<<
>>

Конституційний лад США у 18-20 ст.

Після звершення у 1783 році війни з Англією правлячі кола північно американських колоній дійшли висновку про необхідність посилення союзу між шатами і переходу на більш централізовану систему державного ладу.

В 1 7X7 році у Філадельфії зібрався Конституційний конвент, на якому 6у і и нредстаг ієні 12 в ІЗ штатів. Протягом чотирьох місяців велася підготовча робота, результатом якої стало прийняття Коне ін гу ції. що діє у США й по сьогодні.

Одним з основних принципів конституції 1787р визнавався принцип /хшпиіму &іад на законодавчу виконавче і судову

ьііттід була пріоритетом Конгресу США. який сктатався теох палат, сенату (верхня палата) і палати представни­ків (нижня палата) Сенат був палатою територіального представни­цтва. з палата представників виражала інтереси нації в цілому Сенат складався із сенаторів, обраних терміном на 6 років законодавчими оріанлми шіаіів а иа.іаіа пре ісіавників - іі конгресменів обраних на 2 різки населенням штатів (н розрахунку 1 конгресмен від 30000 громадян). Прерогативою Конгресх було прийняття законів У цій сфері обидві паїати наділялися однаковими повноваженнями а аи>..печенням законів у фінансовій сфері, які могли ініціюватися тільки пата тою представників Законопроект перетворювався на загой якщо ного прийняли обидві палати і дтвердив президент. Президент наділявся правом ві складального вето. яке мої ю бути подолано 2 ’ голосів членів обох палат

Микитівна вмсі здійснювалася президентом. який водночас мав повноваження мви держави і уряду Президент був також верховним головнокомандувачем. володів правом помилування, за згоди її поради сенату призначав дипломатів та інших вищих посадових осіб, скликав палаш Конгресу у термінових випадках иііснював інші важливі повноваження Як глава уряду президент керував адміністративним апаратом та повсякденними справами в галузі управління державою видавав адміністративні рошоря- дження що мали відповідати діючим законам.

Президент обирався непрямими виборами терміном на 4 роки Вибори проходили наступним чином населення штатів обирало виборніїіків які в свою чергу обирали президента.

Гриля влада була представлена сипай. Загальнофедеральиу судову систему очолював Верховини Суд США 3 найбільш важливих справ суд здійснював роп ляд іа участі присяжних Судді верховного суду призначалися президентом за згодою сенату на нсвизначений термін.

Передбачалася конституційна система „стримувань і проти на.-". Конгрес міг відхилити законопроекти, внесені на рол ляд пре іидснтом а сенат не поголитися із внесеною на його розі іяд кандидатурою Конірс*. і сенат, за участі верховного суду дістали право ініціювання і провс тення при необхідності процедури притягнення президента ю відповідальності. Президент наділявся правом відкладального вето, то дато йому можливість впливати на •законодавчий процес Введення ііюпалатної системи конгресу передбачало конкуренцію палат і запобіг хто узурпації законодавчої влади однією з палат. Різні терміни обрання членів парламенту та президента запобігали навіть тимчасовому безвладдю.

Конституція передбачала федеративний устрій Відповідно розмежовувалися правомочності між мгальнофедеральною владою та владами окремих штатів Федерація наділялася правом здійснення закордонних справ, зовнішньої торгівлі, регулювання грошової системи країни, встановлювання єдиних стандартів в галузі метрології ла у пігтаннях оборони. Підкреслювалося верховенство федерального права Фіксуючи основи федерації, конституція вне шла змішану систему Конгресу в якій представництво корпусу виборців країни в цілому стало суміщатися з рівним представницт­вом штатів у сенаті незалежно від кількості населення кожною з них. Таким чином, верхня палата ставала більш послідовним виразником інтересів штатів, особливо малонаселсних

В основному тексті Конституції були ВІДСУТНІ норми. ЯКІ б стосувалися прав і свобод людини Цю прогалин} заповнили у 1791 році із введеннями у дію правового акту, прийнятого в 1789 р "А/; іь права, який складався з десяти поправок до Копститу ції.

Принциповою ідеєю поправок було визнання недопустимості прийняття іаконів які порушують свободи громадян (віросповідан­ня слона і преси, мирних зібрань, звернень до уряду з проханням зупинити зловживання) Визнавалося право на носіння зброї, заборонялося затримання особи, вести слідчі дії які порушують п особисті права, без належно оформлених дозволів Ніхто не міг йу н підданий покаранню інакше, як за рішенням суду Вводився обов язковий розгляд кримінальних справ судом присяжних, об} мовлювалося право обвинуваченого на захист.

Таким чином, із прийняттям Біллю про права американська конституція стала першим в історії документом, який нині прийнято класифікувати як конституція Однією і важливих ознак цього акту є його надзвичайна стабільність (діє іі сьогодні), яка обумовлена наявністю в ньому лише найбільш важливих основоположних принципових норм а також ндпничаііно складним процесом внесення ЗМІН до нього

3.

<< | >>
Источник: ПАНОВ Ален Володимирович. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Ужгород-2003. 2003

Еще по теме Конституційний лад США у 18-20 ст.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -