Договір царя Понтійської держави Фарнака з херсонеською громадою (179р. до н.е.)
(...) але будемо сприяти охороні його царства у міру можливості, поки він залишиться вірний дружбі з нами й буде дотримуватися дружби з римлянами, нічого не вчиняючи проти них. У разі дотримання (цієї) присяги нехай буде нам благо, у разі ж недотримання - зворотне.
Клятву цю принесено місяця Гераклія (червень?) у п’ятнадцятий день при царі Аполлодорі, сині Герогіта, та секретарі Геродоті, сині Геродота.... Клятва, якою заприсягся цар Фарнак, коли з’явилися до нього посли Матрій та Гераклій:
Клянуся Зевсом, Землею й Сонцем, усіма богами олімпійськими й богинями: я завжди буду другом херсонесцям і, якщо сусідні варвари виступлять походом на Херсонес або на підвладну херсонесцям країну, або будуть кривдити херсонесців, і вони призвуть мене, буду допомагати їм, наскільки буде в мене час, і не замислю зла проти херсонесців жодним чином, і не піду походом на Херсонес, не підійму зброї проти херсонесців і не здійсню проти херсонесців нічого такого, що могло б зашкодити народу херсонеському, але буду сприяти охороні його демократії у міру можливості, поки вони залишаться вірними дружбі зі мною, заприсягшись тією ж самою клятвою, будуть дотримуватися дружби з римлянами та нічого не будуть уживати проти них. У разі дотримання (цієї) клятви нехай буде мені благо, у разі ж недотримання - зворотне.
Клятвю ця здійснено у сто п’ятдесят сьомому році, місяця Даісію, як вважає цар Фарнак.
Гавриленко О.А. Історія держави і права України: стародавня доба: навчальний посібник. - Харків: ХНУВС, 2011. - С. 48-49.