<<
>>

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці проблеми адміністративно - правового регулювання протидії корупції у сфері здійснення нотаріальної діяльності в Україні, обґрунтування теоретичних узагальнень, а також пропозицій з удосконалення чинного законодавства.

Найбільш важливими є такі висновки.

1. Досліджено поняття, ознаки та основні причини поширення корупції у сфері надання нотаріальних послуг.

Корупція у сфері надання нотаріальних послуг обумовлена такими причинами: 1) сприйняття громадянами і представниками нотаріального корпусу корупції в нотаріальній системі як невід’ємної складової процесу отримання нотаріальних послуг; 2) формальний характер і низька ефективність більшості антикорупційних заходів, які передбачені чинним законодавством; 3) сприяння поширенню корупції в нотаріальній системі шляхом надання (пропозиції) неправомірної вигоди чи використання особистих зв’язків під час отримання нотаріальних послуг; 4) недоліки діяльності органів, на які, згідно з чинним законодавством, покладаються повноваження з протидії корупції; 5) низький рівень професійної етики нотаріусів та їх прагнення до незаконного особистого збагачення; 6) незнання громадянами та представниками нотаріального корпусу вимог антикорупційного законодавства; 7) переконаність у неможливості притягнення нотаріусів до відповідальності за порушення антикорупційного законодавства; 8) високий рівень бюрократії та тяганини під час отримання нотаріальних послуг; 9) низький рівень заробітної плати та матеріально- технічного забезпечення нотаріусів; 10) наділення суб’єктів, які надають нотаріальні послуги, різним обсягом повноважень.

2. Проаналізовано основні форми корупції у сфері здійснення нотаріальної діяльності та визначено її вплив на розвиток нотаріальної системи.

Корупція у сфері надання нотаріальних послуг характеризується такими рисами, як: 1) високий рівень латентності; 2) високий рівень правового нігілізму учасників нотаріального процесу; 3) системний характер; 4) кругова порука; 5) похідний характер.

Негативні наслідки корумпованості нотаріату можуть бути класифіковані на 6 груп: 1) політичні; 2) економічні; 3) управлінські; 4) правові; 5) соціальні; 6) морально-психологічні.

Корупція у сфері надання нотаріальних послуг може мати такі форми вираження: 1) корупція як засіб скорочення витрат часу; 2) корупція як засіб підвищення якості надання нотаріальних послуг; 3) корупція як спосіб отримання дефіцитної послуги; 4) корупція як засіб подолання законодавчо встановлених обмежень і заборон; 5) корупція як засіб виживання; 6) корупція як спосіб незаконного особистого збагачення.

. Розкрито особливості адміністративної відповідальності нотаріусів як засобу протидії корупції в сфері здійснення нотаріальної діяльності в Україні.

Під адміністративною відповідальністю нотаріуса за правопорушення, пов’язане з корупцією, необхідно розуміти специфічну форму негативного реагування держави на допущене нотаріусом порушення встановлених антикорупційним законодавством вимог, обмежень і заборон, що полягає у застосуванні до нього в судовому порядку передбачених законом адміністративних стягнень.

Адміністративна відповідальність нотаріусів за правопорушення, пов’язані з корупцією, характеризується такими особливостями: 1) адміністративна відповідальність у даному випадку спрямована не лише на захист певного кола суспільних відносин, але також на підтримання високого рівня довіри до нотаріату як основного інституту позасудового захисту прав і законних інтересів громадян у цивільно-правових відносинах; 2) нотаріус може бути притягнутий до адміністративної відповідальності лише за правопорушення, пов’язані з корупцією, тобто за умови відсутності в його діях ознак корупції; 3) за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, окрім заходів адміністративної відповідальності до нотаріусів одночасно можуть бути застосовані також заходи дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності; 4) нотаріуси несуть обмежену адміністративну відповідальність за правопорушення, пов’язані з корупцією, тобто можуть бути суб’єктами лише деяких із них; 5) в законодавстві передбачено цілу низку додаткових умов, які мають бути дотримані під час притягнення нотаріусів до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією; 6) нормативно-правове регулювання порядку притягнення нотаріусів до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, є результатом поєднання норм КУпАП, Законів України «Про нотаріат» та «Про запобігання корупції», а також ще цілої низки законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів.

4. Охарактеризовано особливості притягнення нотаріусів до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією.

Адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, вчинене нотаріусом, - це вчинене нотаріусом (як державним, так і приватним) протиправне умисне діяння (дія чи бездіяльність), що не містить ознак корупції, але порушує встановлені в антикорупційному законодавстві вимоги, заборони та обмеження, за яке передбачено адміністративну відповідальність.

Загальний об’єкт адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, вчинених нотаріусами, тотожний загальному об’єкту всіх інших адміністративних проступків. Зокрема, як випливає зі змісту ст. 9 КУпАП, це суспільні відносини, якими охороняється «громадський порядок, власність,

права і свободи громадян, встановлений порядок управління». У результаті порушення нотаріусом антикорупційного законодавства, відбувається дестабілізація вказаних суспільних відносин, заподіюється, або створюється загроза заподіяння соціальної шкоди їх учасникам. Під родовим об’єктом адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, необхідно розуміти суспільні відносини, що виникають у сфері запобігання корупції і охороняються адміністративними санкціями. Оскільки нотаріуси несуть адміністративну відповідальність лише за ст.ст. 172-5 та ст. 172-7 КУпАП, говорячи про видовий об’єкт адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, які були вчинені нотаріусами, необхідно мати на увазі лише два можливих об’єкти: 1) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з необхідністю дотримання нотаріусами встановлених антикорупційним законодавством обмежень і заборон; 2) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з необхідністю виконання нотаріусами встановлених антикорупційним законодавством вимог. Безпосереднім об’єктом

адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, які вчинені нотаріусами, є: 1) за ст. 172-5 КУпАП - суспільні відносини, що виникають у зв’язку з необхідністю дотримання нотаріусами встановлених антикорупційним законодавством обмежень щодо одержання подарунків; 2) за ст.

172-7 КУпАП - суспільні відносини, що виникають у зв’язку з необхідністю дотримання нотаріусами встановлених антикорупційним законодавством вимог щодо недопущення конфлікту інтересів.

5. З’ясовано специфіку адміністративно-правового статусу нотаріуса як особливого суб’єкта адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією.

Специфіка адміністративно-правового статусу нотаріуса як особливого суб’єкта адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, полягає в наступному: 1) суб’єктами усіх без винятку адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, є виключно спеціальні суб’єкти; 2) перелік спеціальних суб’єктів для даної категорії

адміністративних правопорушень не є сталим і залежить від характеру та специфіки конкретного проступку; 3) нотаріуси, у зв’язку зі своїм особливим адміністративно-правовим статусом, належать до спеціальних суб’єктів адміністративної відповідальності; 4) у зв’язку з особливим характером виконуваних нотаріусами функцій, вони несуть «обмежену» адміністративну відповідальність за правопорушення, пов’язані з корупцією, тобто можуть бути суб’єктами не всіх, а лише деяких адміністративних проступків, які передбачені главою 13-А КУпАП; 5) відмінності в адміністративно- правовому статусі державних, приватних нотаріусів, а також завідувачів державних нотаріальних контор обумовлюють різний обсяг їх

адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією.

Специфіка адміністративно-правового статусу нотаріуса як суб’єкта адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, визначається такими ознаками: 1) нотаріус є «носієм» публічної влади, учасником публічних правовідносин; 2) нотаріус є представником держави і діє від її імені; 3) нотаріус є представником «вільної професії».

Нотаріуси несуть «обмежену» адміністративну відповідальність за порушення антикорупційного законодавства, тобто можуть бути суб’єктами не всіх, а лише деяких правопорушень, які передбачені главою 13-А КУпАП: 1) порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (ст. 172-5); 2) порушення вимог щодо запобігання та врегулювання

конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП). Встановлення обмеженого обсягу адміністративної деліктоздатності нотаріусів у цілому є виправданим і відповідає тим завданням і функціям, що покладаються на них як на представників держави, які надають публічні послуги.

Термін «нотаріус», який вживається в п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», включає в себе лише уповноважених державою осіб, які здійснюють нотаріальну діяльність, тобто державних і приватних нотаріусів. Усі нотаріуси (як державні, так і приватні) мають однаковий обсяг адміністративної деліктоздатності, а тому вони однаковою мірою несуть адміністративну відповідальність, у тому числі за правопорушення, пов’язані з корупцією. Обсяг адміністративної деліктоздатності нотаріусів залежить від виконання ними додаткових адміністративних функцій. Зокрема, додатковими обов’язками щодо дотримання антикорупційного законодавства наділені дві категорії представників нотаріального корпусу: 1) завідувач державною нотаріальною конторою; 2) завідувач державним нотаріальним архівом.

6. Визначено основні проблеми, що виникають під час

притягнення нотаріусів до адміністративної відповідальності за порушення встановлених обмежень щодо одержання подарунків.

Подарунок і неправомірну вигоду не можна розглядати як ціле і частину. Це самостійні правові категорії, які відрізняються між собою як за змістом, так і за характером й способом учинення. Визначення «подарунку», яке закріплене в антикорупційному Законі 2014 р., і тлумачення подарунку як предмета договору дарування, теж не є тотожними і суттєво відрізняються між собою.

Загальні параметри «загальновизнаних уявлень про гостинність» мають важливе практичне значення, оскільки дозволяють уніфікувати

правозастосовчу практику, а також не допустити, з одного боку, випадків безпідставного притягнення нотаріусів до адміністративної відповідальності, а, з іншого, - безпідставного уникнення ними справедливого покарання. Саме тому, ці параметри мають бути закріплені на законодавчому рівні, зокрема, в частині другій ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» новим абзацом наступного змісту: «Такими, що відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, є подарунки, які: даруються відкрито, в урочистій обстановці чи під час офіційних заходів, візитів, свят; дарування яких передбачене нормами дипломатичного протоколу, загальновизнаними нормами етикету чи національними традиціями; характер яких відповідає обстановці дарування та приводу, з якого він дарується; розмір яких не перевищує середньостатистичні показники».

З метою розширення профілактичного потенціалу такого антикорупційного заходу, як обмеження щодо одержання подарунків, а також підвищення ефективності його застосування в сфері здійснення нотаріальної діяльності, мають бути внесені такі зміни та доповнення до КУпАП. Зокрема: 1) назву ст. 172-5 КУпАП необхідно викласти в такій редакції: «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків і правил поводження з ними»; 2) частину першу ст. 172-5 КУпАП необхідно викласти в такій редакції: «Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків і правил поводження з ними».

Також, необхідно внести деякі уточнюючі зміни до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», спрямовані на удосконалення законодавчо встановленого порядку поводження з подарунками. Зокрема: 1) пункт 4 частини першої ст. 24 необхідно викласти в такій редакції: «4) невідкладно, але не пізніше одного робочого дня повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції»; 2) абзац 2 частини другої ст. 24 необхідно викласти в такій редакції: «Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка безпосередній керівник або керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації у той же день зобов’язаний скласти акт, який підписується ним та особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок».

7. Проаналізовано особливості адміністративної

відповідальності нотаріусів за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Наявність у нотаріуса приватного інтересу в будь-якій сфері ще не є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Така підстава з’являється лише тоді, коли приватний інтерес вступає у суперечність із службовими повноваженнями нотаріуса. Саме за таких умов конфлікт інтересів переходить із потенційного в реальний, що впливає на об’єктивність і неупередженість виконання нотаріусом своїх службових повноважень. З найбільшою ймовірністю можна очікувати виникнення конфлікту інтересів у таких ключових сферах діяльності нотаріуса: 1) надання особистих переваг при вчиненні нотаріальних дій; 2) виконання деяких адміністративних функцій щодо осіб, з якими у нотаріуса є приватний інтерес; 3) володіння цінними паперами, корпоративними правами, часткою у спільній власності тощо; 4) виконання іншої незабороненої законом діяльності, у тому числі оплачуваної; 5) існування родинних чи дружніх стосунків з особами, які працюють в суміжних галузях чи сферах державного управління; 6) наявність майнових зобов’язань чи особистих конфліктів, невирішених судових спорів; 7) володіння значним обсягом інформації, яка може бути використана з протиправною метою або з метою особистого збагачення.

З метою підвищення ефективності законодавчих норм, які регулюють порядок урегулювання конфлікту інтересів у сфері надання нотаріальних послуг, необхідно вжити наступних заходів: 1) деталізувати та конкретизувати рамкові положення нового антикорупційного Закону в підзаконних нормативно-правових актах: внести відповідні доповнення до Правил професійної етики нотаріусів; затвердити «Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів у сфері надання нотаріальних послуг»; 2) створити комісії з етики та врегулювання конфлікту інтересів; 3) розширити рамки об’єктивної сторони частини першої ст. 172-7 КУпАП, зокрема, передбачити адміністративну

відповідальність не лише за «неповідомлення» про конфлікт інтересів, але також і за «несвоєчасне» повідомлення про нього; 4) доповнити антикорупційне законодавство вказівкою на необхідність обов’язкового дотримання саме письмової форми повідомлення про конфлікт інтересів; 5) розширити об’єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, за рахунок включення до неї випадків неповідомлення нотаріусом про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів; 6) внести зміни до чинного законодавства, які передбачають звільнення особи від відповідальності за частиною першою ст. 172-7 КУпАП за умови наявності у неї поважних причин; 7) деталізувати законодавчі положення в частині визнання у судовому порядку незаконними актів і рішень, які були прийняті нотаріусом в умовах реального конфлікту інтересів; 8) розширити об’єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, за рахунок включення до неї такої форми, як «порушення встановленого законом порядку самостійного чи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів».

8. Визначено перспективні напрями підвищення ефективності превентивних антикорупційних механізмів у сфері здійснення нотаріальної діяльності.

З метою забезпечення принципу співрозмірності можливостей (повноважень) нотаріуса та його відповідальності під час побудови адміністративно-правового механізму протидії корупції в нотаріальній системі необхідно: 1) передбачити адміністративну відповідальність за порушення нотаріусами обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; 2) передбачити адміністративну відповідальність за незаконне використання нотаріусом інформації, що стала йому відома у зв’язку з виконанням службових повноважень.

З метою офіційного закріплення антикорупційного характеру обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, які встановлені для нотаріусів в Законі України «Про нотаріат», необхідно: 1) ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» доповнити новим абзацом наступного змісту: «5. У разі якщо Конституцією та законами України для осіб, які зазначені у пунктах 1-5 частини першої статті 3 цього Закону, встановлено додаткові чи інші спеціальні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, то їх додержання забезпечується за спеціальними процедурами. Порушення таких заборон кваліфікується як правопорушення, пов’язане з корупцією, і тягне за собою відповідальність, встановлену законом»; 2) внести зміни до частини четвертої ст. 3 Закону України «Про нотаріат», виклавши її в такій редакції: «Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), надавати посередницькі послуги під час укладання договорів, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації)»; 3) передбачити для нотаріусів адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності шляхом внесення змін до ст. 172-4 КУпАП.

З метою закріплення в антикорупційному законодавстві більш жорстких «інформаційних заборон», а також поширення сфери їх дії на максимально широке коло осіб, необхідно: 1) внести зміни до частини першої ст. 5 Закону України «Про нотаріат», пункт 2 якої доцільно викласти в такій редакції: «не розголошувати та не використовувати в інший спосіб у своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб інформацію, яка стала відома їм у зв’язку з учиненням нотаріальних дій»; 2) внести зміни і доповнення до Закону України «Про запобігання корупції»: а) ст. 43 виключити з шостого розділу Закону, а четвертий розділ доповнити ст. 25-1 - «Обмеження, пов’язані з нерозголошенням інформації»; б) частину першу ст. 26 викласти в такій редакції: «Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється ...» і далі по тексту; 3) внести зміни: а) у примітку до ст. 172-8 КУпАП, виклавши її в такій редакції: «Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 та статті 26 Закону України «Про запобігання корупції» ...» і далі за текстом; б) до ст. 172-8 КУпАП, частину першу якої викласти в такій редакції: «Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах, а також в інтересах інших осіб інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень .» і далі за текстом.

<< | >>
Источник: КУРИЛО ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В СФЕРІ ЗДІЙСНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІю Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукю Київ - 2017. 2017

Еще по теме ВИСНОВКИ:

  1. Висновки
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. ВИСНОВКИ
  5. ВИСНОВКИ
  6. ВИСНОВКИ
  7. 2.1.11. Проміжні висновки
  8. ВИСНОВКИ
  9. Висновки до першого розділу
  10. Висновки до РОЗДІЛУ ІІ
  11. ВИСНОВКИ
  12. ВИСНОВКИ
  13. Висновки
  14. ВИСНОВКИ
  15. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
  16. ВИСНОВКИ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -