Закон СРСР «Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктами федерації» (26 квітня 1990року) (Витяги)

Стаття 1. Союз Радянських Соціалістичних Республік є суверенною соціалістичною федеративною державою. Союз РСР має повноваження, які суб’єктами федерації спільно віднесено до відання Союзу РСР.

Союзні республіки - суверенні радянські соціалістичні держави, які добровільно, на основі вільного самовизначення народів і рівноправності об’єдналися в Союз Радянських Соціалістичних Республік. Союзні республіки мають усю повноту державної влади на своїй території поза межами повноважень, переданих ними у відання Союзу РСР.

Автономні республіки - радянські соціалістичні держави, які є суб’єктами федерації - Союзу РСР. Автономні республіки, автономні утворення входять до складу союзних республік на основі вільного самовизначення народів, мають усю повноту державної влади на своїй території поза межами повноважень, переданих ними у відання Союзу РСР і союзних республік.

Відносини автономних республік, автономних утворень із союзними республіками, до складу яких вони входять, визначаються угодами і договорами, що укладаються в рамках Конституції СРСР, конституцій союзних та автономних республік і цього Закону.

Стаття 2. За кожною союзною республікою зберігається право вільного виходу з СРСР. Рішення про вихід союзної республіки з СРСР приймається вільним волевиявленням народів союзної республіки шляхом референдуму (народного голосування).

Порядок вирішення питань, пов’язаних з виходом союзної республіки з СРСР, визначається Законом СРСР.

Стаття 3. Територію союзної, автономної республіки, автономного утворення не може бути змінено без їхньої згоди.

Кордони між союзними республіками можуть змінюватися за їх взаємною угодою, яка підлягає затвердженню Союзом РСР.

Територіальні спори між союзними республіками, між союзними і автономними республіками, автономними утвореннями, щодо яких угоди між ними не було досягнуто, можуть передаватися за взаємною згодою для вирішення Раді Національностей Верховної Ради СРСР.

Стаття 4. Союзна, автономна республіка, автономна область, автономний округ самостійно вирішують питання розміщення виробничих і господарських об’єктів, забезпечують комплексний економічний і соціально-культурний розвиток на своїй території з урахуванням інтересів усіх народів, що в них проживають. З питань використання трудових ресурсів та охорони життєвого середовища республіки визначають умови діяльності підприємств, установ і організацій, які належать Союзові РСР та іншим союзним, автономним республікам, відповідно, до законодавчих актів Союзу РСР, союзної і автономної республіки.

У галузі економічного і соціально-культурного будівництва на своїй території автономна республіка має ті ж права, що й союзна республіка, за винятком тих, які за угодою між ними належать до відання союзної республіки.

Союзні, автономні республіки, автономні утворення можуть вступати між собою в економічне і соціально-культурне співробітництво та укладати необхідні для цього двосторонні і багатосторонні угоди, які не повинні суперечити інтересам Союзу РСР, інших союзних, автономних республік, автономних утворень.

Стаття 5. Союзна республіка має право вступати у відносини з іноземними державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними і консульськими представництвами, здійснювати зовнішньоекономічні зв’язки і брати участь у діяльності міжнародних організацій.

Здійснення цього права союзної республіки не може суперечити законам СРСР і міжнародним зобов’язанням СРСР.

Стаття 6. До виключного відання Союзу Радянських Соціалістичних Республік в особі його найвищих органів державної влади й управління належить:

1) прийняття Конституції СРСР, внесення до неї змін і доповнень, прийняття рішень про проведення референдумів у питаннях, віднесених до повноважень Союзу РСР (...)

Стаття 11. Конституція СРСР, закони СРСР, інші акти найвищих органів державної влади й управління СРСР є обов’язковими до виконання на всій території СРСР. У разі суперечності конституції союзної, автономної республіки Конституції СРСР діє Конституція СРСР.

Закони СРСР та інші акти органів СРСР видаються лише у межах повноважень Союзу РСР і не повинні порушувати права союзних, автономних республік.

Стаття 12. Розбіжності між найвищими органами державної влади й управління СРСР і союзних, автономних республік з приводу законності їхніх актів розглядаються у порядку, встановленому Конституцією СРСР і Законом про конституційний нагляд в СРСР.

Стаття 13. Найвищі органи державної влади союзних, автономних республік мають право опротестовувати постанови й розпорядження Ради Міністрів СРСР, якщо вони порушують права союзної, автономної республіки. Спірне питання вирішується Верховною Радою СРСР.

Найвищі органи державної влади й управління союзних, автономних республік мають право припиняти чинність на своїй території актів міністерств, державних комітетів і відомств СРСР у разі порушення ними законодавства СРСР або відповідної союзної, автономної республіки з повідомленням про це Ради Міністрів СРСР. Спірне питання вирішує Верховна Рада СРСР у разі, коли чинність акта відповідного органу СРСР припинено Верховною Радою союзної, автономної республіки, або Рада Міністрів СРСР - у разі, коли чинність акта відповідного органу СРСР припинено Радою Міністрів союзної, автономної республіки.

Президент Союзу Радянських Соціалістичних Республік М. ГОРБАЧОВ.

Хрестоматія з історії держави і права України : у 2 т. / В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький ; за ред. В. Д. Гончаренка. - К. : Ін Юре, 1997. - Т.2: Лютий 1917-1996р. - С. 680-684.