Сторі Джозеф (Joseph Story)
Народився 18 вересня 1779 р. у штаті Массачусетс. У тому ж штаті і помер 10 вересня 1845 р.
Джозеф Сторі закінчив Гарвардський університет. Протягом 1801—1811 рр. займався професійною практичною діяльністю у штаті Массачусетс.
Обирався в 1805 р. до законодавчого органу штату. Протягом 1808—1809 рр. був членом Палати представників Конгресу США. 1810 р. повернувся до законодавчого органу рідного штату і в 1811 р. був обраний його спікером.Президент США Джеймс Медісон у листопаді 1811 р. призначив Джозефа Сторі (якому тоді було лише 32 роки і в якого не було юридичного досвіду) членом Верховного Суду США. На Дж. Сторі «мав зуб» попередній американський президент — Томас Джефферсон, який вважав, що його ембарго на зовнішню торгівлю провалилося завдяки Дж. Сторі. Джеймс Медісон не врахував заперечень свого попередника, бо сподівався, що Дж. Сторі буде противагою профедеральній позиції голови Верховного Суду США Джона Маршалла. Надії президента не виправдалися — Дж. Сторі розпочав тлумачити Конституцію США на користь розширення федеральної влади. Верховний Суд США перебрав на себе владу як апеляційний орган в усіх цивільних питаннях, що стосувалися Конституції, статутарного законодавства, міжнародних договорів.
Від смерті Джона Маршала, яка трапилася 6 липня 1835 р., і до призначення 16 березня 1836 р. нового керівника найвищої судової інстанції США, Дж. Сторі був тимчасовим головою Верховного Суду США.
Дж. Сторі був противником рабства. Він підтримав федеральний закон, що стосувався рабів-втікачів і, таким чином, підрізав крила законам штатів, спрямованим на відловлення втікачів.
Кажуть, що за однією із справ від 1842 р. у США було створене «Федеральне загальне право» (federal common law). Там зазначалося, що федеральні суди, які розглядають справи, сторонами яких є громадяни різних штатів, не пов’язані із рішеннями судів того штату, на території якого виникла дія, яка спричинила позов.
Отже, суддею (associate justice) Верховного Суду США Дж. Сторі був аж до кінця свого життя.
1829 р. Дж. Сторі став першим лауреатом правничої премії Дейна (Dane professorship of law) і розпочав викладати право у Гарвардському університеті. Його професорська діяльність теж тривала до кінця життя. Його лекції відображені в дев’яти правничих коментарях. Деякі з них здобули міжнародне визнання. Коментарі Дж. Сторі були опубліковані протягом 1832—1845 рр. Канцлера Нью-Йорка Джеймса Кента та Дж. Сторі вважають засновниками юриспруденції з права справедливості у США. Авторитетним Дж. Сторі був не лише у США, але і в Англії та латиноамериканських країнах, які виявили інтерес до напрацювань Дж. Сторі з конфлікту законодавств (conflict of laws), інакше кажучи, — міжнародного приватного права.
Син Дж. Сторі — Вільям Сторі (відомий скульптор) у 1851 р. опублікував двотомник «Життя і листи Джозефа Сторі» (Life and Letters of Joseph Story).
У літературних джерелах зустрічається інформація про те, що це саме Джозеф Сторі в 1834 р. запровадив у наукове вживання поняття «міжнародне приватне право».