<<
>>

3. Етичний кодекс спеціаліста із урядових відносин

Систематизація етичних вимог до спеціаліста із урядових відносин не відбулася (на відміну від багатьох європейських країн: Італія, Польща …). Водночас, всесвітнє значення набув Міжнародний кодекс лобістської етики.

Він був прийнятий в листопаді 2010 р. Американською лігою лобістів в якості національного кодексу, в березні 2012 р. – Асоціацією лобістів, акредитованих при Європейському союзі, а восени 2012 р. щойно утвореною в Вашингтоні Міжнародною асоціацією адвокатів публічної політики.

На підставі аналізу дев’яти статей і преамбул (преамбули у всіх трьох випадках різняться) можна виділити наступні принципи професійної етики:

1) чесність: лобіст зобов’язаний доносити до державних діячів і громадськості інформацію точно і повно, при цьому він повинен також стежити за зміною ситуації та своєчасно інформувати про це зацікавлені сторони, також чесним і відкритим йому слід бути і в стосунках з клієнтом;

2) законослухняність: лобіст не тільки не повинен сам порушувати законодавство, він також не може провокувати подібні порушення з боку офіційних осіб;

3) професіоналізм: лобіст зобов’язаний постійно підвищувати рівень своєї компетентності, шанобливо ставитися до партнерів і суперників;

4) лояльність по відношенню до клієнта, лобіст повинен докласти всіх зусиль щодо захисту інтересів клієнта, при цьому прагнучи витратити стільки часу і коштів, скільки для цього реально потрібно, зобов’язаний зберігати в таємниці конфіденційну інформацію клієнта;

5) служіння суспільству, цей принцип для укладачів кодексу невіддільний від принципу служіння професії, оскільки прозорість діяльності та сумлінне виконання своїх обов’язків лобістом повинні приводити до розуміння суспільством ролі лобізму як одного з інститутів демократії[42].

<< | >>
Источник: Білокур Є.І., Хамходера О.П., Авдєєв О.Р. Публічне адміністрування: навчальний посібник / Є.І. Білокур, О.П. Хамходера, О. Авдєєв 2019. 142 с.. 2019

Еще по теме 3. Етичний кодекс спеціаліста із урядових відносин:

  1. 2. Об’єкти і суб’єкти урядових відносин
  2. Стаття 34. Спеціаліст
  3. Стаття 38. Додержання вимог закону та етичних норм поведінки
  4. Процесуальний статус спеціаліста у кримінальному провадженні
  5. Форми взаємодії слідчого з експертом, спеціалістом
  6. Навчальне робоче місце спеціаліста
  7. Гражданский кодекс французов 1804 г. (Кодекс Наполеона)
  8. Економічні відносини, зокрема відносини зі страхування, є порівняно самостійними і гіпотетично можуть існувати без втручання права.
  9. ЕКСПЕРТ, СПЕЦІАЛІСТ І ПЕРЕКЛАДАЧ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНІ
  10. 45. Кодификация Наполеона. Гражданский Кодекс Франции 1804 г. Уголовный кодекс Франции 1810 г.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -