2.3. Об’єкти експертизи заявок на промислову власність
Усі результати інтелектуальної діяльності піддаються будь-якій експертизі. Для одержання правової охорони результати науково-технічної та іншої прирівняної до неї діяльності підлягають обов’язковій державній експертизі, без якої правова охорона зазначеним об’єктам не надається [147, с.
48]. Експертиза творів науки, літератури й мистецтва проводиться у випадках, передбачених чинним законодавством.Усі заявки на об’єкти промислової власності підлягають обов’язковій державній експертизі за формальними ознаками. Повнота заявки, її зміст і оформлення підлягають обов’язковій державній експертизі на будь-який об’єкт промислової власності [165, ст. 386]. Отже, формальній експертизі підлягають усі заявки на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин та інші селекційні досягнення, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем, зазначення походження товарів. Заявки на реєстрацію фірмових найменувань також будуть піддаватися формальній експертизі.
Перед формальною експертизою ставляться конкретні завдання.
1. Необхідно визначити, чи заявлена пропозиція належить до об’єктів, що охороняються за чинним законодавством України. При цьому експертиза повинна встановити, що заявлена пропозиція не належить до об’єктів, які за чинним законодавством не підлягають правовій охороні.
2. Слід встановити відповідність заявочних матеріалів вимогам чинного законодавства. Зокрема, заявка має містити в собі всі передбачені чинним законодавством документи, правильність їх складання. Якщо заявку складено іноземною мовою, до неї має бути доданий переклад українською мовою. У заявці мають бути зазначені всі необхідні реквізити заявника тощо.
Пункт 7 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» містить змістовне положення, відповідно до якого формальна експертиза проводиться після подання заявки й за наявності документа про сплату збору за її подання.
Кого попереджає законодавець про те, що формальна експертиза заявки не може проводитися ще до подання самого об’єкта експертизи–заявки – працівників Установи чи заявників – не з’ясовано. Водночас Установу більше цікавить сплата збору за подання заявки, ніж сама заявка.Певна неузгодженість є у визначенні дати подання заявки. Відповідно до п. 1 ст. 13 цього закону датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять передбачені цим пунктом матеріали. Пункт 2 цієї ж статті закону визначає, що якщо заявка не містить передбачених п. 1 цієї статті матеріалів, то відповідні повідомлення й запити надсилаються заявникові для усунення виявлених недоліків заявки. Отже, можливий попередній розгляд заявки ще до встановлення дати її подання. Відповідно до п. 2 ст. 13 у даному разі предметом попереднього розгляду заявки є її повнота й відповідність вимогам закону. Разом із тим п. 7 ст. 16 закону проголошує, що формальна експертиза проводиться після подання заявки. Під поняттям «подання заявки» слід розуміти дату її подання, яка може не співпадати з датою одержання Установою матеріалів заявки.
У цей же період між датою одержання Установою матеріалів заявки й датою подання заявки фактично проводиться її попередній розгляд на предмет відповідності заявочних матеріалів вимогам закону. Про це йдеться в п. 5 ст. 16 цього ж закону: «До встановлення дати подання заявки здійснюється її попередній розгляд, у ході якого має бути виявлено, чи не містять матеріали заявки інформації, яку можна віднести до державної таємниці» [65, ст. 93].
Отже, у період між датою одержання Установою матеріалів заявки й датою подання заявки фактично проводиться два попередніх розгляди цих матеріалів. Попередній розгляд матеріалів заявки має своєю метою виявити повноту й відповідність вимогам закону матеріалів заявки [71, ст. 37] і встановити, чи не містять вони інформації, що за чинним законодавством слід віднести до державної таємниці [71, ст. 37].
У першому випадку до Установи можуть надійти матеріали заявки, що відповідають встановленим вимогам, і дата одержання цих матеріалів Установою буде датою подання заявки.
У другому випадку співпадіння зазначених дат не може бути, оскільки кожна заявка на об’єкт промислової власності має бути піддана попередньому розгляду з метою виявлення в ній інформації, що може бути віднесена до державної таємниці. Адже кожна заявка може потенційно містити такі відомості.Але якщо доцільність попереднього розгляду заявки на предмет виявлення в ній секретної інформації сумніву не викликає, то попередній розгляд заявки на предмет її повноти відповідно до ст. 13 п. 2 цього ж закону викликає сумнів. Отже, формальна експертиза має своєю метою ті ж завдання: заявка перевіряється на відповідність вимогам ст. 12 цього закону, тільки в більшому обсязі.
Попередній розгляд заявки в обох випадках є елементом формальної експертизи або її підготовкою. Тому, видається доцільним попередні розгляди матеріалів заявки включати до формальної експертизи, яку і слід починати відразу від дати одержання Установою матеріалів заявки відповідно до п. 1 ст. 13 цього ж закону. Таким чином був би істотно скорочений час на проведення експертизи за формальними ознаками. Адже Закон не визначає тривалість попередніх розглядів заявочних матеріалів. Водночас обидва попередні розгляди заявки проводяться не одночасно, а послідовно один за одним, на що піде не менше 6 місяців. Формальна експертиза в кращому разі також розрахована на термін від 6 місяців до 1 року.
Експертиза заявок на окремі види об’єктів промислової власності має свої особливості, що істотно її не відрізняють. Зазначені особливості зумовлюються переважно тим, що за певними заявками на об’єкти промислової власності кваліфікаційна експертиза не проводиться. Тому необхідна інформація, яку Установа одержує в процесі кваліфікаційної експертизи, у разі її відсутності, надходить у процесі проведення формальної експертизи. Так, Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. [72, ст. 32] зі змінами й доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» від 21 грудня 2000 р.
[71, ст. 37] визначена мета формальної експертизи. Вона полягає в з’ясуванні, чи належить об’єкт, що заявляється, до об’єктів, яким надається правова охорона; перевіряється заявка на відповідність встановленим вимогам; перевіряється документ про сплату збору за подання заявки на відповідність встановленим вимогам, перевіряється документ про сплату за це відповідного збору. Тобто принципової різниці формальної експертизи на винахід і промислового зразка немає. Проте автори практичного посібника «Промислові зразки» уточнили мету формальної експертизи на промисловий зразок:- встановлення дати подання заявки;
- перевірка належності заявленої пропозиції до об’єктів, яким надається правова охорона;
- встановлення дати пріоритету;
- перевірка правильності оформлення документів, що входять до складу заявки, на відповідність встановленим вимогам [140, с. 25].
Об’єктами кваліфікаційної експертизи є заявки не на всі об’єкти промислової власності, а лише на визначені чинним патентним законодавством [202, с. 18]. До них належать заявки на винаходи, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин і зазначення походження товарів.
Кваліфікаційна експертиза (експертиза заявки по суті) на зазначені об’єкти має свої особливості, зумовлені характером пропозиції, і відрізняється від такої ж експертизи заявки на знак для товарів і послуг.
Слід зазначити, що кваліфікаційна експертиза заявок на винаходи має свої особливості, зумовлені видом патенту на винахід. Кваліфікаційна експертиза заявки на видачу патенту терміном на 20 років проводиться лише за наявністю клопотання певної форми. Кваліфікаційна експертиза проводиться за клопотанням особи за наявності документа про сплату збору за її проведення. Заявник може подати зазначене клопотання протягом трьох років від дати подання заявки. Інша особа може подати зазначене клопотання після публікації відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від дати подання заявки.
Кваліфікаційна експертиза заявки на об’єкти промислової власності проводиться лише за умови сплати збору за її проведення.
Проте особливістю експертизи заявки на винахід є те, що вона за своїм характером є «відстроченою» експертизою [141, с. 20]. Її проведення може мати місце лише за клопотанням особи – заявника чи іншої особи. За позитивними результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід заявнику видається патент на 20 років.Якщо дана експертиза провадиться за клопотанням не заявника, а іншої особи, то ця особа не може брати участь у вирішенні питань щодо заявки. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід проводиться за рахунок коштів особи, яка порушила клопотання про її проведення [114, c. 190].
У разі якщо протягом трьох років від дати подання заявки клопотання про її проведення не надійде від заявника, заявка вважається відкликаною (ч. 2 п. 13 ст. 16). Проте це обмеження не поширюється на клопотання іншої особи.
Складовою частиною кваліфікаційної експертизи заявки на винахід є так звана експертиза заявки на локальну новизну, що встановлюється лише за патентами, виданими в Україні і за поданими до Установи заявниками.
За позитивними результатами експертизи на локальну новизну заявнику видається деклараційний патент.
Експертиза заявок на локальну новизну, поки що проводиться лише на винаходи, хоча не виключена можливість її проведення й на інші об’єкти промислової власності [34, с. 11].
Кваліфікаційна експертиза заявки на знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин, зазначення походження товарів не носить «відстроченого характеру».
Таким чином дана кваліфікаційна експертиза є обов’язковою для перерахованих об’єктів промислової власності. Порушувати клопотання про її проведення не треба. Установа за чинним законодавством зобов’язана її провести, тобто належним чином кваліфікувати заявлену пропозицію.
Що стосується топографії інтегральної мікросхеми, то кваліфікаційна експертиза заявки на неї проводиться лише на вимогу Апеляційної палати або суду [73, ст. 377].