<<
>>

Висновки до розділу 3

1. У спеціальній літературі найбільш дискусійною є проблема юридичної природи права інтелектуальної власності. Законодавство одних країн визнає за творцем лише виключне право на використання, інших держав – право власності на об’єкт права інтелектуальної власності.

Автор схиляється до позиції, за якою творець має визнаватися власником створеного ним витвору. Раз об’єкт інтелектуальної власності визнається товаром, який є об’єктом цивільного обігу, то він має визнаватися об’єктом права власності.

2. Доводами на користь такого науково-теоретичного і практичного висновку є низка аргументів, що наводиться автором. Серед них найбільш вагомими, на думку автора, є визнання інтелектуальної власності найціннішим капіталом в умовах ринкової економіки. Зазначена теза не викликає сумнівів. Проте противники визнання за ним права власності не можуть навести переконливих аргументів. Вони визнають інтелектуальну власність, але не визнають на неї права власності, що є певним нонсенсом.

3. Особисті немайнові права на об’єкти інтелектуальної власності в чинному законодавстві України про інтелектуальну власність визначені не чітко. Норми про особисті немайнові права на твори науки, літератури і мистецтва дають підставу для неоднозначного їх тлумачення. Ці ж норми стосовно об’єктів промислової власності взагалі викладені занадто поверхово. Їх коло не охоплює всіх особистих немайнових прав на об’єкти промислової власності (право на подання заявки, відкликання заявки та інші). Особливо незрозуміле право на пріоритет.

4. Потребує нормативного визначення момент виникнення права авторства на об’єкти промислової власності. У спеціальній літературі даний момент трактується неоднозначно. Між тим з ним пов’язане майнове право на ці ж об’єкти.

Автор вважає, що у Законі України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” та у інших законах про промислову власність без будь-яких потреб допущена заміна усталених визначень поняттям конвенційного пріоритету і національного пріоритету.

Традиційно прийнято вважати конвенційним пріоритетом той, який визначається за правилами Паризької конвенції про охорону промислової власності, а національним – дату надходження заявки до національного відомства. Цих усталених визначень й слід дотримуватися.

6. У спеціальній літературі дискутується проблема про недоторканність об’єкта промислової власності. На думку автора, принцип недоторканності властивий лише авторському праву і він не може стосуватися об’єктів промислової власності. Заборонити вносити до об’єктів промислової власності будь-які доповнення чи зміни означатиме ставити перешкоди на шляху розвитку науково-технічної діяльності, гальмувати науково-технічний прогрес.

7. Майнові права суб’єктів інтелектуальної власності - та мета, для досягнення якої створюються зазначені об’єкти. Вони є рушійною силою розвитку інтелектуальної, творчої діяльності і примноження інтелектуального потенціалу країни. Зазначені майнові права є стержнем, серцевиною законодавства про інтелектуальну власність. Врешті-решт, там, де більше уваги, турботи, піклування про творця, там люди живуть краще.

8. Отже, головною фігурою інтелектуального прогресу і соціально-економічного розвитку країни слід визнати творця, який є первинним і головним суб’єктом майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності. Творець має бути наділений такими правами й пільгами, які спонукали б не тільки його, а й кожного члена суспільства взяти участь у творчому процесі. Лише так можна досягти необхідної активізації інтелектуальної, творчої діяльності.

9. Новий Цивільний кодекс України майнові права на об’єкти інтелектуальної власності поділяє на виключні і не виключні. Знову має місце підміна визначень понять. Без будь-якої доцільності законодавець вирішив поняття „виключна ліцензія” і „невиключна ліцензія” замінити на „виключне право” і „невиключне право”. „Виключна ліцензія” і „виключне право” - різні поняття і підміняти їх немає ніякої потреби (ст. 424 ЦК).

10. Водночас зазначені поняття у новому ЦК України трактуються по-різному.

Стаття 424 ЦК виключними правами визнає право дозволяти використання об’єкта інтелектуальної власності та право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.

Стаття 440 ЦК України до виключних прав уже відносить лише право дозволяти використання твору, а ст. 464 знову до виключного права відносить право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії) та право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання. Наведена розбіжність у визначеннях у законодавчому акті неприпустима. Вона призведе до плутанини виключних прав з виключними ліцензіями.

11. Викликає істотні зауваження ст. 448 ЦК України „Право автора на частку від суми продажу оригіналу твору”. Законодавець вводить нове поняття „оригінал художнього твору” і у цій же статті вживає поняття „рукопис літературного твору” без їх визначення. Але ж оригіналом художнього твору і є рукопис літературного твору. Знову має місце невиправдана підміна понять.

12. Право на винагороду – одна з найскладніших проблем майнових прав суб’єктів права інтелектуальної власності. Порядок обчислення, нарахування, виплати авторської винагороди за використання об’єктів інтелектуальної власності викликає гострі дискусії, але одностайного вирішення зазначеної проблеми не напрацьовано. Необхідно виробити механізм обчислення обсягу використання об’єкта інтелектуальної власності, порядку нарахування та визначення розміру авторської винагороди та порядку її виплати. Такий механізм може бути напрацьований зусиллями фахівців різних профілів: економістів, правників, фінансистів тощо.

13. У законодавстві України про інтелектуальну власність вживається вислів: „за створення і використання твору” визначається авторська винагорода (п. 5 ст. 14, п. 3 ст. 16 Закону України „Про авторське право і суміжні права”). Новий ЦК України лише згадує про винагороду за використання творів (ст. 447). Патентні закони визначають право на винагороду за службові і секретні об’єкти промислової власності.

Питання про виплату винагороди за створення об’єкта інтелектуальної власності залишається відкритим.

14. Закон України „Про авторське право і суміжні права” встановлює право композитора на винагороду за кожне використання його твору в аудіовізуальному творі безпідставно.

<< | >>
Источник: МЕЛЬНИК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ. ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. ХАРКІВ - 2004. 2004

Еще по теме Висновки до розділу 3:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -