Бустаманте Антоніо (Antonio Sanchez Bustamante y Sirven)
Народився 13 квітня 1865 p. у Гавані. Помер там же 24 серпня 1951 р.
Закінчив юридичний факультет Гаванського університету. Очевидно, настільки рано і успішно, що в дев’ятнадцятирічному віці (1884) А.
Бустаманте виявився переможцем конкурсу на посаду професора міжнародного права Гаванського університету. Нагадаємо читачеві, що в той час Куба знаходилась під владою Іспанії. Незалежність Куба здобула в 1902 р. Відтоді та до 1918 р.А. Бустаманте був сенатором. Представляв Кубу на другій Гаазькій міжнародній конференції (1907) та на Версальській конференції (1918) після закінчення Першої світової війни.
1908 р. став членом Постійного арбітражного суду у Гаазі (Permanent Court of Arbitration). Обійняв 1921 p. посаду судді Міжнародного постійного суду (Permanent Court of International Justice), який було утворено під егідою Ліги Націй.
Цей кубинський правник вважається юристом міжнародного масштабу. Створив кодекс з міжнародного приватного права. Його було прийнято на VI Панамериканському конгресі, що відбувся 1928 р. в Гавані. А. Бустаманте було обрано президентом Конгресу. Згодом 6 латиноамериканських країн ратифікували без жодних застережень Кодекс Бустаманте. Дев’ять інших країн заявили в процесі ратифікації про застереження.
А. Бустаманте обирався членом Європейського (1895) та Американського (1916 р.) інститутів міжнародного права, а також Американської і Гаазької академій міжнародного права (1923 р.). Був почесним деканом юридичного факультету Гаванського університету.
А. Бустаманте є автором багатьох книг. Створювалися вони іспанською мовою, є переклади іншими мовами. Публікації стосувалися актуальних аспектів міжнародного публічного права та міжнародного приватного права.