ВИСНОВКИ З ТЕМИ
Таким чином, на підставі вищезазначеного можна дійти наступних висновків.
Протягом кінця ХУІІІ - ХІХ ст. Російська імперія стосовно українських земель, які входили до її складу, проводила політику уніфікації, ефективність якої слід визнати високою.
Це призвело до того, що поступово відбулася русифікація українського населення, в першу чергу економічної, політичної еліти, що в свою чергу призвело до значного послаблення української національної політичної еліти. Про це свідчить доволі невиразна і занадто обережна у національному питанні позиція депутатів від українських міст у І - ІУ Думах. Слід звернути увагу на те, що уніфікація проводилась по всіх напрямках : адміністративно-територіальний поділ, економічний, культурний розвиток тощо. Повна уніфікація правового життя відбулася у 40-х роках ХІХ ст.. Але були і незначні винятки : так, на території Полтавської, Чернігівської губерній регулювання цивільно-правових відносин мало пені особливості, що свідчить про сталість окремих норм українського звичаєвого права. При цьому існуючі особливості в цілому не послабили процес правової уніфікації на територіях українських адміністративних одиниць.Усі вищезазначені процеси призвели до того, що українці, і в першу чергу еліта, не виробляли, а запозичували ті чи інші традиції російської державно- правової культури, що вкрай негативно позначилось на подальших спробах відродження української державності (неспроможність еліти у 1917 р. зайняти тверду «самостійницьку» державну позицію).
Ні Королівство Галичини та Лодомерії, ні Угорське королівство не були самостійними державами, а були адміністративно-територіальними одиницями Австрійської імперії.
Отже, імперія Габсбургів наприкінці XVIII ст. стала володаркою значної частини України — на зламі століть західноукраїнські землі займали територію 70 тис. км2, де проживало 3,5 млн. осіб, з яких 2,4 млн. були українцями.
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДАНОЇ ТЕМИ
Слід зазначити, що історичний період, який вивчається в межах теми: кінець ХУІІІ - початок ХХ століття, є дуже важливим: саме в ці часи формувалися нації у сучасному розумінні даного терміну, саме у ХІХ столітті остаточно сформувався клас буржуазії (тобто, вагомої частини економічної еліти), який,, на погляд багатьох фахівців,відіграв вирішальну роль у розбудові деяких сучасних національних держав.