<<
>>

Зарубіжний досвід адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів у країнах-учасницях ЄС

Система нотаріату країни-учасниць ЄС є дуже розвиненою. Найбільше нотаріусів має Франція - майже 9500, ФРН - 9000, Італія - 5000, найменш чисельний корпус нотаріусів у Люксембурзі - 35, Естонії - 100, Латвії - 120, Мальті - 230 [88].

У нашому дослідженні ми здійснили аналіз досвіду захисту прав і законних інтересів нотаріусів не у всіх країнах-учасницях ЄС, а в трьох - Італії з класичним нотаріатом, який має ефективну більш ніж столітню історію; Польщі, нотаріат якої здійснив успішну трансформацію від тоталітаризму до демократичних стандартів ЄС, та Румунії, де реформування нотаріату продовжується.

Стародавній Рим уважається колискою світового нотаріату. Відповідно логічно, що ми розпочнемо аналізувати ефективний зарубіжний досвід адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів у країнах-учасницях ЄС саме з цієї держави.

Історія нотаріату Італії цікава своїми науковими працями та дослідженнями в цій галузі, нормами права, практикою, різними епохами. Справжня школа нотаріусів Риму була відкрита ще 1949 року на основі більш давнього нотаріального закону 1913 року. Відзначається значна повага нотаріусів Італії до своєї професії та органів професійного самоврядування. Орієнтація на дотримання принципів латинського нотаріату забезпечує досконалість професії. Нотаріуси Італії є публічними офіційними особами. Нотаріат включено Міністром юстиції до правової системи Італії як її невід’ємну складову. Статус й організація нотаріальної професії в Італії гарантують, що нотаріуси забезпечують справедливість доступним для всіх засвідченням документів і договорів за принципом географічного розподілу. Крім того діяльність нотаріуса є його обов’язком, що позбавляє права безпідставно відмовляти особам, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій. Останні ж натомість мають право вибору нотаріуса [90].

Тим самим Італія по праву вважається державою з найбільш розширеною й ефективною сферою нотаріату.

За своєю сутністю діяльність нотаріусів в Італії полягає в інтерпретації волі сторін, коли вони мають намір скласти договір відповідно до закону й відповідних положень, що значно зменшує юридичні ризики [158]. Італія має один із найдавніших чинних нотаріальних законів («legge notarile», 1913 р.), згідно з яким нотаріус - це посадова особа, що виконує функції приймання або видання документів. У зв’язку з цим надзвичайно важлива документальна роль і сертифікації документів, яку здійснює нотаріус, тим самим здійснюючи захист суспільної довіри, точне уявлення волі сторін, виявляючи впевненість у тому, що було сказано і зроблено в його присутності, відтворюючи повну ідентичність того, що написано в документі [155].

Нотаріус в Італії - не просто чиновник, а також довірена особа родини, найбільш важливий експерт у справі оформлення спадщини. Діяльність нотаріуса стосується і багатьох інших галузей. Серед іншого - угоди з нерухомістю (купівля-продаж будинків, офіси, квартири, промислові цехи, майстерні, оформлення пожертвувань, дарувань, іпотеки, застави і т. ін.). Найбільш важливі види діяльності нотаріуса в бізнесі - допомога в оформленні документів організації чи установи або припинення діяльності, зміна статуту, продажу, лізингу тощо [89]. Ведення справ нотаріусом становить собою складний процес, який включає в себе інформування та консультації клієнтів щодо всіх правових наслідків учиненої нотаріальної дії, а також інших правових механізмів, які можуть бути застосовані для її результативнішої реалізації. Тому нотаріусів розглядають як «дружніх суддів», а документи, які ними засвідчуються, наділені особливою доказовою силою, і, як судові рішення, - виконавчою. Проставляючи печатку держави Італії поряд із підписами сторін на правочинах та інших документах, нотаріуси несуть відповідальність за професійне виконання своїх обов’язків, які передбачені законодавством Італії для вчинення такого роду нотаріальних дій. Це встановлення особи, фіксація дати, відповідність змісту зобов’язань дійсним намірам учасників нотаріальних дій тощо [90].

Згідно із VI розділом Закону Італії про нотаріат нотаріус підлягає суворому контролю з боку держави, що сприяє безпеці його діяльності. Міністерство юстиції здійснює контроль над усіма нотаріусами, радами нотаріусів, районними офісами та адмініструванням нотаріальних контор. Такий же контроль здійснюється прокурорами судів території, де розміщується штаб-квартира нотаріуса [163]. Усі справи нотаріуса підлягають періодичній перевірці Управління фінансів (кожні 4 місяці) і Міністерства юстиції (раз на 2 роки). Перевірки стосуються правильності оподаткування та діяльності нотаріуса відповідно до закону. Районна Нотаріальна Рада стежить за поведінкою нотаріуса, і якщо він порушує етику поведінки нотаріусів, накладає на нього дисциплінарні санкції. Розслідування порушень з боку нотаріуса проводять різні регіональні дисциплінарні комітети під головуванням професійного судді. Це гарантує об’єктивність рішень у спірній ситуації. Італійські нотаріуси справляють плату й відповідні податки, перераховуючи їх державі з усіх видів діяльності [88].

Ще однією ознакою нотаріальної професії є публічність нотаріального акта, що полягає в необхідності надання публічного характеру документу перед третіми особами й державою. Для цього насамперед слід здійснити реєстрацію документа або прав, що виникають з нього, у публічних реєстрах - наприклад, у земельному кадастрі, торговому реєстрі тощо. Нотаріуси також мають забезпечити зберігання архівних документів, а в разі потреби - видання засвідчених їх копій [90].

За порушення норм нотаріального закону нотаріуси можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності, це зокрема: попередження;

скарга, що є формальною декларацією вини нотаріуса за скоєне правопорушення; грошові санкції; призупинення діяльності; звільнення [163].

Крім означених обов’язків, нотаріуси Італії зобов’язані виконувати ще й роль міжнародних юристів. Коли справа виходить за рамки італійського законодавства, нотаріус має визначити застосовне право для кожного конкретного випадку на підставі норм міжнародного приватного права й оцінити, чи є воля сторін сумісною з обмеженим використанням правового порядку.

Відповідно до правил боротьби з відмиванням грошей нотаріус має зробити ідентифікацію клієнта і повідомляти про будь-які підозрілі операції до відділу інформації в dltaHa Bank [89].

В Італії діє квотний розподіл щодо нотаріату, який затверджується міністром юстиції раз на 10 років залежно від кількості населення. Для того щоб стати нотаріусом в Італії, треба мати ступінь магістра права і пройти публічний конкурс на національному рівні, розділений на три письмові тести та усне тестування. Заміщення вакантних посад нотаріусів здійснюється за конкурсом, який проводить міністерство юстиції. Екзаменаційна комісія призначається наказом міністра юстиції, складається з шести магістратів, трьох професорів і шести нотаріусів; останні вибираються зі списку, складеного Національною радою нотаріату. Після цього проводяться навчальні заняття з нотаріусом упродовж 18 місяців [163].

Нотаріуси працюють під контролем держави: щомісяця звітують про справи та надають статистичні дані до нотаріальних архівів; кожні два роки перевіряються міністерством юстиції через місцеві нотаріальні архіви; кожні чотири місяці перевіряються місцевим агентством доходів. З 2006 року до Регіональної дисциплінарної комісії (дисциплінарний трибунал) входять судді для розгляду справ про порушення нотаріусів. Тобто контроль є внутрішнім - контроль органів місцевих осередків професійного самоврядування, та зовнішнім - контроль Мін’юсту й прокуратури [90].

Професіоналізм нотаріуса оцінює і спостерігає Окружна нотаріальна рада. У разі виявлення порушень на діяльність нотаріуса накладають вето або санкцій з боку незалежних регіональних дисциплінарних комісій під головуванням магістрату, що забезпечує абсолютну неупередженість у прийнятті рішень. При здійсненні своїх обов’язків нотаріус має бути неупередженим, тобто захищати інтереси всіх клієнтів рівною мірою, незалежно від того, хто його уповноважив. Нотаріус здійснює попередній контроль законності дій: він зобов’язаний дотримуватися чинного законодавства і не може оформляти акти, заборонені законом. Перед оформленням акта нотаріус має встановити особу його учасників, перевірити, чи мають право ці сторони на оформлення акта. Якщо в акті присутні іноземні елементи, нотаріус має визначити умови, застосовні до актів відповідно до норм міжнародного права, і встановити, чи відповідає воля сторін цим положенням. Італійське законодавство вимагає, щоб усі нотаріальні акти були складені італійською мовою. Однак якщо до нотаріуса звертаються іноземці, які не володіють італійською мовою, нотаріальний акт може бути складено іноземною мовою, за умови, що нею володіє і сам нотаріус [88].

Нотаріус зобов’язаний провести перевірку, пов’язану з правовим статусом власності, до укладення договору, оскільки несе відповідальність за договір і за посвідчення нотаріального акта. Нотаріус виступає від імені держави і як податковий (бюджетний) агент отримує від покупця гроші, необхідні для сплати податків, пов’язаних із придбанням майна. До обов’язків нотаріуса входить також контроль оплати об’єкта купівлі (через спеціальний депозитний рахунок нотаріуса), переходу права власності на покупця й посвідчення договору купівлі-продажу з урахуванням умов договору, роз’яснення сторонам істотних умов договору, забезпечення обов’язкового підписання договору в присутності нотаріуса [90].

Нотаріуси стали першими фахівцями в Італії, для яких ще з 1999 року було введено обов’язкове страхування. Таким чином, кожен нотаріус несе особисту відповідальність за вчинені ним помилки. Існує також гарантійний фонд за шкоду, завдану в результаті кримінальних правопорушень. Якщо нотаріус не виконує своїх професійних обов’язків, він несе відповідальність: цивільну, якщо нотаріус завдав шкоди через неправильне виконання своїх професійних обов’язків; кримінальну, якщо він учинив злочин; дисциплінарну, якщо нотаріус порушив етичні стандарти нотаріату. У цьому разі він має сплатити грошовий штраф або буде усунений від виконання професійних обов’язків на певний період [88].

Захист прав і законних інтересів нотаріусів здійснюють насамперед органи нотаріального самоврядування. Національна рада нотаріусів Італії є професійним органом самоврядування нотаріусів Італії. Складається вона з 20 нотаріусів, які обираються строком на 3 роки, але не більш ніж на 2 терміни поспіль. Очолює Раду президент, якого в період відсутності заміщає віце-президент; обирається також секретар. Для виконання повноважень Ради нотаріальної палати нотаріусів Італії створюється Виконавчий комітет. На такий же строк обирається Ревізійна комісія, яка складається з 3 осіб, які не входять до складу ради. З метою виконання своїх функцій Національна рада створює комісії, зокрема щодо етики. У разі необхідності до їх роботи залучаються представники інших професій - наприклад, аудитори, науковці, викладачі, які не є членами Ради на договірних засадах.

Відповідно до законодавства Італії Національна рада нотаріусів проводить консультації та надає висновки на запити міністра юстиції щодо змін або нововведень у системі нотаріату Італії, професії нотаріуса; представляє та збирає пропозиції щодо необхідності змін для вдосконалення професії; проводить дослідження щодо питань, які становлять інтерес для професії; здійснює заходи щодо захисту інтересів професії; продукує принципи професійної етики нотаріусів Італії. Діяльність Національної ради нотаріусів Італії охоплює розроблення та застосування дисциплінарних заходів впливу на нотаріусів, а також їх аналіз та розроблення системи заходів щодо їх попередження. Національна рада тісно взаємодіє з державними інституціями, а також з нотаріальними осередками в регіонах, діяльність яких координує та надає всіляку підтримку. Місцевими органами професійного самоврядування є загальні збори нотаріусів в територіальних одиницях, нотаріальні колегії (територіальні), регіональні комітети, конгреси, комісії [90].

Отже, можна визначити такі особливості захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Італії:

- система нотаріату Італії є однією з найбільш давніх у латинському праві, можна сказати - класичною, новітня нотаріальна система цієї країни формувалася на основі нотаріального Закону 1913 року й була в цілому завершена 1947 року;

- нотаріуси забезпечують справедливість і доступність для всіх осіб щодо засвідчення документів і договорів у певній місцевості, нотаріус в Італії - не просто чиновник, а й довірена в більшості родин особа, найбільш важливий експерт у багатьох юридичних питаннях;

- в Італії діє квотний розподіл щодо нотаріату, який затверджується міністром юстиції раз на 10 років залежно від кількості населення, заміщення вакантних посад нотаріуса здійснюється за детально прописаною адміністративною процедурою;

- нотаріуси підлягають суворому контролю з боку держави, вони щомісяця звітують, кожні два роки перевіряються Міністерством юстиції, кожні чотири місяці перевіряються місцевим агентством доходів, крім того нотаріальна рада стежить за поведінкою нотаріуса, як він дотримується етики поведінки;

- за недотримання вищезазначеного на нотаріуса може бути накладене дисциплінарне стягнення, розслідування порушень з боку нотаріуса проводять дисциплінарний і апеляційний комітети суддівського самоврядування, що гарантує об’єктивність рішень у спірній ситуації;

- кожен нотаріус несе особисту відповідальність за вчинені ним помилки, існує гарантійний фонд відшкодування шкоди, завданої в результаті діяльності нотаріусів;

- за пропозицією апеляційного нотаріального комітету нотаріуси можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності, це зокрема: попередження; скарга, що є формальною декларацією вини нотаріуса за скоєне правопорушення; грошові санкції; призупинення діяльності; звільнення;

- захист прав і законних інтересів нотаріусів здійснюють насамперед органи нотаріального самоврядування - національна рада нотаріусів і місцеві органи нотаріального самоврядування.

Отже, особливостями захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Італії є те, що нотаріальна система цієї країни є одним із найстаріших класичних латинських нотаріатів, користується значною, можна сказати - родинною довірою суспільства, одночасно її діяльність чітко регламентована та суворо контрольована Міністерством юстиції й органами нотаріального самоврядування, однак нотаріусів за недотримання положень нотаріального закону та етики поведінки міністром юстиції за складною адміністративною процедурою, яку здійснюють дисциплінарний і апеляційний комітети суддівського самоврядування, може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що гарантує об’єктивність рішень у спірній ситуації.

Роль нотаріуса в польській правовій системі є дуже вагомою. Нотаріус у Польщі діє як особа громадської довіри, що забезпечує безпеку юридичних операцій і зобов’язана піклуватися про обґрунтовану зацікавленість усіх сторін операціями, що здійснюються між ними. Кожна підготовлена нотаріусом угода стає обов’язковою до виконання для всіх, хто її підписав. З цієї причини девіз польських нотаріусів - «Lex est quad notamus» («те, що ми пишемо, стає законом») [157; 154].

Згідно із законом Польщі від 14 лютого 1991 р. «Про нотаріальне право» нотаріуси мають особливий статус - є «особами суспільної довіри», але при здійсненні нотаріальної діяльності отримують законодавчий захист як державні службовці. Нотаріальні дії, здійснювані нотаріусом польською мовою, мають характер офіційного документа. Нотаріуси можуть об’єднуватися в юридичні фірми, проте під час здійснення нотаріальних дій кожний нотаріус має своє ім’я та несе персональну відповідальність за здійснені ним угоди. Польські нотаріуси мають право на винагороду, яка визначається на підставі договору з учасниками діяльності, але не вище ніж максимальний рівень нотаріальних зборів, що застосовуються до такої діяльності [162].

Нотаріуси в Польщі є публічними особами, яким довіряють усі, вони готують офіційні документи та надають своїм клієнтам гарантію їх автентичності. У Польщі працює понад 2200 нотаріусів [161; 152].

На посаду нотаріусів призначає міністр юстиції Польщі. Нотаріуси приймають присягу такого змісту: «Я урочисто обіцяю як нотаріус, на якого покладено обов’язки відповідно до закону та совісті, зберігати професійну таємницю, у своїй поведінці дотримуватися принципів гідності, честі й чесності. Міністр юстиції звільняє нотаріуса, якщо той подав у відставку з посади; через хворобу, коли нотаріус не в змозі виконувати свої обов’язки; якщо йому виповнилося 70 років; він був позбавлений права здійснювати нотаріальні дії за рішенням дисциплінарного суду; має заборону на заняття професійною діяльністю на підставі остаточного рішення суду; втратив суспільні права або повну правоздатність. Крім того міністр юстиції Польщі має право звільняти нотаріуса, якщо той: 1) вчинив грубе й очевидне правопорушення; 2) отримав дві негативні оцінки під час дійсних щодо нього контрольних заходів [162].

Для того щоб стати нотаріусом у Польщі, потрібно мати громадянство, освіту та бездоганну репутацію. Кандидат у нотаріуса має бути старшим за 26 років, отримати ступінь магістра з юридичних наук в університеті в Польщі або в іноземному університеті, визнаному в Польщі, та пройти стажування впродовж не менш ніж трьох років на посаді асистента нотаріуса в Польщі. Майбутній державний нотаріус також має скласти нотаріальний іспит. Існує також спеціальна категорія професійних експертів, які можуть бути призначені як державні нотаріуси в Польщі, - професори юридичної науки, судді, прокурори, адвокати або юридичні радники [161].

Правовий статус нотаріуса визначається тим, що він зобов’язаний діяти відповідно до прийнятої присяги, постійно покращувати свою професійну кваліфікацію, зберігати таємницю. Нотаріус не може здійснювати будь-яку іншу діяльність за виключення науково-педагогічної. Нотаріус підлягає обов’язковому страхуванню за шкоду, заподіяну під час здійснення своєї професійної діяльності. Офіс нотаріуса має бути відкритий у робочі дні 6 годин на добу. Нотаріус може уповноважити свого учня під його юрисдикцією здійснювати нотаріальні дії. Нотаріуси оплачують потреби органів нотаріату щомісячними платежами в розмірі, установленому Національною нотаріальною радою. Нотаріус, який вийшов на пенсію, може використовувати титул «Відставлений нотаріус» [162].

Головним обов’язком нотаріуса в Польщі є нотаріальне посвідчення документів, щоб засвідчити підтвердження угоди відповідно до закону. Це відбувається лише в тому разі, якщо дві сторони підписують документи в присутності нотаріуса. До інших нотаріальних послуг, які виконують нотаріуси, належать складання нотаріальних дій, підготовка акцій захисту векселів, прийняття депозитів і підтвердження декларацій щодо спадщини [161].

Для захисту прав і законних інтересів нотаріусів у Польщі діє нотаріальне самоврядування, яке формується виключно з нотаріусів і складається з нотаріальних палат і національної нотаріальної ради. Органами нотаріальної палати є загальні збори нотаріусів палати та рада нотаріальної палати. Нотаріальна палата виконує функцію апеляційного дисциплінарного суду щодо нотаріусів. Загальні збори нотаріусів можуть бути звичайними або екстраординарними. Рішення загальних зборів приймаються у формі рішень простою більшістю у присутності принаймні половини членів. У сферу діяльності правління нотаріальної палати зокрема входять: надання висновків щодо заяв про призначення та звільнення нотаріусів; нагляд за виконанням обов’язків нотаріусами та дотриманням ними присяги й гідності нотаріуса; організація підготовки нотаріусів [162].

Нагляд за діяльністю нотаріусів та органів самоврядування нотаріусів здійснює міністр юстиції особисто, через президентів апеляційних або місцевих дисциплінарних судів, або персонально призначену ним особу. При цьому чітко регламентовано планові перевірки, перша здійснюється через 6 місяців після відкриття офісу нотаріуса, подальші - через 2 роки. По результатам виявлених недоліків і після їх усунення нотаріусом можуть здійснюватися додаткові перевірки [162].

Нотаріус може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення норм нотаріальної діяльності, присяги нотаріуса, принципу гідності нотаріуса, за недотримання зобов’язання укласти договір страхування. На нотаріуса можуть накладатися такі стягнення, як попередження, догана, штраф, позбавлення права здійснювати нотаріальну діяльність [162].

Розгляд питань щодо накладення дисциплінарних стягнень на нотаріусів здійснюють в адміністративний спосіб дисциплінарний суд нотаріальної палати - перша інстанція; вищий дисциплінарний суд - друга інстанція. Дисциплінарні провадження є публічними і прозорими, нотаріус, який притягується до дисциплінарної відповідальності, має бути присутній на засіданні й може користуватися допомогою адвоката [162].

Таким чином, захист прав і законних інтересів нотаріусів у Польщі характеризуються такими особливостями:

- нотаріуси мають особливий правовий статус як «особи суспільної довіри» із правовим захистом як державні службовці, але з утриманням за рахунок плати, яку надають їм клієнти за здійснені угоди, тобто по-нашому їх можна трактувати як публічних осіб, які виконують делеговані державні функції, але без державного фінансування;

- нотаріуси Польщі приймають присягу, що проголошує здійснення своєї діяльності чесно, за законом і совістю, з суворим дотриманням таємниці угоди;

- для захисту прав і законних інтересів нотаріусів у Польщі діє нотаріальне самоврядування, що формується з нотаріусів і складається з нотаріальних палат, які надають висновки щодо заяв про призначення та звільнення нотаріусів, здійснюють нагляд за виконанням обов’язків нотаріусами та дотриманням ними присяги й гідності нотаріуса; організовує підготовку нотаріусів, виконує роль дисциплінарного суду та національної нотаріальної ради;

- розгляд питань щодо накладення дисциплінарних стягнень на нотаріусів здійснюють в адміністративний спосіб дисциплінарний суд нотаріальної палати - перша інстанція, вищий дисциплінарний суд - друга інстанція;

- дисциплінарні провадження є публічними і прозорими; нотаріус, який притягується до дисциплінарної відповідальності, має бути присутній на засіданні й може користуватися допомогою адвоката;

- нагляд за діяльністю нотаріусів та органів самоврядування нотаріусів здійснює міністр юстиції особисто, через президентів апеляційних або місцевих дисциплінарних судів або персонально призначену ним особу;

- чітко регламентовано планові перевірки нотаріусів: перша здійснюється через 6 місяців після відкриття офісу нотаріуса, подальші - через 2 роки, за результатами виявлених недоліків і після їх усунення нотаріусом можуть здійснюватися додаткові перевірки;

- за порушення честі, закону й совісті нотаріуси притягуються до адміністративної відповідальності за поданням спеціального органу нотаріального самоврядування - дисциплінарного та апеляційного дисциплінарного нотаріального суду;

- рекомендації дисциплінарного нотаріального суду реалізуються через наказ міністра юстиції, який може на нотаріуса накласти такі стягнення, як попередження, догана, штраф, позбавлення права здійснювати нотаріальну діяльність і звільнення нотаріуса.

Отже, захист прав і законних інтересів нотаріусів у Польщі характеризуються особливим публічним статусом нотаріусів як публічних осіб суспільної довіри, що фінансуються за рахунок винагород за здійснення угод, але мають захист як державні службовці, з чітким визначенням підстав притягнення їх до спеціальної дисциплінарної відповідальності за порушення присяги нотаріуса (здійснення діяльності нечесно, не за законом і совістю або порушення таємниці угоди) міністром юстиції Польщі за поданням спеціального органу нотаріального самоврядування (дисциплінарного й апеляційного нотаріального суду), засідання якого здійснюється публічно і прозоро з можливістю нотаріуса, який притягується до дисциплінарної відповідальності, бути присутнім на засіданні й користуватися допомогою адвоката.

Однією з молодих учасниць ЄС є Румунія, яка останніми роками здійснює низку реформ, зокрема й реформу нотаріату. Нотаріус у Румунії є публічним юридичним спеціалістом, основною діяльністю якого є письмове завірення автентичності актів, які через це отримують більшу доказову силу, тим самим надаючи гарантії захищеності громадян. Поліпшення нотаріальної діяльності в державах-членах Європейського Союзу є обов’язковим, а також принциповим, що розуміє й керівництво Національної спілки нотаріусів у Румунії, при якій діє Нотаріальний Інституту [156].

Згідно із законом про нотаріат Румунії нотаріуси здійснюють нотаріальні дії, надаючи особам і компаніям послуги засвідчення правових угод, захищаючи їх права й інтереси на високому юридичному рівні, спорідненому із законом. При цьому закон чітко прописує, що нотаріус при здійсненні своїх професійних обов’язків і прав захищається законом. Нотаріус у своїй діяльності користується виключно законом про нотаріат і підзаконними актами професійної організації нотаріусів. На нотаріусів Румунії підзаконні нормативно-правові акти інших публічних органів не розповсюджуються. Нотаріус виконує свої обов’язки в нотаріальному офісі. Професійне товариство складається з двох чи більше асоційованих нотаріусів. У професійні товариства асоціації державних нотаріусів можуть наймати працівників з вищою освітою та допоміжним персоналом [159].

Нотаріуси зобов’язані перевіряти угоди на відповідність їх закону й моралі та мають право вимагати від клієнтів давати пояснення за змістом представлених документів, переконавшись, що в них немає незрозумілих положень. Якщо запитуваний акт суперечить законодавству чи моралі, нотаріус зобов’язаний відмовитися від складання нотаріального акта [160].

Для того щоб стати нотаріусом у Румунії, треба пройти конкурс, який об’являє міністр юстиції. Нотаріусом у Румунії може бути той, хто виконує такі умови: є громадянином Румунії, громадянином держави-члена Європейського Союзу, громадянином держави, що належить до Європейського економічного простору, або громадянином Швейцарської Конфедерації та має постійне місце проживання в Румунії; має повну фізичну працездатність; має ліцензію; не має судимості в результаті вчинення кримінального злочину або у зв’язку зі службою чи навмисним учиненням іншого злочину; користується добропорядною репутацією, визначеною на умовах, установлених статутом; знає румунську мову; є медично- психологічно підходящим для виконання функції нотаріуса; був помічником нотаріусом упродовж двох років, закінчив Інститут румунського нотаріату та склав випускний іспит. Колегії нотаріальних палат проводяться щорічно та одночасно, у робочий день, у день, установлений президентом об’єднання нотаріату для іспиту або конкурсу на отримання статусу нотаріуса. Екзамен або вступний іспит складається письмово шляхом виконання тестів, які затверджені радою Союзу нотаріату [159].

Відповідно до положень Закону Румунії «Про державну та нотаріальну діяльність» № 36/1995 державний нотаріус призначається міністром юстиції за пропозицією Ради Національної спілки нотаріусів. І навпаки, відсторонення від посади нотаріуса має бути здійснено міністром юстиції на поданням ради Національної спілки нотаріусів [150].

Неправомірне здійснення нотаріальної діяльності визнається в Румунії злочином. Крім того діяльність нотаріуса може бути припинена примусово: у разі визнання нотаріуса судом недієздатним; у разі невиконання своїх обов’язків у строк, що перевищує 6 місяців; унаслідок дисциплінарного стягнення; очевидної професійної недієздатності; у разі засудження за посадові злочин або навмисні інші злочини, за наявності психічного захворювання, що перешкоджає йому виконувати свої обов’язки [153; 159].

Нотаріуси в Румунії мають такі адміністративні права: право на здійснення нотаріальної діяльності у визначеній місцевості; право не розголошувати службову нотаріальну таємницю; право на необмежене спілкування з клієнтами, зокрема тими з них, які перебувають під арештом і відбувають покарання; право отримувати плату за кожну здійсненну нотаріальну дію; право бути обраним до союзу адвокатів; право звертатися за захистом до союзу адвокатів держави та палат нотаріального самоврядування; право доступу до всіх даних про адміністративну організацію нотаріальної діяльності як на рівні палат, так союзу адвокатів; право звертатися індивідуально до міжнародного союзу нотаріату; право на участь в органах нотаріального самоврядування; право одержувати юридичну допомогу з боку союзу нотаріусів; право на участь у професійних заходах, організованих у країні та за кордоном; право використовувати будь-які інші права, передбачені законом і статутом нотаріусів [156; 159].

У свою чергу нотаріуси зобов’язані: зберігати професійну таємницю щодо актів і фактів, бути обізнаними у своїй роботі, навіть після припинення функції або після припинення трудових відносин; не бути відсутніми в офісі впродовж більш ніж 5 робочих днів підряд; поважати рішення виборних органів союзу палат і спеціалізованих комітетів або інших органів нотаріального самоврядування; брати участь у засіданнях керівних органів, до яких вони належать; брати участь у засіданнях загальних зборів палат;

брати участь у професійних заходах, організованих Союзом, Палатою та іншими національними й міжнародними організаціями з аналогічними цілями та принципами; зберігати конфіденційність дебатів, думок і голосів, поданих у керівні органи стосовно третіх осіб; мати гідну поведінку; постійно вдосконалювати свою професійну підготовку, беручи участь у програмах професійної підготовки; сплачувати професійні внески в строки, передбачені статутом; декларувати свої доходи [159].

У Румунії діє розгалужена система органів нотаріального самоврядування. Національна спілка нотаріусів є професійною організацією, юридичною особою, що складається з усіх нотаріусів, які базуються в Румунії, організовані в палатах нотаріусів, що працюють у районі кожного апеляційного суду. Штаб-квартира Національної спілки нотаріусів

розташована в Бухаресті [164].

Нотаріус може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за такі відхилення від вищезазначених обов’язків: порушення загальної, матеріальної та територіальної юрисдикції; недотримання положень, рішень керівних органів нотаріального самоврядування; недотримання норм і інструкцій стосовно методології роботи з нотаріальними національними регістрами; необгрунтовану затримку у виконанні робіт; неодноразову відсутність нотаріуса на робочому; неналежну поведінку та ставлення до професійної діяльності; будь-яке діяння, що може зашкодити престижу професії нотаріуса; несплату професійних внесків; відмову допустити для перевірки осіб з адміністративного професійного контролю; порушення юридичних зобов’язань щодо професійної таємниці; використовувати або приймати будь-яким чином, прямо чи опосередковано, несправедливі способи залучення клієнтів; здійснення діяльності несумісну з діяльністю нотаріуса; необгрунтовану відмову виконувати операції, передбачені законом; недотримання правових положень щодо встановлення та збирання інформації; відмову віл перепідготовки; невиконання положень Кодексу етики нотаріусів; невиконання рішень органів нотаріального самоврядування [150; 159].

Дисциплінарні провадження щодо нотаріусів здійснюють представники Міністерства юстиції та органів нотаріального самоврядування. Проведення розслідування перед притягненням нотаріусів до дисциплінарної відповідальності є обов’язковим. Дисциплінарна рада нотаріусів постає в ролі державного юрисдикційного органу на основі положення, затвердженого радою союзу адвокатів. Дисциплінарна колегія складається з одного представника кожної палати, обраного генеральною асамблеєю палати адвокатів [164; 159].

Міністр юстиції після проведення розслідування щодо нотаріусів може застосувати до них такі дисциплінарні стягнення: письмове попередження; штраф від 5 000 до 40 000 лей, який сплачується до союзу нотаріусів; призупинення статусу нотаріуса, але не більше ніж на 6 місяців; позбавлення статусу нотаріуса.

Таким чином, особливостями адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів в Румунії є такі засадничі, матеріальні, індустріальні та процесуальні чинники:

- нотаріуси в Румунії мають такі основні права: вільно й необмежено спілкуватися з клієнтами, зокрема тими з них, які відбувають покарання; бути обраними до органів нотаріального самоврядування та користуватися всіма можливостями при здійсненні свого захисту;

- нотаріус при здійсненні своїх професійних обов’язків і прав захищається законом, у своїй діяльності користується виключно законом про нотаріат і виключно підзаконними актами професійної організації нотаріусів;

- нотаріуси зобов’язані перевірити угоди на відповідність їх закону і моралі та мають право вимагати від клієнтів давати пояснення за змістом представлених документів, переконавшись, що в них немає незрозумілих положень;

- нотаріус зобов’язаний відмовитися від угоди, якщо запитуваний акт суперечить законодавству чи моралі, він виконує свої функції виключно в певній місцевості, а неправомірне здійснення нотаріальної діяльності визнається в Румунії злочином;

- нотаріус може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за відхилення від обов’язків, за порушення загальної, матеріальної та територіальної юрисдикції, недотримання положень, рішень органів нотаріального самоврядування, недотримання норм роботи з нотаріальними регістрами, затримку у виконанні робіт, здійснення дій, що шкодять престижу професії, відмову допустити для перевірки відповідних осіб, порушення професійної таємниці, відмову виконувати нотаріальні операції;

- дисциплінарні провадження щодо нотаріусів здійснюють представники Міністерства юстиції та органів нотаріального самоврядування у двох інстанціях - дисциплінарному та апеляційному нотаріальних судах;

- міністр юстиції після проведення розслідування щодо нотаріусів може щодо них застосувати такі дисциплінарні стягнення: письмове попередження; штраф, призупинення статусу нотаріуса, але не більше ніж на 6 місяців, позбавлення правого статусу нотаріуса.

Отже, особливості адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів у Румунії полягають у чіткому законодавчому визначенні їх обов’язків і прав, а також у конкретно прописаних діях, за які вони можуть бути притягнуті після тривалого розслідування у двох інстанціях органів нотаріального самоврядування до дисциплінарної відповідальності - від попередження до позбавлення правого статусу

нотаріуса.

3.1

<< | >>
Источник: КРАСНОГОР ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ НОТАРІУСІВ В УКРАЇНІ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2018. 2018

Еще по теме Зарубіжний досвід адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів у країнах-учасницях ЄС:

  1. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  2. ЗМІСТ
  3. ВСТУП
  4. Зарубіжний досвід адміністративно-правового захисту прав і законних інтересів нотаріусів у країнах-учасницях ЄС
  5. ВИСНОВКИ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -