Державний лад Франції періоду Другої республіки.

Зимою 1848 р. населення Парижу піднялося на повстання Його причиною була відміна конституційного режиму, а приводом став розстріл мирної маніфестації жителів столиці, які вимагали повернення до демократичних принципів управління Повстанці захопили основні об'єкти Парижа, і король змушений був зректися престолу Після цієї події був створений Тимчасовий Уряд, в основному з представників ліберально-демократичної опозиції Він оголосив про утворення республіки.

Весною 1848р. відбулися вибори до Установчих Зборів які прийняли нову Конституцію !848р Основними принципами встановленого Конституцією державного ладу були:

• республіканська форма правління;

• розділення влади:

• правління за допомогою представницької демократії.

Вищим органом законодавчої влади ставало Національне Зі­брання В його компетенцію входило прийняття законів, вирішення питань бюджету, війни і миру, затвердження зовнішніх договорів, та деякі інші Депутати обирались терміном на три роки До виборів допускалися громадяни, які досяглії 21 річного віку. Право бути обраним надавалося громадянам з 25 років.

Главою виконавчої влади оголошувався президент, який оби­рався спеціальним органом, то складався з представників департаментів, терміном на 4 роки Президент наділявся правом управління адміністративним апаратом, він призначав і звільняв міністрів та глав центральних відомств, військових командирів, дипломатів, суддів тощо.

В якості дорадчого органу, який розглядав урядові законопро­екти. утворювалася Державна рада. До її компетенції також входив також нагляд за дотриманням законів Державна рада обиралася Національним Зібранням на 6 річний термін.

Стосовно структури органів центрального і місцевого управ- пння то вони майже не зазнали змін. Зберігалася й попередня система адміністративно-територіального устрою.

Суттєвим недоліком Конституції 1848р. була відсутність реального механізму стримувань і противаг між гілками влади. Парламент наділявся правом зміщення президента з посади у випадку порушення ним Конституції, однак він не мав достатньої

сили для цього. В свою чергу і президент не був наділений повноваженнями для розпуку парламенту, однак оскільки влада концентрувалася в його руках, фактично він міг розігнати парламент Все це спричинилося до зосередження влади в руках президента і. як наслідок, дало можливість відродити монархічну форму правління.

9.