§ 1. Економіка провідних країн в роки Другої світової війни. Економічні наслідки війни

Друга світова війна (1939-1945) виникла в результаті загострення економічних та політичних протиріч імперіалізму. Вона була розв’язана головними агресорами — Німеччиною, Італією та Японією і стала найкрупнішою економічною катастрофою.

У війну були втягнуті 60 держав з населенням більше 4/5 мешканців планети. Військові дії відбувалися на території 40 держав Європи, Азії, Африки і охопили простори Атлантичного, Тихого, Індійського та Північного Льодовитого океанів. Війна забрала життя близько 55 млн осіб. Знищено національне багатство вартістю 316 млрд. дол.

Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки, а виробництво зброї, боєприпасів, амуніції, бойової техніки тощо стало пріоритетним. Так, у Німеччині з початком війни промисловість працювала на військові потреби, випускаючи одні з кращих у світі танки, літаки, гармати. Виробництво військової техніки і зброї стимулювало розвиток важкої промисловості. Легка промисловість набагато відставала від неї.

Військові успіхи Німеччини на початковому етап другої світової війни дали можливість використовувати економічний потенціал завойованих країн.

Військова промисловість під час війни була основою економіки. У 1939 р. її питома вага в загальній вартості валової продукції становила 80% . Потребу в робочій силі нацисти задовольняли за рахунок примусової праці військовополонених, мільйонів депортованих з окупованих країн.

Незважаючи на тотальну мілітаризацію, німецька економіка була неспроможною повністю задовольнити потреби фронту. З кінця 1943 р. Німеччина відчула серйозні труднощі в усіх галузях господарства. Були порушені зв’язки між окремими економічними комплексами, відчувалася гостра нестача сировини, палива, людських ресурсів, фінансових засобів.

З другої половини 1944 р. промислове та сільськогосподарське виробництво різко знижується. Наступає економічний крах.

Єдиною державою, що не лише не зазнала краху, а навпаки, виявилася сильною, були США. Ще до вступу у війну (7 грудня 1941 р.) США надавали в позику чи оренду зброю, боєприпаси, стратегічну сировину, продовольство та інші матеріальні ресурси країнам антигітлерівської коаліції. Ленд-ліз, так називалася широкомасштабна система допомоги США країнам-союзницям, став одним з найбільших джерел збагачення держави у роки Другої світової війни. Ленд-ліз забезпечив масовий збут американських товарів і продуктів на зовнішньому ринку (загальна сума поставок за ленд-лізом становила 46,7 млрд. дол.). Унаслідок цього США перетворилися на могутній військовий «арсенал», а промислове виробництво за період з 1939 по 1944 р.

зросло більш як удвічі. У розпал війни США давали 60% світового промислового виробництва. Частка США у світовому капіталістичному експорті зросла з 14 до 33%. У 1944 р. американський долар став головною валютою міжнародних платежів і розрахунків.

Значно більше, ніж США, постраждала в Другій світовій війні Великобританія. Було блоковано морські комунікації, окуповано деякі колонії, втрачено частину торгового і військово-морського флоту. Промислове виробництво, незважаючи на значне збільшення випуску військової продукції, скоротилося на 5%, а сільськогосподарське — наполовину.

У роки війни і після неї активізувався національно — визвольний рух у колоніях Британської імперії. З її складу вийшли Індія, Цейлон, Бірма, інші колонії, що значно ускладнило економічне становище метрополії.

Безпосереднім наслідком війни для Англії стало посилення залежності від США.

Франція, незважаючи на значний економічний потенціал, у роки другої світової війни також зазнала величезних збитків. Рівень промисловості в 1944 р. порівняно з довоєнним становив 38%. Більшість шахт, електростанцій, суднобудівних заводів було зруйновано. Франція втратила весь торговий і військовий морський флот. Розпадалася французька колоніальна система. Національна валюта (франк) девальвувалася.

Японія виступила у війні на боці гітлерівської коаліції і на початковому етапі війни мала певний успіх — захопила Філіппіни, Бірму, Індонезію, В’єтнам та інші території. У 1941-1942 рр. вона, маючи запаси продовольства, паливно-енергетичних ресурсів, рідкісних металів, успішно вела війну зі США. Війна сприяла перетворенню Японії в індустріально-аграрну державу, збільшенню частки важкої промисловості. Зростала концентрація виробництва, а розміри контролюючого капіталу в компаніях «Міцубісі» й «Сумітомо» зросли у 10 разів, у «Міцуї» — більше ніж у 6 разів. Проте витримати тривале суперництво з американською військовою потугою Японія не змогла.

Після американських атомних бомбардувань Нагасакі і Хіросіми у серпні 1945 р. Японія капітулювала.

Отже, результатом війни було знищення, демонтаж індустріальних господарств Німеччини, Франції, Японії, багатьох менших індустріальних країн Європи. Частково було знищено господарство Англії. Єдиною індустріальною країною, яка під час війни пережила справжнє економічне піднесення, були США.

В результаті війни зазнав серйозних руйнувань механізм міжнародних валютних відносин. У 1944 р. у Бреттон-Вудсі (США) відбулася міжнародна фінансова конференція, на якій був створений Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

У липні 1947 р. в Парижі було створено Організацію європейського економічного співтовариства (ОЄЕС), завданням якої було вироблення спільної програми відбудови Європи.