<<
>>

Розвідувальні органи Державної варти.

В Українській Державі розвідувальні функції за кордоном здійснювалися переважно відповідними органами Міністерства військових справ і окремими агентами особливого відділу гетьманського Штабу.

Проте й МВС мало певні надбання в цій галузі.

10 серпня 1918 р. П. Аккерман доповів міністрові військових справ, що «на сьогодні Українська Держава не може опертися на внутрішній свій стан, оскільки знаходиться у стадії перебудови, і будучи сторіччями нерозривно з’єднаною з суспільними і політичними течіями Російської держави, їй поки тяжко від них відмежуватися». Тому для успішної протидії представникам течій, які підривають підвалини державного ладу України, він пропонував за кордоном, в центральних пунктах, де діють їх осередки, заснувати «особливі цілком таємні відділення, на обов’язки яких покласти ознайомлення з зазначеними течіями і доповідати важливі для України відомості в департамент Державної Варти».

Серед таких пунктів називалися Москва, Петроград, Кишинів, Варшава, Вільно, Ростов, Ясси, Львів і Чернівці. Конспіративність праці агентів цих відділень належало забезпечити за рахунок Міністерства закордонних справ, в дипломатичні установи якого вони зараховуватимуться на посади канцеляристів або інших нижчих службовців. Формально підкоряючись посадовим особам МЗС, агенти ДВ мали діяти самостійно і при необхідності отримувати допомогу від урядовців МЗС. Кошти на таємні відділення за кордоном надходили з бюджету Державної варти 37.

У більшості з запропонованих міст при дипломатичних установах Української Держави такі пункти було відкрито. Так, у Петербургу і Москві діяли Генеральні консульства, очолювані відповідно С. Веселовським і О. Кривцовим. У Вільні консульське представництво України очолював І. Красовський, у Ростові-на-Дону – міністр-резидент генерал К. Середин. Замість Варшави відкрили консульство в Лодзі на чолі з С. Нілусом, у Румунії надзвичайну дипломатичну місію очолював В. Дашкевич-Горбацький 38. У Чернівцях і Львові, на жаль, дипломатичних представництв Українська Держава не мала. Але після революції в Австро-Угорщині в листопаді 1918 р. їх там започаткували.

Таким чином, Державна варта МВС за функціональним призначенням складалася з органів шести різновидів: загальних, залізничних, карно-розшукових, освідомчих, кордонних, розвідувальних, які загалом нараховували приблизно 60 тис. службовців. Наведені документальні матеріали дозволяють дійти висновку, що система побудови української Державної варти мала чітку організацію з центральною і місцевою підлеглістю, її підрозділи виконували всебічні функції із захисту державного ладу і громадської безпеки. Для розроблення штатної структури вартових органів використовувалася організація поліцейських підрозділів Російської імперії, розвинута з урахуванням національних умов і особливостей часу.

<< | >>
Источник: Тимощук О.В.. Охоронний апарат Української Держави (квітень – грудень 1918 р.): Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ,2000. – 462 с.. 2000

Еще по теме Розвідувальні органи Державної варти.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -