<<
>>

Висновки до розділу 3

Загальні параметри «загальновизнаних уявлень про гостинність» мають важливе практичне значення, оскільки дозволяють уніфікувати правозастосовчу практику, а також не допустити, з одного боку, випадків безпідставного притягнення нотаріусів до адміністративної відповідальності, а, з іншого, - безпідставного уникнення ними справедливого покарання.

Саме тому, ці параметри мають бути закріплені на законодавчому рівні, зокрема, шляхом доповнення частини другої ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» новим абзацом наступного змісту: «Такими, що відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність є подарунки, які: даруються відкрито, в урочистій обстановці чи під час офіційних заходів, візитів, свят; дарування яких передбачене нормами дипломатичного протоколу, загальновизнаними нормами етикету чи національними традиціями; характер яких відповідає обстановці дарування та приводу, з якого він дарується; розмір яких не перевищує середньостатистичні показники».

З метою розширення профілактичного потенціалу такого антикорупційного заходу, як обмеження щодо одержання подарунків, а також підвищення ефективності його застосування в сфері здійснення нотаріальної діяльності, мають бути внесені деякі зміни та доповнення до КУпАП. Зокрема: 1) назву ст. 172-5 КУпАП необхідно викласти в такій редакції: «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків і правил поводження з ними»; 2) частину першу ст. 172-5 КУпАП пропонуємо викласти в наступній редакції: «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків і правил поводження з ними». Також, необхідно внести деякі уточнюючі зміни до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», спрямовані на удосконалення законодавчо встановленого порядку поводження з подарунками. Зокрема: 1) пункт 4 частини першої ст. 24 необхідно викласти в такій редакції: «4) невідкладно, але не пізніше одного робочого дня повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції»; 2) абзац другий частини другої ст.

24 необхідно викласти в такій редакції: «Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка безпосередній керівник або керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації у той же день зобов’язаний скласти акт, який підписується ним та особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок».

Наявність у нотаріуса приватного інтересу в будь-якій сфері ще не є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Така підстава з’являється лише тоді, коли приватний інтерес вступає у суперечність із службовими повноваженнями нотаріуса. Саме за таких умов конфлікт інтересів переходить із потенційного в реальний, що впливає на об’єктивність і неупередженість виконання нотаріусом своїх службових повноважень. При цьому, з найбільшою ймовірністю можна очікувати виникнення конфлікту інтересів у таких ключових сферах діяльності нотаріуса: 1) надання особистих переваг при вчиненні нотаріальних дій; 2) виконання деяких адміністративних функцій щодо осіб, з якими у нотаріуса є приватний інтерес; 3) володіння цінними паперами, корпоративними правами, часткою у спільній власності тощо; 4) виконання іншої незабороненої законом діяльності, у тому числі оплачуваної; 5) існування родинних чи дружніх стосунків з особами, які працюють в суміжних галузях чи сферах державного управління; 6) наявність майнових зобов’язань чи особистих конфліктів, невирішених судових спорів; 7) володіння значним обсягом інформації, яка може бути використана з протиправною метою або з метою особистого збагачення.

З метою підвищення ефективності законодавчих норм, які регулюють порядок врегулювання конфлікту інтересів у сфері надання нотаріальних послуг, необхідно вжити наступних заходів: 1) деталізувати та конкретизувати рамкові положення нового антикорупційного Закону в підзаконних нормативно-правових актах: внести відповідні доповнення до Правил професійної етики нотаріусів; наказом Міністерства юстиції України затвердити «Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів у сфері надання нотаріальних послуг»; 2) в головних територіальних управліннях юстиції Міністерства юстиції України в АРК, в областях, містах Києві та Севастополі створити комісії з етики та врегулювання конфлікту інтересів; 3) розширити рамки об’єктивної сторони частини першої ст.

172-7 КУпАП, зокрема, передбачити адміністративну відповідальність не лише за «неповідомлення» про конфлікт інтересів, але також і за «несвоєчасне» повідомлення про нього; 4) доповнити антикорупційне законодавство вказівкою на необхідність обов’язкового дотримання саме письмової форми повідомлення про конфлікт інтересів; 5) розширити об’єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, за рахунок включення до неї випадків неповідомлення нотаріусом про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів; 6) внести зміни до чинного законодавства, які передбачають звільнення особи від відповідальності за частиною першою ст. 172-7 КУпАП за умови наявності у неї поважних причин»; 7) деталізувати законодавчі положення в частині визнання у судовому порядку незаконними актів і рішень, які були прийняті нотаріусом в умовах реального конфлікту інтересів; 8) розширити об’єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, за рахунок включення до неї такої форми, як «порушення встановленого законом порядку самостійного чи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів».

Як свідчить порівняльно-правове дослідження Законів України «Про нотаріат», «Про запобігання корупції» та КУпАП, законодавцем не було повною мірою дотримано принципу співрозмірності можливостей (повноважень) нотаріуса та його відповідальності під час побудови адміністративно-правового механізму протидії корупції в нотаріальній системі. З метою усунення зазначеного недоліку необхідно вжити низку заходів, чільне місце серед яких посідають ті, що спрямовані на розширення меж адміністративної відповідальності нотаріусів за правопорушення, пов’язані з корупцією. Насамперед, до таких заходів необхідно відносити: 1) встановлення адміністративної відповідальності за порушення нотаріусами обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; 2) встановлення адміністративної відповідальності за незаконне використання нотаріусом інформації, що стала йому відома у зв’язку з виконанням службових повноважень.

З метою офіційного закріплення антикорупційного характеру обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, які встановлені для нотаріусів у частині четвертій ст.

3 Закону України «Про нотаріат», необхідно внести деякі доповнення до нового антикорупційного Закону 2014 р. Зокрема, ст. 25 Закону доцільно доповнити новим абзацом наступного змісту: «5. У разі якщо Конституцією і законами України для осіб, які зазначені у пунктах 1-5 частини першої статті 3 цього Закону, встановлено додаткові чи інші спеціальні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, то їх додержання забезпечується за спеціальними процедурами. Порушення таких заборон кваліфікується як правопорушення, пов’язане з корупцією, і тягне за собою відповідальність, встановлену законом».

З метою уніфікації та підвищення ефективності такого антикорупційного обмеження, як сумісництво та суміщення з іншими видами діяльності, необхідно внести зміни до частини четвертої ст. 3 Закону України «Про нотаріат», виклавши її в такій редакції: «Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), надавати посередницькі послуги під час укладання договорів, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації)».

З метою забезпечення дієвості та результативності такого антикорупційного обмеження, як сумісництво та суміщення з іншими видами діяльності, необхідно передбачити для нотаріусів адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. З цією метою доцільно внести деякі зміни до ст. 172-4

КУпАП. По-перше, її необхідно доповнити частиною третьою наступного змісту: «Порушення іншими особами, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства, встановлених для них додаткових чи інших спеціальних обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.». По-друге, частину третю, відповідно, вважати частиною четвертою і викласти в такій редакції: «Дії, передбачені частиною першою, другою або третьою ...» і далі за текстом. По-третє, примітку до статті доповнити новим реченням наступного змісту: «Суб’єктом правопорушень у частинах третій та четвертій цієї статті також є особи, які зазначені у пунктах 15 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» і щодо яких Законом встановлено додаткові чи інші спеціальні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності».

Положення Закону України «Про нотаріат» не повною мірою враховують сучасний рівень інформатизації сфери надання нотаріальних послуг, а також той характер і обсяг інформації, що міститься у відкритих для нотаріуса реєстрах. З метою усунення даного недоліку необхідно внести зміни до галузевого законодавства і закріпити у ньому більш адекватні заходи запобігання неправомірному використанню нотаріусом службової інформації. Практична реалізація такої пропозиції передбачає внесення змін до частини першої ст. 5 Закону України «Про нотаріат», пункт 2 якої доцільно викласти в такій редакції: «не розголошувати та не використовувати в інший спосіб у своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб інформацію, що стала відома їм у зв’язку з учиненням нотаріальних дій».

З метою закріплення в антикорупційному законодавстві більш жорстких «інформаційних заборон», а також поширення сфери їх дії на максимально широке коло осіб, необхідно внести наступні зміни і доповнення до Закону України «Про запобігання корупції»: 1) ст. 43 необхідно виключити з шостого розділу Закону; 2) четвертий розділ Закону доповнити ст. 25-1 наступного змісту: «Стаття 25-1. Обмеження, пов’язані з нерозголошенням інформації. 1. Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах або в інтересах інших осіб інформацію, що стала відома їм у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом»; 3) частину першу ст. 26 викласти в такій редакції: «Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється ...» і далі по тексту.

З метою удосконалення заходів адміністративної відповідальності за порушення антикорупційних «інформаційних заборон», необхідно: по-перше, розширити перелік суб’єктів адміністративної відповідальності за ст. 172-8 КУпАП за рахунок включення до нього нотаріусів. З метою практичної реалізації цієї пропозиції, необхідно внести зміни у примітку до ст. 172-8 КУпАП, виклавши її в такій редакції: «Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 та статті 26 Закону України «Про запобігання корупції» .» і далі за текстом. По-друге, внести зміни до ст. 172-8 КУпАП, частину першу якої викласти в такій редакції: «Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах, а також в інтересах інших осіб інформації, що стала відома їй у зв’язку з виконанням службових повноважень .» і далі за текстом.

<< | >>
Источник: КУРИЛО ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В СФЕРІ ЗДІЙСНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІю Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукю Київ - 2017. 2017

Еще по теме Висновки до розділу 3:

  1. Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
  2. ВСТУП
  3. Висновки до третього розділу
  4. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  5. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  6. Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  7. ЗМІСТ
  8. Висновки до розділу 3
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВИСНОВКИ
  12. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ (1936–2000 рр.): ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
  13. Висновки до розділу 2
  14. Висновки до розділу 2
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -