ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. В дисертації здійснюється аналіз музичних творів як об’єктів авторського права, з’ясовуються основні юридичні ознаки, характерні для музичних творів, проводиться дослідження договірного регулювання авторсько-правових відносин, місця авторських договорів в системі цивільно-правових договорів, основних видів авторських договорів, які опосередковують відносини із використання музичних творів.

2. Музичний твір – є самостійним об’єктом права інтелектуальної власності і може характеризуватися як оригінальне поєднання звуків, яке є результатом творчої діяльності особи, виражене у будь-якій об’єктивній формі, що дозволяє його сприйняття третіми особами та відтворення будь-яким способом.

3. Музичні твори як об’єкти авторсько-правових відносин можуть бути класифіковані за різними підставами. Залежно від ступеню самостійності музичного твору можуть виокремлюватися первісні та похідні музичні твори. Залежно від можливості виокремлення однорідних елементів музичного твору - подільні та неподільні твори. Залежно від характеру елементів, які є складовими частинами твору, виокремлюються однорідні та різнорідні твори. Однорідними творами цієї категорії є безпосередньо музичний твір без тексту, який, в свою чергу, складається з відповідних елементів (мелодія, гармонія, темп, ритм тощо). До різнорідних творів відносяться твори, які містять елементи різних видів мистецтва (музичні твори з текстом, музично-драматичні та аудіовізуальні твори).

4. В роботі вперше аналізується сутність різних видів творів мистецтва, у зв’язку з чим визначається термін «складний твір» – твір, який складається з різнорідних частин (різних видів мистецтва), які первісно створюються як елементи цілого об’єкту авторського права, але після досягнення творчого результату можуть використовуватись як окремі об’єкти авторського права. Музичний твір не є складним, оскільки його елементи мають однорідний характер.

6. В роботі проводиться загальна класифікація суб’єктів прав на музичний твір залежно від суб’єкта, творчою працею якого створено музичний твір. За цією ознакою виокремлюються: 1) первинні суб’єкти прав на музичний твір (особи, творчою працею яких створено музичний твір): а) за кількістю осіб, творчою працею яких створено твір (автор, співавтори); б) залежно від виду об’єкту авторського права на музичний твір (автор первинного музичного твору, упорядник збірки музичних творів, автор переробки музичного твору, автор перекладання (аранжування) музичного твору); в) залежно від способу реалізації прав на музичний твір (самостійні автори, автори службових творів, автори творів на замовлення); г) залежно від громадянства автора музичного твору (громадяни України, іноземці, особи без громадянства); 2) похідні суб’єкти прав на музичний твір (особи, які набули право на музичний твір відповідно до договору чи закону): а) залежно від підстав набуття прав на музичний твір (спадкоємці автора, правонаступники, організації колективного управління, інші особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права; б) залежно від кількісної характеристики суб’єктного складу відносин (одноособові та колективні похідні суб’єкти авторського права); в) залежно від громадянства особи, яка набула права на музичний твір відповідно до договору чи закону (громадяни України, іноземні особи, особи без громадянства).

7. При загальній характеристиці договорів, за допомогою яких реалізуються майнові права на музичний твір, доводиться, що за своєю природою вони є цивільно-правовими договорами. У зв’язку з цим вони мають усі сутнісні ознаки, які притаманні цивільно-правовим договорам в цілому.

8. До загальної класифікації договорів у сфері реалізації майнових прав на музичний твір належать: 1) авторські договори, спрямовані на реалізацію майнових прав на музичний твір; 2) інші цивільно-правові договори, за допомогою яких здійснюється реалізація майнових прав на музичний твір.

9. Відповідно до ст.1107 ЦК України формами розпоряджання майновими правами на музичний твір є: а) надання дозволу на використання твору (ліцензійний договір); б) передання виключних майнових прав на музичний твір.

10. Законодавство визначає коло учасників авторсько-правових договорів. Майнові авторські права можуть належати двом основним категоріям суб’єктів цивільного права: а) правоволоділець (автор або співавтори та їх спадкоємці); б) користувач (особа, якій авторські майнові права передано або надано за договором).

11. Якщо договір укладається між співавторами та користувачем, то питання щодо обсягу прав, які передаються або надаються за договором, має бути вирішене договором між самими співавторами щодо визначення порядку користування твором кожним з них.

12. Тип співавторства має значення коли предметом договору є окремі частини твору. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину на власний розсуд, якщо інше не передбачено домовленістю між співавторами. В разі укладення договору, предметом якого є цілий твір, всі співавтори виступають в договорі як одна сторона. В тому ж разі, коли договір укладається з приводу частини твору, кожний із співавторів є окремою стороною авторського договору. Однак, як у першому, так і у другому випадку авторський договір не набуває рис багатостороннього правочину, він завжди є правочином двостороннім.