Механізм формування пропозиції грошей.
На монетарному ринку пропозиція завжди протистоїть попиту на гроші. Банківська система управляє пропозицією грошей, тобто оперативно змінює масу грошей в обігу відповідно до зміни попиту на гроші.
У розпорядженні центрального банку знаходяться економічні важелі, спираючись на які він здатний впливати на формування грошової пропозиції і регулювати грошовий обіг в країні. Серед них макроекономічні показники: грошова база, банківські резерви, грошово-кредитний мультиплікатор, які широко використовуються у визначенні потенційних можливостей емісії та прогнозування динаміки грошової маси.Грошова база – це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей. Пропозиція грошей (Ms) прямо пропорційна грошовій базі (Mh) і залежить від величини грошового мультиплікатора m:
Ms = Mh 
m/
Грошову базу, яка має властивості мультиплікаційного впливу на пропозицію грошей називають ще ланкою підвищеної ефективності або “сильних ” грошей.За структурою грошова база складається із суми готівки в обігу, готівки в сейфах і резервів комерційних банків. При цьомузагальний обсяг банківських резервів містить суму запасів у касах комерційних банків та їх коштів на рахунках у центральному банку.
Банківські резерви – це резервна категорія, яка включає також гроші готівкою, що зберігаються в касах банків. Характерна особливість – це те, що ці гроші не перебувають в обігу і не входять до складу грошових агрегатів М0, М1. Проте між банківськими резервами та масою грошей в обігу існує тісний зв’язок, який переважно впливає на структуру грошової маси. Це означає, що гроші готівкою можуть переходити у форму депозитних грошей, збільшуючи банківські резерви, і навпаки. В обох випадках загальна маса грошей залишиться незмінною. Зв’язок між монетарною базою (банківськими резервами) та масою грошей в обігу визначають за допомогою грошового мультиплікатора.
Грошовий мультиплікатор - це величини множника, на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку. Коефіцієнт грошового мультиплікатора означає, у скільки разів зростає ефективність грошової бази. Його величина є оберненою величиною норми обов’язкових резервів, а також співвідношенням між обсягами готівки і депозитів. Це свідчить про те, що із збільшенням резервної норми або при більш високому співвідношенні готівки відносно депозитів величина грошового мультиплікатора зменшуватиметься.
Основний сенс грошового мультиплікатора: він у кратно разів примножує кількісні параметри грошової маси, тобто показує максимальноу кількість грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця (долар, гривня тощо) від операцій на відкритому ринку.