<<
>>

§ 2. Товар та його властивості

Товар — це продукт праці і природи, який виготовляється для обміну.

Товар має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людей; по-друге, здатний обмінюватись на інший товар в певних пропорціях.

Виходячи з властивостей товару ми можемо визначити основні його здатності.

Споживча вартість товару — це його здатність задовольняти потреби людини. Категорія споживної вартості дозволяє виявити зв’язок між властивостями товару й потребами людей. Така можливість зумовлена двосторонністю даної категорії. Одна сторона: це вся сукупність властивостей товару; друга сторона — це відношення властивостей товару до потреб людини. Кінцевої метою будь-якого виробництва є створення споживчої вартості. Якщо благо створюється для споживання самим виробником продукції, то це є споживча вартість виробника, а якщо товар призначений для когось іншого, то виникає суспільна споживча вартість. Послуги також є споживчою вартістю, але це унікальна споживча вартість. Їх унікальність полякає в наступному: 1) споживна вартість послуги не має речової форми; 2) споживна вартість послуги — це корисний ефект діяльності живої праці; 3) оскільки послуги не мають речової форми то їх не можна накопичувати, тобто вони не включаються до національного багатства.

Другою важливою властивістю товару є вартість цього товару, формою прояву якого є мінова вартість. Мінова вартість — це здатність товару обмінюватись на інші товари у певних кількісних пропорціях.

В найрізнорідніших товарах спільною є одна властивість: Вони — продукти праці. Прирівнювання різнорідних товарів один до одного передбачає, очевидно, їх об’єктивну рівність ще до обміну. Внутрішнім змістом товару є вартість як вкладена в товар праця — те спільне, що знаходить вираження у міновому співвідношенні товарів. Саме вартість робить їх порівнянними. Як споживні вартості товари якісно розрізняються, як вартості — мають спільну міру.

Вартість виражає відносини між товаровиробниками з приводу порівняння витрат їх праці на виробництво благ і послуг, якими вони обмінюються.

Кількісні характеристики праці, витраченої на виготовлення товару, втілюються у величині вартості товару.

Двоїста природа товару зумовлена двоїстим характером праці, що його створює. Двоїстий характер праці почали досліджувати ще в класичній школі, вони вказували на нього, не змогли його пояснити. Вперше теорія двоїстої праці була доведена Марксом. Він стверджував, що праця, яка створює товар є конкретною працею. В цій якості створює споживну вартість.

Конкретна праця — праця, яка затрачена в певній корисній формі, результатом якої є певна споживна власність.

Абстрактна праця — праця товаровиробника, взята як затрати людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми.

Двоїста природа вартості розкривається в суперечності між індивідуальною та суспільною вартістю (внаслідок різниці індивідуальних та суспільно необхідних витрат).

Індивідуальний робочий час — це час, який окремий виробник витрачає на виробництво товару.

Суспільно необхідний робочий час — це час, потрібний для виготовлення певної споживної вартості за існуючих суспільно нормальних умов виробництва і за середнього, в даному суспільстві, рівні вмілості та інтенсивності праці. Він тяжіє до індивідуального на тих підприємствах де випускається основна маса продукції. Отже, вартість товару змінюється в залежності від розвитку праці.

Продуктивність праці — це кількість продукції, виробленої за одиницю часу. Із зростанням продуктивності праці зменшується її кількість в одиниці продукції. Продуктивність праці залежить від наступних факторів: масштабів розвитку техніки, науки та впровадження її досягнень у виробництво; форм та методів організації праці; рівня освіти та кваліфікації працівників; природних умов.

Один із найважливіших показників, які характеризують працю, її інтенсивність. Інтенсивність — це витрати праці за одиницю часу. (інтенсивна праця створює більшу вартість продукції за одиницю часу). Звідси, величина вартості перебуває в оберненій залежності від продуктивності праці, і в прямій залежності від інтенсивності праці.

Розрізняють просту та складну працю.

Проста праця — праця, яка виробляє продукт без попередньої підготовки працівника, тобто на потребує освіти та кваліфікації.

Складна праця — це праця, для виконання якої необхідна спеціальна підготовка, оволодіння певною спеціальністю, що передбачає оволодіння певною професією.

Отже, вартість товару — категорія складна, багатопланова, динамічна і відіграє надзвичайно велику роль в процесі становлення та функціонування товарної форми господарства.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 2. Товар та його властивості:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -