а також вироблення висновків, пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства в цій сфері, у тому числі з урахуванням відповідних міжнародних стандартів і позитивного зарубіжного досвіду окремих держав-членів ЄС.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- здійснити характеристику діяльності закладів освіти як об’єкта адміністративно-правового забезпечення;

- визначити систему та розглянути повноваження суб’єктів адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти;

- розглянути ґенезу адміністративно-правового забезпечення діяльності

закладів освіти;

- проаналізувати адміністративно-правове забезпечення діяльності закладів загальної середньої освіти;

- схарактеризувати адміністративно-правове забезпечення діяльності закладів професійно-технічної освіти;

- розглянути адміністративно-правове забезпечення діяльності закладів вищої освіти;

- окреслити міжнародні стандарти та проаналізувати зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти;

- визначити напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти.

Об’єкт дослідження - суспільні відносини у сфері організації уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування діяльності юридичних осіб публічного та приватного права у сфері надання освітніх послуг.

Предмет дослідження - адміністративно-правове забезпечення діяльності закладів освіти в Україні.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертації становить сукупність загальних і спеціальних методів наукового пізнання. Під час дослідження використано такі методи: діалектичний метод і метод структурно-системного аналізу - для з’ясування юридичного змісту та напрямів діяльності закладів освіти, а також їх адміністративно-правового забезпечення суб’єктами владних повноважень (підрозділи 1.1, 1.2);

історико-правовий метод - для визначення та характеристики історичних етапів становлення та розвитку адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти (підрозділ 1.3); методи аналізу та синтезу, формально-юридичний метод - для розгляду та узагальнення положень законодавства у сфері застосування сукупності адміністративно-правових засобів і здійснення відповідних заходів органами публічної адміністрації щодо закладів загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти

(підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1); порівняльно-правовий метод - для здійснення аналізу зарубіжного досвіду держав-членів ЄС щодо адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти та з’ясування пріоритетних спрямувань його запозичення у вітчизняну нормотворчість і правозастосовну практику (підрозділ 3.1); метод теоретико-правового прогнозування - для визначення напрямів законодавчого удосконалення адміністративно-правового забезпечення

діяльності закладів освіти (підрозділ 3.2).

Емпіричну базу дисертації становлять офіційна інформація Державної служби статистики України та Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України) щодо діяльності закладів освіти в Україні; узагальнення практики органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо організації, забезпечення та реалізації освітньої діяльності закладів загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні монографічним дослідженням, присвяченим питанням адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень, висновків та пропозицій, зокрема:

уперше:

- сформульовано авторське поняття «адміністративно-правове забезпеченням діяльності закладів освіти», під яким запропоновано розуміти врегульовану нормами адміністративного законодавства систему правових засобів і заходів, здійснюваних уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, щодо реалізації та захисту конституційного права особи на освіту, а також сукупність правових гарантій по створенню належних умов діяльності юридичних осіб публічного та приватного права у сфері надання освітніх послуг;

- визначено та розкрито напрями адміністративно-правового забезпеченням діяльності закладів загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти, які відповідають узгодженим вимогам суспільних, державних і приватних інтересів у сфері освіти;

- окреслено зміст адміністративно-правового забезпечення діяльності корпоративних закладів освіти, а також охарактеризовано шляхи вдосконалення відповідного законодавства;

- з’ясовано особливості взаємозв’язку державно-громадського управління і громадського самоврядуванням у сфері освіти із адміністративно-правовим забезпеченням діяльності закладів освіти та запропоновано впровадження Концепції розвитку державно-громадського управлінням у сфері освіти в Україні;

удосконалено:

- класифікацію освітньої діяльності закладів освіти за такими ознаками: за типами закладів освіти; за статусом закладів освіти; за засновниками закладів освіти; за спеціалізацією закладів освіти; за видами освіти; за формами здобуття освіти;

- теоретико-правові підходи до порядку та умов застосування системи адміністративно-правових засобів і втілення відповідних правових гарантій під час організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу у закладах освіти;

- обґрунтування позиції щодо повноважень Державної служби якості освіти України як центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти;

- аргументацію щодо основних спрямувань розвитку адміністративного законодавства з питань освіти у контексті нового Закону України «Про освіту»;

дістало подальшого розвитку:

- теоретичний зміст понять «заклад освіти», «освітня діяльність», «освітній процес»;

- з’ясування загальних і спеціальних характеристик закладів освіти;

- визначення системи та аналіз повноважень суб’єктів адміністративно- правового забезпечення діяльності закладів освіти в Україні;

- характеристика міжнародних стандартів і пріоритетних спрямувань запозичення позитивного зарубіжного досвіду щодо адміністративно- правового забезпечення діяльності закладів освіти;

- періодизація становлення та розвитку адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти в Україні;

- пропозиції щодо внесення змін і доповнень до низки правових актів з метою підвищення ефективності адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана здобувачем самостійно. Усі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень дисертанта. Ідеї, положення чи гіпотези інших авторів мають відповідні посилання і використані лише для підкріплення позицій здобувача або відповідної наукової полеміки.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що науково-теоретичні положення, висновки, рекомендації та пропозиції цього дисертаційного дослідження можуть використовуватися у:

- науково-дослідній роботі - для подальшої розробки теоретико- правових проблем адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти (акти впровадження Науково-дослідного інституту публічного права та Національної академії внутрішніх справ);

- нормотворчості - для вдосконалення загального та спеціального вітчизняного законодавства у сфері адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти;

- правозастосуванні - для вдосконалення практики здійснення уповноваженими органами публічної влади адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти;

- навчальному процесі - при розробці навчально-методичного забезпечення і викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Публічне адміністрування», «Публічна служба» (акт впpoвадження Національної академії внутрішніх справ).

Апробація матеріалів дисертації. Теоретичні і прикладні положення та висновки дисертаційного дослідження оприлюднено на таких науково- практичних конференціях: «Пріоритети розвитку юридичних наук у ХХІ столітті» (м. Одеса, 8-9 квіт. 2016 р.); «Теоретичні та практичні проблеми правового регулювання суспільних відносин» (м. Харків, 20-21 січ. 2017 р.); «Державне регулювання суспільних відносин: розвиток законодавства та проблеми правозастосування» (м. Київ, 14-15 лип. 2017 р.); «Актуальні проблеми національного законодавства» (м. Кропивницький, 15 листоп. 2017 р.);

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 218 сторінок, список використаних джерел складається з 185 найменувань і займає 20 сторінок, 4 додатки містяться на 8 сторінках.

<< | >>
Источник: ОЗЕРНА ІРИНА ВІКТОРІВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УКРАЇНІ Київ - 2018. 2018

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВСТУП:

  1. Вступительная статья
  2. Статья 231. Вступление в силу настоящего Федерального закона
  3. Статья 17. Вступлениев силу настоящего Федерального закона
  4. Вступление России в международные финансовые институты
  5. § 4. Производство по пересмотру вступивших в законную силу судебных постановлений по вновь открывшимся или новым обстоятельствам
  6. 76. Законная сила судебного решения: понятие, свойства, объективные и субъективные пределы. Момент вступления судебного решения в законную силу.
  7. 30. Третьи лица, заявл. самостоятельные требования относительно предмета спора: понятие, порядок вступления в процесс, права и обязанности.
  8. 62.Законная сила судебного решения. Правовые последствия вступления решения в законную силу.
  9. Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам решений, определений, вступивших в законную силу.
  10. Законная силасудебного решения. Правовые последствия вступления решения в законную силу.
  11. Статья 131. Преимущественное право вступления в члены жилищного кооператива в случае наследования пая
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -