<<
>>

§ 3. Ринок капіталу

Капітал — це створений людиною виробничий ресурс тривалого користування, що використовується у виробництві інших благ. У загальному розумінні капітал — це все, що використовується у виробництві, але не є землею і працею.

Як фактор виробництва капітал — це засоби, застосування яких дозволяє збільшити ефективність людської праці.

Коли говорять про капітал як об’єкт купівлі-продажу на ринку, мають на увазі не весь капітал як блага довгострокового користування, створені людьми для виробництва товарів або послуг, а потік нового капіталу, який з’являється у даний період часу у виробництві.

Попит на капітал — це попит на кошти, які можуть бути вкладені на придбання капітальних благ, тобто в інвестиції.

Джерелом інвестицій є заощадження домогосподарств. Капітал як фактор виробництва створює свій дохід у вигляді проценту, який є винагородою його володарю. Процент — це чистий дохід (прибуток), який отримує власник капіталу внаслідок їх використання протягом певного часу.

Інвестування — це процес поповнення капітальних фондів або приплив нового капіталу. Інвестиції дозволяють фірмі збільшувати прибуток.

При здійсненні інвестицій фірма вирішує питання: чи буде збільшення прибутку, принесений інвестиціями, більше вартості витрат на них. Для відповіді на це питання необхідно розрахувати:

  • граничну прибутковість, або, як її ще називають, внутрішню норму окупності інвестицій. Вона є чистим доходом від кожної додатково інвестованої гривни, вираженим у відсотках;
  • альтернативну вартість інвестування (граничні витрати на ресурс), що визначається ринковою ставкою відсотка, оскільки фірма прибігає до запозичення коштів.

Однак очікувана гранична прибутковість від використання капіталу складається з щорічних надходжень протягом тривалого часу (терміну експлуатації устаткування, часу функціонування підприємства тощо).

Платити ж за придбане устаткування при здійсненні інвестиційного проекту доводиться відразу. Тому, ухвалюючи рішення щодо доцільності інвестування підприємство повинне порівняти величину капітальних вкладень, які йому необхідно здійснити зараз, з очікуваним доходом, який йому принесе вкладений капітал у майбутньому. Виникає потреба у приведенні капіталовкладень та прибутку до єдиного розрахункового періоду, тобто у дисконтуванні коштів.

В процесі порівняння вартості грошових засобів при їх інвестуванні і повернені прийнято використовувати два основних поняття — майбутня вартість грошей та їх теперішня вартість.

Майбутня вартість грошей представляє собою суму інвестованих на даний момент засобів, в яку вони перетворяться через певний період часу з урахуванням певної ставки відсотка. Визначення майбутньої вартості грошей пов’язано з процесом нарощення цієї вартості, яке представляє собою поетапне збільшення суми вкладу шляхом приєднання до початкового його розміру суми відсотка (відсоткових платежів). Ця сума розраховується за так званою відсотковою ставкою. В інвестиційних розрахунках відсоткова ставка застосовується не тільки як інструмент нарощення вартості грошових засобів, а і в більш широкому сенсі — як вимірник ступені доход- ності інвестиційних операцій. Якщо розглядати річний проміжок часу, то майбутня цінність (FV) суми грошей М, визначається як:

FV = М (1 + r).

Тут (1 + r) показує певну можливу прибутковість грошей, а величина г називається ставкою дисконтування. Як ставка дисконтування, як правило, використовується, ринкова процентна ставка, тобто ціна, що сплачується власникам капіталу за використання їхніх позикових коштів протягом певного періоду часу. В особливих випадках можуть застосовуватися або дисконтна ставка, або відсоток на довгострокові (безризикові) державні облігації.

Теперішня вартість грошей представляє собою суму майбутніх грошових надходжень, приведених з урахуванням певної ставки відсотку (так званої «дисконтної ставки») до теперішнього періоду.

Визначення теперішньої вартості грошей пов’язано з процесом дисконтування цієї вартості, що представляє собою операцію, зворотну нарощенню при обумовленому кінцевому розмірі грошових засобів. В цьому випадку сума відсотку (дисконту) віднімається з кінцевої суми (майбутньої вартості) грошових засобів. Така ситуація виникає в тих випадках, коли необхідно визначити скільки засобів необхідно інвестувати сьогодні для того, щоб через певний період часу отримати заздалегідь обумовлену їх суму. Оцінити поточну цінність (РУ) суми грошей М, яка очікується через рік можна таким чином:

rv = М / (1 + r).

Реальна процентна ставка — це процентна ставка, виражена в незмінних грошових одиницях або з поправкою на інфляцію. Розраховується вона як різниця між номінальною процентною ставкою, тобто ставкою, вираженої в поточних цінах, і очікуваним рівнем інфляції.

Ціна капіталу та рівень ринкової процентної ставки залежить від попиту та пропозиції позикових коштів, тобто від попиту на інвестиції і від величини заощаджень. Попит на інвестиції визначається: по-перше, прагненням до придбання більшої кількості споживчих благ; по-друге, рішеннями виробників збільшити випуск за рахунок додаткових капіталовкладень. Пропозиція на ринку капіталу визначається схильністю одержувачів доходів до заощадження певної їхньої частини. Отже, суб’єктами попиту на капітал (інвестиції) є підприємці, а суб’єктами пропозиції капіталу виступають домашні господарства за посередництвом комерційних банків, інвестиційних фондів і т.п. Ринкова норма відсотка, у якій і буде досягнута рівновага, встановлюється в точці перетину кривих попиту на позикові кошти і їхньої пропозиції.

Крива попиту на капітал є кривою його граничного доходу, тому що попит на інвестиції залежить, в першу чергу, від внутрішньої норми їхньої окупності, а значить, від кривої дисконтованої вартості. Спадний нахил кривої попиту на капітал показує, що граничний дохід ресурсу знижується зі збільшенням обсягу інвестицій (дія закону спадної продуктивності).

Рівноважний стан конкурентного ринку інвестиційних ресурсів та окремої фірми на ньому проілюстровано на рис 18.7.

Рівновага конкурентного ринку капіталу

S

k

а) ринкова рівновага

б) рівновага фірми

Рис. 18.7. Рівновага конкурентного ринку капіталу

Крива пропозиції капіталу виступає як крива граничних витрат на капітал. Для окремої фірми на конкурентному ринку капіталу вона абсолютно еластична (рис. 18.7, б). Ринкова крива пропозиції має зростаючий характер, тому що чим більша пропозиція капіталу, тим вище його альтернативна вартість або граничні витрати втрачених можливостей (рис. 18.7, а).

Фірма, що прагне максимізувати прибуток, буде інвестувати кошти доки гранична прибутковість ресурсу (внутрішня норма віддачі від інвестицій) не зрівняється з граничними витратами на ресурс (процентною ставкою):

MRPk = MRCk.

Різниця між граничною прибутковістю капіталу і граничними витратами на капітал називається чистою граничною окупністю інвестицій.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 3. Ринок капіталу:

  1. 4.2 Концентрація та централізація банківського капіталу
  2. Ринок капіталів. Процентна ставка та інвестиції
  3. 5. Кругооборот капіталу. Форми капіталу (промисловий, торговий, банківський). Основний та оборотний капітал.
  4. § 1. Поняття ринку та його основні елементи
  5. § 3. Ринок капіталу
  6. ТЕМА 3. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК ТА ЙОГО СТРУКТУРА
  7. ТЕМА 5. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТНИЙ РИНОК
  8. Глава 14. Фінансовий ринок та фінансові інститути
  9. 3. Місце і роль фінансів в ринковій економіці
  10. Фінансові ринки
  11. Економічна сутність і класифікація капіталу підприємства
  12. ТЕМА 4. ГРОШОВИЙ РИНОК
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -