<<
>>

4.2 Передумови реалізації права на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Механізм перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративному судочинстві передбачає певні передумови виникнення такого права у громадянина. Під ними слід розуміти попередні умови виникнення права на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вони можуть мати як позитивний характер, коли виникнення права на подання заяви пов'язане з умовою їх наявності, так і негативний – в разі перешкоджання виникненню права на подання заяви.

На нашу думку, передумови реалізації права на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративному судочинстві – це сукупність певних підстав, що надають право особі звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і дотримання яких є обов’язковим.

При цьому, слід виділити поняття передумов права на пред'явлення заяви до адміністративного суду за нововиявленими обставинами та передумов звернення до адміністративного суду для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Якщо перше поняття передбачає об’єктивний характер, тобто наявність даного права не залежить від волі зацікавленої особи та суду, то друге поняття є більш широким, адже включає в себе не тільки об'єктивні та суб'єктивні передумови, але й вимоги до самої заяви, зокрема її оформлення та порядку подачі [237].

Також потрібно розмежовувати зміст терміну «нововиявлені обставини» і підстав, необхідних для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Перелік підстав, наведений у пунктах 2-5 частини другої статті 245 КАС України, має оціночний характер тих юридичних фактів, які мають істотне значення для вирішення справи по суті і які існували під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Таким чином, підстави для перегляду судового рішення поділяються на загальні та спеціальні.

Загальною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є постановлення ухвали адміністративним судом, яка набрала законної сили (наприклад, про закриття провадження у справі, про залишення заяви без розгляду), або ухвалення постанови, якою задоволено або не задоволено позовні вимоги.

Спеціальними підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є: 1) юридичні факти, тобто істотні для справи обставини, які не були відомі заявникові та суду на час розгляду справи і які впливають на законність та об’єктивність судового рішення (пункт 1 частини другої статті 245 КАС України); 2) юридичні факти, які законодавець прирівняв до нововиявлених обставин згідно з пунктами 2-5 частини другої статті 245 та частиною третьою статті 245 КАС України). Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення [237].

Для перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами характерна наявність унікальних підстав. Їх вичерпний перелік визначений в ч. 2 ст. 245 КАСУ:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано [151].

Проаналізуємо кожну з цих підстав більш детально. Реалізуючи першу підставу, особа яка звертається до суду повинна обґрунтувати, що обставина, на яку вона посилається, дійсно існує і є нововиявленою обставиною, що тягне за собою перегляд судового рішення.

Прикладом застосування пункту 1 частини другої статті 245 КАС України є ухвала Волинського окружного адміністративного суду, згідно з якою вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05 листопада 2012 року у справі № 1-39/11, яким були встановлені обставини, що свідчать про нереальність господарських операцій між ВКП «Українська нафтогазова компанія» та ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод», не був взятий до уваги [354].

У своєму рішенні суд зазначив, що встановлена вироком суду нереальність (безтоварність) господарських операцій не є нововиявленою обставиною, оскільки питання реальності не було предметом розгляду в адміністративній справі про скасування податкових повідомлень-рішень і не досліджувалося податковою інспекцію під час здійснення перевірки, про що свідчить висновок, зазначений в акті від 30 липня 2009 року № 720/23-00372664.

Отже, встановлені судами у кримінальній справі обставини, а саме нереальність (безтоварність) проведених операцій може бути підставою для перегляду судового рішення про скасування податкових повідомлень-рішень за нововиявленими обставинами в тому разі, коли питання реальності було предметом розгляду в адміністративній справі про скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, вплив обставин, встановлених в інших судових рішеннях (у тому числі в кримінальних вироках), і кваліфікація цих обставин як нововиявлених, повинні оцінюватися з точки зору наявності в них юридичних фактів:

– якими б спростовувались факти, покладені в основу судового рішення, що переглядається;

– які існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

– які не могли бути відомі ні особі, яка заявила про це, ні суду, в провадженні якого перебувала справа;

– які входили до кола обставин, які підлягають встановленню, виходячи з підстав та предмету позову.

Задовольняючи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд у своєму рішенні обов’язково повинен зазначити, які саме докази, що покладені в основу судового рішення, визнані іншим судовим рішенням неправдивими або нікчемними, а також які саме встановлені судами в інших справах обставини впливають на законність та обґрунтованість рішення адміністративного суду [237].

Обов’язковою ознакою першої підстави для провадження за нововиявленою підставою є істотність обставин, а також те, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови термін «істотний» тлумачить як такий, що становить сутність або стосується сутності чого-небудь; дуже важливий, значний, вагомий...» [48, с. 950]. Істотність в юридичній літературі розуміють як обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили [371, с. 907]; факти, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, які спорять (тобто ці факти існували під час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у справі, ні суду, який її розглядав та вирішував) [381, с. 734]; ті, які становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, які існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Йдеться про нові обставини, а не нові докази, встановлені раніше або не враховані судом [152, с. 485]. Всі зазначені точки зору є обґрунтованими, оскільки передбачають ті обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили. Ці обставини не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Таким чином, особа яка звертається до суду, повинна довести докази істотних обставин для справи. При цьому, ці обставини не можуть визнаватись нововиявленими, якщо вони виникли або змінилися після прийняття судового рішення.

Тому наступною характерною ознакою нововиявлених обставин є їх наявність під час розгляду і вирішення справи. Ця ознака є характерною тільки для першої підстави, тобто для істотних для справи обставин. З іншими підставами перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами законодавець не пов’язує наявність існування цієї ознаки.

І остання ознака першої підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами є невідомість обставин особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи з незалежних від неї підстав. Ця ознака означає, що особа не знала і не могла знати істотних обставин під час розгляду і вирішення справи. Якщо ж особа знала або повинна була б знати про існування істотних обставин, то в подальшому вона не має права посилатися на ці обсавини як на нововиявлені.

Як показує судова практика перегляду цивільних, господарських та адміністративних справ, нововиявлені обставини в більшості випадків не були і не могли бути відомі не тільки особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, але й суду. Ця ознака логічно випливає зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 245 КАСУ, хоча нормою прямо і не передбачена.

Друга підстава перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами визначена п. 2 ч. 2 ст. 245 КАСУ та пов'язана з неясністю доказового матеріалу, що стало причиною ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, а саме встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Особливістю зазначених обставин є те, що їх джерела чітко визначені в Законі, спричинили винесення незаконної або необґрунтованої постанови або ухвалення і повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили. При цьому, суд вирішуючи питання про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами повинен переконатися, що відсутні інші юридичні факти, які були покладені в основу рішення з адміністративної справи та підтверджують його достовірність.

Слід звернути увагу на те, що законодавець передбачив, що завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів можуть враховуватись судом тільки тоді, коли вони визнані такими вироком суду, який набрав законної сили.

Як приклад безпідставного звернення до суду із заявою про перегляд постанови суду на підставі пункту 2 частини першої статті 245 КАС України можна навести ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2013 року.

Так, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки та обставина, що згідно з висновком НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області встановлено факт підроблення архітектурного плану на спірний садовий будинок, який був одним з доказів у справі, а також порушення Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області кримінальної справи № 1174145 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, не підпадає під визначення пункту 2 частини першої статті 245 КАС України, оскільки єдиним засобом підтвердження фальшивості документа, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, є саме вирок суду, який набрав законної сили. Враховуючи його відсутність, суд першої інстанції правомірно відмовив у перегляді постанови суду [367].

Також на практиці виникають випадки, коли свідчення свідків чи висновки експертів є добросовісними, але не достовірними внаслідок помилки, перекручення у сприйнятті, відтворенні, передачі інформації тощо. Це пояснюється в тому числі і суто суб’єктивним фактором. Так, на відповідність показань свідка фактам об’єктивної дійсності може впливати час, який сплинув з моменту настання події, здібності запам’ятовувати та відтворювати події. В такому випадку суд, виходячи з обставин справи, може використати першу підставу, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 245 КАСУ для відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Ще одна обставина, яка входить до другої групи підстав для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 245 КАСУ є фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Поняття «документ» визначено в ч. 2 ст. 1 Закону України від 02.10.1992 «Про інформацію», як матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі [252]. Документами можуть бути диплом про закінчення вищого навчального закладу, атестат про повну загальну середню освіту, диплом про закінчення вищого навчального закладу, рішення суду, трудова книжка, виконавчий лист, свідоцтво про шлюб або розірвання шлюбу, листок тимчасової непрацездатності, ліцензія, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про придбання майна на аукціоні, атестат доцента чи професора свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності тощо.

Для застосування другої підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами важливе наявність саме судового рішення, яким визнано завідомо неправдиве показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення. Так, рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 03.04.2013 № 394/324/13-а встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області звернулось до суду з заявою про перегляд постанови суду від 29.03.2011 року № 2а-273/11, винесеної по справі за позовом ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами. В обґрунтуванні заяви вказано, що Новоархангельським районним судом Кіровоградської області 29.03.2011 року було задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15 вересня 2010 року по 29 березня 2011 року, але постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року, акт огляду МСЕК № 158/2, на підставі якого видана виписка з акту огляду МСЕК серії 2-18 ВБ № 098949 від 22.08.2005 року, виданого ОСОБА_1 скасовано, згідно Витягу з протоколу № 54 засідання комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 15.11.2012 р. визнано безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на аварії ЧАЕС ОСОБА_1 та вилучено вказане посвідчення.

Судом встановлено, що 15.03.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 29.03.2011 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області було винесено постанову про задоволення позову ОСОБА_1 та зобов'язано посадових осіб УПФ України в Новоархангельському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 15 вересня 2010 року по 29 березня 2011 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року скасовано акт огляду МСЕК № 158/2, на підставі якого видана виписка з акту огляду МСЕК серії 2-18 ВБ № 098949 від 22.08.2005 року, виданого ОСОБА_1 в частині визнання захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказана постанова не оскаржувалась і набрала законної сили.

Згідно з рішенням Комісії зі спірних питань, визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 30.08.2012 р. при Міністерстві соціальної політики України від 15.11.2012 року № 54 визнано безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на аварії ЧАЕС 1А № 434326 від 05.10.2005 року та вилучено вказане посвідчення і вкладку № 010462 та посвідчення інваліда війни Б № 545320 від 22.12.2006 року. Разом з тим, на підставі поданих документів ОСОБА_1 видано посвідчення учасника ліквідації наслідків на аварії ЧАЕС 2А № 222599 від 15.01.2013 року.

За таких обставин суд вважає, що вищевказані обставини є істотними, які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи та є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, тому є всі підстави для скасування постанови Новоархангельского районного суду Кіровоградської області за нововиявленими обставинами, і винесення нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи це, суд постановив заяву Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Новоархангельського районного суду від 29.03.2013 року, винесеної по справі «2а-273/11 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Новоархангельському районі Кіровоградської області – задовольнити. Скасувати постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2011 року по справі № 2а-273/11 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Новоархангельському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позов ОСОБА_1 до УПФУ в Новоархангельському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій УПФУ в Новоархангельському районі Кіровоградської області та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію відповідно до ст.ст. 49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2008 року – залишити без задоволення [231].

Тобто, в даному випадку суд правильно застосував п. 1. ч. 2 ст. 245 КАСУ, оскільки документ, на підставі якого ґрунтувалось рішення суду першої інстанції, визнано таким, який виданий безпідставно не судовим рішенням, а комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Третя група підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлена вироком суду, що набрала законної сили, вина судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення. Дана підстава передбачає вчинення суддею, який розглядає справу умисних дій, що містять склад злочину. При цьому, повинен бути причинно-наслідковий зв'язок між вчиненим злочинним діянням судді та наслідками, які призвели до ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Слід зауважити, що ця підстава підлягає застосуванню лише в тому випадку, якщо злочин був скоєний суддею безпосередньо при вирішенні справи, в іншому випадку зазначена підстава застосуванню не підлягає.

Четверта група підстав передбачає скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що слід переглянути. Стаття 69 КАСУ визначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці обставини можуть встановлюватись рішенням суду судовими рішеннями в адміністративних, кримінальних, цивільних чи господарських справах. Але, якщо у подальшому такі рішення будуть скасовані, це є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАСУ.

Прикладом застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАСУ при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами може бути постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2015 року № 2-а-35/11 8-а/335/5/2015, відповідно до якої 23.11.2015 року генеральний директор ПрАТ Запоріжоблторгграмадхарч» ОСОБА_4 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2а-1140/10 по справі за позовом ОСОБА_5 до Державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправними дій, покладання зобов’язання у здійсненні певних дій. Суд задовольнив даний позов, обґрунтовуючи це наступним. 21.09.2010 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя звернувся з позовом ОСОБА_5 до Державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання протиправними дій, покладання зобов’язання у здійсненні певних дій. 23.02.2011 р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя (суддя Гнатик Г. Є.) по адміністративній справі № 2а-1140/10 було прийнято постанову, відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано протиправними дії державного реєстратора Виконавчого комітету Запорізької міської ради ОСОБА_6 щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу – Закрите акціонерне товариство «Запоріжоблторггромадхарч», які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розділі «відомості про керівника», а саме щодо внесення запису «Оліфір Сергій Іванович». Зобов'язано державного реєстратора Виконавчого комітету Запорізької міської ради ОСОБА_6 скасувати запис в Єдиному державному реєстрі про внесення змін до відомостей про юридичну особу ЗАТ «Запоріжоблторггромадхарч», здійснений 20 листопада 2009 року за № 11031070009011827. Не погодившись з прийнятим рішенням ПрАТ "Запоріжоблторггромадхарч" було подано апеляційну скаргу з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача залишити без задоволення в повному обсязі.

За результатами розгляду апеляційної скарги – 17 травня 2012 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом була прийнята ухвала, якою апеляційна скарга третьої особи залишена без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2011 року – залишено без змін. Основною підставою для ухвалення зазначених рішень суду була постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2009 р. у справі № 2а-219/ 2009 (суддя Геєць Ю. В.), яка на час ухвалення постанови від 23.02.2011 року, не будучи оскарженою, набрала законної сили 05.04.2009 року (а.с.217-219 справа № 2а-1140).

У той же час, як вбачається із матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2011 року по справі № 8а-2/2009 р., апеляційну скаргу ЗАТ "Запоріжоблторггромадхарч" на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2009 р. у справі № 8а-2/2009 р. задоволено. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2010 р. у справі № 8а-2/2009 р. скасовано та прийнято нову ухвалу про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами [232].

Вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд повинен виходити з преюдиційного зв’язку судових рішень. Разом із тим, слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання [234].

Так, у справі № 2а/1770/944/2011 Рівненський окружний адміністративний суд правильно визнав нововиявленою обставиною той факт, що ухвалою Вищого адміністративного суду у справі № 2а/1770/472/2011 скасовано рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову ТОВ «Лелека-Колор» про скасування припису Державної екологічної інспекції в Рівненській області та прийнято нове рішення про задоволення позову, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 2а/1770/472/2011 покладалися в основу судового рішення у справі № 2а/1770/944/2011 за позовом Державної екологічної інспекції в Рівненській області до ТОВ «Лелека-Колор» про стягнення збитків, про що прямо зазначено в тексті постанови [358].

Іншим прикладом правильного застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України є ухвала Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-18197/11/2670. Так, на обґрунтування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2012 року суд першої інстанції посилався на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2010 року № 2а-2717/10/2670 про скасування наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 листопада 2009 року № 623 «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 05 листопада 1996 року № 672, наданого ВАТ «Київський річковий порт», з метою видобування піску Новоукраїнського родовища.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 грудня 2012 року у справі № 2а-18197/11/2670 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року залишив без змін. Однак Вищий адміністративний суд України постановою від 11 грудня 2012 року у справі № К/991/2116/11 касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України задовольнив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-2717/10/2670 скасував. У позові ВАТ «Київський річковий порт» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України відмовив.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, підставами для перегляду справи за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови, що належить переглянути.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що постанова Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2012 року у справі № К/991/2116/11 є підставою для перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2012 року за нововиявленими обставинами [359].

П'ята підстава перегляду передбачає встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано. Повноваження Конституційного Суду України визначені в статті 150 Конституції України та статті 13 Закону України «Про Конституційний Суд України». Так, серед повноважень Конституційного Суду України визначені такі як, – вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших нормативно-правових актів; офіційне тлумачення Конституції України та законів України. В тому разі, коли суд приймає рішення на основі певного закону чи підзаконного нормативно-правового акту і до виконання цього рішення Конституційний Суд України ухвалить рішення про неконституційність даного закону чи нормативно-правого акту, це буде підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі п. 5 ч. 2 ст. 245 КАСУ.

Згідно вказаної норми підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, а не його офіційне тлумачення. Так, постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 17.06.2015 № 8-а/337/1/2015 на цій підставі заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Судом встановлено, що 02.03.2015 року було винесено постанову по справі за позовом Krzeminski Tomasz Michal до заступника начальника Дніпропетровської митниці Міндоходів – начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Міндоходів ОСОБА_2, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Krzeminski Tomasz Michal оскаржував постанову у справі про порушення митних правил № 0010/110000001/14 від 08.04.2014 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 469 МК України, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень.

30.04.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах Krzeminski Tomasz Michal із заявою про перегляд постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2015 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 посилається на рішення Конституційного суду України від 31.03.2015 року за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 469 МК України. Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вивчивши доводи заявника та заперечення відповідача по справі, суд встановив такі факти та прийшов до наступних висновків. Постановою заступника начальника Дніпропетровської митниці Міндоходів – начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Міндоходів ОСОБА_2 № 0010/110000001/14 від 08 квітня 2014 року, Krzeminski Tomasz Michal визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, що передбачено ч.2 ст. 469 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень. Дії Krzeminski T.M. кваліфіковані як неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчене (користування ним без дозволу митного органу).

31.03.2015 року Конституційний Суд України в справі за конституційним зверненням ОСОБА_4 прийняв рішення щодо тлумачення положень частини другої статті 469 Митного кодексу України.

Питання щодо конституційності статті 469 Митного кодексу України Конституційним Судом України не вирішувалось. Враховуючи той факт, що згідно статті 245 КАС України, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, а не його офіційне тлумачення, у суду немає підстав для перегляду постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.03.2015 року за нововиявленими обставинами [2436]. В даному випадку ч. 3 ст. 245 КАСУ суд також не мав можливості застосувати, оскільки не було прийнято нових законів, інших нормативно-правових актів, які б скасовували ч. 2 ст. 469 МК України або вони пом'якшували або скасовували відповідальність фізичної особи.

Розглядаючи заяви про перегляд судових рішень у порядку пункту 5 частини другої статті 245 КАС України, необхідно враховувати, що рішення Конституційного Суду України завжди офіційно оприлюднюються і знаходяться у вільному доступі у мережі Інтернет. Тому, якщо рішення Конституційного Суду України на момент вирішення адміністративної справи об’єктивно існувало, то воно не може вважатися нововиявленими обставинами з тих підстав, що заявник про нього не знав.

Так, Чернівецький окружний адміністративний суд у справі № 824/1260/13-а правильно зазначив, що на момент ухвалення рішення у справі Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-32/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 25-рп/2009 вже було прийнято, таким чином, Рішення Конституційного Суду України на момент вирішення адміністративної справи об’єктивно існувало і заявник при добросовісному ставленні до справи міг знати про це Рішення [244].

Слід звернути увагу, що не може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами зміна законодавства. Так, відповідно до частини третьої статті 245 КАС України, суд не переглядає судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів та інших нормативно-правових актів, що скасовують закони та інші нормативно-правові акти, які діяли на час розгляду конкретної адміністративної справи, причому тільки у випадках, коли вони, тобто скасовані закони та інші нормативно-правові акти, пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи [209].

Наприклад, якщо постанову суду в адміністративній справі про видворення іноземця ще не виконано, то її можна переглянути в порядку провадження за нововиявленими обставинами у разі набрання чинності законом, який обмежує підстави для видворення [330].

Отже, скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалося судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили або пом’якшено чи скасовано відповідальність фізичної особи. Не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України.

З аналізу розділу 4 глави 4 КАСУ можна виділити об'єктивні та суб'єктивні передумови права на пред'явлення заяви до адміністративного суду для поновлення провадження за нововиявленими обставинами. Об’єктивні передумови характеризуються тим, що на них не впливає жодна сторона, в тому числі суд. У суб’єктивних навпаки такий вплив є.

До об’єктивних передумов слід віднести такі: 1) об’єкт перегляду; 2) перегляд судового рішення за наявності на те підстав; 3) наявність істотних для справи обставин та невідомість їх особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 4) докази встановлення істотних для справи обставин не були та не могли бути відомі заявнику та адміністративному суду під час прийняття судового акту; 5) строк подання заяви на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суб’єктивні передумови включають в себе: 1) процесуальну дієздатність заявника і відповідача брати участь в адміністративному процесі; 2) право заявника подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; 3) ініціативну процедуру заявника відновлення провадження за нововиявленим обставинами [315].

Об’єктивні передумови на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не залежать від волі зацікавлених осіб та суду. До цих передумов належать:

1. Об’єкт перегляду за нововиявленими обставинами – будь-які ухвали та постанови адміністративного суду, що набрали законної сили і якими розгляд справи завершено.

При цьому, на момент винесення цих судових актів існували підстави для їх перегляду, але про них не було відомо ні учасникам процесу, ні суду. І тільки після появи відповідних доказів, що підтверджують суттєві обставини, які можуть суттєво вплинути на висновок суду, у учасників процесу з'являється можливість оскаржити судове рішення.

2. Перегляд судового рішення за наявності на те підстав – відновлення провадження за нововиявленими обставинами може бути незалежно від інстанції (першої, апеляційної чи касаційної), якщо заявник має відповідне на це право. Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАСУ, підлягає перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки та постанова або ухвала суду, що набрала законної сили.

Виходячи з цієї норми, сторони позбавлені права звертатись до суду до моменту вступу судового рішення в законну силу. Але що робити, коли про нововиявлену обставину стало відомо до вступу постанови чи ухвали суду в законну силу?

Вважаємо доцільно надати право на перегляд справи за нововиявленими обставинами незалежно від того, набрали постанова чи ухвала суду законної сили чи ні, що забезпечило б додатковими процесуальними гарантіями учасників процесу.

3. Наявність істотних для справи обставин та невідомість їх особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Ці обставини повинні існувати на момент винесення рішення та під час провадження в адміністративній справі та про них не повинен знати заявник. Якщо ж заявнику було відомо про докази, але він в силу різних обставин не міг їх надати суду на момент розгляду справи та винесення рішення, то це, відповідно до закону, не може бути підставою для перегляду справи за нововиявлиними обставинами, що, на нашу думку, також є не зовсім вірно.

4. Докази встановлення істотних для справи обставин не були та не могли бути відомі заявнику та адміністративному суду під час прийняття судового акту.

Відповідно до статті 69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Всі обставини, що представляються як докази, мають бути належним чином засвідчені. Наприклад, доказами, що виступають підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами можуть бути належним чином завірені копії рішення чи вироку суду про скасування судового рішення, яке було покладене в основу судового рішення.

5. Строк подання заяви на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У статті 247 КАСУ вказаний порядок та строки подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Заявник немає обмежень щодо подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, окрім заяви поданої з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 245 КАСУ. В цьому разі така заява може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. В іншому випадку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Проте, особа має лише один місяць на звернення з заявою до адміністративного суду про перегляд заяви за нововиявленою обставиною з моменту, коли вона дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Закінчення місячного строку є підставою для повернення заяви без розгляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами потребує також низки суб'єктивних умов. Перш за все, це наявність права суб’єкта на подання заяви до адміністративного суду про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до статті 246 КАСУ, особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Цими особами можуть бути сторони (позивач, відповідач), треті особи з самостійними вимогами та без самостійних вимог на предмет спору, а також ті, які не були учасниками провадження, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Право на таке звернення до адміністративного суду можуть реалізувати зазначені особи безпосередньо або за допомогою їхніх представників, які діють на підставі положень статті 59 КАС України [209].

Право суб’єкта на подання заяви на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлюється наявністю юридичного інтересу, що полягає в незадоволенні рішенням суду, прагненням його змінити, а також наявністю відповідних доказів для цього. При цьому, адміністративний суд, переглядаючи справу за нововиявленими обставинами, повинен враховувати правовий статус заявника.

На наш погляд, віднесення третіх осіб, які не були учасниками провадження, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки до кола суб’єктів, які мають право подавати заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, має важливе значення, оскільки дозволяє захищати свої права та інтереси, навіть в тому випадку, коли сторони або треті особи не мають наміру подавати заяву за наявності нововиявлених обставин.

Зазначимо, що стаття 246 КАС України не передбачає право прокурора чи адміністративного суду переглядати судові рішення за нововиявленими обставинами за власною ініціативою. Тобто, якщо суддя адміністративного суду виніс рішення, яке згодом стало незаконним у зв’язку з появою нововиявлених обставин, та сам про це дізнався, то ні він, ні прокурор не в змозі його змінити без заяви відповідного суб’єкта, який наділений таким правом. Таке положення, на наш погляд, представляється невірним. У зв’язку з цим, пропонуємо закріпити за прокурором та судом право переглядати судові рішення за нововиявленими обставинами за власною ініціативою.

Звернення до адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами передбачає також низку формальних умов, які включають оформлення заяви та порядку її подання, які будуть розглянуті в наступному підрозділі.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, слід зробити такі висновки. Передумови реалізації права на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративному судочинстві – це сукупність певних підстав, що надають право особі звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і дотримання яких є обов’язковим. Недотримання даних передумов тягне за собою неможливість реалізації особою права на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Передумовами реалізації права на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можна поділити на такі: 1) належність особи до кола суб’єктів, які мають право звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (суб’єктивні передумови); 2) наявність нововиявлених обставин; судове рішення, яким провадження у справі закінчене і яке набрало законної сили; дотримання процесуальних строків звернення із заявою про перегляд (об’єктивні передумови); 3) дотримання форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (формальні передумови).

<< | >>
Источник: КАЙДАШЕВ РОМАН ПЕТРОВИЧ. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Київ 2016. 2016

Еще по теме 4.2 Передумови реалізації права на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -