Види.

Спроби класифікувати різні види конфіденційної інформації стали вживатися в юридичній літературі порівняно недавно. Ці класифікації відображають різні сторони такого явища як таємниця, однак ні в одній з них не аргументована практична значимість такого поділу конфіденційної інформації.

Найбільш поширеною є розподіл таємниць залежно від суб’єктного складу чи належить таємниця:

1) юридичній особі,

2) фізичній особі,

3) державі.

В рамках дослідження приватно-правових відносин, останній вид до уваги брати не будемо. Більшість видів таємниць можуть одночасно належати як фізичним, так і юридичним особам. У зв’язку з цим, використаний критерій призводить до змішання різних видів таємниць, коли один і той же вид конфіденційної інформації потрапляє в усі групи наведеної класифікації. Але незалежно від того, хто є володільцем таємниці - фізична чи юридична особа, правовий режим таємної інформації у них буде однаковий.

Ще одна класифікація, яка використовується в юридичній літературі, поділяє всі види таємниць на конфіденційну інформацію та державну таємницю. Цей поділ також викликає ряд зауважень, пов’язаних з тим, що будь-який вид таємниці - це конфіденційна інформація, і державна таємниця в цьому зв’язку так само є конфіденційною інформацією, безсумнівно, з особливим правовим режимом її захисту.

Виробляючи класифікацію діючих в законодавстві видів таємниць, виділяють самостійне існування таких груп, як:

1) таємниця приватного життя. Це банківська, лікарська, таємниця листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень, таємниця зв’язку, нотаріальна таємниця тощо;

2) комерційна таємниця, до складу якої включені крім її самої різні конфіденційні дані і журналістська таємниця, державні секрети, зміст яких становить державну і службову таємниця.

Наведена класифікація викликає сумніви, оскільки такі види таємниць, як банківська, лікарська, нотаріальна та інші включають до свого складу не тільки інформацію про приватне життя особи, а можуть містити відомості, що входять до складу комерційної таємниці. У зв’язку з цим дані різновиди конфіденційної інформації формують самостійний блок - професійну таємницю. Також не зрозуміло виділення в одну групу комерційної та журналістської таємниці, коли остання відповідає всім ознакам професійної таємниці та її існування пов’язане зі здійсненням відповідної професійної діяльності.

Говориться також про самостійне існування п’яти видів таємниць:

1) державної,

2) службової,

3) особистої та сімейної,

4) комерційної,

5) професійної¹,

але такий поділ не знімає більшості проблем, що виникають при розмежуванні діючих видів таємниць, у тому числі про співвідношення банківської і комерційної таємниці, службової та комерційної таємниці, службової та професійної таємниці.

Схожі види пропонуються й іншими дослідниками: комерційна таємниця, банківська таємниця, професійна таємниця, персональні дані, службова таємниця^{[855] [856]; чи таємниці: державна, службова, ноу-хау, комерційна, персональні дані[857] [858], які так само не є беззаперечними.}

Для систематизації даного питання С. І. Сусловою було запропоновано розподіл конфіденційної інформації за таким критерієм, як наступність у передачі відомостей. В залежності від його відсутності або наявності всю конфіденційну інформацію пропонується розділити на два види - первинну і похідну. До першого виду буде відноситися державна, комерційна, службова, особиста і сімейна таємниця. До другого - всі різновиди професійної •4

таємниці.

Інша дослідниця даного роду інформації пропонує класифікувати її за складною підставою: особливість суб’єктного складу, спосіб виникнення правового режиму, зміст (характер) відомостей, що складають інформацію з обмеженим доступом.

1) державна таємниця,

2) конфіденційна інформація. При цьому конфіденційною інформацією запропоновано визнавати будь-яку інформацію з обмеженим доступом, що не володіє ознаками державної таємниці. Конфіденційна інформація, у свою чергу, групується в такі види:

- таємниця приватного життя (особиста і сімейна таємниця),

- комерційна таємниця,

- професійна та службова таємниці.

Приватноправові таємниці запропоновано класифікувати на:

1) таємниці-об’єкти, які опосередковують належність певної інформації конкретній особі (таємниця приватного життя, комерційна таємниця);

2) таємниці-обов’язки, які опосередковують законодавче обмеження соціального руху інформації, юридичну фіксацію перебування цієї інформації у певної особи (професійна та службова таємниці)^[859].

Для юридичної особи варто виділити такі види таємниць:

1) загальна (тобто таємниці, що можуть належати будь-яким юридичним особам),

2) таємниця за видом діяльності.