11.2. Класифікація грошових реформ.
Кожна грошова реформа є індивідуальною за своїми характеристиками і специфічною за змістом. Реформи значно різняться за цілями, глибиною реформування грошових систем, методами стабілізації валют тощо.
Залежно від мети проведення та глибини перебудови державою наявної грошової системи реформи можна класифікувати так:
Становлення нової грошової системи. Такі реформи передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й функціональну структурну перебудову всієї системи грошово–валютних і кредитних відносин. Вони були типовими під час переходу від біметалізму до монометалізму і далі до золотодевізного стандарту та обігу паперових грошей за умов створення нових держав, як це мало місце в період розпаду колоніальних імперій чи виходу окремих республік зі складу колишнього СРСР.
Часткова зміна грошової системи відбувається під час реформування окремих її елементів: назви і величини грошової одиниці, видів грошових знаків, порядку їх емісії та характеру забезпечення. Наприклад, грошова реформа в СРСР у 1922 – 1924 роках – це перехід від бюджетної до кредитної системи емісії, коли замінили в обігу казначейські білети “совзнаки” на банкноти “червонці”. Такий підхід прийнятний під зміни влади.
Проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою гальмування інфляції чи подолання її наслідків.
Нерідко грошова реформа має всі три ознаки, як, наприклад, грошова реформа в Україні 2–16 вересня 1996 р. Нова незалежна держава потребувала власної національної грошової системи, а глибока інфляція – проведення ефективних заходів загальної санації економіки й фінансів.