Колекції куль і гільз (кулегільзотеки)
зі слідами зброї створюються для:
установлення фактів використання одних і тих самих екземплярів зброї при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);
виявлення зброї, яка застосовувалася при вчиненні злочинів, серед вилученої, знайденої та добровільно зданої;
установлення фактів застосування злочинцями втраченої нарізної або гладкоствольної вогнепальної зброї, що була на озброєнні органів внутрішніх справ, зареєстрована на об’єктах дозвільної системи та перебувала в особистому користуванні громадян;
виявлення зброї, яка була втрачена працівниками органів внутрішніх справ, серед вилученої, знайденої та добровільно зданої.
До масивів кулегільзотек вміщуються такі об’єкти: кулі й гільзи, вилучені під час оглядів місць подій; кулі й гільзи, які одержані в ході експериментального відстрілу вилученої, знайденої та добровільно зданої нарізної вогнепальної зброї;
кулі й гільзи, одержані в ході експериментальних відстрілів нарізної та гладкоствольної вогнепальної зброї, яка зберігалася й використовувалася в органах внутрішніх справ, на об’єктах дозвільної системи або перебувала в особистому користуванні громадян, але була втрачена.
Кулі й гільзи, які надійшли до колекції, досліджуються з метою визначення моделі зброї, з якої вони вистріляні, та систематизуються в колекції за моделями або за видами зброї. Інформаційні картки в інформаційній картотеці систематизуються в аналогічному порядку.
Перевірка за кулегільзотеками являє собою складний процес, пов’язаний з великою кількістю порівнянь об’єктів, що потребує значних витрат часу та високої кваліфікації осіб, що її здійснюють. Оптимізувати таку діяльність дозволяє наявність ретельно продуманої систематизації об’єктів у колекціях. Ще в 1963 році
В.П. Власов та О.М. Самончик зазначали: "Важливою умовою швидкості й надійності роботи кулегільзотек є дотримання встановленого порядку зберігання в них куль, гільз і набоїв, що знайдені на місцях злочинів, та гільз і куль, отриманих у ході експериментальної стрільби зі зброї, що перевіряється"1.
Сьогодні поряд із колекцією та інформаційною картотекою цей вид обліку також здійснюється з використанням автоматизованих інформаційних систем. Такі системи називаються автоматизованими балістичними інформаційними системами (АБІС). "Упровадження засобів автоматизації здійснюється передусім з метою вирішення завдань організації та ефективного пошуку інформації за значної кількості її джерел, що є характерним для обліково-реєстраційної роботи"[572] [573], - стверджують В.В. Кубанов і В.В. Степанов.
Автоматизація обліків куль, гільз і набоїв зі слідами зброї, що вилучені з місць подій, реалізується шляхом упровадження в діяльність підрозділів експертної служби автоматизованих балістичних ідентифікаційних комплексів (систем) - АБІС.
Однією з досконалих систем на цей час можна назвати АБІС "Арсенал", створену ЗАТ "Системи Папілон" (м. Міас, Челябінська область, Росія). Для кодування й розпізнавання зображень в АБІС "Арсенал" використовується високоточний алгоритм, основа якого перевірена багаторічною практикою використання автоматизованої дактилоскопічної системи АДІС "Папілон". Сканування бічної поверхні куль і гільз у цій системі виконується спеціалізованим удосконаленим (порівняно з попередніми зразками) балістичним сканером "Папілон БС-7" за косопадаючого освітлення й обертання об’єкта навколо своєї вертикальної осі. Воно полягає в послідовному записі цифрових зображень окремих лінійних фраґментів поверхні кулі (гільзи) в пам’ять комп’ютера. Об’єкт сканування при цьому залишається нерухомим. Керування роботою сканера виконує спеціальна програма. Після закінчення сканування формується зображення повної розгортки бічної поверхні кулі чи гільзи. Денце гільзи сканується за трьох типів освітлення: кільцевого розсіяного, кільцевого прямого й освітлення секторами. За освітлення секторами зображення деяких видів слідів виходять значно чіткішими (зокрема сліди бойка ударника, сліди патронного упора, сліди відбивача).
Для кулі визначаються загальні ознаки - кути підйому нарізів і ширина слідів полів нарізів. Після введення зображення програма здійснює інтерактивну операцію розмітки слідів. Сліди, автоматично визначені системою, за необхідності може скоригувати оператор. Після завершення розмітки слідів проводиться їх автоматичне кодування, стиснення зображень і запис усієї графічної та текстової інформації про об’єкти в базу даних АБІС. При введенні об’єкта в БД автоматично відбувається перевірка слідів на предмет їх збігу зі слідами, внесеними раніше до бази даних.У відділі дослідження зброї та трасологічних досліджень ДНДЕКЦ МВС України також функціонує автоматизована балістична інформаційна система "ТАІС" (ТОВ "ЛДИ-Русприбор", м. Санкт-Петербург). АБІС "ТАІС" надає можливість отримувати в автоматичному режимі високоякісні зображення всієї бокової поверхні кулі чи гільзи, а також повне відображення дна гільзи. У моделі "ТАІС-02" реалізовано функції автоматичного пошуку за слідами на кулях, а "ТАЮ-03" надає можливість пошуку за слідами на стріляних гільзах1 Указана система дозволяє зберігати в базі даних зображення об’єктів дослідження з відповідними коментарями, здійснювати пошук об’єктів за заданими параметрами, замірювати кути нахилу та ширину полів нарізів за слідами на кулях із високою точністю як у ручному, так і в автоматичному режимах[574] [575]. У деяких країнах СНД, зокрема у Казахстані, використовується АБІС "Кондор" (ТОВ "СДЦ", м. Санкт-Петербург).
Учені В.В. Кубанов і В.В. Степанов зазначають: "Між собою балістичні комплекси відрізняються конструкцією пристроїв сканування, методами запису досліджуваних поверхонь та програмним забезпеченням, яке передбачає різні сервісні можливості"[576]. Інакше кажучи, указані комплекси між собою не сумісні, а відповідно, результати опрацювання об’єктів кулегільзо- теки, отримані з використанням однієї системи, не можна опрацьовувати іншою.
Зрозуміло, що політика забезпечення програмно- апаратними комплексами в державі сьогодні повинна орієнтуватися лише на сучасні, апробовані практикою інформаційні системи. Причому всі підрозділи, які ведуть указану категорію обліків (як ДНДЕКЦ, так і НДЕКЦ), повинні бути укомплектовані однаковими програмно-апаратними комплексами. Інакше ні про яку системність у межах країни йтися не може. Безсистемність у програмно-апаратних засобах приводить до несумісності систем, до неможливості їх об’єднання в єдину мережу, а відповідно, і неможливості комплексної реалізації потенціалу кулегільзотек у боротьбі зі злочинністю.
За рівнем зосередження кулегільзотеки поділяють на центральну та регіональні. Центральна кулегільзоте- ка (ЦКГТ) ведеться в ДНДЕКЦ МВС, регіональні (КГТ) - у НДЕКЦ ГУМВС, УМВС та УМВСТ.
Ведення кулегільзотек доручається працівникові або групі працівників, які спеціалізуються на балістичних дослідженнях.
При надходженні до колекції об’єкти (кулі чи гільзи) реєструються в журналі та вміщуються до колекції. У колекції вони зберігаються в спеціально обладнаних шафах або ящиках, які в неробочий час зачиняються й опечатуються. Для систематизації та розташування куль і гільз використовують спеціальні колодки з отворами, у яких за визначеною системою розташовуються об’єкти. Одну частину такої колекції складає колекція куль, другу - колекція гільз. Усередині кожної колекції об’єкти можуть систематизуватися за калібрами, за типами залежно від обраної системи, яка повинна забезпечувати зручність роботи з колекцією. До речі, ку- легільзотека у НДЕКЦ ГУМВС Луганської області має три розділи: 1) колекція куль і гільз, вилучених з місць нерозкритих злочинів; 2) колекція гільз і куль, отриманих у ході експериментального відстрілу з нарізної вогнепальної зброї, яка була втрачена; 3) колекція куль і гільз, отриманих у процесі ОРД.
Кулі й гільзи зі слідами зброї, вилучені під час огляду місць подій, надсилаються для перевірки за колекцією органом, що веде розслідування, до регіональних кулегільзотек не пізніше 10 діб з дня порушення кримінальної справи незалежно від того, розкрито злочин або ні.
Після перевірки за масивами регіональної куле- гільзотеки об’єкти надсилаються до ЦКГТ ДНДЕКЦ. Перевірка за масивами ЦКГТ виконується в термін, що не перевищує 10 діб з дня надходження об’єктів до колекції. Довідка про результати перевірки надсилається відповідним органам.Якщо під час огляду місця події вилучено лише по одному об’єкту кожного виду, усі вони надсилаються для перевірки та вміщення до масивів ЦКГТ, а якщо вилучено декілька однакових об’єктів (три та більше однакових екземплярів), одна частина їх надсилається до ЦКГТ, а друга - вмішується до масивів регіональної кулегільзотеки. Кулі й гільзи зі слідами зброї, вилучені з місць нерозкритих злочинів, перед направленням на перевірку фотографуються (із куль робиться розгортка).
У разі втрати нарізної або гладкоствольної вогнепальної зброї, яка зберігалася та використовувалася в органах внутрішніх справ, на об’єктах дозвільної системи або перебувала в особистому користуванні громадян, але була втрачена, кулі й гільзи, одержані в ході її експериментальних відстрілів, направляються до реґіональної кулегільзотеки. Після перевірки по одному екземпляру кулі та гільзи залишаються в регіональній кулегільзотеці, а два інші вміщуються до центральної.
Перевірці за колекцією також підлягає вилучена або добровільно здана вогнестрільна зброя, яка незаконно зберігалася в державних установах, організаціях чи в громадян, а також знайдена нарізна вогнепальна зброя (револьвери, пістолети, автомати, карабіни, обрізи малокаліберних та бойових гвинтівок і карабінів, саморобна нарізна зброя, комбіновані мисливські рушниці).
Необхідність перевірки зброї з числа зданої в органи внутрішніх справ установами, організаціями та громадянами, у яких вона перебувала в користуванні на законних підставах, визначається органом внутрішніх справ, на обліку в якому була ця зброя.
Не підлягає перевірці за кулегільзотеками навчальна нарізна зброя, що не пристосована для стрільби, кулемети, мисливська гладкоствольна зброя (крім випадків, зазначених в Інструкції про створення єдиної автоматизованої системи номерного обліку вогнепальної (стрілецької) зброї, яка зберігається й використовується в МВС, на об’єктах дозвільної системи та перебуває в особистому користуванні громадян), а також непридатна для одержання експериментальних куль і гільз.
Відстріл зброї робиться з використанням кулевлов- лювачів, що забезпечують якість відображення слідів на кулях і гільзах.
Із кожного ствола зброї робиться по три постріли (за наявності змінних магазинів - по три постріли з використанням кожного магазина). Відстріл автоматів проводиться в режимі одиночного вогню. При відстрілі револьверів експериментальні кулі (оболонкові й без- оболонкові) та гільзи мають бути одержані з кожної камери барабана.
Відстріл технічно несправної зброї може проводитися після заміни пошкоджених або поповнення відсутніх деталей. Факт заміни деталей відображається в супровідному документі (у цих випадках перевіряються лише сліди деталей, які не замінювалися).
Отримані експериментальні кулі та гільзи після перевірки за масивами регіональної кулегільзотеки надсилаються до ЦКГТ у термін, що не перевищує 10 діб.
З метою забезпечення ефективного використання кулегільзотек для розкриття злочинів в експертно- криміналістичних підрозділах ведеться облік інформації про факти вилучення, добровільної здачі зброї.
Відстріляна зброя зберігається в ГУМВС, УМВС, УМВСТ до отримання відповіді з ЦКГТ про результати її перевірки. Знищення зброї до закінчення її перевірки за масивами центральної та реґіональних кулегіль- зотек категорично забороняється.
Поряд із кулегільзотекою (обліком оперативно- розшукового призначення) у відділі (ДНДЕКЦ) і відділеннях (НДЕКЦ) дослідження зброї й трасологічних досліджень функціонують обліки довідково-допоміжного призначення. До них належать обліки зразків зброї, вміщеної до колекції. Як правило, така колекція містить окремі екземпляри зброї з тієї, що вилучена у злочинців або вилучена з об’єктів дозвільної системи, а також тієї, яку добровільно здали громадяни. Така зброя зазвичай використовується як зразок для порівняння при проведенні експертиз, для відстрілу штатних боєприпасів, для навчання при підготовці спеціалістів із дослідження зброї тощо. Поряд з колекціями зброї в указаних підрозділах створюються довідково- допоміжні колекції штатних набоїв до різних видів вогнепальної зброї.
Треба сказати, що при розслідуванні злочинів, пов’язаних із використанням вогнепальної зброї, істотне значення мають дані, які містяться в кулегільзотеці, а також в обліках зброї, що функціонують в УІТ МВС України (наприклад в АІС "Арсенал" і "Зброя мисливців”). При цьому залежно від слідчої ситуації, яка склалася, поряд з розглянутими в розслідуванні можуть використовуватися найрізноманітніші обліково-реєстраційні дані, зосереджені в таких облікових документах, як журнали видачі, отримання і передачі зброї, а також в інших документах, у яких відображаються відомості про рух, застосування й зберігання зброї та боєприпасів до неї 1.