2. Організація розрахунків в системі масових електронних платежів

це внутрішня багатоемітентна платіжна система, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою банківських платіжних карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

До складу НСМЕП входять: платіжна організація; члени платіжної системи; учасники платіжної системи.

Загальне управління системою здійснює Рада Платіжної організації, яка вирішує питання про прийняття або виключення до НСМЕП нових членів; виконує арбітражні функції; установлює ліміти для кожного платіжного інструменту; установлює загальносистемні комісійні; приймає стратегічні рішення щодо подальшого розвитку НСМЕП тощо.

1 Lie ніш и даної системи можуть бути банки, які одержали ліцензію НБУ на здійснення емісії (еквайрингу) платіжних карток та уклали договір з Платіжною організацією про вступ до НСМЕП.

Учасниками НСМЕП є юридичні або фізичні особи - суб\'єкти відносин, шо виникають при здійсненні розрахункових операцій за допомогою платіжних карток, банки-члени НСМЕП.

Платіжна організація визначає організації-учасни НСМЕП, яким надається право виконувати функції процесингових центрів, і наділяє їх відповідними повноваженнями. Оперативне керування НСМЕП у межах повноважень, визначених Платіжною організацією, виконує головний процесинговий центр (ГГІЦ). Регіональні центри управляють частиною НСМЕП, яка знаходиться в них на обслуговуванні (підприємства торгівлі та послуг, банки).

ГПЦ через свої підрозділи виконує також функції управління системними ключами га системної підготовки карток для подальшої їх емісії в банках.

Взаємовідносини між учасниками НСМЕП будуються на договірних засадах. Умови договорів між ними мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам НБУ.

Для вступу до НСМЕП комерційний банк надсилає на адресу Платіжної організації відповідну заяву та копію ліцензії НБУ на здійснення емісії (еквайрингу) платіжних карток.

Після цього банк укладає договір з Розрахунковим банком про проведення взаєморозрахунків у НСМЕП і з Головним та/або Регіональним процесинговими центрами про обслуговування розрахунків платіжними картками в НСМЕП.

Після включення до НСМЕП банк самостійно проводить емісію платіжних карток і розширює мережу еквайрингу (у разі потреби збільшує кількість терміналів і банкоматів). Усі картки, шо використовуються в НСМЕП, поділяються на дві групи - платіжні та службові.

Платіжні картки призначені для здійснення їх держателями таких операцій (рис. 6.1).

Операції, які можуть і.іійснюватнся та допомогою платіжних карток

платежів за товари та послуги

одержання готівки

проведення операцій завантаження

перерахування коштів т відповідного рахунку (карткового або рахунку завантаження) на визначений рахунок одержувача коштів

одержання інформації щодо стану рахунків (у тому числі виписок з рахунків)

Рис. 6.1. Призначення платіжних карток

Рис. 6.2. Службові картки

. їй kt(» І Г Ik IUI І/ІМІІ1.Л iw|/ivn MIWI VI IV »I J v i t

Модулі безпеки Д лай„ накопичують інформацію про платежі, то здійснені за термін an і в \\—J допомогою електронного гаманця, табезпечутоть захист зв\'язку з банком чи процссинговим центром в он-лайн режимах, авторизують службові картки

Службові картки залежно від їх призначення поділяються на такі типи: модулі безпеки терміналів, трансферні та картки доступу ( рис. 6.2).

На території України застосовуються платіжні картки, емітовані банками-членами внутрішніх платіжних систем (ВПС), та платіжні картки, емітовані банками, які є членами міжнародних платіжних систем".

Банки України можуть самостійно або разом із зацікавленими нефінансовими установами та підприємствами створювати внутрішні одноемітентні чи багатоемітентні платіжні системи, а також поширювати їх сферу діяльності на територію інших країн. Створення та експлуатація ВПС, розрахунки за операції з платіжними картками в яких виконуються не банківськими установами, не допускається.

Положення про ВПС, що визначає правила їх діяльності, має бути узгоджене платіжною організацією цієї системи з НБУ до початку емісії платіжних карток.

Вітчизняні банки згідно з чинним законодавством України можуть укладати угоди з організаціями міжнародних платіжних систем (МПС) VISA International та EUROPAY International про членство в них, а також з платіжними організаціями небанківських платіжних систем AMERICAN EXPRESS, DINERS CLUB, JCB та інших про участь у цих системах. Еквайринг на території України здійснюється лише банками-резидентами.

Банк, що став принциповим0 або асоційованим членом міжнародної чи внутрішньої платіжної системи і має намір здійснювати емісію платіжних карток та/або еквайринг за операціями з платіжними картками, або у разі емісії (еквайрингу) нових типів платіжних карток, зобов\'язаний за 15 днів до початку емісії (еквайрингу) повідомити НБУ.

Принципові та асоційовані члени міжнародних та внутрішніх платіжних систем - емітенти платіжних карток можуть укладати угоди з банками-резидентами, які не є членами цих платіжних систем, про виконання останніми функцій з розповсюдження серед своїх клієнтів платіжних карток емітента, а також виконання через каси своїх установ та пунктів обміну валюти уповноважених банків операцій з видачі готівкових коштів за платіжними картками. Принципові та асоційовані члени міжнародних та внутрішніх платіжних систем, які виконують еквайринг, можуть укладати угоди з банками-резидентами, які не є членами цих платіжних систем, про виконання останніми обслуговування поточних рахунків своїх клієнтів-підприємств торгівлі (послуг) за розрахунковими документами еквайра.

Принципові члени та асоційовані члени МПС можуть укладати угоди з банками-нерезидентами про виконання останніми еквайрингу на території країни банку-нерезидента, якщо це дозволено правилами відповідної МПС та законодавством країни банку-нерезидента.

Спільно із зацікавленими нефінансовими установами (компаніями, об\'єднаннями покупців, клубами, страховими товариствами тощо) банки- члени платіжних систем можуть емітувати картки, що є одночасно платіжними і містять ознаки дисконтних або клубних карток.

Платіжні картки не підлягають декларуванню при перетинанні та пересиланні через митний кордон України.

Емісія (еквайринг) банками-резидентами платіжних карток можуть здійснюватися тільки за умови одержання ліцензії НБУ на здійснення таких операцій

Для проведення розрахунків за операціями з платіжними картками МПС, призначених для застосування за межами України, банк повинен мати відповідну ліцензію на здійснення операцій в іноземній валюті.

Платіжна картка видається клієнту (довіреній особі) на підставі та на умовах договору про відкриття картрахунку.

Клієнти-резиденти можуть відкривати картрахунки за межами України й отримувати платіжні картки, емітовані нерезидентами, з врахуванням обмежень законодавства України з валютного регулювання.

Укладення договорів про відкриття картрахунків здійснюється згідно з чинним законодавством, нормативно-правовими актами НБУ з врахуванням рекомендацій, визначених платіжною організацією.

У договорі мають бути визначені умови обслуговування картрахунку (за дебетовою\' чи кредитною10 схемою) та умови їх зміни згідно з умовами банку та платіжної системи, умови обслуговування в разі виникнення овердрафту, розмір згідно з тарифами банку та умови оплати за операції з картрахунком, порядок вирішення спорів та інше залежно від умов банку й правил платіжної системи. У договорі обов\'язково має бути обумовлена згода клієнта на виконання банком дебетування картрахунку на суму операцій, виконаних клієнтом або його довіреною особою, за платіжними повідомленнями еквайрів.

Перед укладенням договору емітент або банк, який від імені емітента надає платіжні картки, зобов\'язаний ознайомити клієнта з умовами одержання та застосування платіжної картки. Інформація, шо надається в письмовій формі, має визначати:

термін дії платіжної картки;

види операцій, які може здійснювати клієнт (довірена особа клієнта);

тарифи банку з обслуговування операцій із застосуванням платіжної картки;

право клієнта на одержання виписок стану його рахунків та умови їх одержання (поштою, особисто тощо);

порядок подання та розгляду претензій у разі непогодження клієнта з виписками за операціями з картрахунку;

умови безпеки при користуванні платіжною карткою;

потребу обов\'язкового термінового повідомлення про втрату (крадіжку) платіжної картки, номер телефону, адресу установи, в яку слід звернутися з цього приводу та з приводу інших непередбачених ситуацій;

відповідальність клієнта за втрату картки, яка може бути передбачена в договорі про відкриття картрахунку;

обставини, за яких банк може згідно з чинним законодавством повідомляти про стан карткового рахунку третім сторонам та інше.

Один з примірників договору між банком і клієнтом має бути переданий клієнту.

Відкриття картрахунків здійснюється відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ. Для цього подають до банків документи, які необхідні для відкриття поточних рахунків. На одному картрахунку можуть відображатись операції із застосуванням різних видів платіжних карток однієї або кількох платіжних систем, виданих самому клієнту та/або його довіреним особам.

В разі застосування дебетової схеми обслуговування для фізичних осіб як карткові використовуються їх поточні рахунки або відкриваються окремі картрахунки, що ведуться в режимі поточних рахунків, з врахуванням обмежень, встановлених законодавством. Для юридичних осіб відкриваються окремі картрахунки.

В разі застосування кредитної схеми фізичним і юридичним особам відкриваються окремі картрахунки.

Якщо юридична особа має відкриті рахунки в банках, що не є принциповими або асоційованими членами відповідної платіжної системи, то вона може відкрити картрахунки в інших банках, які є її членами.

Зарахування коштів на картрахунки фізичної особи може виконуватись шляхом внесення готівки через касу свого або іншого банку; шляхом переказу коштів з інших поточних або депозитних рахунків фізичної особи, а також з рахунків (осіб за їх дорученням) і здійснюється з врахуванням обмежень, визначених чинним законодавством. Поповнення коштів на картрахунки юридичних осіб відбувається з їх поточних рахунків за рахунок готівки, що вноситься як відшкодування за кошти, використані держателями корпоративних" платіжних карток понад встановлені норми витрат.

В разі застосування банком схеми обслуговування наперед оплачених платіжних карток ("електронних гаманців") письмовий договір з клієнтом укладається в обов\'язковому порядку тільки в тому разі, якщо передбачається поповнення коштів на консолідованому рахунку банку та перезапис у картку їх нової суми.

Обов\'язковими реквізитами, що наносяться на картку, є назва або логотип банку та реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента картки. Також платіжні картки ВПС повинні мати нанесений шляхом друку або тиснення ідентифікаційний номер.

Крім зазначених вище реквізитів, платіжна картка може містити дані, що дають змогу ідентифікувати її держателя для доступу до інших (крім карткового) рахунків клієнта в банку при здійсненні операцій з розрахунково-касового обслуговування.

Клієнти банку застосовують платіжні картки відповідно до умов договору з емітентом як засіб для безготівкової оплати за товари (послуги) на підприємствах торгівлі, для перерахування коштів зі своїх картрахунків на рахунки інших осіб, для оплати за товари, купівля яких здійснюється в

Корпоративна картка - платіжна картка, яка лас змоіу її держателю провести операції за рахунок ь\'чітв. шо обліковуються на картковому рахунку юридичної особи.

системах електронної комерції , а також як засіб для одержання готівки в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти та через банкомата.

Крім виконання вказаних операцій, платіжні картки, держателями яких є фізичні особи, можуть застосовуватись для виконання операцій з внесення готівкових коштів на свої рахунки, сплати комунальних та інших послуг готівкою через банкомата, які підтримують ці функції.

Придбані із застосуванням платіжної картки товари можуть бути повернені особі, яка їх продала. Повернення товару здійснюється згідно з правилами, встановленими відповідними нормативними актами, а повернення коштів за товар - шляхом їх зарахування на картрахунок, або готівкою, якшо це не суперечить правилам платіжної системи.

Операції, шо здійснюються на території України держателями платіжних карток, виконуються тільки у гривні. Виняток становить одержання клієнтами в іноземній валюті зі своїх картрахунків в даній валюті в касах та через банкомата уповноважених банків держателями платіжних карток МПС, які с клієнтами емітентів-нерезидентів.

За здійснені операції банки отримують комісійну винагороду, розмір якої встановлюється банками самостійно, виходячи з правил платіжної системи та тарифів банку. Уповноважені банки України можуть встановлювати комісійну винагороду у валюті видачі готівки.

При виконанні операцій із застосуванням платіжних карток за дебетовою схемою у разі відсутності (недостатності) коштів на картрахунку клієнта допускається виникнення овердрафту. Його умови визначаються при відкритті картрахунку та вказуються в договорі про відкриття картрахунку.

Довірені особи юридичних осіб можуть здійснювати операції з безготівкової оплата із застосуванням корпоративних платіжних карток на підприємствах торгівлі та одержувати готівку в таких випадках:

1) одержання готівки у валюті України для здійснення розрахунків, пов\'язаних із виробничими (господарськими) потребами, в тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з врахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами НБУ з питань регулювання готівкового обігу;

здійснення розрахунків у безготівковій формі у гривні, пов\'язаних із статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру , а також витратами на відрядження в межах України;

одержання готівки в іноземній валюті за межами України для оплати витрат на відрядження;

здійснення розрахунків у безготівковій формі в валюті за межами України, пов\'язаних з витратами на відрядження та витратами представницького характеру.

Кошти, які списані з картрахунку юридичної особи за вище перерахованими операціями, вважаються виданими юридичною особою під звіт держателю платіжної картки. Використання коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами.

Корпоративні платіжні картки не застосовуються для виплати заробітної плати, інших виплат соціального характеру, а також для оплати v в іноземній валюті договорів, що здійснюється від імені резидентів та представництв юридичних осіб-нерезидентів.

У разі здійснення операцій за межами України держателями платіжних карток, яким відкриті картрахунки у гривні, списання коштів з цих рахунків здійснюється в сумі, еквівалентній сумі платежу в іноземній валюті, яка обчислюється в порядку, визначеному в договорі про відкриття картрахунку.

Операції держателів платіжних карток повинні виконуватись з оформленням розрахункових документів на паперових носіях , що складаються за місцем проведення операції в кількості примірників, потрібній для всіх учасників розрахунків. Чек банкомата може друкуватись і надаватись клієнту або довіреній особі за його вимогою.

Сліп\' , квитанція торговельного термінала чек касового апарата, оформлені відповідно до вимог НБУ, мають статус первинного платіжного доку мента клієнта, за яким виконана операція, і можуть бути використані при врегулюванні спірних питань між клієнтом і емітентом.

У разі здійснення операцій на підприємствах торгівлі, у касах банків та в пунктах обміну валюти, обладнаних імпринтерами, на бланку, форма якого визначена платіжною системою, оформлюється розрахунковий документ - сліп. В узгоджені терміни сліпи передаються еквайру для формування й направлення до процесингового центру або розрахункового

банку платіжних повідомлень для оброблення та виконання на їх підставі розрахунків за виконані операції.

У разі застосування на підприємствах торгівлі, у касах банків та в пунктах обміну валюти торговельних терміналів оформлюється відповідна квитанція. Тоді платіжне повідомлення формується торговельним терміналом і може бути передане еквайру в процесі авторизації16 або бути збережене в пам\'яті термінала у формі журналу (реєстру) платіжних повідомлень, який передається еквайру в узгоджені терміни для подальшого направлення до процесингового центру чи розрахункового банку.

Таблиця 6.1

Зміст обов \'язкових реквізитів розрахункових документів за операціями держателів платіжних карток

Підприємства торгівлі

Чек банкомата

Каси банків і пунктів обміну валюти

ідентифікатор підприємства торгівлі або інші реквізити, що дають змогу його визначити.

лату здійснення операції;

вид операції (покупка, повернення);

суму операції у валюті України;

інший код, шо ідентифікує 5) реквізити платіжної

реквізити платіжної картки;

код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі,

підпис касира в разі оформлення сліпа;

підпис держателя платіжної картки (для сліпа - обов\'язково, для квитанції торговельного термінала якщо це передбачено правилами платіжної системи).

ідентифікатор банку або інші реквізити, шо аають змогу його івизначати

номер банкомата.

лата здійснення ліерашї.

¦) сума та валюта операції:

картки:

5) код, що ідентифікує операцію в платіжній системі

Якщо на підприємстві торгівлі застосовується торговельний термінал з\'єднаний з ЕККА, то цими засобами роздруковується розрахунковий

Авторизація процедура отриманій дозволу ви емітента або особи, яка його зампоус. - члена або учасника платіжної системи - на проведенні операції із застосуванням платіжної картки

документ, в якому, крім реквізитів чека касового апарата, присутні додаткові реквізити.

Правилами платіжних систем можуть бути передбачені також інші додаткові реквізити розрахункових документів.

У разі здійснення в касах банків та в пунктах обміну валюти операцій з видачі готівки у гривні за платіжними картками, емітованими нерезидентами, держателю картки має бути видана додатково довідка за формою 377. Вона є підставою для зворотного обміну нерезидентом залишків невикористаної гривні на іноземну валюту.

Емітенти зобов\'язані в порядку, визначеному договором про відкриття картрахунку, за вимогою або не рідше ніж один раз на місяць надавати клієнтам виписки про рух коштів на їхніх картрахунках за операціями, виконаними як самими клієнтами, так і їхніми довіреними особами.

Якщо клієнт має заперечення щодо операцій за карграхунком, перелік яких указаний у виписці, то він має право протягом строку, встановленого законодавством, звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду.

Фінансові розрахунки банків-членів внутрішніх та міжнародних платіжних систем за операції, що здійснені на території України їхніми клієнтами, здійснюються лише у гривні незалежно від того, в якій валюті відкритий картрахунок клієнта.

Фінансові розрахунки банків-членів МПС за операції, шо здійснені їхніми клієнтами за межами України, а також за операції, що здійснені на території України держателями платіжних карток-нерезидентами України, здійснюються у валюті, визначеній в угодах з платіжними організаціями МПС.

Розрахунки за операції з платіжними картками, виконані на території України як резидентами, так і нерезидентами, між еквайрами й підприємствами торгівлі, а також між платіжними організаціями небанківських платіжних систем і підприємствами торгівлі, здійснюються лише у валюті України згідно з правилами, визначеними платіжною організацією платіжної системи та в порядку, обумовленому в угоді між підприємством торгівлі та еквайром.

Фінансові розрахунки між членами платіжної системи за операції, що здійснені на території України із застосуванням платіжних карток, емітованих резидентами, здійснюються розрахунковим банком із застосуванням загальних вимог та норм виконання міжбанківських розрахунків в Україні. Такі функції може виконувати уповноважений платіжною організацією платіжної системи комерційний банк, який мас

1 тс

відповідну ліцензію НБУ або безпосередньо НБУ. Перерахування коштів еквайрам здійснюється з коррахунків банків-членів платіжної системи, відкритих у цьому банку або в територіальних управліннях НБУ.

Фінансові розрахунки між членами МПС за операції, що здійснені на території України із застосуванням платіжних карток, емітованих нерезидентами, та фінансові розрахунки за операції, які здійснені за межами України із застосуванням платіжних карток, емітованих резидентами, виконуються через коррахунки, відкриті в розрахунковому банку міжнародної платіжної системи, і проводяться у валюті, визначеній в угоді між емітентом (еквайром) та платіжною організацією МПС.

Взасморозрахунки в НСМЕП здійснюються за кліринговою схемою. Виняток становлять лише адресні платежі, що виконані за допомогою платіжних карток. Після завершення сеансів поточного дня регіональні проиесингові центри розраховують нетто-позиції кожного з банків реї іону, звіряють з нетто-позиціями, що розраховуються самими банками, і передають їх до ГПЦ. Останній зводить і вивіряє кліринг, формуючи остаточні нетто-позиції членів НСМЕП окремо за електронним гаманцем, електронним чеком і комісійними.

Ці дані передаються до Розрахункового банку, який об\'єднує клірингові нетто-позиції в одну для кожного банку і через систему електронних платежів НБУ проводить дебетування транзитних і, відповідно, кореспондентських рахунків банків, що мають дебетову клірингову позицію, і після цього кредитує банки, що мають кредитову позицію. Всі розрахунки між банками-членами НСМЕП виконуються лише в банківські дні в СЕП.

Поповнення коррахунків для виконання розрахунків за операціями клієнтів здійснюється за рахунок коштів банку, що складаються із власних коштів банку та коштів, списаних за виконані операції з картрахунків клієнтів. Якщо валюта розрахунків не збігається з валютою, списаною з картрахунків, емітент може виконати операції з купівлі-продажу необхідної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Еквайр має право самостійно встановлювати величину комісійних за еквайринг.

Торговець не має права встановлювати торговельні надбавки за обслуговування карток НСМЕП порівняно з готівковими платежами.

Внутрішні платіжні системи можуть створюватись банками- резидентами разом з іншими фінансово-кредитними та нефінансовими установами шляхом впровадження власних проектів або інших розробників платіжних систем.

Технічні засоби, що використовуються в платіжній системі, мають відповідати вимогам відповідних державних або міжнародних стандартів. Програмне забезпечення, крім програмного забезпечення власної розробки, повинне мати відповідні ліцензії від виробника.

У ВПС мають бути передбачені заходи захисту інформації, що складаються із організаційних заходів та програмно-технічних рішень із застосуванням засобів криптографічного захисту інформації.

Програмно-технічні рішення із захисту інформації мають реалізовувати алгоритми криптографічного захисту інформації, шо визначені у відповідних державних стандартах, або мають відповідний дозвіл від уповноважених на його надання організацій.

На етапі впровадження ВПС в промислову експлуатацію має бути визначена її платіжна організація. У разі створення одноемітентної ВПС функції платіжної організації може виконувати банк, шо створює систему та є її власником.

Для створеної платіжної системи до початку її промислової експлуатації платіжна організація має розробити та зареєструвати у встановленому законодавством порядку торговельний знак (логотип) платіжної системи.

З метою зменшення ризиків невиконання зобов\'язань у разі фінансової неспроможності емітентів (еквайрів) платіжні організації внутрішніх багатоемітентних платіжних систем повинні сформувати й постійно підтримувати страховий фонд з покриття ризиків неплатежів за операціями з платіжними картками. Страховий фонд може використовуватись лише платіжною організацією цієї системи в разі потреби погашення заборгованості члена платіжної системи перед іншими її членами та учасниками.

Розмір страхового фонду визначається за методикою, визначеною платіжною організацією ВПС. Способи та порядок формування страхового фонду не повинні суперечити чинному законодавству України та відповідним нормативним актам НБУ.

Платіжною організацією має бути розроблене Положення про ВПС, шо визначає правила її діяльності. Це Положення має визначати організаційну структуру платіжної системи, умови членства порядок вступу та виходу із системи, опис платіжних засобів, правила виконання розрахунків за операціями з цими платіжними засобами, управління ризиками та безпекою в системі, порядок вирішення спорів та інше, визначене платіжною організацією. Положення про ВПС мас бути узгоджене платіжною організацією цієї платіжної системи з НБУ.

Контроль І а діяльністю банків з виконання операцій емісії та еквайрингу платіжних карток здійснюється Національним банком України.

За порядком обліку підприємствами торгівлі (послуг) операцій, шо здійснюються із застосуванням платіжних карток, а також порядком обліку коштів суб\'єктами господарювання за операціями з корпоративними платіжними картками здійснюється контроль органами, яким такі повноваження надані законодавством.

Контроль за використанням коштів із картрахунків здійснюється власниками цих рахунків.

У разі порушень банком нормативних актів НБУ, шо реіулюють здійснення розрахунків із застосуванням платіжних карток, вживаються адекватні допущеному порушенню заходи впливу, передбачені чинним законодавством України.

З мстою зменшення ризиків членів та учасників НСМЕП та забезпечення ефективного використання банками залучених коштів у НСМЕП передбачені відповідні ліміти.

Ліміт завантаження готівкою в інших еквайрах визначається та встановлюється емітентом і обмежує суму його зобов\'язань за можливими платежами картками, що емітовані ним у разі затримки сквайром перерахування йому відповідних сум, що завантажені на його картки готівкою.

Керування цим лімітом здійснює сам емітент. Оскільки схема завантаження карток готівкою в інших банках передбачає пряму авторизацію до емітента, то в разі перевищення цього ліміту АКС емітента забороняє авторизацію операції завантаження готівкою, таким чином знижуючи ризики за зобов\'язаннями можливих платежів за такими картками.

Для обмеження фінансових ризиків платіжні картки та модулі безпеки мають набір відповідних лімітів. Перевірка цих лімітів відбувається у відповідних картках.

Величини всіх карткових лімітів визначаються Платіжною організацією та надсилаються членам НСМЕП.

Деякі ліміти записуються в платіжні картки під час системної ініціалізації карток і можуть бути змінені тільки Платіжною організацією: ліміти модулів безпеки та ліміти, шо обмежують кількість спроб уведення відповідних ПІН-кодів. Решту лімітів мають змогу записувати до платіжних карток емітенти, але в межах визначених Платіжною організацією величин. Емітенти можуть їх змінювати згідно із своїми рішеннями. Вони можуть бути типовими для всіх клієнтів або індивідуальними. Для зміни банківських лімітів, що записані в платіжних картках, клієнту потрібно звернутися до свого емітента із заявою.

Для недопущення банком несанкціонованої емісії коштів у НСМЕП передбачений контроль за завантаженням коштів на картки держателів. Контроль має форму ліміту, що розміщується в системному модулі безпеки сервера авторизації емітента і розраховується гаким чином, щоб не заважати нормальній роботі банку протягом 1 - 3 днів. При кожному завантаженні ліміт зменшується. У разі досягнення лімітом нульової суми при здійсненні залиту на завантаження модуль безпеки відмовляє у завантаженні. Під час передавання трансакцій до процесинговпх центрів за результатами роботи та враховуючи фінансовий стан банку, цей ліміт поновлюється з ГПЦ. У разі погіршення фінансового стану банку ліміт може не поновлюватися, що дає змогу блокувати завантаження карток.

Керування системними лімітами виконує Платіжна організація. Свої розрахунки вона здійснює на підставі чинного законодавства, нормативних актів НБУ щодо обмеження залучення коштів населення, резервування тощо, виконання зобов\'язань банку як учасника НСМЕП та згідно з результатами його фінансового стану.

Для обмеження фінансових ризиків кожна картка клієнта має набір лімітів. Кожний платіжний інструмент картки має свої ліміти. Наприклад, електронний гаманець мас такі ліміти:

максимальну суму одноразового завантаження. Визначає максимальну суму одноразового завантаження, шо може бути здійснена в одній трансакції. Банк має змоіу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

максимальну суму балансу електронного гаманця. Цей ліміт перевіряється карткою при завантаженні, щоб не допустити його перевищення. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією;

максимальну суму платежів за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

максимальну суму видачі готівки за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;

максимальну суму платежу без ГПН-коду. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту картка потребує введення ПІН-коду платежу для виконання операції;

ліміт кількості спроб уведення ПІН-коду при завантаженні. Якщо кількість послідовних некоректних спроб уведення ПІН-коду перевищує цей ліміт, то картка блокується. Цей ліміт визначається та записується в картку Платіжною організацією (5 спроб);

ліміт кількості спроб уведення ПІН-коду платежу та видачі готівки. Якщо кількість послідовних некоректних спроб уведення ПІН-коду перевищує цей ліміт, то картка блокується. Цей ліміт визначається та записується в картку Платіжною організацією (5 спроб).

Комісійні розподіляються між: еквайром; Платіжною організацією; Розрахунковим банком; емітентом.

Джерелом (платником) комісійних можуть бути: держатель картки; торговець; еквайр; емітент.

Розподіл комісійних визначається на основі коефіцієнтів комісійних.

Комісійні бувають загальносистемними та банківськими.

Загальносистемні комісійні встановлюються централізовано Платіжною організацією на певний період.

Одержувачем комісійних, що відраховуються Платіжній організації, є процесинговий центр, який обробляє трансакцію.

Банківські комісійні встановлюються окремими банками і є предметом їх фінансової політики у визначенні цін за банківські послуги.

Під час виконання операції завантаження готівкою комісійні утримуються з держателя картки відразу.

При виконанні операцій адресного платежу з рахунку завантаження, видачі готівки з рахунку завантаження комісійні знімаються з рахунку завантаження держателя картки під час проведення операції.

При виконанні операції видачі готівки з відповідного карткового рахунку комісійні знімаються з відповідного карткового рахунку держателя картки під час оброблення відповідної трансакції в емітенті.

Взаєморозрахунки за комісійними між банками-членами НСМЕП та процесинговими центрами проводяться під час клірингу. Інші взаєморозрахунки між членами та учасниками НСМЕП обумовлюються окремими договорами між ними.

Ризики в НСМЕП умовно поділяються на системні, банківські, торговців та держателів карток (рис. 6.3).

Банківські

Ризик в НСМЕП

¦ г. г

ЇЇ

Системні

ІЦВ\'ЯЕН З: юнгаїоаоНСМЛ, плотікамн в реалізації кгнетиіі, іюмилкмі в аамшісгрувавп ICMRTI Піливисшыасгь за вшикнашя ного виу ризиавіссе І Ьапявпорвгиая

шііикжіа. у резутьтагі внуїрінніх або зовніинл причин Внуїршнми \\ цричшамн г. поруииїн техні\'юпї та тлявюваню з бжу апвроОгіннків \\ бику, поруцЕНп таошмй та тіпеживаюи з біжу -торопів та лркпєпів / кцтпж, іфовпм ритої Фіїиноону виогюиалыпсгь за внугршм іфичиш іюявспо іюсс бак Зсвнши цтичіапі іг риик нииигсжш з боку смпенгів Шятнживсгь за пнікнаап цього ищу римав і tor Ктзрачлнкгвий банк. Комасацю ритмов maun ІЬ^ихуниюнй банк з влао»к коштів

пов\'язані з. труповими іоосікчїі та гтютжнями йото аівробгпиов. виходом з лаіу йпго термівлыюго усгагк^иангг. наиигезинт з боку свого

Фінансові

виникэотъ унаслідок трутіпь техіптгії та їювжпвш», Гпо \\ апяробгпиків, а також іагоду т ладу його термінали wn усгагкуваия (та ,/ умови вірам юлрольноі іаісрови стрічки терміна; ы чи ЕККАХ несе іицішец.

Держателів шрток

\\ ВИИОКЛЬ у рая: втреш чи краліаваї каріки. подавм техш;иіі робгпи з І—J наа виходу т лалу кцріки з вини жрилган; іошіоспромпжносп емппгга

Рис. 6.3. Ризики в НСМЕП

Кожний член та учасник НСМЕП у конфліктних ситуаціях має право звернутися до вищестоящого органу НСМЕП (за такою схемою: держатель картки та торговець => банк (емітент, еквайр) => РПЦ -> ГПЦ => Платіжна організація). Вищестоящий орган зобов\'язаний оперативно розглянути звернення та прийняти рішення. З цією метою можуть створюватися комісії, які мають право проводити перевірки та пропонувати проекти рішень. Рішення затверджуються установою, що створила комісію. Після цього прийняті рішення стають обов\'язковими до виконання конфліктуючими сторонами. Якщо сторони (сторона) не згодні з прийнятими рішеннями, то вони(а) можуть(е) для вирішення спору звернутися до суду.

Оперативне управління безпекою НСМЕП виконує ГПЦ, у якому створюється відповідна служба. Аналогічні служби створюються в РПЦ та банках-членах НСМЕП.

Вклади фізичних осіб, що обліковуються на рахунках, захищаються державою згідно з чинним законодавством України. У разі неплатоспроможності емітента в розмірі, встановленому державою, гарантується відшкодування коштів фізичних осіб, залучених на ці рахунки.

Ризики міжбанківських неплатежів банків-членів НСМЕП гарантує Розрахунковий банк, який зобов\'язаний стежити за загальним станом кожного банку та оперативно приймати рішення про обмеження його функцій, при погребі - призупинення його членства в НСМЕП.

Розрахунковий банк може приймати рішення про:

зменшення лімітів завантаження електронного чека та електронного гаманця;

зменшення лімітів платежів з рахунку завантаження для електронного чека та електронного гаманця;

припинення обслуговування за операціями завантаження готівкою для чужих клієнтів;

припинення обслуговування держателів карток - клієнтів ненадійного банку в інших банках;

почне технічне блокування АКС ненадійного банку.

Крім цього, повне технічне блокування АКС банку може провести служба безпеки ГПЦ, у разі несанкціонованого втручання у технологію роботи АКС.

Торговець будує свої відносини з банком, який виконує функції сквайра, на підставі договору

Еквайр зобов\'язаний до визначеного Регламентом роботи НСМЕП часу наступного робочого дня зарахувати кошти на рахунок торговця за операціями поточного дня з платіжними картками, але після відшкодування їх емітентом еквайру.

Еквайр зобов\'язаний акцептуваги всі трансакції торговельних терміналів торговця, якщо торговцем не були порушені умови договору і технологія роботи з терміналом.

У разі виходу з ладу торговельного термінала банк зобов\'язаний відновити трансакції за контрольною стрічкою торговельного термінала і акцептувати їх.

Банк зобов\'язаний надавати торговцю виписки з його рахунку за операціями з картками у порядку та в строки, установлені в договорі, а також необхідні роз\'яснення щодо них.

Ризики з причин втрати картки в сумі вартості самої картки або. шо виникають внаслідок порушення її держателем технології роботи з нею, завжди несе держатель картки.

У разі виходу з ладу картки з платіжним інструментом електронний чек сума залишку коштів на такій картці повертається банком її держателю в обсязі залишку коштів на відповідному картрахунку після повідомлення клієнта про це банку та настання відповідальності банку. Витрати на блокування картки, як правило, несе держатель картки.

Для запобігання порушенням. шо можуть загрожувати інформаційній безпеці в НСМЕП, передбачені такі засоби:

чіткий розподіл прав доступу до інформаційних джерел НСМЕП як між юридичними особами, гак і об слугову вальним персоналом. Проводиться також персоніфікація здійснення операцій і протоколювання;

розвинута ключова система, що дає змогу контролювати трансакції

та запити двома незалежними шляхами: в

розвинута система стоп-лиспв;

апаратні модулі безпеки, шо містять важливу інформацію НСМЕП га здійснюють криптографічні операції:

автоматичне ведення захищених журналів, шо містять записи використання компонентів систем, усіх дій АКС банків, процесингу та виконання платіжних і деяких службових операцій для карток і терміналів;

засоби самодіагностики, що дають змогу визначати порушення цілісності баз даних і програмного забезпечення, відсутність та спроби повторення трансакцій, спроби несанкціонованого доступу до систем.

Під час проходження інформації (службова та фінансові трансакції") на ланках картка - термінал - АКС - процесинговий центр завжди забезпечується її цілісність за допомогою криптографічних сигнатур.

Для захисту держателів карток у НСМЕП передбачені такі стоп-листи:

стоп-лист платіжних карток для перевірки в режимі он-лайн;

стоп-лист платіжних карток для перевірки терміналами в режимі офф-лайн;

"зелений" лист банків-емітентів.

Припинення участі в НСМЕП держателя картки відбувається після розірвання договору, шляхом виведення картки з обігу та повернення відповідних коштів клієнту/держателю картки або його спадкоємцям (у разі смерті держателя картки). Повернення коштів відбувається згідно з технологією повернення коштів за платіжною карткою, занесеною в стоп- лист.

Сучасний стан функціонування НСМЕГІ характеризується наступними даними17.

За станом на 01.01.03 р.77 з 157 українських банків, які мають відповідну ліцензію, були емітентами або еквайрами платіжних карток. Тільки протягом 2002 р. Число карток, емітованих українськими банками дорівнювало 6325 тис. штук.

Найбільшу питому вагу на українському картковому ринку має міжнародна платіжна система VIZA - 44 % або 2748 тис. штук; друге місце належить MasterCard -32% або 2038 тис. штук; частка ВПС становить 23 %(1455тис. ипук).

Можна прогнозувати, що картковий бізнес розвиватиметься динамічніше, ніж усі сфери банківських послуг, оскільки дедалі більше банків зосереджує увагу на клієнтах - фізичних особах.