ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні наведено теоретико-правові
узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо з’ясування правової сутності, порядку застосування та законодавчого вдосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти в Україні.
За результатами дисертації сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. До основних з них можна віднести наступне.1. Адміністративно-правове забезпеченням діяльності закладів освіти - це врегульована нормами адміністративного законодавства система правових засобів і заходів, здійснюваних уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, щодо реалізації та захисту конституційного права особи на освіту, а також сукупність правових гарантій по створенню належних умов діяльності юридичних осіб публічного та приватного права у сфері надання освітніх послуг.
Для адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти характерним є наявність наступного: 1) загальних і спеціальних положень адміністративного законодавства з питань освіти; 2) системи адміністративно-правових засобів - правового інструментарію, за допомогою якого здійснюється організація, реалізація та забезпечення освітньої діяльності, у тому числі ліцензування освітньої діяльності, акредитація закладів вищої освіти і спеціальностей у закладах вищої освіти, атестація та сертифікація педагогічних працівників, інституційний аудит, інституційна акредитація; 3) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які у межах покладених на них повноважень реалізують контрольні (наглядові) функції у сфері освіти, а також здійснюють низку адміністративних заходів з метою забезпечення діяльності закладів освіти;
4) сукупності правових гарантій, які уможливлюють реалізацію та захист права на освіту та належні умови діяльності закладів освіти.
2. Система суб’єктів адміністративно-правового забезпечення
діяльності закладів освіти в Україні включає наступні ланки: центральна ланка - Кабінет Міністрів України; керівна ланка - МОН України; контрольна ланка - Державна інспекція навчальних закладів України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти; спеціалізована ланка - Міністерство оборони України, Міністерство культури України та Міністерство молоді та спорту України; допоміжна ланка - сукупність інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти; регіональна ланка - органи управління освітою обласних державних адміністрацій та органи управління освітою органів місцевого самоврядування.
3. Освітня діяльність на теренах нашої держави значний історичний проміжок часу займає одне із провідних місць серед традиційних засобів формування національної і культурної самобутності. Здобуття державної незалежності наприкінці ХХ ст. дало можливість поступово вибудувати вітчизняну систему адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти за сучасними європейськими стандартами. Разом із тим, реформування освітньої сфери наразі актуалізувалося після прийняття нового Закону України «Про освіту». Таким чином, становлення адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти в Україні включає наступні періоди: перший період (Х-ХІІІ ст.ст.); другий період (XIV-XVI ст.ст.); третій період (кінець XVI ст. - перша половина XVIII ст.); четвертий період (друга половина XVIII ст. - початок XX ст.); п’ятий період (20-ті р. ХХ ст. - 1990 р.); шостий період (1991 р. - перша половина 2017 р.); сьомий період (друга половина 2017 р. - до сьогодні).
4. Організація діяльності закладів загальної середньої освіти з боку уповноважених органів публічної адміністрації передбачає створення оптимальних і належних умов для досягнення під час навчання і виховання
здобувачами освіти компетентностей встановлених державним стандартом загальної середньої освіти.
У законодавстві та практичній площині забезпечення дотримання вимог даного стандарту відзначається двонаправленим процесом, де з одного боку держава та місцеве самоврядування у межах своїх повноважень гарантують реалізацію конституційного положення щодо обов’язковості отримання кожним громадянином повної загальної середньої освіти, а з іншого - заклади загальної середньої освіти організовують освітній процес, за якого здобувачі освіти спроможні досягти результатів, передбачених відповідним державним стандартом. Отже, адміністративно-правове забезпеченням діяльності закладів загальної середньої освіти реалізується за такими напрямами: адміністративно-правове забезпечення впровадженнядержавних стандартів загальної середньої освіти; адміністративно -правове забезпечення внутрішньої організації діяльності; адміністративно -правове забезпечення професійної діяльності педагогічних працівників; адміністративно-правове забезпечення освітнього процесу з урахуванням вікової специфіки, а також особливих освітніх потреб окремих здобувачів освіти.
5. У зв’язку із необхідністю наповнення вітчизняного ринку праці висококваліфікованими фахівцями та робітничими кадрами, що продиктовано потребами національної економіки, ключовою вимогою при публічному забезпеченні діяльності всіх типів закладів професійно - технічної освіти виступає здобуття особою певної професії. Таким чином, у сфері діяльності закладів професійно-технічної освіти основний акцент уповноважених органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо належної організації їх діяльності робиться на наступних напрямках адміністративно-правового забезпечення:
загальнопрофесійна та професійно-теоретична підготовка здобувачів освіти; виробниче навчання та виробнича практика; охорона праці при здійсненні освітнього процесу; працевлаштування випускників.
6. Органи публічної адміністрації з метою дотримання законодавства
з питань освіти забезпечують належні умови доступності та у певних випадках безоплатності для населення всієї системи освіти, яка реалізується державними, комунальними, приватними і корпоративними закладами освіти.
Відособлене місце у цій системі відводиться вищий освіті, яка передбачає можливості набуття особою по завершенню навчання високого рівня наукових, професійних та інших компетентностей у певній галузі знань. Значна кількість відповідних закладів освіти виступають потужними науковими та науково-технічними центрами, які запроваджують та розвивають науково -дослідний та інноваційних потенціал не лише в Україні, але й за її межами. З урахуванням багатогранності вищої освіти у нашій країні, яка поряд із навчально- виховним процесом передбачає наукову, науково-технічну, професійну та інші складові, організація діяльності закладів вищої освіти в адміністративному порядку має свою специфіку та напрями здійснення з боку уповноважених органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Насамперед адміністративно -правове забезпеченнядіяльності закладів вищої освіти спрямовується на: систему оцінки якості вищої освіти; наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність; автономію та самоврядування; державне замовлення у сфері вищої освіти.
7. З урахуванням відповідних міжнародних стандартів і рекомендацій
ЮНЕСКО та Ради Європи наша держава викорінює практику вчинення органами публічної адміністрації виключно на власний розсуд владного впливу на процеси організації, забезпечення та реалізацію освітнього процесу. На перше місце виходять засади людиноцентризму, відповідальності та підзвітності органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством, державно - громадського управління та партнерства. Створюється система, за якої адміністративно-правове забезпечення діяльності закладів освіти
здійснюється не паралельно, а у взаємозв’язку із державно-громадським управлінням і громадським самоврядуванням. За таких умов досягаються кращі результати в аналізованій сфері, де держава координує таку співпрацю за допомогою необхідних адміністративно-правових засобів і заходів, а відповідні інститути громадянського суспільства - здійснюють моніторинг і контроль за діяльністю влади, сприяють покращенню відкритості управлінської діяльності з питань освіти.
8. Необхідним для вітчизняної системи освіти є перейняття позитивного зарубіжного досвіду адміністративно-правового забезпечення діяльності закладів освіти окремих держав-членів ЄС, у тому числі Литви, Латвії, Естонії, Данії, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Франції, Німеччини, в частині належної децентралізації та надання реальної автономії для закладів вищої освіти, переформатування професійно -технічної освіти у бік прив’язки до реальних потреб ринку праці відповідного регіону країни. Крім того, потребує підвищення прозорості реалізація владних повноважень уповноваженими органами публічної адміністрації за рахунок широкої поінформованості населення про поточну діяльність та результати інституційного аудиту та інституційної акредитації закладів освіти.
9. Кардинальне реформування вітчизняного законодавства з питань освіти адміністративно-правове забезпечення діяльності закладів освіти потребує нагального розвитку та вдосконалення за наступними напрямами:
1) узгодити положення освітнього законодавства із основними нормами Закону України «Про освіту», а також розробити і затвердити адміністративно-правові акти, які стосуються: унормування діяльності нових типів закладів освіти; процедури проведення конкурсу на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти; порядку проведення інституційного аудиту та інституційної акредитації; порядку та умов сертифікації педагогічних працівників; запровадження у закладах професійно-технічної освіти навчально-виробничого процесу з елементами дуальної форми навчання; порядку, видів і форм проведення внутрішнього та зовнішнього моніторингу якості освіти, а також громадської акредитації закладів освіти; функціонування Національного агентства кваліфікацій України, створення та ведення Національного реєстру кваліфікацій.
2) у положеннях нормативно-правових актах, які закріплюють повноваження суб’єктів владних повноважень у сфері освіти, врахувати засади інституційного відокремлення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти, а також у цьому контексті розробити Положення про Державну службу якості освіти України, яка незабаром стане основним органом державної влади щодо забезпечення якості освіти у закладах освіти;
3) внести зміни до законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державно - приватне партнерство» в частині визначення меж державної підтримки, гарантій та контролю у сфері державно-приватного партнерства та повноважень місцевих органів влади у процесі управління корпоративними закладами дошкільної та загальної середньої освіти; затвердити План заходів розвитку корпоративних закладів освіти до 2020 року, де окреслити адміністративно-правовий та фінансовий механізм залучення інвестицій від приватних партнерів у сферу освіти;
4) схвалити Концепцію розвитку державно-громадського управлінням у сфері освіти та затвердити Положення про громадське самоврядування у сфері освіти, у яких окреслити основні гарантії зацікавлених інститутів громадянського суспільства щодо моніторингу провадження освітньої діяльності закладами освіти, а також передбачити законодавчі запобіжники для населення, що унеможливлять надмірний вплив окремих осіб на освітній процес.