Державний лад ФРН (1946-199(1)
В 1949 році з дозволу владних органів США Великобританії і Франції, усі три окупаційні зони на території Німеччини. які контролювалися урядами цих тержав були об'єднані у єдину державу Федеративну Республіку Німеччина (ФРН).
При цьому північно-східна окупаційна юна яка контролювалася військами СРСР до складу новоутвореної держави не увійшла, а на її території була створена Німецька Демократична Республіка (НДР). яка згодом увійшла до т. з. „соціалістичного табору Таким чином після закінчення Другої світової війни на території колишньої фашистської Німеччини у творилося два державних утворення ФРН та НДР. Крім цього було також визначено, що місто Берлін, колишня столиця Німеччини, поділяється на дві часіини східна стає столицею НДР а на території західної починає спеціальне державне утворення пи контролем західних країн із назвою Західний Берлін.Відразу ж після утворення. ФРН дістала новх конституцію. що бхла затверджена окупаційними владами. Столицею нових твореної держави стало місто Бонн Конституція відновлювала демократичні інститути влади і якоюсь хіірою була схожою на Всймарську КОНСТИТУЦІЮ іпдно з новим консі иту цінним докх ментом що дістав назву Основний закон ФРН ставала парламентською республікою з федеративним устроєм та демократичним режимом Країна складалася з 10 земель. кожна з яких була самостійною у вирішенні питань бюджету та незалежною Одна від одної Кожна земля мала свій представницький орган із законодавчими функціями ландтаг та власний уряд що володів значною отупінню самоврядності у відношенні до ценіру
Главою держави в країні офіційно бхв преіидент, який обирався парламентом строком па 5 років Однак він не наділявся реальними повноваженнями управління країною і, таким чином, майже вся повнота влади належала х рядові
Законодавча в іада бхла в руках двоналаїного парламенті який складався з нижньої палати бундестаг та верхньої палати бундесрат Вибори до бундестагу проходили за мажори гарно- пропорцінною системою. До складу парламенту входили депутати, обрані в округах та іспхгаїи обрані за загальнонаціональними списками політичних партій, які на виборах подолали 5% блр ер.
До складу бундесрату входили предспівники іемель, які призначалися їх урядами Основні законодавчі повноваження належали бундестагу Однак з иілою ряду цигань (зміна конституції, переділ території компетенція земельних влад. фінанси) бундесрат наділявся правом абсолютного вето В інших випадках верхнії! палаті належало право відкладального вето.Фе іеральна виконавча влада належала федеральному х рядові на чо іі ; канцлером. Канцлер обирався парламентом за поданням президента, формхвання іншої частини ск і.і.їх уряду відохвалося за поданням канцлера Пртос на практиці главою уряду ставав лідер партії п.і;і іамсктської більшості Уряд а особливо ного глава, був реальним політичним лідером держави який концентрував у своїх руках значну кількість владних повноважень
Найважливішим федеральним судовим органом вважався Конституційний суд ФРН До його повноважень входило тлумачення конституції,- визначення відповідності прийнятих законів конституційним нормам вирішення питання щодо розмежування компетенції між федерацією й землями тощо.
ІЗ період з 1949 по 1990 рік найбільш впливовими партіями у ФРН були Християнсько-демократична та Соціал-дсмократнчна. Ці парти, як правило, здобу-вали перемогу на парламентських виборах. Як правило, вони не набирали абсолютної більшості місць у бундестазі і тому не могли сформувати власного \ря іу. Виходячи з цього, досить помітну роль у суспільно-політичному житті країни відігравала менша за розмірами партія вільних іемократів. яка встмтала в коаліцію то і однією, то з іншою з двох названих партій забезпечуючи собі представництво у високих урядових посадах