Сучасна західноєвропейська цивілізація не лише визначала розвиток людського супільства протягом останньої тисячі років, але й дала поштовх становленню державно-правових систем США, Австралії, Канади, країн Південної Америки тощо.
Народи, що їх просвічені греки і римляни презирливо називали «варварами» (оскільки їхня бідна мова нагадувала цивілізованим рабовласникам якесь суцільне «бар-бар»), зуміли не лише силою зброї перемогти колись непереможну Західну Римську імперію, а й створити власні колоніальні імперії по усьому світу.
Вироблені цими народами у процесі тривалого внутрішнього розвитку норми демократії сьогодні домінують у державно-правовому устрої більшості країн світу.Що дозволило перемогти непереможну Римську імперію? Як вдалося вистояти у боротьбі з новим могутнім ворогом - арабами?
Проте й варварські держави мали не лише сильні, але й слабкі сторони, свої власні дошкульні проблеми. Свідченням цього може служити розпад імперії Карла Великого уже у 843 р.
Заслуговує на увагу і право т. зв. варварських правд. Які переваги і недоліки композицій - системи грошового відкупу за вчинений злочин? Чим пояснити тривале збереження ордалій (у Німеччині судові поєдинки практикувалися навіть у ХІІ-ХІІІ ст.)?
Середніми віками в Європі учені називають період від падіння Західної Римської імперії (476 р.) до падіння Східної Римської імперії чи Візантії (1453 p.). Це - час існування особливого суспільного ладу, який прийшов на зміну рабовласницькому. Феодальне суспільство так само, як і рабовласницьке, було класовим, воно базувалося на експлуатації людини людиною. Відмінність полягає в тому, що за феодалізму трудящі були вже не рабами, а лише особисто залежними від своїх панів, чи, в гіршому випадку, кріпаками представників пануючого класу, який називався класом феодалів. Феодалізм як суспільний лад був неминучою і необхідною стадією в історії розвитку людства, але порівняно із рабовласницьким ладом він виступає більш прогресивним явищем, хоча характеризується ще слабким суспільним поділом праці.