Сервітути (Servitudes)

Сервітути — права на користування чужим майном в певних межах. Praedial servitudes розділялися на дві категорії rustic (сіль­ські) і urban (міські). Права на шляхи і воду звичайно вважалися rustic, в той час як права на освітлення, огляд і опору вважалися urban. Praedial servitudes могли бути лише допоміжними (appurtanamt), тобто вони могли існувати як додаткові переваги, придані до володіння земельною ділянкою.

Стосовно personal servitudes законодавство Юстиніана поши­рило цей принцип і на права usufrutus та usus. Usufructus означає право на використання і взяття «фруктів» (наприклад, врожаю), які породжує відповідна річ. Usus — право, яке було більш об­меженим. Наприклад, житлонаймач мав право жити у будинку, але не мав права здавати його в оренду.

2.9.