Методичні вказівки
При підготовці до першого питання курсанти (студенти, слухачі) повинні створити загальне уявлення про основні джерела права Київської Русі. Варто звернути увагу на те, що найвизначнішою пам’яткою права періоду Київської Русі є Руська Правда - перший з кодексів, збірок норм права, які дійшли до нас.
Але слід мати на увазі: вона не перша пам’ятка східнослов’янського права взагалі. Відомі більш давні - угоди Русі з Візантією 907, 913, 945 та 971 рр. Разом з нормами Руської Правди у Київській Русі були поширені й інші, зокрема ті, що містилися у князівських статутах. До нашого часу, наприклад, збереглися тексти Статуту князя Володимира та Статуту князя Ярослава. Серед пам’яток церковного права цього періоду слід відзначити також Номоканон, Еклогу, Прохірон тощо.Під час підготовки до відповіді на друге питання слід, насамперед, з’ясувати особливості правового статусу основних прошарків населення Русі: феодалів, смердів, челяді, холопів та ін. Під час розгляду особливостей державного устрою Русі необхідно визначити два характерні періоди: 1) період відносної централізації Русі, коли Київ як центр держави визнається місцевими центрами; 2) період феодальної роздробленості, коли Русь складалася з напівсамостійних держав-уділів, які лише формально підпадали під владу Великого київського князя. Варто звернути увагу й на особливості еволюції форми правління Русі.
Під час висвітлення питання щодо специфіки правового регулювання відносин власності необхідно, спираючись на текст Руської Правди, простежити особливості суб’єктів та об’єктів права власності, звернути увагу на захист нормами Руської Правди права власності на землю та рухоме майно. Необхідно також зауважити, що у Руській Правді відносно невелике місце відведено регулюванню різноманітних договорів. Як правило, вони укладалися в словесній формі з використанням традиційних символічних обрядів - рукобиття чи символічного зв’язування рук, литки тощо. Під час укладання важливих договорів необхідною вважалася присутність послухів.
Іноді договір передбачав певні додаткові умови, наприклад, виплату неустойки (пені) у випадку недотримання основних умов. В деяких випадках законодавство встановлювало розстрочку для виконання договорів.Під час розгляду четвертого питання слід звернути увагу на те, що у дохристиянський період шлюбно-сімейні відносини регулювалися місцевими правовими звичаями. Після запровадження християнства на Русі наприкінці X ст. шлюбно-сімейні стосунки стали регулюватися нормами церковного права. Будучи монопольною юридичною установою у регулюванні шлюбно-сімейних відносин, церква закріпила за собою, насамперед, монопольне право на затвердження та розірвання шлюбу. Для того, щоб висвітлити характерні риси шлюбно-сімейного права, студенти мають опрацювати тексти князівських статутів, вміщених у хрестоматії.
У часи, що розглядаються, поступово складаються окремі елементи кримінального права, і насамперед виникає поняття злочину. На відміну від сучасного визначення, у Київській Русі під злочином розуміли дію, що заподіювала шкоду конкретній приватній особі, а не суспільству в цілому. Тому така дія називалася «образою». Шкода могла бути фізичною, моральною або ж матеріальною. Під час підготовки до семінару необхідно, користуючись текстами пам’яток права Русі, визначити основні види злочинів, а також звернути увагу на мету та види покарань, визначених у Руській Правді та князівських статутах.
Розглядаючи останнє питання, курсанти (студенти, слухачі) повинні з’ясувати особливості системи судових органів Київської Русі, звернути увагу на форми досудового процесу (звід та гоніння сліду) та судочинства, визначити види доказів, які бралися судом до уваги.