МЕТРОЛОГІЧНО-НУМІЗМАТИЧНО-ХРОНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
I. Метрологічні терміни
Безмін - міра ваги; дорівнював 8-10 фунтам.
Бочка - міра об’єму сипких та рідких тіл від 36 до 122 горнців; дорівнювала половині куфи. Горнець - міра об’єму сипких тіл та рідин місткістю близько 4 л.
Куфа - міра об’єму рідких тіл, головним чином напоїв; бочка місткістю бл. 40 відер (від 400 до 800 л.)
Кварта - міра для рідких тіл бл. 1 л.
Лікоть (львівський) - міра довжини; дорівнював 73,2 см.
Постав - сувій тканини, довжина різних тканин у поставі різнилася від 20 до 80 ліктів.
Талант (талент) - див. Фунт.
Фунт (львівський) - міра ваги; дорівнював 405,2 г.
Штука - див. Постав.
II. Нумізматичні терміни
Гривня польська (марка) - вагово-грошова та лічильно-грошова одиниця, що використовувалася в польських землях (у Польщі термін “гривня” з’явився у XIV ст., замінюючи термін “марка”). У 1070 р. вагово-грошова одиниця “гривня” важила бл. 210 г., що відповідало вазі 240 денаріїв.
Гріш польський - срібна польська монета, вперше відкарбована бл. 1367 р.; одна з основних у монетному обізі України XIV-XVIII ст.
Денарій - срібна монета, яку карбували у Польщі, починаючи з Х ст. Протягом століть вартість денарія змінювалася, початкова вага монети бл. 1,5 гр. наприкінці XIII ст. знизилась до 0,15 г. Злотий - грошово-лічильна одиниця, що дорівнювала 30 грошам.
Золотий угорський - або флорен, золота монета, яку карбували у XIII ст у Флоренції, пізніше у багатьох європейських країнах, зокрема з 1325 р. - в Угорщині; у Польщі флорени стали карбувати після 1320 р.
Копа - грошово-лічильна одиниця, що дорівнювала 60 грошам.
Солід - у античні часи золота римська монета; золота монета франкських королів; у Європі з XVI ст. назва солід закріпилася за срібною та білонною монетою.
Талер - велика срібна монета, найменування якої походить від другої частини назви чеського міста Йоахімсталя, де вона була вперше випущена.
У Речі Посполитій талер почав карбуватися з 1580 р. вагою бл. 28,5 г. (24, 3 г. чистого срібла).Шеляг - назва білонних та мідних монет типу шилінга на польських, українських та білоруських землях. Польські та литовські шеляги з’явилися в результаті реформи Стефана Баторія 1579 р. Їх якість з постійним псуванням монети погіршувалася. З 1659 р. розпочалася масова емісія мідних шелягів масою 1,3 г. Величезні масштаби карбування шелягів спричинили до наростання інфляції в Речі Посполитій.
ІІІ. Хронологічні терміни (у католицькій традиції)
“Екзавді” неділя - четверта неділя після Пасхи.
“Інвокавіт” неділя - перша неділя Великого посту.
“Летаре квадрагесімале” неділя - четверта неділя Великого посту. “Милосердя” неділя - друга неділя після Пасхи.
“Окулі” неділя - третя неділя Великого посту.
“Ремінісцере” неділя - друга неділя Великого посту. “Рогатіонум” неділя - п’ята неділя після Пасхи.
“Юбіляте” неділя - друга неділя після Пасхи.
“Юдіка” неділя - п’ята неділя Великого посту.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
арк. - аркуш див. - дивись док. - документ зв. - зворот кн. - князь м. - місто оп. - опис опубл. - опубліковано коп. - копії
р. - рік
св. - святий, свята спр. - справа см - сантиметр ст. - століття
с. - сторінка ориг. - оригінал транс. - трансумпт ф. - фонд
cz. - czςsc etc. - et caetera p. - pagina
s. - strona S. - Seite
t. - tom
v. - versus
vol. - volumen
z. - zeszyt