<<
>>

13.1. Сутність кредитних відносин.

Кредитні відносини поєднують у себе дві підсистеми:

Ü кредитно–грошові відносини;

Ü кредитно–товарні відносини.

У позичку може надаватися вартість як у грошовій формі, так і в товарній формі.

Роль і місце кредитних відносин у національній економіці залежить від стану самої економіки. Сучасний кредит і кредитні відносини в Україні носять перехідний характер, вони відображають кризовий стан вітчизняної економічної системи.

Слід розрізняти грошові відносини, фінансові відносини і кредитні відносини. Грошові відносини е найбільш широким утворенням; вони пов’язані, насамперед, із виміром вартості (ціни) різноманітних товарів і послуг, а також із здійсненням оплати за товари й послуги в безготівковій і готівковій формах. У ринковому господарстві гроші опосередковують рух усієї системи економічних відносин, оборот усіх видів капіталу, процес відтворення національного продукту.

Фінансові відносини – це частина грошових відносин, яка пов’язана із формуванням, розподілом і використанням грошових коштів із метою забезпечення потреб держави, підприємств (фірм) і громадян (домогосподарств). У відтворювальному процесі фінансові відносини виражають, насамперед, відносини розподілу. Характер і зміст фінансових відносин в основних рисах завжди визначається характером грошових відносин.

Кредитні відносини мають поворотний і платний характер. Розподільчі й перерозподільні процеси в економіці відбуваються не тільки через фінанси, а й шляхом використання кредиту. Кредитні відносини пов’язані з відтворенням позичкового капіталу.

Взаємозв’язок і взаємозалежність між грошовими, фінансовими і кредитними відносинами надзвичайно складні й суперечливі.

Кредитні відносини виникають і діють між двома суб’єктами: кредитором, який надає позику, і позичальником, який отримує позику. Рушійним мотивом надання позики у тимчасове користування є одержання доходу у формі позичкового відсотка.

Метою кредитора є одержання прибутку (відсотка); метою позичальника – задоволення тимчасової потреби у додаткових грошових ресурсах. З боку кредитора позика є актом комерційного продажу грошових коштів на певний термін.

До групи кредиторів відносять, насамперед, кредитні установи, серед яких головне місце посідають банки. Але крім банків у кредитні відносини вступають і небанківські кредитні установи – кредитні кооперативи і спілки, ломбарди, каси взаємодопомоги, пункти прокату тощо.

Історично першою формою кредиту було лихварство. Особливість лихварства – невиробничий характер надання позики під високі проценти.

Згадки про перші кредитні операції відносяться до VI ст. до н.е. У стародавньому Вавилоні практикувалася вкладна операція: приймалися вклади від населення та сплачувалися відсотки у стародавніх храмах. Такі ж операції здійснювалися й у Стародавній Греції у IV ст. до н.е. Ці перші кредитні операції виконували, як правило, стародавні храми.

Кредитні операції у сучасному розумінні змісту кредиту вперше почали здійснюватися в деяких італійських містах (Венеції, Генуї тощо) у XIV і XV ст.

Необхідність кредитних відносин пов’язана з об’єктивною розбіжністю у часі руху матеріальних і грошових потоків, що виникає в процесі відтворення суспільного продукту: в одних сферах господарства здійснюється вивільнення коштів, в інших – виникає потреба в них. Зняти таку розбіжність (суперечність) дозволяє кредит.

Потреба в кредиті виникає через різницю у величині і строках повернення капіталу, авансованого у виробництво, а також у зв’язку з необхідністю одночасної інвестиції великих грошових коштів для розширення виробничого процесу. Традиційно виникнення потреби в кредиті пов’язують із сезонністю виробництва. У цьому плані, наприклад, сільське господарство не може не спиратися на використання кредитів.

Поряд із необхідністю кредитних відносин, внаслідок утворення тимчасово вільних капіталів та їх руху формується й можливість кредиту. Розвинуті кредитні відносини пов’язані зі створенням відповідного інституціонального середовища — мережі спеціальних кредитних інституцій, які спеціалізуються на здійсненні кредитних операцій.

Кредитні установи організовують і обслуговують рух позичкового капіталу, забезпечують його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери народного господарства, де виникає дефіцит коштів.

Кредитування — це кредитний процес, що включає сукупність механізмів реалізації кредитних відносин. Юридичною основою системи кредитування є кредитний договір. Усі питання щодо кредитування вирішуються безпосередньо між двома сторонами: кредитором і позичальником. Кредитний договір передбачає виникнення певних обов’язків кожної зі сторін. Одночасно суб’єкти кредитних відносин володіють і певними правами та відповідають за дотримання й виконання договірних умов.

Об’єктом кредитних відносин є вартість, яка надається в позику з метою отримання прибутку. Ще за часів командної економіки виділяються два об’єкти і відповідно методи кредитування: 1) за оборотом; 2) за залишком. У процесі кредитування за оборотом позичка надається для оплати матеріальних цінностей, які надходять до покупця, і витрат, які ним здійснюються.

При кредитуванні за залишком позички надаються на покриття тимчасових залишків матеріальних цінностей і невідшкодованих витрат. У першому випадку об’єктом кредитних відносин є обіг вартості (матеріальних цінностей і витрат, які кредитуються), у другому – залишок вартості на певну дату.

В економічній науці розглядаються дві основні теорії кредиту. Натуралістична теорія трактує кредит як спосіб перерозподілу наявних капіталів. Найвідомішими представниками цієї теорії були А.Сміт (1723 – 1790), Д.Рікардо (1772 – 1823), К. Маркс (1818 –1883). Ці видатні економісти виводили сутність кредиту з особливостей процесу виробництва. Об’єктом кредитування при цьому вважалися засоби виробництва й засоби існування робітників. Капіталотворча теорія виходить із того, що кредит створює капітал і є двигуном розширеного відтворення капіталу. Основоположником цієї теорії вважається англійський економіст Дж. Ло (1671 – 1729). Ідея його фінансової теорії полягала в тому, щоб за допомогою кредиту підтримувати постійне процвітання в економіці.

Розширюючи обсяги кредитування і випускаючи гроші, банки створюють капітал і тим самим збільшують багатство й зайнятість. Обсяги кредитування визначаються при цьому капіталотворчими можливостями банків.

Суть кредиту як економічної категорії виявляється у його функціях, розкриття яких дозволяє встановити зв’язок даної категорії із системою економічних відносин. Втрата кредитом своїх функцій фактично означатиме зникнення самої цієї економічної категорії.

Кредит – надання грошей чи товарів у борг, як правило, із сплатою відсотків; вартісна економічна категорія, невід’ємний елемент товарно–грошових відносин. Виникнення кредиту пов’язане безпосередньо зі сферою обміну, де власники товарів протистоять один одному як власники, готові вступити в економічні відносини.

Кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником із приводу мобілізації тимчасово вільних засобів і використання їх на умовах повернення й платності.

Можливість виникнення й розвитку кредиту зв’язані з кругообігом і оборотом капіталу. У процесі руху основного й оборотного капіталу відбувається вивільнення ресурсів. Засоби праці використовуються в процесі виробництва тривалий час, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції частинами. Поступові відновлення вартості основного капіталу в грошовій формі приводить до того, що грошові кошти, що вивільняються, осідають на рахунках підприємств. Разом із тим на іншому полюсі виникає потреба в заміні зношених засобів праці і досить великих одноразових витратах. Аналогійні за своїм характером процеси відбуваються й у русі оборотного капіталу. Більш того, тут коливання в кругообігу й обороті виявляють себе більш різноманітно. Так, у силу сезонності виробництва, нерівномірних постачань і іншого відбувається розбіжність часу створення й обігу продукції. В одних суб’єктів з’являється тимчасовий надлишок коштів, в інших – їх нестача. Це створює можливість виникнення кредитних відносин, тобто кредит вирішує відносне протиріччя між тимчасовим осіданням коштів і необхідністю їхнього використання в господарстві.

<< | >>
Источник: Невідомий. ГРОШІ ТА КРЕДИТ. Курс лекцій. 0000

Еще по теме 13.1. Сутність кредитних відносин.:

  1. 2. Виробничі відносини, їх сутність та види.
  2. 1. Сутність розрахункових відносин і принципи їх організації в народному господарстві
  3. 16. Охарактеризуйте головні типи кредитних відносин?
  4. 15. Дайте характеристику суб’єктам кредитних відносин?
  5. Розвиток кредитних відносин в перехідній економіці України.
  6. 14. Назвіть головні принципи організації кредитних відносин?
  7. Об’єкт та суб’єкти кредитних відносин.
  8. 1.Сутність|сутність| товарного виробництва, його характеристика.
  9. 1.Сутність |сутність| і види доходів населення
  10. 1.Інфляція: сутність|сутність| і види.
  11. 1.Сутність |сутність| і функції грошей.
  12. Зміст теми. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ. Сутність міжнародного кредиту. Об’єкти та суб’єкти міжнародного кредиту. Міжнародний валютний фонд, його капітал і основні напрями діяльності. Проце
  13. Соотношение понятий кредитный продукт, кредитная операция, кредитная услуга
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -