<<

ДОДАТКИ

Додаток А

Глосарій сфери погашення податкового боргу

Загальна група терміно-понять:

– адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу – це урегульована адміністративно-правовими нормами функціональна і організаційна структура органів державної податкової служби України, інших уповноважених державних органів у сфері погашення податкового боргу та порядок їхньої діяльності, спрямований на запобігання виникненню податкового боргу і забезпечення його своєчасного погашення, протидію вчинення адміністративних і фінансових правопорушень, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників;

– адміністративно-правове регулювання суспільних відносин у сфері погашення податкового боргу визначається як вплив адміністративно-правових норм щодо упорядкування адміністративно-процесуальної діяльності податкових боржників із виконання публічних функцій погашення податкового боргу, уповноважених державних органів щодо здійснення контролюючих функцій виконання платниками податків своїх податкових обов’язків, запобігання виникненню податкового боргу і забезпечення його своєчасного погашення, а також правоохоронних функцій щодо протидії вчиненню адміністративних і фінансових правопорушень, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників;

– адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів (податкове адміністрування) – це процесуальна діяльність публічно-правового характеру, як з боку платників податків, так і контролюючих органів у межах своєї компетенції щодо погашення податкових зобов’язань у порядку, передбаченому законодавством, з метою формування державних доходів і реалізації функцій податків.

Податкове адміністрування як процес включає здійснення уповноваженими суб’єктами контрольної діяльності адміністративних, фінансово-правових, інформаційно-правових, забезпечувальних, припинювальних та інших заходів у порядку, передбаченому законодавством;

– адміністрування податкового боргу – це підгалузь податкового адміністрування, сутністю якої є процесуальна діяльність публічно-правового характеру, як з боку податкових боржників, так і уповноважених державних органів, які у межах своєї компетенції зобов’язані запобігати виникненню податкового боргу платників податків, здійснювати контроль за його погашенням і застосовувати виконавчо-примусові заходи щодо стягнення податкового боргу;

– контроль за погашенням податкового боргу – це перша частина адміністрування податкового боргу, під час якого органом ДПС України проводяться заходи, передбачені податковим законом з метою відновлення порушеного права, визначення джерел активів податкового боржника і погашення податкового боргу (збір необхідної інформації щодо діяльності підконтрольного суб’єкта; узгодження сум податкового зобов’язання; направлення податкових вимог; проведення співбесід із боржником; у випадку порушення вимог законодавства – застосування адміністративного затримання активів платника податків, подальшого їх арешту, проведення документальних перевірок і застосування заходів відповідальності);

– податковий боржник – це платник податків, на якого згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податковий борг;

– реальний податкового борг – це податковий борг, який виникає у зв’язку із об’єктивним зниженням показників фінансової стійкості та рівня економічної безпеки на підприємстві;

– сфера погашення податкового боргу є сферою процесуальної діяльності податкових боржників щодо виконання публічних функцій погашення податкового боргу, уповноважених державних органів щодо здійснення контролюючих функцій виконання платниками податків своїх податкових обов’язків, запобігання виникненню податкового боргу платників податків і забезпечення його своєчасного погашення, а також правоохоронних функцій щодо запобігання вчиненню і припинення адміністративних і фінансових правопорушень, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників;

– стягнення податкового боргу платників податків – це друга частина адміністрування податкового боргу, під час якої проводиться комплекс державних примусово-виконавчих заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу, що здійснюються органами стягнення в порядку і у межах компетенції, встановленої законодавством;

– правовідновлювальна відповідальність у сфері погашення податкового боргу включає систему адміністративно-відновлювальних, компенсаційних правових заходів податкового боржника і органу ДПС України, пов’язані із здійсненням функцій, передбачених податковим законом з метою відновлення порушених прав; стимулювання виконання фізичними та юридичними особами податкових обов’язків; забезпечення компенсації збитків, спричинених державі внаслідок протиправної поведінки податкових боржників; забезпечення можливості погашення податкового боргу; усунення протиправних станів.

Спеціальна група терміно-понять:

– детінізація відносин у сфері погашення податкового боргу – це сукупність правових, інформаційних та ін. заходів, спрямованих на: 1) усунення факторів виникнення та зростання податкового боргу, відтворення тіньових відносин у сфері погашення податкового боргу і створення економіко-правових передумов повернення відносин з тіньового сектора неконтрольованої діяльності, у підконтрольну органам ДПС України діяльність; 2) побудову на цій основі організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії вчиненню адміністративних і фінансових правопорушень, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників;

– комплексна система детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу включає в себе систему заходів, спрямованих на: 1) забезпечення створення уповноваженими органами державної влади сприятливих економіко-правових умов для здійснення податковими боржниками легальної фінансово-господарської діяльності; 2) удосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії вчиненню адміністративних і фінансових правопорушень, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників;

– незаконне банкрутство – це комплекс протиправних дій, що порушують встановлений законом порядок вирішення проблем неплатоспроможності СПД, банкрутства, фінансово-господарської діяльності в цілому і спричиняють збитки державі та іншим кредиторам;

– псевдолегальний цивільний оборот податкового боржника – – це сукупність фінансово-господарських операцій податкового боржника з використанням легітимних цивільно-правових і фінансово-господарських інструментів, але з протиправних мотивів повністю чи частково не врахованих у балансі підприємства або врахованих у повному обсязі, та за своєю сутністю протиправних (а відповідно псевдолегальних тіньових) операцій;

– тінізація відносин у сфері погашення податкового боргу – це переведення податковим боржником своєї фінансово-господарської діяльності поза межі податкового контролю;

– тіньові відносини у сфері погашення податкового боргу – це відносини, які пов’язані: із адміністративними, фінансово-правовими деліктами взагалі та у сфері оподаткування зокрема; із правопорушеннями, пов’язаними із реєстраційно-дозвільними і контрольними функціями органів ДПС щодо забезпечення погашення податкового боргу; із легітимними видами фінансово-господарської діяльності податкових боржників, пов’язаними із псевдолегальним капітало- і документообігом;

– фактори відтворення тіньових відносин у сфері погашення податкового боргу – це об’єктивно зумовлені причини й умови політичного, економічного, морально-психологічного, адміністративно- та фінансово-правового характеру, що прямо або опосередковано стимулюють, сприяють або зумовлюють здійснення фінансово-господарських операцій з активами податкових боржників із порушенням приписів податкового закону, а також псевдолегальних фінансово-господарських операцій податковими боржниками, результати яких частково або повністю приховуються від податкового контролю;

– штучний податковий борг – це податковий борг, який умисно створюється на підприємстві шляхом проведення псевдолегальних фінансово-господарських операцій з використанням легітимних цивільно-правових і фінансово-господарських інструментів, але з протиправною метою – не виконання своїх податкових обов’язків;

– запобіжний податковий контроль у сфері погашення податкового боргу – це сукупність адміністративно-правових і інформаційно-аналітичних заходів спрямованих на комплексне забезпечення діяльності органів ДПС України щодо запобігання виникнення податкового боргу і забезпечення його своєчасного погашення, протидію адміністративним і фінансовим правопорушенням, пов’язаних із тіньовими проявами з боку податкових боржників.

Додаток Б

Діаграма.

Співвідношення показників податкового боргу платників податків із запланованими показниками податкових надходжень відповідно до Законів України „Про Державний бюджет України” та показниками списаних сум податкового боргу

(за офіційними висновками Рахункової палати України)

Додаток В

Принципова схема ризиків органу ДПС (податкового керуючого)

у сфері погашення податкового боргу

Загальні ризики органу ДПС (податкового керуючого) у процесі здійснення контролюючих функцій

Додаток Д

Загальні ризики податкового боржника (основні)
інші ризики
обмеження або зупинення виробництва продукції
ліквідація бізнесу

та ін.

зменшення оборотних активів і поглиблення кризового стану економіки підприємства
неможливість погашення податкового боргу у зв’язку із набуттям ним ознак безнадійного – реального податкового боргу
кредитні
страхові
фінансові
підприємницькі
Принципова схема ризиків податкового боржника у сфері погашення податкового боргу

Додаток Е

Порівняльна таблиця

функціональної структури Державної госпрозрахункової установи „Агентство з питань банкрутства”,

Українського центру реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектора та

Державного департаменту з питань банкрутства

№з/п

Державна госпрозрахункова установа „Агентство з питань банкрутства” (далі – Агентство) Український центр реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектора (далі – Центр) Державний департамент з питань банкрутства

(далі – Департамент)

1. Підпорядкування: Міністерство економіки України Підпорядкування: Самоврядна організація Підпорядкування: Міністерство економіки України (урядовий орган управління, який діє у складі Мінекономіки)
2.

Основна мета: надання послуг у процесі провадження у справах про банкрутство відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Основна мета: утворено для організаційного і фінансового забезпечення реалізації в межах домовленостей КМ України з міжнародними фінансовими організаціями міжнародних програм розвитку приватного сектора, а також виконання інших програм реструктуризації підприємств.

Не визначена

Продовження додатка Е

3. Основні завдання Основні завдання Основні завдання
3.1.

Не визначені

організаційне забезпечення реалізації проектів реструктуризації підприємств і розвиту приватного сектора участь у реалізації державної політики у сфері запобігання банкрутству і забезпечення умов здійснення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, і суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
3.2. розроблення та здійснення проектів фінансового оздоровлення і реструктуризації підприємств, залучення іноземних і вітчизняних партнерів до виконання цих програм

Продовження додатка Е

3.3. забезпечення цільового використання коштів технічної допомоги і кредитів міжнародних фінансових організацій, що спрямовуються на надання технічної допомоги підприємствам відповідно до проектів, участь у реалізації яких бере Центр
3.4. проведення навчання вітчизняних консультантів і працівників підприємств з питань їх реструктуризації та розвитку приватного сектора
4. Основні функції відповідно до мети Основні функції відповідно до завдань Основні функції відповідно до завдань

Продовження додатка Е

4.1. готування та подання до Міністерства економіки України пропозиції щодо вдосконалення організаційних, економ- мічних та інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржників або визнання їх банкрутами;

організовує проведення семінарів

надання послуг з питань реструктуризації підприємств шляхом проведення консультацій, забезпечення видання методичних матеріалів і довідкових посібників, організації семінарів і конференцій, укладення прямих договорів з державними та недержавними юридичними особами;

формує робочі групи у складі іноземних консультантів і вітчизняних спеціалістів для роботи з підприємствами, що беруть участь у виконанні проектів їх реструктуризації та розвитку приватного сектора

сприяє створенню організаційних, економічних та інших умов для здійснення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

4.2. узагальнює практику застосування законодавства з питань банкрутства, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення, а також щодо створення умов для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, подає їх на розгляд Міністерства економіки України контролює ефективність діяльності цих груп організовує роботу із забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих

Продовження додатка Е

4.3. визначає порядок продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника відповідно до ст.
7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
залучає іноземних і вітчизняних консультантів для підготовки проектів реструктуризації підприємств, бізнес-планів тощо організовує роботу комісії з підготовки пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих, утвореної Мінекономіки
4.4. на підставі укладених угод бере участь у досудовій санації та процедурах банкрутства, виступає організатором торгів, конкурсів з продажу активів платників податку, щодо яких порушено справу про банкрутство координує роботу, пов’язану з виконанням на підприємствах планів їх реструктуризації забезпечує здійснення процедури банкрутства відсутнього боржника

4.5. створює та використовує інформаційну базу щодо неплатоспроможних підприємств та організацій, юридичних і фізичних осіб, які провадять експертну діяльність у сфері неспроможності (банкрутства) та фінансового оздоровлення підприємств систематично проводить аналіз статистичних даних про хід реструктуризації підприємств, створює відповідний інформаційний банк забезпечує ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, визначає форму подання арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) (далі – арбітражні керуючі) інформації, необхідної для ведення зазначеної бази даних

Продовження додатка Е

4.6. здійснює в установленому порядку операції з цінними паперами (пакетами акцій підприємств) сприяє іноземним партнерам та їхнім експертам у встановленні зв’язків з адміністрацією підприємств, які беруть участь у виконанні його проектів, а також з органами державної влади пропонує господарському суду за участю органу, уповноваженого управляти державним майном, кандидатури арбітражних керуючих для державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та в інших випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
4.7. надає юридичні, консультаційні, інформаційні та інші послуги підприємствам, установам, організаціям і громадянам надає державним і недержавним юридичним особам на підставі відповідних договорів експертні та консультаційні послуги, необхідні для виконання завдань Центру аналізує результати діяльності арбітражних керуючих, готує та подає на розгляд Мінекономіки відповідні матеріали з висновками та пропозиціями
4.8. провадить видавничу, посередницьку та інші види діяльності відповідно до мети Агентства, у тому числі діяльність, що відповідно до законодавства підлягає ліцензуванню або отриманню відповідних дозволів подає донорським організаціям на їх запит звіти про ефективність роботи направлених ними іноземних консультантів ліцензує діяльність арбітражних керуючих

Продовження додатка Е

4.9. за замовленням розробляє плани санації державних підприємств-боржників і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, інших СПД або проводить їх експертизу організує проведення тендерів для відбору іноземних та вітчизняних консультантів і укладає з переможцями відповідні контракти організовує проведення експертизи фінансового становища державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, у процесі підготовки справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи з наданням відповідного доручення
4.10. бере участь у проведенні аналізу фінансово-господарського стану СПД, що перебувають у державній власності, з метою виявлення серед них боржників і запобігання їх банкрутству виконує інші функції, пов’язані з реструктуризацією підприємств, розвитком приватного сектора, реалізацією проектів міжнародних фінансових організацій, пов’язаних з реструктуризацією підприємств і розвитком приватного сектора готує на запит суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки щодо наявності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства стосовно державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків
4.11. узагальнює практику застосування законодавства з питань банкрутства та ліцензування діяльності арбітражних керуючих, готує та подає на розгляд Мінекономіки пропозиції щодо його вдосконалення

Продовження додатка Е

4.12. розробляє проекти типових

документів з питань здійснення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом і подає їх Мінекономіки

4.13. розглядає пропозиції органів виконавчої влади щодо фінансування заходів, передбачених планом досудової санації, за рахунок коштів державного бюджету і подає Мінекономіки відповідні висновки
4.14. здійснює у визначених Мінекономіки межах управління майном підприємств, що належать до сфери управління зазначеного Міністерства
4.15. видає відповідно до законодавства довідки про порушення провадження у справі про банкрутство підприємств, визнання їх банкрутами, перебування у процедурі банкрутства
4.16. виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань

Продовження додатка Е

5. Основні повноваження Основні повноваження Основні повноваження
5.1. Агентство має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові і немайнові права, нести зобов’язання, виступати позивачем і відповідачем у суді, арбітражному чи третейському суді, укладати мирові угоди, може брати участь в утворенні та діяльності промислово-фінансових груп, а також асоціацій, корпорацій, інших об’єднань підприємств одержувати відповідну інформацію від державних органів приватизації, Держкомстату, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

укладати угоди з юридичними особами про виконання окремих функцій, що належать до його компетенції

залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції
5.2. Агентство самостійно планує і провадить свою господарську діяльність відповідно до замовлень Міністерства економіки України, цивільно-правових угод, укладених з іншими підприємствами, установами та організаціями: реалізує майно, продукцію та надає послуги за цінами і тарифами, що встановлюються ним самостійно, відповідно до законодавства самостійно вести свою діяльність, включаючи складання кошторису, формування власної структури та штатного розпису;

утворювати регіональні філіали або представництва, що діють на підставі положень, затверджених радою Центру

одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань

Продовження додатка Е

5.3. для вирішення окремих питань господарської діяльності Агентство у разі потреби може утворювати експертні комісії (групи) та залучати до роботи в них на договірних засадах окремих фахівців, учених залучати для виконання завдань, визначених цим Положенням, консультантів, експертів і консалтингові фірми на підставі відповідних договорів проводити у межах своїх повноважень моніторинг здійснення процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, відповідно до вимог законодавства
5.4.

утворювати для виконання покладених на нього завдань комісії, експертні та консультаційні ради, робочі групи
5.5.

скликати наради з питань, що входять до його компетенції

Додаток Ж

Порівняльна таблиця

функціональної структури у сфері погашення

податкового боргу (чинна та пропозиції)

Перший етап погашення податкового боргу податкових боржників – контроль за погашенням податкового боргу

№ з/п Функції згідно з чинними

нормативно-правовими актами

Функції, що пропонуються
І.
Функції податкового боржника під час контролю за погашенням податкового боргу
1. Функції, пов’язані із самостійним правом платника податків щодо погашення його податкового боргу
1.1.1. Узгодження платником податків суми податкового зобов’язання не сплачене у встановлений строк Узгодження платником податків суми податкового зобов’язання, не сплаченої у встановлений строк
1.1.2. Безоплатна реєстрація податкової застави в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна Виключити
1.1.3. Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятками, передбаченими Законом № 2181-ІІІ

Виключити

1.1.4. Визначення черговості та форм задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу (п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ) Визначення черговості та форм задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу

Продовження додатка Ж

1.1.5. Платники податків самостійно виявляють податкові зобов’язання, які виникли виключно у зв’язку з погашенням (виплатою) кредиторської заборгованості по заробітній платі, взаємозаліком дебіторської заборгованості по позиках і товарному кредиту (п.п. 18.3.3 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ) Платники податків самостійно виявляють податкові зобов’язання, що виникли виключно у зв’язку з погашенням (виплатою) кредиторської заборгованості по заробітній платі, взаємозаліком дебіторської заборгованості по позиках і товарному кредиту
1.1.6. Платник податків (для державних і комунальних підприємств – за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності та повне погашення суми податкового боргу (п. 10.1.3 ст. 10 Закону № 2181-ІІІ) Платник податків (для державних і комунальних підприємств – за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повне погашення суми податкового боргу

1.1.7. Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у п.п. „б” п.п. 8.6.1 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ

Виключити

1.1.8. Погашення податкового боргу за рахунок надходжень банківських кредитів (банківська порука) Погашення податкового боргу за рахунок надходжень банківських кредитів (банківська порука)

Продовження додатка Ж

1.1.9. Направлення запиту до податкового органу щодо звільнення окремих видів активів такого боржника з податкової застави

Виключити

1.2. Функції платника податків, пов’язані із контролюючими функціями податкового органу щодо погашення податкового боргу
1.2.1. Сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно (без втручання державних органів) погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога контролюючим органом не надсилається (п. 6.2.5 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ) Сума податкового боргу, визначена у податковій вимозі, самостійно (без втручання державних органів) погашається платником податків протягом одного місяця з моменту настання строку сплати податкового зобов’язання, друга податкова вимога контролюючим органом не надсилається
1.2.2. Податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: а) сума податкового зобов’язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків (п. 6.4.1 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ) Податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: а) сума податкового зобов’язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків
1.2.3. У разі, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання та погашає його, пеня не нараховується (п.п. 16.1.3 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ) У разі, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання та погашає його, пеня не нараховується
1.2.4. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань платниками податків адміністративні штрафи не накладаються (ч. 3 п.п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ) При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань платниками податків адміністративні штрафи не накладаються

Продовження додатка Ж

1.2.5. Погашення податкового боргу за рахунок сум, які підлягають відшкодуванню з бюджету боржникам Погашення податкового боргу за рахунок сум, які підлягають відшкодуванню з бюджету боржникам
1.2.6. Погашення податкового боргу під час здійснення контролю сплати розстрочених сум у встановлені графіком строки Погашення податкового боргу під час здійснення контролю сплати розстрочених сум у встановлені графіком строки
1.2.7. Погашення податкового боргу підприємствами шляхом досягнутих домовленостей на засіданнях спільних робочих груп (контролюючий орган і представники податкового боржника) Погашення податкового боргу підприємствами, шляхом досягнутих домовленостей на засіданнях спільних робочих груп (контролюючий орган і представники податкового боржника)
1.2.8. Сплата податкового боргу державних підприємств після направлення попередження про розірвання контрактів з керівниками Сплата податкового боргу державних підприємств після направлення попередження про розірвання контрактів з керівниками
1.3. Функції, пов’язані із обов’язком вчинення самостійних функцій платника податків щодо виконання його податкових зобов’язань, у т. ч. погашення податкового боргу
1.3.1. Сплата суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону № 2181-ІІІ для подання податкової декларації Сплата суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого законом для подання податкової декларації
1.3.2. У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження У випадках узгодження суми податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження

Продовження додатка Ж

1.3.3. Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, зобов’язаний письмово повідомити наступних кредиторів про таку податкову заставу та про характер і розмір забезпечених цією заставою зобов’язань, а також відшкодувати збитки кредиторів, що можуть виникнути у разі неподання зазначеного повідомлення

Виключити

1.3.4. Письмове узгодження з податковим органом операцій із заставленими активами, визначених у п.п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ

Виключити

1.3.5. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз’яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення

Виключити

1.3.6. Сплата податкового боргу податковим боржником під час режиму адміністративного арешту його активів Сплата податкового боргу податковим боржником під час режиму адміністративного арешту його активів
1.3.7. Сплата штрафів, застосованих за відчуження заставного майна без згоди податкових органів Виключити
ІІ. Функції органу (підрозділу) ДПС

під час контролю за погашенням податкового боргу

Продовження додатка Ж

2.1. Проведення організаційних заходів (співбесіди) з керівниками підприємств, які мають попереджувальний характер для забезпечення погашення платником податків податкового боргу, а також засідань робочих груп представників контролюючого органу та органів управління податкового боржника щодо вирішення проблемних питань погашення податкового боргу Проведення організаційних заходів (співбесіди) з керівниками підприємств, що мають попереджувальний характер для забезпечення погашення платником податків податкового боргу, а також засідань робочих груп представників контролюючого органу та органів управління податкового боржника щодо вирішення проблемних питань погашення податкового боргу
2.2. Здійснення контрольно-адміністративного супроводу та ведення профілактичної роботи серед СПД, що є великими підприємствами найбільш пріоритетних сфер економіки (ПЕК, АПК, інше) і входять у ризикову категорію податкових боржників Здійснення адміністративного моніторингу серед СПД, що є великими підприємствами у найбільш пріоритетних сферах економіки (ПЕК, АПК та інше) і входять у ризикову категорію податкових боржників
2.3. Реєстрація податкової застави податковим керуючим безоплатно у відповідному державному реєстрі застав Виключити
2.4. Проведення опису (виділення) активів у податкову заставу для їх продажу в рахунок погашення податкового боргу

Виключити

Продовження додатка Ж

2.5. Заведення на кожного податкового боржника наглядової справи (файла, папки). У цьому файлі (папці, справі) зберігаються у хронологічному порядку всі документи, що стосуються контрольних заходів і заходів стягнення щодо активів податкового боржника Ведення облікових справ кожного податкового боржника в електронному каталозі, а також на паперових носіях (у випадках неможливості зберігання документів в електронному вигляді).
2.6. Надсилання першої податкової вимоги – не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання Надсилання податкової вимоги – протягом другого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання
2.7. Надсилання другої податкової вимоги – не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки

Виключити

2.8. Узгодження операцій з активами платника (опрацювання запиту платника щодо узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди). Видання припису про заборону здійснення окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди у разі, коли за висновками податкового керуючого цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг

Виключити

Продовження додатка Ж

2.9. Одержання від боржника повної інформації про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов’язковою) – отримання пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб Одержання від боржника необхідної інформації про його фінансово-господарську діяльність (передбачається адміністративна відповідальність за ненадання документів у порядку, передбаченому законом)
2.10. Одержання від боржника інформації про активи, які перебувають у податковій заставі, надання технічної, технологічної та іншої супровідної документації на описані активи

Виключити

2.11. Здійснення перевірки стану збереження активів, що перебувають у податковій заставі, у т. ч. безпосередньо на підприємстві Здійснення перевірки стану збереження активів податкового боржника
2.12. Розгляд звернення платника про надання йому розстрочення чи відстрочення сплати платежів до бюджетів усіх рівнів Розгляд звернення платника про надання йому розстрочення чи відстрочення сплати платежів до бюджетів усіх рівнів
Функції внутрішньоорганізаційної взаємодії контролюючого органу (ОДПС)
2.13. Спільно з підрозділами непрямих податків проведення аналізу по підприємствах, яким належить відшкодування сум ПДВ та які мають розстрочені суми Спільно із підрозділами щодо контролю за сплатою непрямих податків проведення аналізу по підприємствах, яким належить відшкодування сум ПДВ та які мають розстрочені суми

Продовження додатка Ж

2.14. Спільно з підрозділами оподаткування юридичних і фізичних осіб проведення аналізу по рознесених у базах даних податкових деклараціях з ПДВ (рядок 5.1) щодо наявності товарообмінних (бартерних) операцій у податкових боржників (юридичних і фізичних осіб) Спільно з підрозділами оподаткування юридичних і фізичних осіб проведення аналізу по рознесених у базах даних податкових деклараціях з ПДВ (рядок 5.1) щодо наявності товарообмінних (бартерних) операцій у податкових боржників (юридичних і фізичних осіб)
2.15. Спільно з підрозділами оподаткування юридичних осіб проведення аналізу по рознесених у базах даних деклараціях з податку на прибуток щодо наявності пільг з інвестицій у податкових боржників Спільно з підрозділами контролю оподаткування юридичних осіб проведення аналізу з рознесених у базах даних деклараціях з податку на прибуток щодо наявності пільг з інвестицій у податкових боржників
2.16. Зібрані дані по деклараціях з’ясуються щодо проведення такими податковими боржниками письмового узгодження вказаних операцій з податковими керуючими

Виключити

2.17. У разі виявлення таких неузгоджених операцій, дані про це передаються до підрозділів податкового аудиту для врахування під час документальних перевірок таких боржників і притягнення до адміністративної, фінансової та ін. відповідальності

Виключити

Спеціальні функції контролюючого органу (ОДПС)
Функції контролю за погашенням податкового боргу державних або комунальних підприємств
2.18. Визначення переліку майна, яке не входить до складу ЦМК підприємств державної або комунальної власності Визначення переліку майна, що не входить до складу ЦМК підприємств державної або комунальної власності

Продовження додатка Ж

2.19. Стосовно держпідприємств, що не підлягають приватизації, – проведення звернення до податкового боржника з вимогою надати податковому керуючому переліки майна, сформовані за наслідками інвентаризації та затверджені органом, уповноваженим управляти держмайном, відповідно до наказу ФДМ України „Про Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації” Щодо підприємств державної форми власності, що не підлягають приватизації, – проведення звернення до податкового боржника з вимогою надати податковому керуючому переліки активів, сформованих за наслідками інвентаризації та затверджені органом, уповноваженим управляти державним майном
2.20. Передача активів податкових боржників, зазначених у переліку майна, що не включається до складу ЦМК державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації, уповноваженим біржам, брокерським конторам або підприємствам роздрібної торгівлі для реалізації Передача податковим керуючим переліку активів податкових боржників, що не включається до складу ЦМК державних підприємств, активи яких не підлягають приватизації, державній виконавчій службі для реалізації
2.21. Направлення звернення до органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать податкові боржники державної або комунальної форм власності, для прийняття ними рішень згідно з п. 11.2 ст. 11 Закону України № 2181-ІІІ Направлення звернення до органів виконавчої влади, в управлінні яких є активи податкових боржників державної або комунальної форми власності, для прийняття ними рішень згідно із корпоративними нормами та нормами трудового законодавства

Продовження додатка Ж

2.22. У разі прийняття рішення про продаж ЦМК направлення подання щодо його реалізації регіональному відділенню ФДМ України Виключити

(подання щодо реалізації повинні направляти органи державної виконавчої служби, оскільки примусова реалізація активів податкового боржника у рахунок погашення його податкового боргу повинна проводитися за рішенням суду (адміністративного), яке виконуватиме ДВС України)

2.23. Звільнення окремих видів активів платника з-під податкової застави Виключити
2.24. Здійснення функцій щодо погашення податкового боргу за рахунок проведення роботи із скорочення кількості боржників із незначною сумою боргу (до 1 тис. грн.). Здійснення функцій щодо погашення податкового боргу за рахунок проведення роботи із скорочення кількості боржників із незначною сумою боргу (до 1 тис. грн.)
Правоохоронні функції
Загальний блок
2.25. Організація та проведення оперативно-профілактичних заходів на підприємствах – податкових боржниках, щодо перевірки здійснення ними легальної фінансово-господарської діяльності та погашення податкового боргу Організація та проведення оперативно-профілактичних заходів на підприємствах – податкових боржниках, щодо перевірки здійснення ними легальної фінансово-господарської діяльності та погашення податкового боргу
2.26.

Організація проведення регіональними підрозділами податкової міліції оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення та розкриття злочинів у сфері оподаткування на підприємствах – податкових боржниках Організація проведення регіональними підрозділами відповідного правоохоронного органу оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення та розкриття правопорушень у сфері оподаткування на підприємствах – податкових боржниках

Продовження додатка Ж

2.27. Вжиття заходів для забезпечення відшкодування збитків по адміністративних і кримінальних справах, порушених відносно посадових осіб податкового боржника, встановлення прихованих активів і проведення заходів стягнення в дохід бюджету Організація проведення заходів для забезпечення відшкодування збитків по адміністративних і кримінальних справах, порушених відносно службових осіб податкового боржника, встановлення прихованих активів і погашення податкових зобов’язань
2.28. Організація роботи із встановлення місця знаходження окремих СПД податкових боржників, а також їх коштів, майна і майнових прав. Здійснення контролю та організація їх опису, вилучення, опис активів у податкову заставу тощо Організація та проведення роботи із встановлення місця знаходження податкових боржників, а також їх коштів, майна і майнових прав
Універсальний (багатофункціональний) блок функцій
2.29. Застосування адміністративного арешту активів платника податків
2.29.1. З’ясовування обставин, визначених п.п. 9.1.2 Закону № 2181-ІІІ Виявлення правопорушення платника податків, яке може спричинити шкоду суспільним інтересам у вигляді не виконання ним податкового обов’язку
2.29.2. Не передбачено законодавством 1. Попереднє адміністративне затримання активів платника податків на 48 годин із складанням відповідного протоколу.

2. Невідкладне інформування керівника пожаткового органу (або його заступника), а також підрозділу відповідного правоохоронного органу (його заступника), на території якого здійснено таке затримання активів

Продовження додатка Ж

2.29.3. 1. Тимчасове затримання активів платника податків із складанням відповідного протоколу в порядку, визначеному п.п. 9.3.2 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ.

2. Невідкладне інформування керівника податкового органу (його заступника), на території якого здійснено таке затримання

Виключити

2.29.4. За поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків У випадку неможливості усунення виявленого порушення податкового законодавства при затриманні активів податковим керуючим приймається мотивоване рішення про застосування арешту активів платника податків
2.29.5. Виконання рішення про арешт активів платника податків (як виключний спосіб забезпечення можливості погашення податкового боргу) у разі з’ясовування обставин, визначених п.п. 9.1.2 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ Виконання рішення про арешт активів платника податків (як виключний спосіб забезпечення погашення податкового зобов’язання платника податків)
2.29.6. При накладенні арешту на активи у випадках, визначених цим підпунктом, рішення керівника податкового органу (його заступника) має бути невідкладно вручене особі (особам), зазначеній у протоколі про тимчасове затримання активів, без виконання положень п.п. 9.3.1 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ Рішення про застосування арешту активів або скасування затримання активів повинно бути невідкладно вручене особі (особам), зазначеній у протоколі про тимчасове затримання активів, без виконання положень п.п. 9.3.1 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ

Продовження додатка Ж

2.29.7. У разі, коли місцезнаходження осіб, зазначених у протоколі про тимчасове затримання активів, не виявлено або коли активи були затримані без знаходження осіб, яким вони належать на правах власності чи інших правах, рішення про арешт активів розміщується на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такого рішення вважається днем його вручення У разі, коли місцезнаходження осіб, зазначених у протоколі про тимчасове затримання активів, не виявлено або коли активи були затримані без знаходження осіб, яким вони належать на правах власності чи інших правах, рішення про арешт активів розміщується на дошці податкових оголошень. День розміщення такого рішення вважається днем його вручення
2.29.8. Надсилання рішення про арешт активів:

а) банкам, обслуговуючим платника податків, з вимогою тимчасового зупинення видаткових операцій за рахунками такого платника податків (якщо платником податку є банк - з вимогою зупинення видаткових операцій за власними рахунками), крім операцій з: погашення податкових зобов’язань; сплати боргу за виконавчими документами або за задоволеними претензіями в порядку досудового врегулювання спорів, якщо такі виконавчі документи або претензії набули юридичної сили до моменту державної реєстрації податкової застави; б) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;

в) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження

Податковий керуючий відповідного податкового органу надсилає рішення про арешт активів платника податків:

а) банкам, що обслуговують платника податків, з вимогою тимчасового зупинення видаткових операцій за рахунками такого платника податків (якщо платником податку є банк – з вимогою зупинення видаткових операцій за власними рахунками), крім операцій з: погашення податкових зобов’язань; сплати боргу за виконавчими документами або за задоволеними претензіями в порядку досудового врегулювання спорів, якщо такі виконавчі документи або претензії набули юридичної сили до моменту державної реєстрації рішення про арешт активів платника податків; б) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів; в) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження

Продовження додатка Ж

2.29.9. Організація опису активів платника у процедурі адміністративного арешту активів платників податків Податковий керуючий організовує та проводить опис активів платника податків у процедурі арешту його активів
2.29.10. Організовує вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських і бухгалтерських документів, складає їх опис, що має скріплюватися підписами посадової особи податкового органу та платника податків, і залишає платнику податків копії таких документів. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських і бухгалтерських документів податковими органами в інших випадках не допускається, крім вилучень, що провадяться згідно із кримінально-процесуальним законодавством Податковий керуючий організовує та проводить вилучення оригіналів первинних бухгалтерських документів, складає їх опис, що повинно скріплюватися підписами посадової особи, що проводить опис та платника податків, і залишає платнику податків копії таких документів. Вилучення оригіналів первинних бухгалтерських документів в інших випадках не допускається, крім вилучень, що провадяться згідно із кримінально-процесуальним законодавством
2.29.11. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення Податковий керуючий, який приймав рішення про застосування такого арешту активів має право припинити дію рішення про арешт активів у випадку усунення порушень податкового законодавства.

Податковий керуючий, який приймав рішення про застосування такого арешту активів має право продовжити дію рішення про арешт активів у випадку:

1) вчинення податкових правопорушень після дати застосування арешту активів:

2) наявність достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.

Продовження додатка Ж

Виключний блок функцій
2.30. Виконання функцій податкового керуючого співробітниками податкової міліції. Виключити
Другий етап погашення податкового боргу податкових боржників – стягнення податкового боргу
Примусове стягнення податкового боргу здійснювати шляхом передачі матеріалів до суду і підрозділам державної виконавчої служби

Додаток З

Система документообігу

у сфері погашення податкового боргу

(чинна)

І. Класифікація документообігу (зовнішнього, внутрішнього) податкового боржника та органу ДПС.

Систему зовнішнього адміністративно-податкового документообігу податкового боржника складають:

– зовнішня документація податкового декларування (податкова звітність) щодо погашення поточних податкових зобов’язань (сукупність звітних документів (декларацій, розрахунків, довідок, звітів, відомостей тощо, а також довідки щодо сплати новоствореного та сформованого податкового боргу, основні податкові декларації ПДВ і прибуток, спеціальні податкові декларації банківська та страхова, інші форми нарахування податкових зобов’язань);

– документація податкового боржника, що складається в режимі податкової застави його активів (запити до податкового органу, повідомлення тощо; у цілому близько десяти документів).

Систему зовнішнього документообігу органу ДПС складає документація (зовнішня), що забезпечує діяльність підрозділів податкового обліку, контролю за сплатою та стягненням податкового боргу. Зокрема:

1. Документування контролюючих функцій органу ДПС щодо виконання податкового обов’язку щодо сплати податків.

1.1. Зовнішнє документування визначення, нарахування органом ДПС податкового зобов’язання платника податків (6 видів податкових повідомлень).

2. Документування (зовнішнє) органу ДПС контролюючих функцій щодо погашення податкового боргу та його стягнення за рахунок активів платника податків.

2.2. Документування режиму податкової застави (10 видів документів оформлення податкової застави).

2.3. Документування вимог органу ДПС щодо самостійної сплати податковим боржником податкового боргу (2 види податкових вимог).

Систему зовнішнього електронного документообігу між податковим боржником і органом ДПС врегульовано лише щодо податкового декларування (податкова звітність) податкових зобов’язань податковим боржником.

Систему внутрішнього документообігу податкового боржника складають: облік: бухгалтерський, податковий, управлінський: 1) первинна та вторинна облікова (внутрішня-зовнішня господарська) документальна система податкового боржника щодо обліку зобов’язань, заборгованості (типові форми первинних облікових документів, форми вторинного обліку (Головна книга); 2) договір (угода) про заснування товариства, статут товариства, протоколи загальних зборів товариства; рішення органів управління товариства та ін.

Систему внутрішнього документообігу органу ДПС складає документація (внутрішня), що забезпечує діяльність підрозділів податкового обліку, контролю за погашенням та стягненням податкового боргу:

1. Документування органом ДПС контролюючих функцій щодо погашення податкового боргу та його стягнення.

1.1. Внутрішнє документування органом ДПС контролюючих функцій щодо погашення та стягнення податкового боргу податкового боржника (справа (файли, папки) податкових боржників) (близько 22 документів).

1.2. Документування стягнення податкового боргу (6 документів).

1.3. Документування арешту активів органом ДПС (10 видів документів оформлення арешту активів).

ІІ. Класифікація документів щодо проведення визначених у законодавстві фінансово-господарських операцій податкового боржника (відчуження, використання, ліквідація активів та ін.).

Операції купівлі чи продажу, інших видів відчуження.

Види договорів купівлі-продажу: загальна класифікація: 1) роздрібна купівля-продаж; 2) поставка; 3) контрактація сільськогосподарської продукції; 4) постачання енергетичними й іншими ресурсами через приєднану мережу; 5) міна (бартер). Віднесення перерахованих видів договорів до купівлі-продажу зумовлено їх спрямованістю на перенесення права власності від продавця (постачальника) до покупця.

Спеціальна класифікація.

Купівля-продаж нерухомого майна: 1) договір купівлі-продажу земельної ділянки; 2) єдиного майнового комплексу; 3) житлового будинку (квартири); 4) інші види нерухомого майна (ст. 657 ЦК України).

Класифікація видів операцій купівлі-продажу відповідно до законодавства є досить розгалуженою, тому враховуючи межі нашого дослідження визначимо лише найбільш ризикові, на нашу думку, операції щодо тіньової економічної діяльності податкових боржників. Зокрема, до таких операцій купівлі-продажу можна віднести такі:

Бартерні (товарообмінні) операції, пов’язані з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання (ст. 293 ГК України).

Операції купівлі-продажу цінних паперів, що здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами – посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів (ст. 165 ГК України).

Експортно-імпортні операції у розрахунках з іноземними контрагентами (ст. 245 ГК України).

Банківські операції: 1) щодо організації купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; 2) випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів та ін. (ст. 47 Закону України „Про банки та банківську діяльність”); 3) розрахункові операції банків (ст. 341 ГК України); 4) факторингові операції банків (ст. 350 ГК України).

Операції за рахунками суб’єктів господарювання (ст. 243 ГК України).

Посередницькі операції в межах агентського договору (ст. 301 ГК України).

Біржові операції. Торговельні операції, що проводяться спеціально утвореною господарською організацією – товарною біржею (ст. 278 ГКУ). Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Ця інформація може бути надана тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України (ст. 15 Закону України „Про товарну біржу”).

Документообіг операцій купівлі чи продажу, інших видів відчуження податкового боржника.

Типові форми первинних облікових документів податкового боржника операцій купівлі чи продажу, інших видів відчуження: 1) договір з покупцями і замовниками, графік погашення заборгованості, виписка банку, гарантійні листи; 2) простий вексель, переказний вексель, виписка з банківського рахунку, договір між замовником і покупцем, договір з банком про прийняття векселя; 3) договір із замовником, накладна, виписка з банківського рахунку, прибутковий касовий ордер; 4) договір з постачальниками на видачу авансів, авансовий звіт, що підтверджують документи до авансового звіту (накладна, товарний чек, проїзні квитки, рахунки з готелю), розрахунок результатів нестачі або крадіжки, касові прибуткові і видаткові ордери, виписка з банку, розрахункова відомість зарплати, акти приймання продукції по кількості і якості, претензії, позовні заяви; 5) довідка-розрахунок бухгалтерії; 6) векселі, договір з постачальником, накладна, виписка з банку або касовий видатковий ордер; 7) договір з постачальником, накладна, виписка з банку, звіт матеріально відповідальних осіб, касовий видатковий ордер; 8) договір з іншими кредиторами або з тими, хто надає послуги, довідки-розрахунки з дочірніми підприємствами, з філіями, довідки з внутрішніх розрахунків, виписка з банку, вексель, касовий видатковий ордер; 9) довідка-розрахунок бухгалтерії, додаткові відомості з декларації про прибуток; 10) облігації, угоди на купівлю облігацій, довідки про розрахунки за облігаціями (нарахування процентів і виплати основної суми), касові ордери та виписки з банку; 11) розрахунок бухгалтерії, витяг з декларації на прибуток; 12) договори з постачальниками, розрахунки та графіки погашення, видаткові касові ордери та виписки з банку; 13) розрахунки та графік сплати основної суми платежу (частина загальної суми, що сплачується цього року), банківська виписка та видаткові касові ордери; 14) довідки-розрахунки бюджетних платежів і податків, виписки з банку, векселі; 15) відомість, де зазначено частку власників, протокол рішення зборів про нарахування дивідендів (розподіл прибутку), виписка з банку, видатковий касовий ордер; 16) графік розподілу дивідендів, прибутковий та видатковий касові ордери, виписка з банку.

Типові форми вторинного обліку (Головна книга) податкового боржника операцій купівлі чи продажу, інших видів відчуження: 1) 16 „Довгострокова дебіторська заборгованість”; 2) 34 „Короткострокові векселі одержані”; 3) 36 „Розрахунки з покупцями і замовниками”; 4) 37 „Розрахунки з іншими дебіторами”; 5) 38 „Резерв сумнівних боргів”; 6) 51 „Довгострокові векселі видані”; 62 „Короткострокові векселі видані”; 7) 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”; 8) 68 „Розрахунки за іншими операціями”; 9) 17 „Відстрочені податкові активи”; 10) 52 „Довгострокові зобов’язання за облігаціями”; 11) 54 „Відстрочені податкові зобов’язання”; 12) 55 „Інші довгострокові зобов’язання”; 13) 61 „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”; 14) 64 „Розрахунки за податками і платежами”; 15) 67 „Розрахунки з учасниками”; 16) 69 „Доходи майбутніх періодів”.

Операції оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна.

Види договорів оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна:

Загальна класифікація: 1) договір найму (оренди, лізингу); 2) договір прокату; 3) договір найму нерухомості; 4) договір найму рухомого майна, 5) договір про передачу орендарем орендованого ним об’єкта в оренду третій особі (суборенда) тощо.

Спеціальна класифікація: 1) договір оренди нежитлової нерухомості; 2) договір оренди транспортних засобів; 3) договір оренди землі; 4) договір оренди державного або комунального майна; 5) договір оренди цілісних майнових комплексів; 6) договори морського перевезення вантажів, фрахтування судна тощо.

Класифікація видів операцій. Лізингові операції. Лізинг може бути двох видів – фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо (ст. 292 ГК України). Лізингові операції банків (ст. 351 ГК України).

Документообіг операцій купівлі чи продажу, інших видів відчуження податкового боржника.

Облік оренди об’єкта, наданого у фінансову оренду, в орендодавця відображається як дебіторська заборгованість орендаря. Продаж активу здійснюється з укладанням договору про його одержання продавцем в оренду. Орендар повинен здійснити розкриття інформації про оренду в примітках до фінансової звітності.

Типові форми первинних облікових документів податкового боржника операцій оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна:

1) договір про оренду, розрахунок обов’язкових платежів, перелік майна, взятого в оренду, графік сплати орендних платежів, касові видаткові ордери, виписки з банку тощо.

Типові форми вторинного обліку (Головна книга) податкового боржника операцій оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна:

1) 53 „Довгострокові зобов’язання з оренди”.

Операції купівлі чи продажу, інших видів відчуження майнових чи немайнових прав:

Майнові та немайнові права відносяться до цивільно-правових категорій. Об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Немайнові права: 1) особисті немайнові права фізичної особи; 2) особисті немайнові права юридичної особи (ст. 94 ЦК України). Немайнові права обліковуються як нематеріальні активи.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за групами: 1) права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); 2) права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); 3) права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо); 4) права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо); 5) авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо); 6) незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи; 7) інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Окремі види прав. Право інтелектуальної власності.

Типові форми первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів: НА-1 „Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”; НА-2 „Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”; НА-3 „Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”; НА-4 „Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”.

Майнові права. Відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у т. ч. права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Окремі види прав. Корпоративні права. Корпоративні права, як певні майнові права, є майном, що є об’єктом права власності. Корпоративні права, в якій би формі вони не були виражені (цінний папір чи частка статутного капіталу), є звичайним об’єктом цивільно-правових відносин із певними особливостями, якими вони наділені чинним законодавством з метою їх захисту та більш безпечного обігу.

Відкритими акціонерними товариствами та підприємствами – емітентами облігацій (далі – емітенти), щорічно зобов’язані складати та подавати до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулярну інформацію річні звіти (далі – звіт), що характеризує господарсько-фінансове становище і результати діяльності емітентів з метою інформування громадськості. Звіт подається в електронній та паперовій формах. Звіт складається з таких розділів: 1) титульний аркуш; 2) „Основні відомості про емітента”; 2) „Відомості про цінні папери емітента”; 3) „Опис бізнесу”; 4) „Інформація про майновий стан та фінансово-господарську діяльність емітента”.

Одним із важливих видів інформації, що повинні визначати складники Звіту, на нашу думку, є: 1) інформація щодо істотних проблем, що впливають на діяльність емітента; ступінь залежності від законодавчих або економічних обмежень; 2) інформація про факти виплати штрафів і компенсацій за порушення чинного законодавства; 3) інформація про вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів) на кінець звітного періоду (загальний підсумок) та про очікувані прибутки від виконання цих договорів.

Додаток И

Пропозиції і рекомендації

щодо удосконалення нормативно-правовогозабезпечення

у сфері погашення податкового боргу

З метою усунення юридичних колізій між податковим, бюджетним, митним, пенсійним та іншим законодавством пропонуємо таке.

1. Прийняти в цілому проект закону України „Про фінансовий контроль” від 30.08.2002 № 1131-1.

2. Внести доповнення до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ та проекту Податкового кодексу України (далі – проект ПК України) (щодо термінологічного апарату, визначення чітких етапів, порядку погашення податкових зобов’язань платників податків) такі терміно-поняття:

2.1. „адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів (податкове адміністрування) – це процесуальна діяльність публічно-правового характеру, як з боку платників податків, так і контролюючих органів у межах своєї компетенції щодо погашення податкових зобов’язань у порядку, передбаченому законодавством, з метою формування державних доходів і реалізації функцій податків. Податкове адміністрування як процес включає здійснення уповноваженими суб’єктами контрольної діяльності адміністративних, фінансово-правових, інформаційно-правових, забезпечувальних, припинювальних та інших заходів у порядку, передбаченому законодавством;

– адміністрування податкового боргу – це підгалузь податкового адміністрування, сутністю якої є процесуальна діяльність публічно-правового характеру, як з боку податкових боржників, так і уповноважених державних органів, які у межах своєї компетенції зобов’язані запобігати виникненню податкового боргу платників податків, здійснювати контроль за його погашенням і застосовувати виконавчо-примусові заходи щодо стягнення податкового боргу;

– контроль за погашенням податкового боргу – це перша частина адміністрування податкового боргу, під час якого органом ДПС України проводяться заходи, передбачені податковим законом з метою відновлення порушеного права, визначення джерел активів податкового боржника і погашення податкового боргу (збір необхідної інформації щодо діяльності підконтрольного суб’єкта; узгодження сум податкового зобов’язання; направлення податкових вимог; проведення співбесід із боржником; у випадку порушення вимог законодавства – застосування адміністративного затримання активів платника податків, подальшого їх арешту, проведення документальних перевірок і застосування заходів відповідальності);

– стягнення податкового боргу платників податків – це друга частина адміністрування податкового боргу, під час якої проводиться комплекс державних примусово-виконавчих заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються державними уповноваженими органами (органами стягнення) в порядку і у межах компетенції, встановленої законодавством;

– податковий боржник – це платник податків, на якого згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податковий борг”.

2.2. Визначити в проекті ПК України систему контролюючих органів у складі: податкові органи, митні органи, установи Пенсійного фонду України. У системі державного загальнообов’язкового пенсійного забезпечення та соціального страхування щодо сплати обов’язкових платежів передбачити єдиний контролюючий орган – Пенсійний фонд України;

– єдиним органом стягнення податкового боргу залишити Державно-виконавчу службу України;

– внести відповідні зміни у спеціальне законодавство з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо визначення поняття „страхові внески” та узгодження його із податковим законодавством.

2.3. Визначити в проекті ПК України можливий перелік державних послуг в частині відновлення платоспроможності підприємств податкових боржників, їх фінансового оздоровлення і реструктуризації, а також відповідну державну установу (або установи), яка б надавала зазначені послуги. Зокрема, у зв’язку із дублюванням основних функцій Агентства з питань банкрутства та Українського центру реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектора, пропонується об’єднати в єдину державну госпрозрахункову установу (агентство) – Агентство з питань відновлення платоспроможності підприємств та банкрутства, яку підпорядкувати Міністерству економіки України (єдиний центр надання відповідних державних послуг державним, колективним і приватним суб’єктам господарювання).

2.4. Скасувати у чинному податковому законодавстві та не передбачати в проекті ПК України завдання та функції органів (суб’єктів) контролю у сфері погашення податкового боргу, які безпосередньо не пов’язані з об’єктом податкового контролю – погашення податкового боргу.

2.5. Під час розробки та прийняття проекту Податкового кодексу України (далі – ПК України) необхідно врахувати такі принципи:

– уніфікованість, спрощеність, чіткість, лаконічність, логічність, превентивність правових норм;

– пріоритетність функцій контролю за погашенням податкового боргу над функціями примусово-виконавчого стягнення податкового боргу;

– самодостатність, оптимальність і збалансованість прав і обов’язків учасників правовідносин у сфері погашення податкового боргу, а також система відповідальності сторін правовідносин.

На основі зазначених вище принципів у ПК України необхідно встановити механізм правового регулювання, що ґрунтується на міжнародному досвіді податкового адміністрування і включає:

– правила функціонування системи адміністративного моніторингу своєчасності виконання податкових обов’язків платниками податків щодо сплати податкових платежів;

– чітку систему адміністративно-правових засобів податкового керуючого щодо здійснення ефективного податкового контролю у сфері погашення податкового боргу, у т. ч. інформаційно-аналітичного забезпечення. Зазначений інструментарій повинен мати відповідні правові механізми реалізації визначених функцій, що дозволяють без зайвого адміністративного втручання у фінансово-господарську діяльність податкових боржників ефективно здійснювати контрольну діяльність;

– встановлення спеціалізації податкових керуючих за видами найбільш ризикових категорій податкових боржників. Податкові керуючі повинні за допомогою системи автоматизованого моніторингу аналізувати фінансово-господарську діяльність податкових боржників, взаємодіяти із спеціальним підрозділом інформаційно-аналітичного забезпечення податкових органів;

– встановлення правових механізмів ефективного правозастосування рішень податкових органів і водночас забезпечення конституційних прав і свобод людини;

– адміністративно-правове забезпечення організаційної, функціональної та інформаційної взаємодії контролюючих органів у сфері оподаткування із уповноваженими органами виконавчої влади, іншими організаціями та установами;

– визначення понятійного апарату, який відображає змістовний, логічний порядок податкового адміністрування, в т.ч. адміністрування податкового боргу;

– встановлення прогресивної системи фінансових (штрафних) санкцій і додаткових платежів за порушення платниками податків правових норм у сфері оподаткування, яка буде перешкоджати несвоєчасній подачі декларацій та ін.;

– чітку систему заходів юридичної відповідальності працівників державних органів за необґрунтоване або із перевищенням повноважень втручання у фінансово-господарську діяльність податкового боржника, визначення у нормативно-правових актах персональної відповідальності (дисциплінарної, адміністративної та кримінальної) за порушення податковим керуючим службових обов’язків, правових норм з питань податкового адміністрування, корупційних правопорушень тощо;

– встановлення чіткої системи адміністративно-деліктних норм і узгодження їх із чинним законодавством, порядок та умови притягнення до відповідальності за адміністративні проступки у сфері оподаткування.

2.6. Передбачити в проекті ПК України чіткий порядок податкового адміністрування, у т. ч. адміністрування податкового боргу (функцію контролю за погашенням податкового боргу платників податків);

2.7. Передбачити в проекті ПК України бланкетну правову норму щодо делегування функції стягнення податкового боргу (за рахунок активів платника податків).

2.8. Вирішити правове питання прийняття рішення щодо застосування арешту активів платника податків податковим керуючим на строк до сплати повної доведеної суми податкового зобов’язання, узгодження податкового зобов’язання, вирішення апеляції платника податків, відновлення порушеного стану відносин до норм господарського або податкового закону.

2.9. Встановити юридичну підставу застосування адміністративного арешту активів платника податків необхідно: порушення норм податкового законодавства, у т. ч. щодо несвоєчасності виконання платником податків податкового зобов’язання та встановленого порядку податкового адміністрування.

2.9.1. Об’єктом застосування адміністративного арешту активів повинні стати активи не лише податкових боржників, але й платників податків, які не мають податкового боргу, проте мають інші порушення вимог податкового закону й відповідно внести зміни до п. 9.1.1 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ: замінити слова „податкового боргу” на „податкового зобов’язання”, як більш ширшого поняття.

2.9.2. З метою запобігання втрати можливості погашення податкового боргу ввести механізм правового регулювання попереднього адміністративного затримання активів платника податків, за рішенням податкового керуючого, який є відповідальним за виконання податкових обов’язків податкового боржника із складанням відповідного протоколу на строк 48 годин, протягом якого вирішується питання щодо застосування адміністративного арешту активів. Також повинно допускатися застосування затримання активів третьої сторони (дебітора) в частині, що належить податковому боржнику на строк до 48 годин з подальшим їх арештом за рішенням податкового керуючого й внести відповідні зміни щодо запровадження правового механізму попереднього затримання активів.

2.9.3. Залишити статус виключності адміністративного арешту активів (визначити випадки обов’язкового застосування адміністративного арешту активів та випадки права застосування такого арешту).

2.10. Дати визначення у Законі № 2181-ІІІ та проекті ПК України таким термінам „приховування активів”, „переведення активів за межі України СПД, що мають податковий борг”.

2.11. У зв’язку із дублюванням основних функціональних ознак (попереджувальних, забезпечувальних, припинювальних та ін.) податкової застави та адміністративного арешту активів платника податків, особливо щодо узгодження фінансово-господарських операцій податкового боржника з активами, виключити правовий інститут податкової застави із функціональної структури спеціальних підрозділів (органів) управління у сфері погашення податкового боргу і не передбачати його у проекті ПК України.

2.12. У зв’язку із скасуванням податкової застави зменшити загальний строк самостійної сплати податкового боргу до одного місяця з одночасним наданням податковому органу права, після закінчення зазначеного строку погашення податкового боргу, ініціювати примусово-виконавчу процедуру стягнення такого боргу через державну виконавчу службу або у судовому порядку, застосовувати жорстку систему фінансових санкцій за порушення норм податкового закону, арешт активів та ін.

2.13. Внести зміни і доповнення до ч. 3 ст. 5 Закону України „Про систему оподаткування” та відповідної статті проекту ПК України щодо обов’язкового повідомлення установами банків (в електронному, паперовому вигляді) про відкриття рахунків платників суб’єктам господарювання і відповідну фінансову відповідальність банків за таке неповідомлення.

2.14. Адміністративно-деліктні норми у сфері оподаткування повинні бути чітко класифіковані за групами у єдиному нормативно-правовому акті. На нашу думку, в основі класифікації має бути встановлений порядок податкового адміністрування, визначений нормами ПК України. Пропонуємо включити у проект Кодексу про адміністративні проступки окремий розділ відповідно до родового об’єкту адміністративних проступків у сфері оподаткування: „Адміністративні проступки у галузі податкового адміністрування”, який може мати підрозділ і два підпункти із урахуванням визначеного законом порядку податкового провадження та виявлених за результатами дослідження негативних факторів – порушень правових норм без належної адміністративної відповідальності.

Пропонуємо назву підрозділу „Адміністративні проступки, що посягають на встановлений порядок податкового адміністрування”, який повинен включати чинні статті КУАП та статті проекту Кодексу України про адміністративні проступки (далі – КУАПр) у такому порядку ст.ст. 163-1, 163-2 КУАП; ст. 334 КУАПр; ст.ст. 163-4, 164-1, 163-3 КУАП; ст.ст. 337–341 КУАПр.

Підпункт під назвою „Адміністративні проступки, що порушують встановлений порядок адміністрування податкового боргу платників податків” повинен включати наступні нові склади адміністративних проступків:

– приховування майна, що підлягає продажу (реалізації) у рахунок погашення податкового боргу або на яке накладено адміністративний арешт чи описано;

– ухилення від сплати податкового боргу;

– порушення правового режиму адміністративного арешту активів платника податків (1. Порушення порядку умовного арешту активів щодо обов’язкового отримання попереднього дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами; вчинення платником податків будь-яких дій щодо своїх активів, які підлягають повному арешту активів);

– невиконання керівниками та іншими посадовими особами установ Національного банку України, комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, законних вимог посадових осіб органів ДПС щодо зупинення видаткових операцій за рахунками такого платника податків;

– приватизація майна підприємства, що перебуває у державній або комунальній власності і має податковий борг, способом іншим, ніж шляхом викупу за кошти;

– ненадання уповноваженій комісії інформації про активи, що пропонуються на продаж у рахунок погашення податкового боргу, а також незабезпечення на першу вимогу комісії безперешкодного доступу її представників і учасників публічних торгів до огляду та оцінки таких активів;

– не допуск податкового керуючого до перевірки стану збереження активів, на яке накладено адміністративний арешт чи описано;

– ненадання інформації та документів про операції з активами, що перебувають під адміністративним арештом чи описано;

– неподання відомостей або подання неповних чи неправдивих відомостей щодо активів, що перебувають під адміністративним арештом чи описані, а також за ухилення від забезпечення безперешкодного доступу до таких активів представникам уповноваженої комісії чи учасникам публічних торгів або за перешкоджання у набутті прав власності на такі активи особою, яка їх придбала.

Пропонуємо підпункт під назвою „Інші адміністративні проступки, пов’язані з державними реєстраційно-дозвільними і контрольними функціями у сфері оподаткування” повинен включати наступні нові склади адміністративних проступків:

– порушення податковим керуючим своїх службових обов’язків, неналежне виконання таким працівником організаційно-розпорядчих функцій, а так само порушення норм спеціального законодавства з питань адміністрування податкового боргу, якщо воно спричинило шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам підприємств;

– непередача матеріалів перевірок у випадках виявлення уповноваженими особами контролюючого органу порушень законодавства платниками податків до правоохоронних органів для прийняття рішення щодо притягнення до відповідальності.

Також, до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ввести додаткову забороняючу норму у такій редакції: „Порушення встановленого порядку фінансово-господарської діяльності на ринку енергоносіїв та розрахунків”.

3. Бюджетний кодекс України (далі – БК України):

3.1. Внести доповнення до ст. 2 БК України у такій редакції: „Поняття, склад та функції органів стягнення визначається спеціальним законодавством”.

3.2. Пункт 30 статті 2 викласти у такій редакції:

„Органи уповноважені здійснювати контрольні заходи щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов’язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками – є органи державної контрольно-ревізійної служби України.

Органи, уповноважені здійснювати заходи стягнення фінансових зобов’язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов’язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками – є органи виконавчої служби України”.

4. Митний кодекс України.

З метою попередження вимивання активів податкових боржників за кордон, виникнення безнадійного податкового боргу передбачити у Митному кодексі України:

4.1. У ст. 1 (Визначення основних термінів і понять) визначити поняття „Митні платежі – мито, податки, митні збори та інші платежі, що справляються у встановленому законом порядку митними органами України”; „митний борг – не сплачена у встановлені строки сума митних платежів”.

4.2. У Главі 6 (Організація митного контролю) визначити Порядок здійснення контролю за сплатою митних платежів та їх стягнення. У зазначеному порядку передбачити судово-виконавчий порядок стягнення митного боргу за рахунок активів (товарів, коштів) суб’єктів ЗЕД, а також чіткі функції митних органів щодо здійснення контролю за сплатою митних платежів (у т. ч. затримання активів та їх арешту з метою погашення податкового боргу).

4.3. У нормах, що регулюють порядок митного контролю, у переліку документів для проходження митного контролю, вантажно-митній декларації в режимі експорту та реекспорту передбачити обов’язкове надання інформації суб’єктами ЗЕД про наявність або відсутність податкового боргу.

5. До Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Доцільно скасувати порядок адміністративно-примусового стягнення страхових внесків органами ПФ України і сформулювати ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV у такій редакції: „Борг із сплати страхових внесків стягується у судовому порядку”.

6. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

6.1. Внести до ст. 3 (Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури) доповнення наступного змісту: „Якщо боржник не здатний вчасно виконати свої боргові зобов’язання, то директор такої компанії повинен негайно проінформувати про це наглядовий орган та вжити заходів з відновлення платоспроможності підприємства. Якщо платоспроможність підприємства не було відновлено протягом двох місяців, то директор зобов’язаний ініціювати процедуру банкрутства”.

6.2. Внести доповнення до ст. 3 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” частиною другою такого змісту: „При проведенні заходів запобіганню банкрутству центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень здійснюють скорочені (експрес) і поглиблені перевірки щодо фінансово-господарської діяльності СПД на стадіях досудової санації. При цьому є обов’язковим встановлення фінансово-економічного стану податкових боржників аудиторським висновком. При прийняті судом рішення про порушення справи про банкрутство відносно податкового боржника суд направляє повідомлення органам ДПС.

6.3. Доповнити ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” терміно-поняття „незаконне банкрутство” та адміністративну відповідальність за це правопорушення.

6.4. Доповнити ст. 19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (продаж у процедурі санації майна боржника як цілісного майнового комплексу) положеннями наступного змісту: „Процедуру продажу усіх активів підприємства проводити за умови, коли план санації був неприйнятим, або коли процедуру санації було відхилено”; доповнити ч. 6 ст. 19 Закону „Про банкрутство” положеннями наступного змісту: „Продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу провадиться виключно на публічному аукціоні, або у випадку, якщо у публічному аукціоні немає потреби і управляючий майном доведе, що можлива ціна продажу майна на закритому аукціоні може перевищити ціну, яку можна отримати на відкритому аукціоні”.

7. Цивільний кодекс України (далі – ЦК України).

Внесення доповнення у ст. 657 ЦК України про обов’язкову державну реєстрацію договорів купівлі-продажу цінних паперів ВАТ, стратегічних для держави (прийняти законопроект від 27.09.2002 № 2247).

8. Господарський кодекс України (далі – ГК України).

Прийняти у ГК України за основу єдиний термін „цілісний майновий комплекс”, як спеціальний акт у сфері господарських відносин, і привести всі інші нормативно-правові акти у відповідність з його положеннями.

9. Закон України „Про єдиний митний тариф”.

Визначити у Законі України „Про єдиний митний тариф” відповідальність за неправомірне, необґрунтоване застосування тарифів, порушення вимог законодавства з питань регуляторної політики в Україні.

10. Закон України „Про електроенергетику”.

10.1. Адміністрування спецрахунків повинно регламентуватися нормами Закону України „Про електроенергетику”, у т. ч. порядок відкриття, адміністрування, закриття розподільчих, захищених рахунків із спеціальним режимом використання коштів. Необхідно також передбачити питання задоволення інтересів кредиторів, бюджету щодо сплати податків, податкового боргу, а також заборону використання коштів на цілі, не передбачені законом.

10.2. Розрахунки між господарюючими контрагентами повинні здійснюватися через оптовий ринок електроенергії і визначатися ринковими важелями регулювання.

10.3. Організації та забезпечення прозорих правил торгівлі (аукціон, біржа) електроенергією.

10.4. Організація оптимально збалансованого управління (внутрішньогосподарського, галузевого) для належного контролю за сегментами: 1) використання бюджетних коштів; 2) коштів від реалізації продукції споживачам електроенергії; 3) відчуженням майна платників податків; 4) організація автоматизованого моніторингу операцій з використанням негрошових методів розрахунків; 5) актуалізація створення дієвих систем галузевого аудиту як допоміжного управлінського інструментарію запобігання неплатоспроможності підприємств галузі.

10.5. Передбачити законодавче обмеження діяльності комерційних посередників у перерозподілі коштів за відпущену електроенергію для електрогенеруючих підприємств.

11. Закон України „Про фінансовий лізинг”.

В істотних умовах договорів лізингу обов’язково вказувати мінімальну лізингову платню (особливо щодо великих державних підприємств). Внесення доповнень до актів законодавства щодо істотних умов договорів лізингу.

12. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”; Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене Указом Президента України від 07.11.1994 № 659/94.

Експортні контракти (договори) – під час їх реєстрації повинні відслідковуватися та реєструватися інформація щодо наявності податкового боргу у експортера (використання баз даних податкових і митних органів). У випадку наявності податкового боргу у експортера необхідне віднесення таких експортних операцій до найбільш ризикових, а також зазначений фактор повинен бути підставою для проведення додаткової (позапланової) перевірки.

13. Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.

Для удосконалення зовнішнього фінансового контролю щодо підприємств, що використовують бюджетні кошти, особливо підприємств, що отримують дотації бюджету, спеціальний режим господарювання (що не підлягають приватизації) необхідно нормативно-правове забезпечення контрольно-перевірочної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби (далі – ОДКРС), щодо перевірки: 1) стану збереження активів; 2) контролю за повнотою і своєчасністю внесення орендної плати, та у випадках відсутності договорів оренди донараховувати недоотримані суми орендної плати і подальшого стягнення таких сум до бюджету. А також надати додаткове право ОДКРС перевірки контролю за виплатою дивідендів (повнота нарахування, правильність і своєчасність сплати) від акцій, що належать державі в акціонерних товариствах.

14. Закон України „Про господарські товариства” (далі – Закон).

Внести відповідні зміни у Закон, такого змісту:

– положення статутів господарських товариств повинні в обов’язковому порядку передбачати контроль засновниками (власниками), Наглядовою радою товариства за виконанням податкових зобов’язань товариств. До складу Наглядової ради в обов’язковому порядку повинні входити представники дрібних акціонерів, профспілкового органу (за наявності такої організації на підприємстві), а також у випадку наявності ознак неплатоспроможності за довгостроковими зобов’язаннями – представники кредиторів (у т. ч. у випадках, визначених законом – податковий керуючий);

– положення статутів господарських товариств повинні в обов’язковому порядку передбачати ефективні механізми контролю товариств-платників податків за фінансово-господарськими операціями щодо відчуження, використання, ліквідації (оренда, лізинг, сублізинг тощо) через реєстрацію таких правочинів у державному реєстрі;

– протоколів загальних зборів товариств державної форми власності, визнаних стратегічними для держави, в яких фіксуються рішення щодо фінансово-господарських операцій щодо відчуження, використання, ліквідації (оренда, лізинг, сублізинг тощо) активів таких підприємств;

– у статуті товариств необхідно більш детально прописувати склад його майна та його вартість;

– визначення прав та обов’язків керівного органу, до яких повинно входити складання щорічного бізнес-плану з зазначенням цілей господарської діяльності товариства;

– обов’язкове забезпечення правових механізмів внутрішнього контролю та нагляду;

– контрольні повноваження наглядового органу, які повинні включати необхідність надання засновниками згоди на ухвалення керівництвом певних рішень, що мають значення для товариства;

– правила для визначення причин, вагомих для звільнення керівників підприємства;

– правила здійснення бухгалтерського, управлінського обліку;

– положення, що визначають випадки, у яких керівництво підприємства зобов’язане поставити перед засновниками питання про ліквідацію підприємства.

15. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку „Про затвердження зразкових Статуту та внутрішніх положень відкритого акціонерного товариства” від 08.04.2004 № 123.

Внести доповнення до Рішення такі положення:

– положення Статуту господарських товариств повинні в обов’язковому порядку передбачати контроль засновниками, Наглядовою радою товариства за сплатою податкових зобов’язань товариств. До складу Наглядової ради в обов’язковому порядку повинні входити представники дрібних акціонерів, профспілкового органу (за наявності такої організації на підприємстві), а також у випадку наявності ознак неплатоспроможності за довгостроковими зобов’язаннями – представники кредиторів (у т. ч. податковий керуючий);

– положення Статуту господарських товариств повинні в обов’язковому порядку передбачати контроль у статутних документах товариств платників податків за операціями відчуження, використання, ліквідації (оренда, лізинг, сублізинг тощо) через реєстрацію таких правочинів у державному реєстрі (прийняти відповідний закон).

16. Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 14.02.1997 № 142/97 (у редакції Указу Президента України від 25.09.2002 № 861/2002).

Внести зміни до Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку такого змісту: „завданням цього органу є захист акціонерів від зловживань з боку керівництва компаній або більшості акціонерів”.

17. Законопроект „Про державні підприємства”.

17.1. Прийняти закон „Про державні підприємства”, в який включити обов’язки керівництва державних підприємств, а також підприємств у формі господарських товариств, у яких загальний обсяг корпоративних прав перевищує 50 відсотків:

– щодо відповідальності за своєчасне виконання своїх зобов’язань перед бюджетом, банками та вищим органом, постачальниками, підрядчиками та іншими організаціями;

– беззбиткової роботи;

– розробляти заходи для зміцнення свого фінансового становища; використовувати передові форми і методи обліку та обробки інформації на базі широкого застосування сучасної обчислювальної техніки;

– здійснювати внутрішньогосподарський контроль за раціональним і економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

17.2. Підприємство несе відповідальність за своєчасне виконання своїх зобов’язань перед бюджетом, банками та вищим органом, постачальниками, підрядчиками та іншими організаціями. Підприємство зобов’язане добиватися високої ефективності використання коштів, що залишаються в його розпорядженні.

17.3. Підприємство зобов’язане працювати беззбитково. Під час тимчасової планової збитковості підприємство фінансується вищим органом за рахунок централізованих фондів і резервів (для погашення заборгованості) у межах ліміту дотації, встановлюваного в плані з прогресивним скороченням.

17.4. Підприємство зобов’язане розробляти заходи для зміцнення свого фінансового становища, ліквідації у встановлений строк збитковості виробництва продукції (робіт, послуг) і забезпечення прибуткової фінансово-господарської діяльності.

17.5. Відшкодування підприємством збитків, заподіяних іншим організаціям і державі, сплата штрафів, неустойок та інших санкцій, встановлених законодавством, провадяться за рахунок госпрозрахункового доходу колективу.

17.6. Використовувати передові форми і методи обліку та обробки інформації на базі широкого застосування сучасної обчислювальної техніки.

17.7. Складати звітність і подавати її відповідним органам у встановлені строки, забезпечувати достовірність звітів і балансів.

17.8. Здійснювати внутрішньогосподарський контроль за раціональним і економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, вести рішучу боротьбу з безгосподарністю і марнотратством, вживати заходів для запобігання таким явищам, повідомляти про розкрадання і грубі порушення законодавства в органи прокуратури або внутрішніх справ.

17.9. Підвищувати роль і відповідальність юридичної, бухгалтерської та інших функціональних служб за додержання законності, договірної, фінансової дисципліни і якості продукції.

17.10. Ревізію і перевірку діяльності підприємства можуть проводити поряд з вищими органами також інші органи управління відповідно до покладених на них законодавством функцій з контролю за діяльністю підприємства. Ревізію або перевірку може бути проведено на вимогу правоохоронних органів і комітетів народного контролю.

17.11. Усі види ревізій і перевірок повинні сприяти підвищенню ефективності господарювання і не порушувати нормального ритму роботи підприємства. Результати ревізій і перевірок повідомляються трудовому колективу.

17.12. На підприємстві обирається комітет (група, пост) народного контролю, якому адміністрація підприємства зобов’язана подавати всіляку допомогу в роботі, розглядати його пропозиції та рекомендації і вживати необхідних заходів для усунення виявлених недоліків.

18. Законопроект „Про Державний реєстр правочинів”.

Розробити та прийняти законопроект „Про Державний реєстр правочинів”, в якому передбачити обов’язкові положення реєстрації стосовно операцій податкових боржників щодо:

– договорів купівлі продажу, предметом яких є „устаткування”, „обладнання” інше майно підприємств, що не підлягають приватизації;

– договорів купівлі-продажу цінних паперів ВАТ, стратегічних для держави;

– договорів відчуження, використання, ліквідації (оренда, лізинг, сублізинг тощо) активів підприємств;

– операцій щодо взаємозаліків, переуступки права вимоги інших фінансових договорів;

– обов’язкової державної реєстрації протоколів загальних зборів господарських товариств щодо рішень про проведення операцій відчуження, використання, ліквідації (оренда, лізинг, сублізинг тощо) активів підприємств;

– експортні контракти (договори) для контролю за погашенням податкового боргу експортера (використання баз даних податкових і митних органів).

19. Прийняття проектів законів України „Про акціонерні товариства”, „Про державні підприємства”, „Про Фонд державного майна України”.

20. До європейського інтеграційного податкового законодавства

З метою вирішення зазначеної проблеми пропонуємо внести доповнення до європейського інтеграційного податкового законодавства щодо розробки та внесення рамкового нормативно-правового акта із врегулювання відносин, пов’язаних із застосуванням заходів адміністративного примусу у сфері оподаткування, із дотриманням чинного принципу заборони дискримінації учасників європейського ринку товарів і послуг.

.

Додаток К

Загальна принципова схема комплексної системи детінізації

відносин у сфері погашення податкового боргу

Додаток Л

Принципова схема

загального блоку заходів комплексної системи детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу

Додаток М

Принципова схема

спеціального блоку заходів комплексної системи детінізації відносин у сфері погашення податкового боргу

Додаток Н

Принципова схема

заходів запобіжного податкового контролю у сфері погашення податкового боргу

Додаток П

Принципова схема

заходів правовідновлювальної відповідальності

у сфері погашення податкового боргу

Додаток Р

Принципова схема

заходів, передбачених Концепцією модернізації органів ДПС України щодо організаційної та функціональної структури підрозділів Департаменту та ООЗСПБ

Додаток С

Порівняльна таблиця

основних ознак адміністративного арешту активів і податкової застави активів платника податків

№ з/п Податкова застава активів платника податків Адміністративний арешт активів платника податків
1. Поняття

Податкова застава – спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не погашеного у строк

Поняття

Адміністративний арешт активів платника податків (далі – арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу

2. Вид публічного обтяження

Податкова застава є забезпечувальним видом публічних обтяжень

Вид публічного обтяження

Арешт активів щодо рухомого майна є одним із видів публічних обтяжень, що набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі

3. Призначення

Податкова застава є одним із способів забезпечення податкового зобов’язання платника податків

Призначення

Арешт активів є самостійним, виключним, забезпечувальним, запобіжно-припинювальним способом забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків

4. Метою податкової застави є захист інтересів бюджетних споживачів Метою застосування арешту активів є запобігання та припинення вчиненню податкових правопорушень, випадків протиправного відчуження, використання. ліквідації активів податкового боржника, забезпечення їх збереження для зниження ризиків реалізації загальної (як з боку контролюючого органу, так і з боку податкового боржника) можливості погашення податкового боргу

Продовження додатка С

5. Підставою щодо застосування податкової застави є порушення норм податкового закону щодо сплати податкового зобов’язання Підставою щодо застосування арешту активів є повторність порушення платником податків норм закону, перш за все податкового – правил відчуження активів під час дії режиму податкової застави, визначених п. 8.6 ст. 8, порушення інших норм господарського, податкового законодавства, визначених п.п. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ, за наявності на час цих порушень несплаченого податкового зобов’язання
6. Виникнення права податкової застави:

у разі вчинення платником податків порушення норм податкового закону (податкового правопорушення):

– несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

– несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом, – з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні

Арешт активів може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

а) платник податків порушує правила відчуження активів, визначені п. 8.6 ст. 8 цього Закону № 2181-ІІІ;

б) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

в) платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов’язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв’язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство;

Продовження додатка С

г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов’язані з отриманням інших об’єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем і засобів штрихового кодування;

д) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних систем;

е) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі ДПС, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам

7. Характер правовідносин

При виникненні права податкової застави виникають правовідносини, що мають публічно-правовий, зобов’язальний характер

Характер правовідносин

При застосуванні арешту активів виникають правовідносини, що мають публічно-правовий, зобов’язальний характер

Продовження додатка С

8. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Письмовому оформленню підлягає лише реалізація права податкової застави у формі обов’язкової державної реєстрації податкової застави та опису її предмета в порядку, встановленому законом Арешт активів застосовується на підставі рішення щодо застосування арешту активів у адміністративному порядку - керівником податкового органу, відповідно до вимог п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ. Письмовому оформленню підлягає обов’язкова державна реєстрація арешту активів щодо рухомого майна, а також опису її предмета в порядку, встановленому законом.
9. Об’єктом права податкової застави є будь-які види активів платника податків, що перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу Об’єктом арешту активів є будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи – на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством
10. Предметом податкової застави можуть бути як кошти, рухоме та нерухоме майно в цілому, так і окремо кошти, окремо рухоме майно та окремо нерухоме майно, якщо кожного окремого виду активів платника податків достатньо для забезпечення податкового боргу Предметом арешту активів можуть бути як кошти, рухоме та нерухоме майно в цілому, так і окремо кошти, окремо рухоме майно та окремо нерухоме майно, якщо кожного окремого виду активів платника податків достатньо для забезпечення податкового боргу
11. Суб’єктом права податкової застави є уповноважений законом орган ДПС Суб’єктом застосування арешту активів є орган ДПС. Спеціальними суб’єктами застосування арешту активів є правоохоронні органи щодо затримання активів, у тому числі податкова міліція

Продовження додатка С

12. Виконавцем податкової застави є податковий керуючий (призначені службові особи податкового органу) Виконавцем рішення про арешт активів платника податків є податковий керуючий або інший працівник податкового органу, призначений відповідним керівником (його заступником)
13.

____

Види арешту активів: 1) умовний; 2) повний.

Підвиди: 3) арешт окремих тимчасово затриманих активів; 4) повний арешт активів без їх тимчасового вилучення; 5) повний арешт активів з їх тимчасовим вилученням

14. Термін дії податкової застави

До закінчення будь-якої з подій, визначених п.п. „а”–„ж” п. 8.7.1 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ

Термін дії арешту активів до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником), з можливістю продовження його дії до повного погашення податкового боргу або ін.
15. Підстави та умови зупинення

Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є:

– відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п.п. „а”–„ж” п.п. 8.7.1 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ;

– за запитом платника податків, що має податковий борг, податковий орган може видати письмове повідомлення у вигляді рішення про звільнення окремих видів активів такого платника податків з-під податкової застави

Підстави та умови зупинення

– арешт активів припиняється без відповідного рішення у зв’язку із закінченням граничного строку накладення такого арешту та в інших випадках, що випливають із змісту п. 9.5 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ;

– арешт активів щодо рухомого майна припиняється на підставі рішення податкового органу з дня набрання ним законної сили, а також внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту п. 9.5 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ

Продовження додатка С

16. Пріоритет

Пріоритет права податкової застави встановлюється з моменту її реєстрації в порядку, встановленому законом

Пріоритет

Пріоритет арешту активів стосовно рухомого майна встановлюється з моменту відповідної реєстрації

17. Зміст податкової застави

Податкова застава полягає у здійсненні дозвільного процесу узгодження господарських операцій платником податків із заставленими активами (відчуження, використання, ліквідації), за винятком майна, майнових і немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької)

Зміст арешту активів

– заборона вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, що підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані;

– обмеження платника податків щодо реалізації його прав власності на такі активи, що полягають в обов’язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами

18. Адміністративно-правовий режим капіталообігу податкового боржника у податковій заставі

– режим письмового узгодження визначених законом операцій з активами, що перебувають у податковій заставі (несплата у строк визначеної законом суми податкового зобов’язання; апеляційне, судове оскарження)

Адміністративно-правовий режим капіталообігу податкового боржника під час арешту активів

У режимі умовного та повного арешту активів:

– обмеження податкового боржника щодо реалізації його прав власності на такі активи, що полягає в обов’язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами (п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9) (аналогія правового режиму податкової застави);

Продовження додатка С

– у режимі заборони вчиняти податковому боржнику будь-які дії щодо своїх активів, що підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані (п.п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9);

– арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством;

– при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду – вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських і бухгалтерських документів із складенням опису;

– тимчасової заборони відчуження активів податковому боржнику та іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження (орендарі, дебітори, комісіонери, довірені особи тощо);

– тимчасове затримання активів (товарів) суб’єктів господарювання, що виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством чи законодавством з питань оподаткування акцизними зборами, а також товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, без попереднього встановлення їх власника

Продовження додатка С

19. Функціональні можливості податкової застави

1) визначення податковим керуючим активів податкового боржника шляхом їх опису, відповідно до ст. 7 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, та реєстрації у державному електронному реєстрі (інформацій базі даних) об’єктів рухомого та нерухомого майна, що перебувають у податковій заставі;

2) дозвільний механізм поточного контролю (спостереження) за рухом капіталу – узгодження із податковим органом (податковим керуючим) активних операцій з активами (відчуження, використання, ліквідації), за винятком майна, майнових і немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької);

3) фінансова відповідальність за порушення правил відчуження, використання, ліквідації активів платника податків

Функціональні можливості арешту активів

1) зупинення видаткових операцій за рахунками такого платника податків;

2) тимчасова заборона відчуження його активів та іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження;

3) тимчасове затримання активів (товарів), що виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством чи законодавством з питань оподаткування акцизними зборами, а також товарів, у тому числі валютних цінностей, що продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, без попереднього встановлення їх власника;

4) опис активів платника податків;

5) вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських і бухгалтерських документів, їх опис із залишенням платнику податків копій таких документів;

6) формальна можливість застосовувати інші заходи, передбачені Законом України „Про виконавче провадження”

Продовження додатка С

20.

____

Основні запобіжно-припинювальні ознаки арешту активів

1. Визначення активів виконавцем арешту активів податкового боржника шляхом опису:

– будь-яких активів (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) відповідно до п.п. 9.4.1 п. 9.4 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ;

– оригіналів первинних фінансово-господарських і бухгалтерських документів;

– рухомого майна, відповідно до ст. 7 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, та реєстрації такого майна у державному електронному реєстрі (інформаційна база даних) об’єктів рухомого майна.

2. Тимчасове вилучення у платника податків:

– описаних активів;

– оригіналів первинних фінансово-господарських і бухгалтерських документів.

3. Обмеження (умовний вид арешту активів) платника податків:

– щодо реалізації його прав власності на такі активи, яке полягає в обов’язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами.

Продовження додатка С

4. Заборона (повний вид арешту активів) платнику податків:

– на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням;

– на реалізацію прав розпорядження або користування його активами без їх тимчасового вилучення.

5. Тимчасове затримання:

– товарів, що виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством чи законодавством з питань оподаткування акцизними зборами, а також до товарів, у тому числі валютних цінностей, що продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, без попереднього встановлення їх власника

Додаток Т

Глава „Адміністративний арешт активів платника податків”

Стаття ___ . Поняття та зміст адміністративного арешту активів платника податків

1. Адміністративний арешт активів платника податків (далі – арешт активів) є самостійним, виключним, забезпечувальним, запобіжно-припинювальним способом забезпечення можливості погашення податкових зобов’язань платника податків. При застосуванні арешту активів виникають правовідносини, що мають публічно-правовий, зобов’язальний характер.

2. Зміст арешту активів визначається у застосуванні таких методів:

1) видання припису щодо обмеження платника податків у реалізації його права власності на такі активи у зв’язку із невиконанням ним податкового обов’язку і порушення податкового законодавства. Приписи щодо обмеження полягають в обов’язковому попередньому отриманні платником податків дозволу працівника податкового органу, за рішенням якого застосовується арешт активів, на здійснення будь-якої операції платника податків з активами;

2) забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, що підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.

Стаття ___ . Реєстрація та пріоритет арешту активів

1. Арешт активів щодо рухомого майна є одним із видів публічних обтяжень, що набирає чинності з моменту його реєстрації в державному реєстрі.

2. Письмовому оформленню підлягає обов’язкова державна реєстрація арешту активів щодо рухомого майна, а також опису її предмета в порядку, встановленому законом.

3. Пріоритет арешту активів стосовно рухомого майна встановлюється з моменту відповідної реєстрації.

Стаття ___ . Мета та призначення арешту активів

1. Метою застосування арешту активів є запобігання та припинення вчиненню податкових правопорушень, випадків протиправного відчуження, використання, ліквідації активів платника податків, забезпечення їх збереження для зниження ризиків реалізації (як з боку контролюючого органу, так і з боку платника податків) можливості погашення податкових зобов’язань.

Стаття __ . Об’єкт арешту активів.

1. Об’єктом арешту активів є будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи – на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.

2. Предметом арешту активів можуть бути як кошти, рухоме та нерухоме майно в цілому, так і окремо кошти, окремо рухоме майно та окремо нерухоме майно, якщо кожного окремого виду активів платника податків достатньо для забезпечення погашення податкового зобов’язання платника податків.

Стаття __ . Суб’єкти застосування арешту активів

1. Суб’єктом застосування арешту активів платника податків є посадова особа органу ДПС, що здійснює податковий контроль за конкретним платником податків (податковий керуючий). Спеціальними суб’єктами застосування арешту активів є посадові особи правоохоронних органів щодо застосування попереднього адміністративного затримання активів, у тому числі податкової міліції. Спеціальні суб’єкти застосування арешту активів є виконавцями процедури попереднього адміністративного затримання активів.

2. Виконавцем рішення про арешт активів платника податків є працівник податкового органу, призначений наказом органу ДПС.

Стаття __ . Види арешту активів

1. Застосовуються такі види та підвиди арешту активів:

1.1. Види арешту активів: умовний; повний.

1.2. Підвиди арешту активів:

– арешт окремих тимчасово затриманих активів;

– повний арешт активів без їх тимчасового вилучення;

– повний арешт активів з їх тимчасовим вилученням.

2. Умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов’язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої або сукупності господарських операцій платником податків не призведе до виникнення ризиків щодо порушення податкового законодавства.

3. Повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без такого. При вилученні активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою їх функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.

Стаття ___ . Підстави застосування арешту активів

1. Арешт активів платника податків застосовується на підставі вмотивованого рішення працівника податкового органу (податкового керуючого), який здійснює функції податкового контролю за своєчасним і повним виконанням податкових обов’язків платника податків, активи якого підлягають арешту. Таке рішення підлягає затвердженню керівником податкового органу (або його заступником) у якому здійснює свої повноваження працівник за рішенням якого був застосований такий арешт.

2. Підстави застосування арешту активів.

2.1. Встановлення уповноваженими державними органами фактичних обставин при яких платник податків здійснює дії направлені на ухилення від сплати податкових зобов’язань (приховування (заниження) об’єктів оподаткування; умисне ненадання податковому органу необхідної інформації, податкової звітності для здійснення повноважень податкового контролю; переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам тощо).

2.2. Порушення порядку та строків погашення податкового боргу, що може призвести до втрати можливості його погашення у повному обсязі.

2.3. Незаконна відмова від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів з метою здійснення функцій податкового контролю; приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов’язані з отриманням інших об’єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних систем, що застосовуються в електронній торгівлі, а також для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування; збереження активів податкового боржника.

Стаття __ . Порядок застосування арешту активів

1. При встановленні підстав, передбачених п. ст. __ застосування арешту активів посадова особа органу ДПС, що здійснює податковий контроль за конкретним платником податків, а також податковий керуючий приймає вмотивоване рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається:

а) платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;

б) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.

Стаття __ . Функції виконавців арешту активів

1. Функції виконавця рішення про арешт активів (крім арешту коштів на рахунку) платника податків покладаються на працівника податкового органу або податкового керуючого, призначеного його керівником (його заступником). Виконавець:

А) надсилає рішення про арешт активів (крім арешту коштів на рахунку) відповідно до підпункту ____ пункту ___ статті;

Б) організовує опис активів платника податків;

В) організовує вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів.

Г) здійснює заходи щодо зупинення видаткових операцій за банківськими рахунками такого платника податків;

Д) видає письмові тимчасові заборони платнику податків щодо відчуження або передачі його активів іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків.

Стаття __ . Опис активів платника податків

1. Під час опису активів платника податків визначається наявність активів виконавцем арешту активів платника податків шляхом проведення опису:

– будь-яких активів (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання); рухоме майно, відповідно до ст. 7 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” реєструється у державному електронному реєстрі об’єктів рухомого майна;

– оригіналів первинних фінансово-господарських і бухгалтерських документів.

2. Опис активів платника податків проводиться при наявності у виконавця арешту активів таких документів:

– рішення про адміністративний арешт активів, затверджене керівником податкового органу на території юрисдикції якого знаходяться активи, що підлягають опису;

– що засвідчують повноваження осіб, які проводять опис.

3. Опис активів платника податків проводиться у присутності його посадових осіб платника податків чи їх уповноважених представників, а також не менше двох понятих осіб. У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис його активів здійснюється у присутності понятих осіб. У разі необхідності для проведення опису активів залучається суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання. Посадовій особі платника податків або їх уповноваженим представникам платника податків, активи якого підлягають адміністративному арешту, письмово роз’яснюються їх права та обов’язки.

Стаття __ . Порядок вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів при арешті активів

1. Під час застосування арешту активів платника податків вилученню підлягають оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів (із залишенням відповідних копій), які свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а також пов’язаних із:

1) обчисленням податків, інших обов'язкових платежів;

2) додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

2. Виконавець рішення про арешт активів складає опис документів, які підлягають вилученню, на бланку протоколу встановленої форми, що має скріплюватися підписами посадової особи податкового органу та платника податків, і залишає платнику податків копії таких документів. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів податковими органами в інших випадках не допускається, крім вилучень, що провадяться згідно із кримінально-процесуальним законодавством.

Стаття __ . Права та обов’язки платника податків під час дії режиму арешту активів.

1. Платник податків активи якого підлягають арешту або арештовані має право:

1) знати правові підстави застосування арешту його активів, а також отримати копію відповідного рішення до початку процедури опису активів;

2) оскаржувати в адміністративному та судовому порядку рішення про застосування арешту активів, а також дії посадової особи виконавця зазначеного рішення у процедурах арешту активів;

3) бути присутнім при всіх діях виконавця рішення про арешт активів.

2. Платник податків активи якого підлягають арешту або арештовані зобов’язаний:

1) усунути до винесення рішення про застосування арешту активів виявлені порушення податкового законодавства;

2) здійснювати усіх можливих заходів щодо своєчасного і в повному обсязі погашення своїх податкових зобов’язань;

3) виконувати приписи виконавця рішення про застосування арешту активів;

4) не перешкоджати і сприяти здійсненню повноважень посадовими особами органів ДПС.

Стаття __ . Термін дії арешту активів

Термін дії арешту активів встановлюється працівником відповідного податкового органу у рішенні про застосування арешту активів до усунення протиправного стану від години затвердження такого рішення.

Стаття __ . Підстави припинення арешту активів

Підстави та умови припинення арешту активів

– арешт активів припиняється без відповідного рішення у зв’язку із закінченням граничного строку накладення такого арешту та в інших випадках, що випливають із змісту п. 9.5 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ;

– арешт активів щодо рухомого майна припиняється на підставі рішення податкового органу з дня набрання ним законної сили, а також внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту п. 9.5 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ.

Стаття __ . Попереднє адміністративне затримання активів платника податків

Попереднє адміністративне затримання активів платника податків застосовується таких суб’єктів застосування:

– за рішенням податкового керуючого, що затверджується керівником органу ДПС;

– співробітників інших правоохоронних органів на підставах і у порядку, визначених у цьому Кодексі.

Об’єктом попереднього адміністративного затримання активів можуть бути:

– активи платника податків, що не має податкового боргу, але порушує норми податкового законодавства, що може призвести до позбавлення можливості ухилення від сплати податків;

– активи як податкового боржника так і третьої сторони (його дебітора) в частині, що належить податковому боржнику.

Попереднє адміністративне затримання активів платника податків може бути застосовано на строк до 48 годин із наступним їх арештом за рішенням податкового керуючого на строк до усунення порушення норм податкового закону, погашення податкового боргу.

Підставами попереднього адміністративного затримання активів платника податків є:

– порушення норм податкового законодавства щодо несвоєчасності сплати податкових платежів;

– встановленого порядку податкового адміністрування, пов’язаного із діями платників податків, що створюють ризики невиконання податкового обов’язку (умисне неподання необхідної інформації, недопущення до законної перевірки, виконання повноважень визначених у цьому Кодексі тощо), а також ухилення від оподаткування.

Стаття __ . Порядок оскарження рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків

Рішення податкового керуючого щодо накладення адміністративного арешту на активи платника податків може бути оскаржене у порядку, адміністративного оскарження або до суду.

Стаття __ . Відповідальність щодо незаконного застосування адміністративного арешту активів платника податків

Уповноважені органи державної влади та їх посадові особи за незаконне застосування арешту активів несуть матеріальну, адміністративну або кримінальну відповідальність, у порядку визначеному законодавством.

<< |
Источник: Позняков Спартак Петрович. адміністративно-правовий режим ДЕТІНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН У СФЕРІ погашення податкового боргу. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Ірпінь –2006. 2006

Еще по теме ДОДАТКИ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -