<<
>>

3.1. Організація процесу формування передумов функціонування адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу

Формування комплексу заходів, спрямованих на детінізацію відносин у будь-якій сфері суспільно-корисної діяльності, визначається тісними взаємозв’язками та взаємообумовленістю факторів економічного, організаційного чи правового характеру, що зумовлюють або сприяють тінізації відносин.

Відповідно зменшення масиву тіньових відносин у сфері погашення податкового боргу передбачає необхідність формування ефективної системи моніторингу і усунення факторів тінізації, створення на цій основі організаційно-правової інфраструктури протидії тіньовим проявам, забезпечення режиму законності, фінансової дисципліни, та інших складових, що утворюють адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу. Формування та реалізацію цих заходів доцільно здійснити в процесі проведення реформи публічної адміністрації в Україні [206]; реформування системи фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади [207]; зовнішньої та внутрішньоорганізаційної системи фінансового контролю суб’єктів господарювання державної форми власності у стратегічних для держави галузях економіки [208–209]; удосконалення економіко-правової моделі системи оподаткування, податкового адміністрування та кодифікації податкового законодавства [210, с. 22–28].

Проведений у перших двох розділах даної роботи аналіз наукових джерел та адміністративно-правової практики з питань погашення податкового боргу свідчить, що більшість проблемних питань, пов’язаних із адміністративно-правовим забезпеченням контрольної і правоохоронної діяльності у досліджуваній сфері залишаються не розв’язаними.

Дослідження суспільних відносин, пов’язаних із діяльністю органів публічної адміністрації свідчить, що їх специфічний зміст формується у двох основних групах правовідносин: регулятивних і правоохоронних [151, с. 61]. Це в повній мірі можна віднести й до дослідження відносин, пов’язаних з діяльністю органів ДПС у сфері погашення податкового боргу.

Зокрема, регулятивні правовідносини у сфері погашення податкового боргу пов’язані із організацією функціонування органів ДПС, здійснення її органами управлінських функцій щодо адміністрування податкового боргу, заходів із запобігання виникненню податкового боргу і забезпечення своєчасного його погашення.

Правоохоронні правовідносини у сфері погашення податкового боргу пов’язані із реалізацією правохоронної функції щодо застосування заходів попередження вчинення адміністративних і фінансових правопорушень з боку податкових боржників, заходів адміністративної відповідальності. Зокрема, на підставі визначення структури адміністративно-деліктних відносин та їх різновиду – тіньових відносин у сфері погашення податкового боргу – виникає адекватна необхідність удосконалення організаційної і функціональної структури спеціальних підрозділів – Департаменту погашення прострочених податкових зобов’язань та відділу організації оперативних заходів по скороченню податкового боргу Оперативного управління ГУПМ ДПА України. Зазначені підрозділи призначені виявляти і превентивно протидіяти деліктності з боку податкових боржників.

Екстраполюючи проаналізовані вище теоретичні наробки з питань детінізації відносин на дослідження сфери погашення податкового боргу слід зазначити, що детінізація відносин у сфері погашення податкового боргу – це сукупність правових, інформаційних та ін. заходів, спрямованих на: 1) усунення факторів виникнення та зростання податкового боргу, відтворення тіньових відносин у сфері погашення податкового боргу і створення економіко-правових передумов повернення відносин з тіньового сектора неконтрольованої діяльності, у підконтрольну органам ДПС України діяльність; 2) побудову на цій основі організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії вчиненню адміністративних і фінансових правопорушень, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників.

Для формування та функціонування адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу необхідні певні організаційно-правові передумови.

Одним із перших завдань формування і функціонування адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу є забезпечення впровадження у суспільні відносини податкової правосвідомості та правової культури громадян про те, що сплата податків є не лише конституційним обов’язком, але й необхідністю реалізації головного обов’язку держави – „забезпечення прав і свобод людини” [28]. Платник податків повинен знати, що у зв’язку із не виконанням свого конституційного обов’язку щодо сплати податків до нього будуть обов’язково застосовані заходи примусу, з одного боку, з іншого – платник податків, що сумлінно виконує приписи податкових законів гарантовано отримає сприятливі умови для економічно вигідної фінансово-господарської діяльності, розвитку підприємницької ініціативи, легального бізнесу, а також гарантії отримання суб’єктами господарювання певних соціально-економічних благ від держави. На це й повинна бути спрямована організаційна мета і встановлені відповідні завдання адміністративно-правової діяльності органів ДПС у сфері оподаткування, у т. ч. у сфері погашення податкового боргу.

Для реалізації першого завдання необхідно здійснити: 1) системне внесення науково-обґрунтованих змін і доповнень до проекту Податкового кодексу України та чинних нормативно-правових актів у сфері оподаткування (додаток И), які б усунули з системи оподаткування України принцип „податок на податок” і „податок на витрати”, а також основні чинники (фактори) тінізації економічних відносин; 2) вдосконалення проекту Податкового кодексу України і прийняття його як комплексного, системоутворюючого нормативно-правового акта на основі трансформації чинної економічної моделі системи оподаткування, удосконалення правового порядку податкового адміністрування, що у сукупності повинно сформувати організаційно-правове підґрунтя забезпечення режиму законності й практичного вирішення проблем детінізації відносин у досліджуваній сфері.

Удосконалена на зазначених вище засадах економічна модель системи оподаткування утворює економіко-правову основу адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу і відображає комплексний підхід до формування системи детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу (додаток К).

Такий підхід до розв’язання проблемної ситуації відповідає основним напрямам нової стратегії детінізації економічної діяльності.

Методологічні засади створення комплексної системи детінізації відносин (далі – КСД) закладені в теорії наук адміністративного, фінансового, інформаційного права, теорії детінізації економіки і узгоджуються з Концепцією адмінреформи в Україні. Уперше екстраполяція зазначених знань на предметну сферу дослідження зазнала всебічного розвитку у роботах Ю.Я. Грошовика „Організаційно-правові основи детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності” [157] та Н.П. Дригваль „Організаційно-правові основи детінізації відносин у сфері обороту об’єктів інтелектуальної власності” [158], у межах яких було вироблено Методичні рекомендації щодо організаційно-правового забезпечення детінізації відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності в Україні та обороту об’єктів інтелектуальної власності. Враховуючи єдність структурних складових і методичних підходів до формування КСД у будь-якій сфері суспільних відносин, вважаємо за доцільне синтезувати раніше отримані знання та викласти специфіку змісту основних напрямів формування КСД у сфері погашення податкового боргу, зумовлених особливостями регулювання досліджуваної сфери.

Комплексна система детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу (далі – КСД у сфері погашення податкового боргу) включає систему заходів, спрямованих на: 1) забезпечення створення уповноваженими органами державної влади сприятливих економіко-правових умов для здійснення податковими боржниками легальної фінансово-господарської діяльності; 2) удосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії вчиненню адміністративних і фінансових правопорушень, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників [150, с. 162].

Комплексність реалізації необхідних заходів КСД у сфері погашення податкового боргу випливає із попередньо виявленої у підрозділі 2.2 даної роботи сукупності факторів відтворення тіньових відносин у сфері погашення податкового боргу [160].

Дослідження зазначених факторів має провідне значення не тільки для реформування адміністративно-правової діяльності органів ДПС України, удосконалення економіко-правових основ податкової системи, а також і для удосконалення адміністративно-деліктного законодавства, яке, за визначенням І.П. Голосніченка, потребує вивчення щодо „питання про стан деліктності, суб’єктів адміністративних проступків, факторів, що зумовлюють адміністративні правопорушення і відповідні попереджувальні заходи щодо них” [211, с. 88].

Отже, КСД у сфері погашення податкового боргу складає два блоки (загальний та спеціальний) заходів.

І. Загальний блок заходів. Правове забезпечення створення економіко-правових умов уповноваженими органами державної влади щодо ефективної реалізації громадянами конституційного права на здійснення легальної, економічно вигідної підприємницької діяльності (додатки К–Л)

1.1. Удосконалення чинної економічної моделі системи оподаткування України та кодифікація податкового законодавства із встановленням чітких адміністративно-процесуальних етапів податкового адміністрування, у т. ч. адміністрування податкового боргу [212; 116, с. 679].

1.2. Удосконалення правових форм законодавчого забезпечення функціонування системи фінансового контролю господарської діяльності та системи економічної безпеки податкових боржників стратегічних галузей економіки.

1.3. Удосконалення механізму правового регулювання діяльності податкових боржників у сфері відновлення платоспроможності боржників або визнання їх банкрутами.

ІІ. Спеціальний блок заходів. Підвищення ефективності адміністративно-правової діяльності органів ДПС у сфері погашення податкового боргу (додаток М).

2.1. Удосконалення правових форм законодавчого забезпечення реалізації заходів, передбачених в межах окремих положень Концепції адмінреформи в Україні щодо децентралізації, делегування та перерозподілу контрольних і примусово-виконавчих повноважень органів ДПС України відповідно органам місцевого самоврядування та органам виконавчої служби України [213, с.

133–137].

2.2. Удосконалення правових форм законодавчого забезпечення функціонування системи запобіжного податкового контролю та заходів відповідальності у сфері погашення податкового боргу (додаток Н) [214, с. 73–79].

2.3. Удосконалення правового забезпечення заходів, передбачених Концепцією модернізації органів ДПС України щодо організаційної та функціональної структури підрозділів Департаменту та ООЗСПБ (додаток Р) [215–216].

Далі охарактеризуємо основні із зазначених вище заходів.

І. Загальний блок заходів. Правове забезпечення створення економіко-правових умов уповноваженими органами державної влади щодо ефективної реалізації громадянами конституційного права на здійснення легальної, економічно вигідної підприємницької діяльності

Зазначений напрям заходів є загальним щодо другого напряму, бо важливий і для інших сфер адміністративно-правової діяльності. Він включає в себе: створення економіко-правових передумов здійснення легальної фінансово-господарської діяльності платників податків; стандартних, прозорих державних дозвільно-реєстраційних процедур здійснення підприємницької діяльності, які б, з одного боку, забезпечували реалізацію основних принципів адміністративного права та не втручання контролюючих органів у вільний вибір, свободу здійснення підприємницької діяльності, зацікавленості суб’єктів підприємництва у легальній економічно вигідній підприємницькій діяльності, а з іншого – забезпечували б ефективний податковий контроль під час створення, діяльності та ліквідації суб’єктів господарювання з метою запобігання виникненню податкового боргу платників податків і забезпечення своєчасного його погашення.

1.1. Удосконалення чинної економічної моделі системи оподаткування України та кодифікація податкового законодавства із встановленням чітких адміністративно-процесуальних етапів податкового адміністрування, у т. ч. адміністрування податкового боргу

Удосконалення чинної економічної моделі системи оподаткування України повинно здійснюватися з метою визначення науково вивірених методологічних і праксеологічних організаційно-правових засад, які б, з одного боку, забезпечували гармонійну трансформацію чинної системи оподаткування, а з іншого – формували економічне підґрунтя системної переробки, узагальнення та кодифікації податкового законодавства. У кінцевому результаті це повинно створити економіко-правові передумови, здатні на системно-детермінаційному рівні продукувати детінізацію відносин і процеси розширеного економічного відтворення, стати каталізатором довгострокового соціально-економічного розвитку України [212, с. 10].

1.2. Удосконалення правових форм законодавчого забезпечення функціонування системи фінансового контролю господарської діяльності та системи економічної безпеки податкових боржників стратегічних галузей економіки

Правова форма передбачає впорядкування діяльності та встановлення вимог до відповідних документів (актів), вона представляє собою сукупність вимог до дій органів державної влади, які направлені на досягнення конкретного результату [217, с. 12].

Основними правовими заходами у зазначеному напрямі повинні стати такі положення.

1. Прийняття Верховною Радою України законів „Про акціонерні товариства”, „Про державні підприємства”, „Про Фонд державного майна України” [218].

2. Розробка та впровадження галузевих і регіональних програм пріоритетного розвитку внутрішньогосподарського фінансового контролю на підприємствах стратегічних для держави галузей економіки або в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць країни, а також створення системи економічної безпеки суб’єктів господарювання [208–209; 219–223].

Для удосконалення зовнішнього фінансового контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, які використовують бюджетні кошти, особливо підприємств, що мають і отримують дотації бюджету або спеціальний режим господарювання (що не підлягають приватизації), необхідно розширення повноважень контрольно-перевірочної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби (далі – ОДКРС) щодо перевірки: 1) стану збереження активів; 2) контролю за повнотою і своєчасністю внесення орендної плати та у випадках відсутності договорів оренди донараховувати недоотримані суми орендної плати і подальшого стягнення таких сум до бюджету; 3) перевірки та контролю за виплатою дивідендів (повнота нарахування, правильність і своєчасність сплати) від акцій, що належать державі в акціонерних товариствах [224, с. 14–18].

Організація створення та функціонування системи економічної безпеки суб’єктів господарювання, у т. ч. ризикових категорій податкових боржників передбачає виділення, аналіз й оцінку існуючих загроз по кожній функціональній складовій і розробку на їх основі системи антикризових заходів запобігання виникненню податкового боргу.

Аналіз науково-практичної літератури свідчить, що найбільш широко в ній подані результати досліджень щодо безпеки підприємництва, комплексних систем управління економічної безпеки суб’єктів господарювання, окремих їх елементів [100, с. 562], управління окремими видами ризиків фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання [225–226], організаційно-правові засади ризик-менеджменту, його економічна методологія [227, с. 138–164] тощо.

Разом з цим, зазначені вище науково-практичні результати розкривають проблемну ситуацію та пропонують шляхи її розв’язання лише щодо суб’єкта підприємництва і не враховують факторів, зокрема, зовнішнього впливу або зовнішньої взаємодії із контролюючими органами у сфері погашення податкового боргу. Зазначені дослідження можна виправдати, коли об’єктом дослідження є „здорове” підприємство з „чистого аркушу”. Зовсім інше відбувається у випадку наявності у підприємства – податкового боржника, кризового фінансово-економічного стану, накопичення ним податкової заборгованості, запровадження посадовими особами такого підприємства псевдолегальних, нелегальних фінансово-господарських операцій. Внаслідок цього виникають інші відносини, ступінь втручання в фінансово-господарську діяльність такого суб’єкта господарювання, глибина, ступінь і зміст ризиків, які виникають як у податкових органів, так і у підприємства – податкового боржника. На нашу думку, саме на цій основі виникає питання співвідношення „адміністративної” безпеки державних контролюючих органів та „економічної” безпеки суб’єктів господарювання-податкових боржників.

Застосування внутрішніх систем безпеки операційної діяльності суб’єкта господарювання потребує створення на державному рівні цілісної організаційно-правової інфраструктури економічної безпеки у сфері державного регулювання підприємницької діяльності, її ключових інститутів; а на мікрорівні – управлінсько-інформаційних систем контролю [100]. Тому досить актуальною є реалізація проекту Національної програми забезпечення економічної безпеки України [223] та впровадження її в практику з урахуванням пропозицій наданих у даній роботі.

Для усунення виявленої у попередньому розділі даної роботи групи факторів відтворення тіньових відносин у сфері погашення податкового боргу щодо факторів недосконалого галузевого і функціонального управління у сфері економіки, внутрішньоорганізаційного управління державних підприємств-монополістів, у першу чергу природних монополій, пропонуємо здійснити наступні заходи:

– провести інвентаризацію (для державних підприємств обов’язково на підставі постанови КМ України) статутних документів щодо відповідності їх положенням чинного законодавства та Принципам корпоративного управління;

– на основі узагальнення проблемних питань практики застосування корпоративного управління в Україні прийняти закон „Про акціонерні товариства” та внести зміни до Закону України „Про банкрутство”. При цьому у даних законодавчих актах передбачити дисциплінарну, майнову відповідальність менеджерів підприємств податкових боржників, за несвоєчасне виконання податкових обов’язків щодо сплати податкових платежів. Притягнення до такої відповідальності менеджерів податкових боржників, повинен реалізовуватися, в першу чергу, через внутрішньогосподарські контрольні механізми, передбачені у статутних документах. Зазначені положення необхідно обов’язково передбачити спеціальним законодавством;

– положення статутів господарських товариств повинні в обов’язковому порядку передбачати контроль засновниками (власниками), Наглядовою радою товариства за виконанням податкових обов’язків щодо сплати податків, податкового боргу товариств. До складу Наглядової ради в обов’язковому порядку повинні входити представники дрібних акціонерів, профспілкового органу (за наявності такої організації на підприємстві), а також у випадку наявності ознак неплатоспроможності за довгостроковими зобов’язаннями – представники кредиторів (у т. ч. у випадках, коли визначений законом податковий керуючий);

– положення статутів господарських товариств повинні в обов’язковому порядку передбачати ефективні правові механізми фінансового внутрішньогосподарського контролю товариств платників податків за операціями відчуження, використання, ліквідації (оренда, лізинг, сублізинг тощо) майна, корпоративних прав, у т. ч. через реєстрацію таких правочинів у державному реєстрі (прийняти відповідний закон);

– в істотних умовах договорів лізингу обов’язково вказувати мінімальну лізингову платню (особливо щодо великих державних підприємств). Внесення доповнень до актів законодавства стосовно істотних умов договорів лізингу;

– під час реєстрації експортних контрактів (договорів) уповноваженими державними органами повинна відслідковуватися та реєструватися інформація щодо наявності податкового боргу у експортера (використання інформаційних баз даних податкових і митних органів). У випадку наявності такого податкового боргу необхідне віднесення цих експортних операцій до найбільш ризикових, а також зазначений фактор повинен бути підставою для проведення додаткової (позапланової) перевірки;

– операції купівлі-продажу, предметом яких є „устаткування”, „обладнання” інше майно підприємств, що не підлягають приватизації – підлягають обов’язковій реєстрації у державному реєстрі правочинів, а також операцій щодо взаємозаліків, переуступки права вимоги інших фінансових договорів;

– встановити чітку систему норм щодо адміністративної і фінансової відповідальності посадових осіб за порушення порядку фінансово-господарської діяльності на ринку енергоносіїв і системи розрахунків, що тягне відповідні збитки держави (підприємство, бюджет);

– прийняти закон „Про державні підприємства”, в який включити обов’язки керівництва державних підприємств, а також підприємств у формі господарських товариств, у яких загальний обсяг корпоративних прав перевищує 50 відсотків: стосовно відповідальності за своєчасне виконання своїх обов’язків щодо сплати податкових платежів; беззбиткової роботи; розробки заходів для зміцнення свого фінансового становища; використовувати передові форми і методи обліку та обробки інформації на базі широкого застосування сучасної обчислювальної техніки; здійснювати внутрішньогосподарський контроль за раціональним і економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

– внести доповнення у ст. 657 ЦК України про обов’язкову державну реєстрацію договорів купівлі-продажу цінних паперів ВАТ, що є стратегічними для держави.

1.3. Удосконалення механізму правового регулювання діяльності податкових боржників у сфері відновлення платоспроможності боржників або визнання їх банкрутами

Для усунення основних факторів відтворення тіньових відносин – не сформованості інституту відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом – пропонуємо такі заходи:

– внести доповнення до ст. 3 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” частиною другою такого змісту: „При проведенні заходів запобіганню банкрутству центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень здійснюють скорочені (експрес) і поглиблені перевірки щодо фінансово-господарської діяльності СПД на стадіях досудової санації. При цьому є обов’язковим встановлення фінансово-економічного стану податкових боржників аудиторським висновком. При прийняті судом рішення про порушення справи про банкрутство відносно податкового боржника суд направляє повідомлення органам ДПС;

– доповнити ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поняття „незаконне банкрутство” та встановити адміністративну відповідальність за це правопорушення;

– доповнити ст. 19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (продаж у процедурі санації майна боржника як цілісного майнового комплексу) положеннями наступного змісту: „Процедуру продажу усіх активів підприємства проводити за умови, коли план санації був неприйнятим, або коли процедуру санації було відхилено”; доповнити ч. 6 ст. 19 Закону „Про банкрутство” положеннями наступного змісту: „Продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу провадиться виключно на публічному аукціоні, або у випадку, якщо у публічному аукціоні немає потреби і управляючий майном доведе, що можлива ціна продажу майна на закритому аукціоні може перевищити ціну, яку можна отримати на відкритому аукціоні”.

ІІ. Спеціальний блок. Підвищення ефективності адміністративно-правової діяльності органів ДПС у сфері погашення податкового боргу

2.1. Удосконалення правових форм законодавчого забезпечення реалізації заходів, передбачених в межах окремих положень Концепції адмінреформи в Україні щодо децентралізації, делегування та перерозподілу контрольних і примусово-виконавчих повноважень органів ДПС України відповідно органам місцевого самоврядування та органам виконавчої служби України

Провідна роль положень Концепції адмінреформи в системі детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу полягає в підвищенні ефективності як внутрішньоорганізаційного управління органів ДПС в контексті концепції модернізації податкової служби, так і в реалізації власне зовнішніх функцій податкового контролю в контексті пріоритетних напрямів регіональної податкової політики та реформування місцевого самоврядування [213, с. 136]. На підґрунті проведеного аналізу проблем реалізації положень Концепції адмінреформи у сфері погашення податкового боргу визначені такі напрями [138–139; 215–216; 228–235]:

– удосконалення організаційної і функціональної структури регіональних центрів надання адміністративних (управлінських) послуг із питань відновлення платоспроможності підприємств і банкрутства. Для організаційно-правового забезпечення цього процесу необхідно створити Агентство з питань відновлення платоспроможності підприємств і банкрутства, яке підпорядкувати Міністерству економіки України (додаток Е);

– урахування економічних засад в організації функціонування правової системи податкового контролю на регіональному та місцевому рівнях, пов’язаних із проведенням політики економічного районування податкових округів;

– проведення децентралізації та делегування виконавчим органам місцевого самоврядування повноважень податкового контролю щодо погашення податкового боргу за місцевими податковими зобов’язаннями платників податків у межах встановленої законом компетенції;

– перерозподілу повноважень органів ДПС щодо стягнення податкового боргу (здійснення державних примусово-виконавчих заходів із забезпечення погашення податкового боргу) шляхом передачі їх регіональним органам державної виконавчої служби України;

– розширення контрольно-наглядових повноважень виконавчих органів районних та обласних рад щодо здійснення функцій внутрішнього фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна на рівні територіальних громад (збереження і раціональне використання державного майна; додержання фінансової дисципліни суб’єктів господарювання; порядку ведення обліку та звітності; виконання державних контрактів і зобов’язань перед бюджетом; належного і своєчасного відшкодування збитків, заподіяних державі; вирішення питань неплатоспроможності підприємств);

– створення чіткої організаційно-правової системи функціональної та інформаційної взаємодії конроолюючих органів у сфері оподаткування, органів державної виконавчої служби України із виконавчими органами місцевого самоврядування, внутрішньогосподарського (корпоративного) управління підприємств, громадськими організаціями стосовно запобігання виникненню податкового боргу і забезпечення його своєчасного погашення;

– внутрішньоорганізаційне удосконалення контрольних і правоохоронних процедур органів ДПС у досліджуваній сфері із урахуванням принципу мінімізації втручання держави в діяльність господарюючих суб’єктів [213, c. 136–137].

2.2. Удосконалення правових форм законодавчого забезпечення функціонування системи запобіжного податкового контролю та заходів відповідальності у сфері погашення податкового боргу (додаток Н) [214, с. 73–79].

Висновки експертного опитування 145 слідчих підрозділів податкової міліції вказують на необхідність удосконалення адміністративно-правових засобів попередження ухилень від сплати податків на противагу силовим (каральним) методам [156, с. 157].

Запобіжний податковий контроль у сфері погашення податкового боргу – це сукупність адміністративно-правових і інформаційно-аналітичних заходів спрямованих на комплексне забезпечення діяльності органів ДПС України щодо запобігання виникнення податкового боргу і забезпечення його своєчасного погашення, протидію адміністративним і фінансовим правопорушенням, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників [214, с. 79]. Загальну принципову схему запобіжного податкового контролю у сфері погашення податкового боргу наведено у додатку Н. Для забезпечення його ефективного функціонування необхідно наступне.

Однією із перших груп заходів запобіжного податкового контролю у сфері погашення податкового боргу є формування та адміністрування уповноваженими державними органами автоматизованих інформаційних баз даних про створення, діяльність та ліквідацію суб’єктів господарювання, а також адміністративно-правове забезпечення створення та функціонування автоматизованої інформаційної системи державної реєстрації найбільш ризикових правочинів, які ними здійснюються.

Формування компетентним державним органом документарної справи на кожного платника податків (компанію), а також створення інтегрованих автоматизованих інформаційних баз даних (електронних накопичувальних справ), на нашу думку, повинно здійснюватися під час державної реєстрації особи як суб’єкта господарювання. У зазначених справах повинна формуватись інформація про створення, діяльність (у т. ч. інформація про прийняті рішення щодо злиття, розподілу, об’єднання), а також ліквідацію платника податків. На підставі попередньо визначеної класифікації найбільш ризикових правочинів, які здійснюються податковими боржниками, повинен формуватись окремий державний автоматизований реєстр правочинів, порядок функціонування якого визначається у законодавчому акті. На нашу думку, до найбільш ризикових правочинів у сфері погашення податкового боргу, необхідно віднести наступні правочини:

– укладання та реалізація основних положень договорів купівлі-продажу, предметом яких є „устаткування”, „обладнання”, інше майно підприємств, які не підлягають приватизації;

– укладання та реалізація основних положень договорів купівлі-продажу значної частки цінних паперів, корпоративних прав акціонерних товариств, які є стратегічними для держави;

– укладання та реалізація основних положень договорів відчуження, використання (оренда, лізинг, сублізинг тощо), ліквідації активів податкових боржників;

– фінансові операцій щодо проведення взаємозаліків, переуступки права вимоги тощо.

Обов’язковій державній реєстрації також повинні підлягати протоколи загальних зборів стратегічних для держави господарських товариств щодо їх рішень про проведення зазначених вище правочинів, а також реалізація положень експортних контрактів (договорів) щодо зміни в структурі активів зазначених підприємств з метою здійснення заходів примусу щодо погашення податкового боргу експортерів (з використанням баз даних податкових і митних органів). Це, в свою чергу, буде відповідати принципу „публічності” у діяльності компаній.

У межах наступної групи заходів запобіжного податкового контролю у сфері погашення податкового боргу, на основі АІС державної реєстрації найбільш ризикових правочинів, необхідно створення та адміністрування органами ДПС автоматизованої системи адміністративного моніторингу фінансово-господарської діяльності податкових боржників із застосуванням методу непрямого збору необхідної інформації із зовнішніх і внутрішніх (корпоративних) інформаційних джерел.

Предметом контролю при адмініструванні зазначеної вище системи моніторингу повинно бути: 1) своєчасність виконання платниками податків своїх податкових обов’язків щодо сплати податкових платежів; 2) проведення податковими боржниками ризикових фінансово-господарських операцій.

Організаційно-технічним засобом функціонування такого моніторингу повинно бути автоматизоване робоче місце (далі – АРМ) „Податковий керуючий” з автоматизованою інформаційно-аналітичною підсистемою непрямого збору необхідної інформації із зовнішніх і внутрішніх (корпоративних) інформаційних джерел на основі системи документообігу у сфері погашення податкового боргу.

Від організації створення функціональної системи АРМ „Податковий керуючий” та відповідних інформаційно-облікових автоматизованих систем суб’єкта господарювання значною мірою буде залежати й ефективність і результативність у цілому податкового контролю у сфері погашення податкового боргу. Службова особа – податковий керуючий повинен мати функціональну можливість адміністрування як внутрішніх інформаційних ресурсів корпоративної системи ОДПС, у т. ч. АІС „Облік платників та податків”, її підсистеми автоматизованої системи „Боржники”, АІС „Адміністративний арешт активів платника податків”, так і зовнішніх інформаційних ресурсів – інформаційних баз даних щодо поточної і ретроспективної діяльності підприємств-податкових боржників (на адміністративно-договірній основі) із митної служби, Пенсійного фонду України, інших публічних органів і організацій, діяльність яких пов’язана із питаннями здійснення контролюючих функцій, правоохоронною діяльністю, надання послуг у сфері неплатоспроможності, фінансового „оздоровлення” банкрутства податкових боржників, органів статистики тощо.

Крім цього, превентивне значення правового механізму запобіжного податкового контролю у досліджуваній сфері повинно реалізовуватися шляхом встановлення обов’язкових запобіжних функцій створеного АРМ „Податковий керуючий”, а саме:

а) видачі засобами АРМу „Довідки про відсутність податкового боргу” на бланках суворої звітності із електронною, автоматизованою реєстрацією інформації про даний факт (дата видачі, назви посади службової особи, що видала, ПІБ тощо);

б) інформаційного доступу до електронного реєстру видачі оригіналів та копій документів щодо: 1) взяття на облік суб’єктів господарювання (з метою відстеження відкриття/закриття банківських рахунків податкових боржників); 2) реєстрації як платників податків (довідки про надання ідентифікаційного коду платника податків, видачі відповідних свідоцтв);

в) формування, класифікації, аналізу та відбору найбільших податкових ризиків у сфері погашення податкового боргу шляхом використання максимально можливого спектра наявної інформації про податкового боржника.

Також однією із превентивних функцій запобіжного податкового контролю у досліджуваній сфері є організація функціонування автоматизованої системи обміну необхідною інформацією між суб’єктами контролю та галузевого управління, інформаційно-аналітична інфраструктура якої буде визначена у пункті 3.2.1 даної роботи.

Одним із основних напрямів КСД у сфері погашення податкового боргу є встановлення юридичної відповідальності як ефективного засобу забезпечення дотримання учасниками правовідносин приписів правових норм [236, с. 8]. Основні види юридичної відповідальності визначаються змістом санкцій, які застосовуються за вчинення конкретних видів правопорушень. В теорії права, відповідно до способу, яким вони служать охороні правопорядку, санкції поділяються на правовідновлювальні та штрафні, каральні [15, с. 491].

Заходи адміністративної і фінансової відповідальності на рівні загальнотеоретичних розробок досліджували такі вчені як Д.Н.Бахрах, І.П.Голосніченко, Л.К.Воронова [79], О.Т. Зима [17], В.К.Колпаков [151], і у сфері оподаткування, зокрема: Т.О.Коломоєць [106], Т.О.Мацелик [18], М.О.Мацелик [156], А.В.Роздайбіда [237], та ін.

Фінансова відповідальність за податкові правопорушення, як і адміністративна, на думку Т.О.Мацелик, має всі ознаки адміністративного примусу, однак існує різниця між цими видами відповідальності, що полягає у мірах відповідальності, що застосовуються до платників податків. Такими мірами адміністративної відповідальності є адміністративні стягнення, а фінансової – фінансові (штрафні) санкції та пеня [18, с. 166]. Д.Н.Бахрах поділяє заходи адміністративного примусу на три види: – адміністративно-відновні заходи; – заходи адміністративного припинення; – адміністративного стягнення [238, с. 40]. Його позицію щодо групи адміністративно-відновлювальних заходів як таких, що спрямовані на ліквідацію негативних наслідків правопорушення та на відновлення порушених прав підтримують Г.Г.Забарний, Р.А.Калюжний, О.В.Терещук, В.К.Шкарупа [239, с. 96].

Екстрополючі напрацювання у теорії права визначимо, що правовідновлювальна відповідальність у сфері погашення податкового боргу включає систему адміністративно-відновлювальних, компенсаційних правових заходів податкового боржника і органу ДПС України, пов’язані із здійсненням функцій, передбачених податковим законом з метою відновлення порушених прав; стимулювання виконання фізичними та юридичними особами податкових обов’язків; забезпечення компенсації збитків, спричинених державі внаслідок протиправної поведінки податкових боржників; забезпечення можливості погашення податкового боргу; усунення протиправних станів [240, с. 86].

На підставі проведеного у підрозділі 1.2 даної роботи аналізу функціональної структури органів ДПС у сфері погашення податкового боргу пропонуємо наступну систему правових заходів правовідновлювальної відповідальності.

1 група заходів: правовідновлювальні заходи податкових боржників, пов’язані із здійсненням функцій:

1.1. визначених у законі як обов’язок самостійного вчинення правовідновлювальних заходів щодо виконання податкових обов’язків, у т. ч. погашення податкового боргу;

1.2. визначених у законі як самостійні їх процесуальні права щодо погашення податкового боргу;

1.3. своєчасного та повного виконання податкових обов’язків у межах, передбачених спеціальним податковим законодавством правових стимулів.

2 група заходів: правовідновлювальні заходи органу ДПС, пов’язані із здійсненням функцій:

2.1. податкового контролю щодо виконання платниками податків своїх податкових обов’язків, запобігання виникненню податкового боргу платників податків і забезпечення його своєчасного погашення;

2.3. правоохорони (правозахисту) щодо запобігання вчиненню і припинення адміністративних і фінансових правопорушень, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників у сфері погашення податкового боргу (додаток П) [240, с. 84].

Нижче подамо коротку характеристику зазначених вище груп заходів.

І. Правовідновлювальні заходи податкового боржника

Принциповою позицією при встановленні правовідновлювальних заходів податкового боржника у провадженні щодо погашення податкового боргу, як зазначалося нами вище, є урахування органами ДПС пріоритету процесуального права платника податків щодо самостійного виконання своїх податкових обов’язків; здійснення ними заходів, спрямованих на збільшення показників фінансової стійкості та рівня економічної безпеки свого підприємства; скорочення обсягів тіньових фінансово-господарських операцій, без втручання держави у їх фінансово-господарську діяльність.

До групи правовідновлювальних заходів податкових боржників, пов’язаних із здійсненням функцій, визначених у законі як обов’язок самостійного вчинення правовідновлювальних заходів щодо виконання податкових обов’язків, у т. ч. погашення податкового боргу, відносяться такі заходи:

– погашення податкового боргу (без втручання контролюючих органів органів стягнення) до виставлення другої податкової вимоги, при цьому друга податкова вимога, відповідно до вимог закону, контролюючим органом не надсилається (п. 6.2.5 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, далі – Закон № 2181-ІІІ);

– у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 5.3.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ) [32].

До групи правовідновлювальних заходів податкових боржників, пов’язаних із здійсненням функцій, визначених у законі як самостійні їх процесуальні права щодо погашення податкового боргу, відносяться такі заходи:

– запобігання банкрутству підприємства, у т.ч. шляхом застосування заходів досудової санації, згідно зі ст. 211 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV [241] та ст. 3 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 № 2343-XII [45];

– визначення джерел погашення податкового боргу за рахунок як власних активів, так і з інших джерел (п. 7.1 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ);

– визначення складу і черговості продажу своїх активів, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу (п. 10.1.3 ст. 10 Закону № 2181-ІІІ);

– визначення суб’єкта оціночної діяльності (абз. другий п.п. 10.2.3 п. 10.2 ст. 10 Закону № 2181-ІІІ) [32].

Правовідновлювальні заходи податкових боржників, пов’язані із здійсненням функцій своєчасного та повного виконання податкових обов’язків у межах, передбачених спеціальним податковим законодавством правових стимулів:

– у разі, коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається (п. 6.2.5 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ);

– якщо сума податкового зобов’язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків, податкові вимоги вважаються відкликаними (п. 6.4.1 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ);

– у разі, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання та погашає його, пеня не нараховується (п. 16.1.3 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ);

– якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються (абз. другий п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ);

– при самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань адміністративні штрафи не накладаються (абз. третій п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ);

– у разі, коли платники податків самостійно виявляють податкові зобов’язання, що виникли у податкових періодах, попередніх податковому періоду та здійснюють їх декларування протягом 60 календарних днів, податкові зобов’язання (включаючи пеню) підлягають списанню або розстроченню у порядку, визначеному законом, залежно від часу їх виникнення (п. 18.1.5 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ);

– у разі, якщо платники податків самостійно виявляють податкові зобов’язання, які виникли виключно у зв’язку з погашенням (виплатою) кредиторської заборгованості по заробітній платі взаємозаліком дебіторської заборгованості по позиках і товарному кредиту на умовах вимог абз. другого п.п. 18.3.1 і п.п. 18.3.2 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ, а час і умови їх виникнення підтверджуються аудиторським висновком, і здійснюють їх декларування протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності цим пунктом, податкові зобов’язання (включаючи пеню) підлягають списанню або розстроченню залежно від часу їх виникнення у порядку, визначеному ст. 18 Закону № 2181-ІІІ. Остаточні суми податкових зобов’язань підтверджуються актом перевірки контролюючого органу (п. 18.3.3 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ) [32].

ІІ. Правовідновлювальні заходи органу (підрозділу) ДПС

До переліку правовідновлювальних (стимулюючих і компенсуючих) заходів органу ДПС можна віднести функції, що пов’язані із адміністративно-деліктною сферою і поняттями „охорона” (тобто превентивна діяльність державних і недержавних органів по недопущенню проступків проти прав громадян, усуненню причин та умов, що сприяють адміністративно-деліктним посяганням) і „захист” (примусовий порядок виконання суб’єктом, що посягнув на права громадян, передбачених законодавством заходів щодо встановлення порушених прав і свобод) [151, с. 217]. Зокрема:

– щодо застосування заходів адміністративного (позасудового) примусу та ініціювання судового примусу на етапах податкового провадження „контроль за погашенням податкового боргу” і „стягнення податкового боргу платників податків” (направлення податковим органом вимог до власників суб’єкта господарювання на вжиття заходів щодо погашення податкового боргу та досудової санації і запобігання банкрутству підприємства; застосування адміністративного арешту активів платника податків; затвердження графіка погашення податкового боргу; надсилання першої податкової вимоги – не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання; нарахування пені на суму податкового боргу після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання; виведення окремих активів податкового боржника з податкової застави; розгляд заяв платника податків щодо вирішення питань розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань тощо);

– щодо застосування заходів правоохорони і правозахисту (встановлення місця знаходження окремих податкових боржників, їх активів; організація проведення заходів для забезпечення відшкодування збитків по адміністративних і кримінальних справах, порушених відносно службових осіб податкового боржника тощо) [240, с. 86]. Загальну принципову схему системи заходів правовідновлювальної відповідальності у сфері погашення податкового боргу наведено у додатку П.

В основі системи заходів правовідновлювальної відповідальності у сфері погашення податкового боргу повинна бути інформаційно-аналітична система забезпечення їх проведення. Така система, по-перше, ґрунтується на міжнародному досвіді податкового адміністрування; по-друге, вирішує найважливіші його завдання – збільшує рівень ефективності контрольної діяльності щодо сплати податків, попередження вчинення правопорушень у досліджуваній сфері, а також, що особливо важливо, максимально забезпечує дотримання основних прав, свобод і законних інтересів громадян -платників податків.

З метою організації належного інформаційно-аналітичного забезпечення застосування забезпечувальних, запобіжних, припинювальних та відновлювальних заходів адміністративного примусу органами ДПС у сфері погашення податкового боргу необхідно створення інформаційної інфраструктури, яка буде розглянута у пункті 3.2.1 даної роботи.

Адміністративний арешт активів платника податків (далі – арешт активів) повинен застосовуватися в системі з іншими заходами адміністративного примусу, у т. ч. проведення документальних перевірок стану збереження майна та коштів податкового боржника, заходів відповідальності. Сутнісні характеристики удосконаленого функціонально-правового механізму арешту активів будуть розкриті у підрозділі 3.2 даної роботи.

Міру та вид відповідальності за вчинення адміністративних проступків, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників, повинен встановлювати закон, виходячи із розміру збитків, а також відповідної науково обґрунтованої і адекватної системи адміністративно-деліктних норм, визначених у додатку И даної роботи. Разом з цим проведений аналіз юридичної літератури засвідчив наявність ряду основних відмінних ознак заходів правовідновлювальної та адміністративної відповідальності у сфері погашення податкового боргу, що надають можливість удосконалити законодавство та правозастосовну практику їх застосування [1; 29; 32; 242–247]. Зокрема:

1. За суб’єктами застосування. Заходи правовідновлювальної відповідальності застосовуються як податковими боржниками самостійно, так і посадовими особами органу ДПС. Заходи адміністративної відповідальності застосовуються лише органи ДПС у межах компетенції встановленої законом.

2. За метою застосування. Метою заходів правовідновлювальної відповідальності є відновлення порушених прав; стимулювання виконання фізичними та юридичними особами податкових обов’язків; забезпечення компенсації збитків спричинених державі внаслідок протиправної поведінки податкових боржників; забезпечення можливості примусового виконання ними податкового обов’язку щодо сплати податкового боргу; усунення протиправних станів. Метою адміністративної відповідальності є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

3. Обов’язковою передумовою застосування заходів правовідновлювальної відповідальності є порушення норм матеріального або процесуального права (податкового права). Обов’язковою передумовою застосування заходів адміністративної відповідальності є вчинення особою адміністративного проступку.

4. Умовами застосування правовідновлювальної відповідальності є те, що за порушення норм матеріального або процесуального права (податкового права) застосовуються санкції, які безпосередньо не спричиняють майнових втрат платнику, але зменшують його надходження в перспективі або обмежують його діяльність. Адміністративна відповідальність передбачає застосування до порушника адміністративного стягнення, передбаченого санкцією статті закону [248, с. 161–162].

2.3. Удосконалення правового забезпечення заходів, передбачених Концепцією модернізації органів ДПС України щодо організаційної та функціональної структури підрозділів Департаменту та ООЗСПБ, у т. ч. адміністративно-правове та інформаційно-аналітичне забезпечення оптимального структурно-функціонального механізму податкового контролю; функціонування системи управління адміністративними ризиками органів ДПС у сфері погашення податкового боргу. Характеристику зазначеної групи заходів буде зроблено при аналізі організаційно-правової інфраструктури протидії тіньовим проявам у підрозділі 3.2 даної роботи.

<< | >>
Источник: Позняков Спартак Петрович. адміністративно-правовий режим ДЕТІНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН У СФЕРІ погашення податкового боргу. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Ірпінь –2006. 2006

Еще по теме 3.1. Організація процесу формування передумов функціонування адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу:

  1. Формування та функціонування правової системи Польського Королівства та їївплив на правове регулювання у Галичині
  2. Реалізація основних методів адміністративно-правового регулювання діяльності державних підприємств
  3. Поняття та структура адміністративно-правового механізму впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування
  4. РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОЇ МІЛІЦІЇ В УКРАЇНІ
  5. 2.2. Правова характеристика елементів і рівнів адміністративно-правового регулювання та організації діяльності органів місцевої міліції
  6. 3.2. Адміністративно-правовий статус керівника органу місцевої міліції та його роль в управлінні персоналом
  7. Позняков Спартак Петрович. адміністративно-правовий режим ДЕТІНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН У СФЕРІ погашення податкового боргу. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Ірпінь –2006, 2006
  8. ЗМІСТ
  9. 1.2. Стан функціональної структури органів (підрозділів) державної податкової служби у сфері погашення податкового боргу: вітчизняна практика та міжнародний досвід
  10. 1.3. Сутність поняття „адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу” та його основні елементи
  11. РОЗДІЛ 3 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ ДЕТІНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ
  12. 3.1. Організація процесу формування передумов функціонування адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу
  13. 3.2. Організаційно-правова інфраструктура як елемент системи забезпечення погашення податкового боргу і протидії тіньовим проявам податкових боржників
  14. 3.2.1. Інформаційно-аналітичне забезпечення адміністративно-правового режиму детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу
  15. Адміністративно-правовий статус недержавних громадських організацій в Україні та його характеристика
  16. Поняття та сутність адміністративно-правового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування з питань реклами
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -