<<
>>

ВИСНОВКИ

Внаслідок проведеного дослідження становлення і розвитку органів Державної автомобільної інспекції МВС України (1936–2000 рр.) можна сформулювати найсуттєвіші результати дисертації.

1. Дисертант відзначає, що поширення автомобіля в Українській РСР призвело до потреби створення органів нагляду за дорожнім рухом. Такими органами стали ДАІ, які з 1936 по 2000 рр. пройшли складний еволюційний шлях свого розвитку .

2. З утворенням органів ДАІ України значно покращився порядок на автомобільних дорогах, зменшилася аварійність. Структура і організаційна єдність органів ДАІ свідчила про їх досконалість.

3. Після закінчення Другої світової війни органам ДАІ належало помітне місце в системі правоохоронних органів Української РСР. Особлива роль у системі органів та службових осіб ДАІ відводилася міським відділам та інспекторам.

4. В період перебування частини українських земель у складі Австро-Угорщини, Польщі та інших держав на цих землях функціонували органи нагляду за дорожнім рухом, які не завжди ефективно виконували свої функції. Це було пов’язано із зневажливим ставленням до місцевого українського населення.

5. Органи ДАІ МВС України 1936–2000 рр. сформувалися і набули розвитку на основі національного державно-правового досвіду. Вони мають незаперечну історичну цінність, оскільки є виразником рівня розвитку права українського народу.

Робота над матеріалами дисертаційного дослідження дала можливість авторові сформулювати такі практичні рекомендації:

1. В умовах становлення ринкових відносин населення (учасники дорожнього руху) повинно бути впевнене в оптимальному використанні податку, що стягується на ремонт та покращання стану вулиць та доріг. З іншого боку, інженери з організації дорожнього руху повинні мати досконалу технічну програму, яка б допомагала їм розробляти комплекс основних заходів щодо покращанню вулично-шляхової мережі і раціонального управління дорожнім рухом.

При цьому вони повинні мати також юридичні гарантії, щоб захистити себе в разі порушення у суді справ, пов’язаних з ДТП. Національний досвід організації і діяльності органів ДАІ з 1936 по 2000 р. свідчить про залежність рівня аварійності від стану проїзної частини, зокрема її незадовільний стан суттєво зменшує час на вирішення водієм спірних питань руху.

2. Чинність значної кількості несистематизованих нормативно-правових актів, які регулюють діяльність органів ДАІ, призводить до негативного ефекту щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Тому доцільно систематизувати законодавство України у єдиний Дорожній Кодекс України. У ньому повинно бути чітко відображено: об’єкт праворегулювання; суб’єкти правовідносин, їх права та обов’язки; правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху тощо. Відзначається, що у цьому акті повинні бути зведені основні положення Законів України: “Про дорожній рух”; “Про міліцію”; “Про оперативно-розшукову діяльність”; Кодексу України “Про адміністративні правопорушення”, а також Правил дорожнього руху, Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС України. Майбутній Дорожній Кодекс мав би визначати види порушень, покарання за них.

3. Доцільно розробити “Посібник з регулювання дорожнього руху у містах України”, де на основі історичного розвитку відобразити особливості правового регулювання дорожнього руху, його безпеки і визначити умови, які сприяли б підвищенню правосвідомості учасників дорожнього руху, відтак зниження аварійності.

Беручи до уваги, що ефективність діяльності щодо забезпечення безпеки дорожнього руху залежить від профілактичної роботи, яка у свою чергу тісно пов’язана із пропагандою безпеки дорожнього руху, доцільно централізовано щорічно розробляти систему цілеспрямованих заходів на підставі вивчення, аналізу та оцінки оперативної обстановки на автошляхах. У сучасних умовах пропаганда безпеки дорожнього руху має фрагментарний, а інколи й хаотичний та епізодичний характер.

У той же час її ефективність повинна бути пов’язана із відповідною цілеспрямованістю, яка має грунтуватися на глибокому аналізі причин аварійності, виявленні та систематизації тих порушень правил дорожнього руху, що частіше за інші призводять до дорожньо-транспортних пригод. На сьогодні вдалим прикладом такої діяльності є публікація “Букварика пішохода” (для дітей початкової школи), надрукованого в Івано-Франківську. Проте відсутність коштів не дає можливості його розповсюдження по всій Україні. Безперечно, ця робота повинна плануватися у всій державі, оскільки планування дозволяє визначити основний зміст пропагандистської роботи на конкретний період; концентрувати зусилля працівників Державтоінспекції на вирішенні головних проблем пропаганди безпеки дорожнього руху; визначати строки, форми та методи їх вирішення.

4. Повніше необхідно використовувати можливості міжнародних інформаційних мереж, у тому числі слід використовувати рекламні повідомлення страхових фірм і організацій, оскільки вони безпосередньо зацікавлені у зменшенні дорожнього травматизму та аварійності. Відповідно до цього доцільно практикувати обговорення стану справ у відділеннях ДАІ з представниками страхових фірм та організовувати з ними обмін інформації щодо порушників Правил дорожнього руху.

5. Необхідно максимально забезпечити принцип невідворотності покарання за вчинене правопорушення. Для цього доцільно також використовувати електронні засоби спостереження за учасниками дорож­нього руху. При цьому необхідно забезпечити суворо диференційований підхід до застосування адміністративних стягнень та неухильне додержання процесуальних норм при фіксації порушень.

6. Необхідно звернути особливу увагу на екологічну небезпеку від автомототранспорту. З огляду на це, означена проблема чомусь применшена, хоч в державі функціонує, наприклад, природоохоронна прокуратура як окрема структура в галузі прокурорського нагляду. Налагодження ефективної взаємодії Державтоінспекції з органами охорони навколишнього середовища – чи не нагальніша з проблем сьогодення.

7. Потрібно постійно аналізувати критерії добору й систему навчання працівників органів ДАІ, рівень дотримання дисципліни та законності серед особового складу, своєчасно планувати та вживати невідкладних заходів щодо виправлення негативних тенденцій в органах ДАІ України. Слід визнати і той факт, що в організації самої кадрової роботи службових органів ДАІ МВС України має місце певна байдужість, неуважне ставлення до людей, до вирішення їхніх проблем, що є одним із чинників, які сприяють звільненню зі служби.

8. З метою подальшого підвищення ефективності боротьби з дорожньо-транспортним травматизмом необхідно з урахуванням місцевих умов та особливостей своєчасно вживати заходів реагування на зміну обстановки з аварійністю на автотранспорті та орієнтувати особовий склад на надання допомоги всім учасникам дорожнього руху, і особливо тим, хто потрапив у складне становище. Для усунення хабарництва серед службових осіб органів ДАІ на дорогах категорично заборонити безпідставні зупинки транспортних засобів та вимагання у водіїв документів, не передбачених чинним законодавством України. Повною мірою слід ефективніше застосовувати чинне законодавство України до керівників підприємств, які порушують правила, норми і стандарти у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху України.

<< | >>
Источник: Хом’як Ярослав Іванович. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ (1936–2000 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Львів –2002. 2002

Еще по теме ВИСНОВКИ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -