Висновки до розділу 5
Підводячи підсумок викладеному вище, слід відзначити принципові положення, що містяться у цьому розділі й які виносяться на захист:
1. Процесуальний статус Верховного Суду України з перегляду адміністративних справ обумовлений такими властивостями: 1) його правовим статусом як найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції; 2) завданнями та функціями в системі судових органів; 3) повноваженнями, визначеними у Главі 3 КАСУ та Главі 24-1 КУпАП.
2. Верховний Суд України в адміністративному процесі здійснює: 1) організаційні повноваження (забезпечення єдності судової практики в адміністративному процесі; здійснення аналізу судової статистики, узагальнення судової практики; забезпечення однаковості застосування судами адміністративної юрисдикції норм права та у спосіб, що визначені КАСУ та КУпАП); 2) процесуальні повноваження (пов’язані із здійсненням правосуддя при перегляді судових рішень адміністративних судів нижчих інстанцій та постанов у справах про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених ст. 297-1 КУпАП).
3. Особливість процесуального статусу Верховного Суду України в адміністративному процесі обумовлюється його повноваженнями, які випливають із його завдань та функцій в системі судової влади: 1) здійснення судового контролю за однаковим застосуванням норм матеріального та процессуального права адміністративними судами нижчих інстанцій; 2) здійснення судового контролю за дотриманням судами України міжнародних зобов’язань при здійсненні правосуддя в адміністративних справах та при розгляді справ про адміністративні правлопорушення. Дані повноваження обумовлюють особливості об’єму процесуальної діяльності Верховного Суду України з перегляду судових рішень та постанов у справах про адміністративні правопорушення.
4. З’ясовано особливості перегляду судових рішень та постанов у справах про адміністративні правопорушення в адміністративному процесі України шляхом дослідження головних характеристик цього виду провадження: 1) його особливих ознак, таких як виключність та остаточність; 2) передумов для перегляду, якими є: а) дотримання процесуальних строків подання заяви для ініціювання перегляду; б) існування інших судових рішень адміністративного суду касаційної інстанції, в яких має місце неоднакове застосування норм матеріального або процесуального права, або наявність рішення Європейського суду з прав людини, в якому встановлено порушення Україною міжнародних зобов’язань; в) предмет перегляду – рішення адміністративного суду касаційної інстанції, яке переглядається або рішення Верховного Суду України; г) дотримання змісту та форми заяви, про перегляд справи Верховним Судом України; 3) складових елементів підстав для перегляду, визначених у ст. 237 КАСУ та ст.
297-1 КУпАП.5. Аналіз норм КАСУ та КУпАП дозволив: 1) зробити висновок, що провадження з перегляду судових рішень та постанов у справі про адміністративні правопорушення Верховним Судом України складається з таких частин: 1) звернення до Верховного Суду України та допуск справи до провадження (ст.ст. 239-1-240 КАСУ; 297-4-297-6 КУпАП); 2) підготовка справи до розгляду (240-1 КАСУ; 297-7 КУпАП); 3) розгляд справи (241 КАСУ; 297-8 КУпАП); 4) винесення рішення у справі (242-244-2 КАСУ; 297-9-297-10 КУпАП); 2) дослідити повноваження судді-доповідача на стадії підготовки справи до судового розгляду; 3) з’ясувати особливості повноважень Верховного Суду України за наслідками перегляду справи; 4) запропонувати шляхи оптимізації діяльності Верховного Суду України з перегляду судових рішень адміністративних судів та постанов у справі про адміністративне правопорушення.