§ 1. Основні фактори розкладу феодального господарства та становлення індустріального суспільства
Розклад феодального господарства був пов’язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства, посилення майнової та соціальної диференціації, формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення, перетворення феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-продажу, використання найманої робочої сили тощо.
Значну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріального суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Оскільки від ролі мануфактури в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI- XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне. Мануфактура — підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існували два типи мануфактур — розсіяна (децентралізована) та централізована.
Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI — першій половині XVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники при даному типі виробництва, не зважаючи на їхню просторову відособленість, були пов’язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабрикат, інші доводили його до необхідної кондиції.
Централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю виробництва і утвердилася в другій половині XVII ст.
Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні.
Фактором, який значно прискорив розклад феодалізму, стали Великі географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст.
Найважливішими з них стали:
- відкриття Америки Х. Колумбом в 1493 р.;
- відкриття морського шляху в Індію Бартоломео Діасом та Васко да Гамою (1487, 1497);
- відкриття Північної Америки Дж. Кеботом (1497-1498);
- перша кругосвітня подорож Ф. Магеллана (1519-1522).
Передумови Великих географічних відкриттів:
- криза Левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Константинополя у 1453 р. Завоювавши Візантію турки перерізали торгівельний шлях з Європи на Схід;
- нестача золота як грошового металу;
- розвиток науки і техніки, особливо суднобудування та навігації;
- політичні передумови.
Наслідки Великих географічних відкриттів:
- «революція цін», викликана притоком в Європу великої кількості золота та срібла. Як наслідок, в Іспанії та Португалії ціни виросли в 4-4,5 р., в Італії та Німеччині — в 2 рази. Як не парадоксально, потік золота не збагатив Іспанію та Португалію, а наніс удар по її господарству, тому що в цих країнах панувало натуральне господарство. Навпаки, «революція цін» посилила Англію та Нідерланди, країни з розвинутим товарним виробництвом, чиї товари йшли в Іспанію та Португалію.
- створення світового ринку;
- створення колоніальної системи;
- збільшення обсягів торгівлі.
Відбулися значні зрушення у сфері торгівлі, обігу та розподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, поглиблювався міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З’явилися монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні біржі.
Значну роль у процесі ґенези індустріальної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах, Англії, Північній Америці, Франції.