<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Політична, економічна, соціальна ситуація в Україні призводять до погіршення криміногенної обстановки в державі. Існування злочинності зумовлено як наявністю зазначених факторів, так і занепадом духовності в країні.

У світлі подій, що відбуваються останніми роками в Україні, посилився вплив криміногенних соціальних норм на особистість, натомість мотиваційна сила впливу соціально прийнятних (позитивних) традицій та звичаїв втрачає значущість.

Існуюча система запобіжних заходів, у тому числі традиційних кримінально-правових, недостатньо виконує свої функції. У зв’язку із цим важливо звернутися до аналізу ролі позитивних традицій та звичаїв суспільства як тих соціальних норм, які протягом століть виконували роль соціального регулятора життя суспільства, зокрема в такій сфері, як запобігання злочинності.

Зміни в нормах права протягом століть не вплинули на ставлення суспільства до моральності, справедливості, честі, гідності тощо. Зазначені цінності до сьогодні зберігають певне значення, що зумовлено силою традицій та звичаїв як скарбниці духовної спадщини українців, тому актуалізується питання відродження духовності як порятунку нації від морального занепаду загалом і злочинності зокрема.

У різні роки проблема запобігання злочинності висвітлена в працях О. М. Бандурки, В. В. Голіни, Б. М. Головкіна, І. М. Даньшина,

С. Ф. Денисова, О. М. Джужи, А. І. Долгової, В. М. Дрьоміна,

A. П. Закалюка, А. Ф. Зелінського, О. Г. Кальмана, О. Ф. Кістяківського,

О. М. Костенка, В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнєцової, О. М. Литвака, О. М. Литвинова, В. В. Лунєєва, М. І. Мельника, П. П. Михайленка,

B. О. Тулякова, П. Л. Фріса, В. І. Шакуна та інших фахівців.

Позитивні традиції та звичаї як інструмент відродження духовності й

підвищення рівня моралі та культури суспільства були предметом наукових пошуків фахівців різних наук, зокрема, педагогіки (Я.

В. Дзюба, Н. Б. Бабенко, І. В. Бєлецька, М. В. Клепар, Ю. М. Левченко,

С. О. Нікітчина); філософії та історії, релігії, етнографії (О. В. Климова, О. Г. Ткаченко, Н. А. Колосова, В. В. Літостанський, І. А. Нагіленко, П. П. Чубинський). Дослідженню ролі традицій та звичаїв з позиції кримінології присвячені праці А. М. Бабенка, Н. В. Кабакової,

Д. А. Курбанової, С. Я. Лебедєва, Є. Л. Стрельцова, А. Л. Сулейманова та ін.

Незважаючи на здобутки цих та інших учених, питання місця та ролі традицій і звичаїв у системі заходів запобігання злочинності не набули належної розробки на монографічному рівні. Наразі малодослідженими є такі питання, як: виокремлення видів традицій та звичаїв, що мають значний потенціал у системі заходів запобігання злочинності; характеристика суб’єктів запобігання злочинності на різних рівнях; вплив соціально прийнятних (позитивних) традицій і звичаїв на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях тощо.

Викладене зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило його наукову та практичну актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана в межах науково-дослідної роботи Класичного приватного університету «Кримінально-правове, кримінологічне та

кримінально-виконавче забезпечення механізму реалізації прав і свобод людини і громадянина» (державний реєстраційний номер 0110U003958).

Тема дисертації затверджена вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 3 від 30.11.2011 р.).

Мета й задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні місця й ролі традицій та звичаїв у системі заходів запобігання злочинності в Україні та розробленні пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності останніх на різних рівнях запобіжної діяльності.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- з’ясувати стан наукової розробки значення традицій та звичаїв у системі заходів запобігання злочинності;

- визначити методологічне підґрунтя дослідження правових явищ для обґрунтування вибору сукупності пізнавальних засобів, методів та прийомів дослідження традицій і звичаїв;

- дослідити ґенезу традицій та звичаїв у системі заходів запобігання злочинності;

- провести аналіз поняття та охарактеризувати види традицій і звичаїв, виокремити такі, що мають значний потенціал у системі заходів запобігання злочинності;

- з’ясувати вплив традицій і звичаїв на формування поведінки особи;

- визначити та охарактеризувати суб’єктів запобігання злочинності на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях;

- визначити вплив соціально прийнятних (позитивних) традицій та звичаїв на загальносоціальному рівні;

- охарактеризувати вплив соціально прийнятних (позитивних) традицій та звичаїв на спеціально-кримінологічному рівні;

- розкрити вплив соціально прийнятних (позитивних) традицій та звичаїв на індивідуальному рівні.

Об ’єкт дослідження - традиції та звичаї як явище соціально-правової дійсності.

Предмет дослідження - традиції та звичаї в системі заходів запобігання злочинності в Україні.

Методи дослідження. У ході дослідження використано такі методи та підходи: діалектичний метод - для формування комплексного уявлення про традиції та звичаї як явище суспільної дійсності і їх спроможність справляти запобіжний вплив на злочинність, виявлення змісту та форми традицій і звичаїв, їх сутності та взаємовпливу (розділи 1-3); феноменологічний підхід - для розгляду соціальних норм як категорії морально-правової реальності, що передує нормам права, та як структури, що передує знанням про право (підрозділи 1.1, 1.3, 3.1); історичний метод - для простеження ставлення суспільства до загальнолюдських цінностей на різних етапах розвитку держави й права, а відтак, і ґенези традицій та звичаїв як у соціальному, культурологічному, так і в кримінологічному аспектах та формування й трансформацію підходів щодо визначення їх ролі (місця) у системі заходів запобігання злочинності (підрозділ 1.3); формально-логічний метод - для з’ясування природи традицій та звичаїв при аналізі норм Кримінального кодексу України (підрозділ 2.1); системний метод - для розгляду традицій та звичаїв у системі заходів запобігання злочинності як взаємопов’язаних елементів, що здатні чинити вплив на різних рівнях запобігання злочинності (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3); метод аналізу - для виокремлення серед традицій та звичаїв тих, що мають позитивний, негативний або змішаний вплив на формування поведінки особи (підрозділ 2.1); метод висунення та перевірки гіпотези - для формулювання припущення, що соціально прийнятні (позитивні) традиції та звичаї здатні впливати на формування якостей особи та відігравати роль при виборі нею правомірної чи протиправної поведінки (розділи 1-3); соціологічні методи (анкетування та вивчення матеріалів кримінальних справ) - для виявлення громадської думки щодо впливу традицій і звичаїв на поведінку особи та можливості їх використання з метою профілактики злочинності (розділи 1-3); статистичний метод - для перевірки гіпотези щодо впливу окремих традицій та звичаїв на формування якостей особи (використано критерій Фішера) (розділи 1-3).

Теоретичну основу дослідження становлять праці українських та зарубіжних учених з кримінології, теорії права, філософії, соціології, психології, педагогіки, культурології, етнографії, релігієзнавства тощо.

Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, закони України, Кримінальний кодекс України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента та інші нормативно-правові акти.

Емпіричну базу дослідження становлять результати анкетування 585 громадян України, серед яких: судді, прокурори, слідчі, адвокати, пересічні громадяни України, особи, які відбувають покарання у виправних колоніях; а також результати вивчення 245 матеріалів кримінальних справ (проваджень), розглянутих судами м. Запоріжжя за ст. 115, 121, 122, 152, 165, 185-189,

296-304 КК України за період 2009-2014 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній кримінології комплексним монографічним дослідженням значення, ролі та місця традицій і звичаїв у системі заходів запобігання злочинності. Основні результати, що мають елементи новизни, полягають у такому:

уперше:

- виокремлено коло традицій та звичаїв суспільства, що мають вагомий потенціал у системі заходів запобігання злочинності, а саме морально-етичні, релігійні, духовно-сімейні, національні та культурні, професійні;

- наведено авторське розуміння традицій і звичаїв у системі заходів запобігання злочинності в Україні як елементів соціальної та культурної спадщини, що виступають формою передачі досвіду поколінь і міжособистісних відносин під час зберігання духовно-моральних ціннісних орієнтацій та формування правомірної поведінки, а також набутих у процесі розвитку суспільства професійних знань, ідей та належних зразків поведінки суб’єктів запобігання злочинам;

- визначено та охарактеризовано особливості дії традицій та звичаїв як заходів запобігання злочинності на різних рівнях, зокрема, національних і культурних традицій та звичаїв - на загальносоціальному, професійних і морально-етичних - на спеціально-кримінологічному, морально-етичних, духовно-сімейних та релігійних - на індивідуальному;

удосконалено:

- теоретичні положення про систему заходів запобігання злочинності;

- наукові підходи щодо визначення критеріїв поділу традицій і звичаїв на види;

- підходи щодо розуміння значення духовно-сімейних традицій і звичаїв як елементів загальної превенції, а також релігійних, національних та культурних - як елементів спеціальної превенції;

набуло подальшого розвитку:

- обґрунтування необхідності підвищення культурного рівня працівників правоохоронних органів на основі професійних і морально- етичних традицій та звичаїв;

- обґрунтування важливості протидії популяризації тих традицій та звичаїв, які є невід’ємними елементами кримінальної, у тому числі тюремної, субкультури через обмеження поширення в суспільстві інформації й творів, що пропагують ідеали та норми кримінальної субкультури;

- ідея про те, що активна громадянська позиція людини є втіленням морально-етичних, національних та культурних традицій і звичаїв, як сформованих упродовж багатьох століть, так і тих, що зумовлені сучасною соціально-політичною ситуацією в державі;

- положення про доцільність посильної допомоги правоохоронним органам у запровадженні соціально прийнятних (позитивних) традицій та звичаїв суспільства як засобу запобігання злочинності з боку громадян.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки й пропозиції можуть бути використані

у:

- науково-дослідній діяльності - як підґрунтя для подальших наукових пошуків вирішення відповідних проблем кримінології та інших наук;

- правотворчій діяльності - для вдосконалення чинного законодавства у сфері охорони суспільної моралі, культурно-виховної політики держави, сприяння впровадженню позитивних традицій та звичаїв суспільства, їх популяризації;

- правозастосовній діяльності - для підвищення ефективності діяльності суб’єктів запобігання злочинам (довідка про впровадження результатів дослідження у діяльність Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області; акт впровадження у практичну діяльність ГУ МВС України в Запорізькій області від 23.02.2015 р.);

- навчальному процесі - при викладанні курсу «Кримінологія», «Кримінологічне прогнозування та профілактика злочинності» (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи у навчальний процес Класичного приватного університету від 26.02.2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Наука і вища освіта» (м. Запоріжжя, 2012, 2013 рр.); «Актуальні питання публічного та приватного права» (м. Запоріжжя, 2012 р.); «Кримські юридичні читання» (м. Сімферополь, 2012 р.); «Актуальні проблеми юридичної науки - 2012» (м. Київ, 2012 р.); «Політика в сфері боротьби зі злочинністю» (м. Івано-Франківськ, 2014 р.); «Актуальні питання вітчизняної юридичної науки» (м. Суми, 2014 р.); «Актуальні проблеми юридичної науки - 2014» (м. Київ, 2014 р.); «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 2014 р.); «Наука кримінального права в системі міждисциплінарних зв’язків» (м. Харків, 2014 р.); «Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка)» (м. Київ, 2014 р.); «Теоретико-прикладні засади правової науки» (м. Запоріжжя, 2015 р.); «Політика в сфері боротьби зі злочинністю» (м. Івано-Франківськ, 2015 р.); «Морально-етичні засади

реформування кримінального законодавства України» (м. Дніпропетровськ, 2015 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дослідження відображено в 22 наукових працях, з яких: 6 - статті в наукових фахових виданнях України, 1 - стаття в зарубіжному виданні, 15 - матеріали конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи - 228 сторінок, з них основний

текст - 174 сторінки. Список використаних джерел

містить

372 найменування.

<< | >>
Источник: БОСАК КАТЕРИНА СЕРГІЇВНА. ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ В СИСТЕМІ ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ. ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Запоріжжя - 2015. 2015

Еще по теме ВСТУП:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -